Постанова

від 28.10.2020 по справі 640/3038/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3038/20 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

при секретарі - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Муніципального закладу вищої освіти "Київська академія мистецтв" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Муніципального закладу вищої освіти "Київська академія мистецтв" про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Муніципального закладу вищої освіти Київська академія мистецтв , в якій просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень підвалу та технічного поверху Муніципального закладу вищої освіти Київська академія мистецтв , код ЄДРПОУ 21594647, який розташований за адресою: проспект Героїв Сталінграду, буд. 10 в Оболонському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на електрощит та вхідні двері приміщень підвалу та технічного поверху Муніципального закладу вищої освіти Київська Академія мистецтв ;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Підкреслив, що в матеріалах справи відсутні докази усунення відповідачем вказаних ГУ ДСНС у м. Києві порушень.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої доводи обгрунтовує тим, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом опечатування вхідних дверей та знеструмлення не відповідає чинному законодавству та фактично позбавляє відповідача можливості усунути виявлені порушення. Наголошує, що відповідачем усунено ряд порушень, що вказані в описі Акту № 837 від 27 грудня 2019 року.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити, виходячи з наступного.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що ГУ ДСНС у м. Києві у період з 17 грудня 2019 року по 27 грудня 2019 року проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Муніципального закладу вищої освіти "Київська Академія мистецтв", розташованої за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 10, за результатами якої складено відповідний акт від 27 грудня 2019 року № 837 (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки зафіксовано наступні 31 порушення правил на норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- п.1.4 Глави 1, розділу V ППБУ - сигнал від приймально-контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого пожежного спостерігання;

- п. 2.23 глава 2, розділ ІІІ, п. 9 розділ ІІ ППБУ - не підтверджено показники щодо пожежної небезпеки матеріалів, якими оздоблені шляхи евакуації (стіни загальних коридорів, вестибюлю, сходових кліток);

- п. 2.17 глава 2, розділ ІІІ, п. 9 розділу ІІ ППБУ - не підтверджено показники щодо пожежної небезпеки матеріалів (повинні бути з пожежною небезпекою не вище Г2, В2, Д2, якими оздоблені стіни концертного залу;

- п. 2.37 глава 2, розділ ІІІ ППБУ - на шляхах евакуації влаштовані турнікети, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- п.2.1 глава 2, розділ V ППБУ - для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акта;

- п.1.6 глава І, розділу ІV ППБУ - у підвалі та технічному поверсі з`єднання жил проводів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- п. 1.8 глава 1 розділ ІV ППБУ - у підвалі та технічному поверсі дозволяється улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- п.2.2 глава 2 розділ V ППБУ - жоден пожежний кран-комплект не укомплектований важелем для полегшення відкривання вентиля;

- п. 1.18 глава 1 розділ ІV ППБУ - електричні світильники експлуатуються зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- п. 1.18 глава 1 розділ ІV ППБУ - у підвалі допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

- п. 1.17 глава 1 розділ ІV ППБУ - у підвалі, технічному поверсі, концертному залі вимикачі, розетки встановлені на горючій основі (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

- п.2.37 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - відсутні пристрої для самозачинення дверей сходових кліток;

- п. 1.16 глава 1 розділ ІV ППБУ - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаними значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки);

- п. 1.18 глава 1 розділ ІV ППБУ - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- п. 2.11 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - в підвальному приміщенні допускається зберігання тара з під ЛЗР та інших речовин матеріалів, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку;

- п. 2.12 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - дозволяється захаращення сторонніми предметами технічного поверху та електрощитової;

- п. 2.23 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - дозволяється зменшування розмірів шляхів евакуації;

- п.2.23 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - в загальному коридорі 3-го поверху в місці встановлення пожежної шафи кран-комплекту ширина проходу менше ніж 1 метр (0,92 метри);

- п.2.3 глава 2 розділ VІ ППБУ - дерев`яні конструкції сценічної коробки та усі горючі декорації не оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- п. 2.37 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - на шляхах евакуації загального коридору 3-го поверху влаштовані 2-ві сходинки, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- 2.37 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - допускається влаштування приміщення в сходовій клітці;

- п.2.37 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - допускається розвішування у сходових клітках панно, картини та інші горючі матеріали;

- п.2.37 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - допускається заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях;

- п.2.37 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - допускається захаращення шляхів евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;

- п. 2.23 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - при влаштуванні виходів з двох сходових кліток через загальний вестибюль (фойє, хол) жодна з них не має виходу безпосередньо назовні;

- п.2.23 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - виходи зі сходових кліток не влаштовані безпосередньо назовні або через вестибюль;

- п.2.37 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - в сходовій клітці відсутні фрамуги що відчиняються;

- п.18 глава 1 розділ ІV ППБУ - у сходовій клітці допускається прокладання електропроводів і кабелів, які не відносяться для її освітлення;

- п.22 розділ ІІ, п. 1.2 глава 1 розділ V ППБУ - коридори без природного освітлення не обладнані системою димовидалення;

- п.2.23 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - висота проходу на шляху евакуації сходів з антресольного поверху в конференц-залі менше 2-х метрів;

- п.2.23 глава 2 розділ ІІІ ППБУ - ширина сходів сходової клітки менше 1,2 метри.

Позивач стверджує, що порушення наведені в Акті не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, та створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

На підставі встановлених вище обставин та з огляду на те, що доказів, які б свідчили про повне усунення Муніципальним закладом вищої освіти "Київська Академія мистецтв" порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а самі порушення продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що існують підстави для задоволення позовних вимог.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

При цьому колегією суддів враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Як вірно встановив суд першої інстанції, ГУ ДСНС у м. Києві просить суд застосувати заходи реагування, які пов`язані з повним або частковим виконання робіт, надання послуг, що охоплюється нормативним регулюванням вказаного Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Приписи ч. 1 ст. 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб`єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).

Згідно ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, наведені норми закону дають право позивачу звертатися до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

При цьому частиною 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Наведеними вище нормами ст. ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому, у тексі апеляційної скарги Муніципальний заклад вищої освіти "Київська академія мистецтв" вказує на те, що останнім усунуто порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки частково, зокрема усунуто 8 порушень. Щодо інших порушень, то оскільки Академія є неприбутковим закладом вищої освіти, що фінансується з бюджету міста Києва, то для виконання ряду пунктів припису необхідним є проведення значного обсягу ремонтних робіт, які потребують відповідного фінансування та не передбачалися в кошторисі витрат закладу на 2020 рік. Крім того, для забезпечення належних умов для навчання учнів ряд робіт можливо провести виключно в канікулярний період.

У контексті наведеного, колегія суддів наголошує, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту усунення вказаних апелянтом восьми порушень до суду апеляційної інстанції не надано, у зв`язку із чим надані відповідачем пояснення не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності.

Крім того, апелянт не заперечує обставини неусунення ще 23 порушень, які були виявлені під час позапланової перевірки позивача та створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей. Відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей не дає змоги вчасно сповістити людей, які перебувають у будівлі про пожежу та небезпечні її фактори (полум`я, продукти горіння). Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним.

Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Встановлена піл час перевірки відповідача невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей.

Протипожежні двері призначені для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах із метою запобігання розвитку пожежі до прилеглого приміщення протягом унормованого проміжку часу. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним.

Судовою колегією враховується, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 2240/2768/18, поняття "загроза життю та здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ України.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Муніципальним закладом вищої освіти "Київська академія мистецтв" виявлених порушень. Застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі освіти.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18.

При цьому, судова колегія вважає, що повне зупинення експлуатації приміщень підвалу та технічного поверху Муніципального закладу вищої освіти "Київська академія мистецтв", код ЄДРПОУ 21594647, який розташований за адресою: проспект Героїв Сталінграду, буд. 10 в Оболонському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом накладення печаток на електрощит та вхідні двері приміщень підвалу та технічного поверху Муніципального закладу вищої освіти "Київська Академія мистецтв" фактично позбавляє відповідача можливості усунути зазначені в акті порушення, через унеможливлення доступу до зазначених приміщень.

Метою застосування заходів реагування є, зокрема, припинення або часткове припинення роботи чи експлуатації приміщень (будівель), в яких виявлено порушення правил техногенної та пожежної безпеки, що становить загрозу життю та здоров`ю людей. Усунення в подальшому таких порушень надає право суб`єкту, до якого застосовано такі заходи реагування, подати заяву про скасування заходів реагування.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про необхідне застосування заходів реагування не враховано відсутність можливості усунення порушень відповідачем через накладення печаток на електрощит та вхідні двері приміщень підвалу та технічного поверху Муніципального закладу вищої освіти "Київська Академія мистецтв", у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити, виключивши дане формування з резолютивної частини постанови суду.

Твердження апелянта про те, що для усунення ряду порушень необхідно провести значний обсяг ремонтних робіт, які потребують відповідного фінансування, колегією суддів оцінюється критично, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 68 КЦЗ України за шкоду, заподіяну юридичним та фізичним особам внаслідок правомірного застосування санкцій, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, та його посадові особи відповідальності не несуть.

Відтак законодавець передбачив можливість завдання правомірним застосування санкцій центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, шкоди юридичним та фізичним особам, що, на думку колегії суддів, повністю відповідає приписам ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З огляду на викладене посилання апелянта на можливі негативні наслідки у вигляді завдання матеріальних витрат, які не передбачалися в кошторисі витрат закладу на 2020 рік, є невиправданими у розрізі того, що експлуатація згаданих приміщень Муніципального закладу вищої освіти "Київська Академія мистецтв" до усунення виявлених у ході перевірки порушень становить небезпеку для життя та здоров`я людей.

Крім того, посилання апелянта на оскарження останнім припису № 1 від 08 січня 2020 року, який було винесено на підставі Акту № 837 від 27 грудня 2019 року, як на обставину, за якої суд першої інстанції мав зупинити провадження у справі, колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

У силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому, колегія суддів не вбачає об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи за адміністративним позовом Муніципального закладу вищої освіти "Київська академія мистецтв", предметом якого є скасування припису № 1 від 08 січня 2020 року.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Оскільки судом першої інстанції було правильно вирішено спір по суті, проте помилково вказано спосіб застосування заходів реагування шляхом накладення печаток на електрощит та вхідні двері приміщень, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції слід змінити, виключивши з резолютивної частини рішення суду спосіб застосування заходів реагування шляхом накладення печаток на електрощит та вхідні двері приміщень підвалу та технічного поверху Муніципального закладу вищої освіти Київська Академія мистецтв .

Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Муніципального закладу вищої освіти Київська Академія мистецтв - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2020 року - змінити, виключивши з абзацу другого резолютивної частини рішення формулювання: …накладення печаток на електрощит та вхідні двері приміщень… та виключивши з абзацу третього резолютивної частини рішення формулювання: …опечатування… .

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови складено 02 листопада 2020 року.