Ухвала

від 30.10.2020 по справі 818/1088/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №818/1088/15

адміністративне провадження №К/9901/12552/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015 (судді - Водолажська Н.С., Філатов Ю.М., Калиновський В.А.) у справі за позовом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконним та скасування наказу,

встановив:

У березні 2015 року УМВС України в Сумській області звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області №42-Д від 21.08.2014 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 , зареєстрованої за №СМ 083142250607 від 13.08.2014, замовник будівництва УМВС України в Сумській області та ТОВ Топаз .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі звернення гр. ОСОБА_1 до прокуратури м. Суми та наказу інспекції ДАБК у Сумській області від 12.08.2014 року №1143, службовими особами інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил замовників - УМВС України в Сумській області та ТОВ "Топаз" щодо об`єкта будівництва: "Будівництво 4-х поверхового житлового будинку з приміщеннями для художників за адресою: АДРЕСА_1 ", за результатом якої складений акт від 15.08.2014 №1143.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до відомостей в декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.07.2014, одним із замовників виконання робіт юридичною особою - УМВС України в Сумській області, наведені недостовірні дані в частині визначення підстав для користування земельною ділянкою під будівництво для юридичної особи УМВС України в Сумській області, в той час, як відповідно до п. 3 додатку до рішення Сумської міської ради від 22.02.2006 №1617-МР, земельна ділянка по АДРЕСА_1 . Сумах надана у постійне користування іншій юридичній особі - гуртожитку господарчого відділу УМВС України в Сумській області і саме на цю юридичну особу оформлено державний акт серії ЯЯ №288874, який вказаний у декларації.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку, що в декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.07.2014 №СМ083141860050 наведено недостовірні дані, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

За результатом перевірки інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області винесений наказ від 21.08.2014 №42-Д про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт "4-х поверховий житловий будинок з приміщеннями для художників" по АДРЕСА_1 , зареєстрованої за №СМ083142250607 від 13.08.2014, замовник будівництва - УМВС України в Сумській області та ТОВ "Топаз".

Не погоджуючись з вказаним наказом, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що гуртожиток УМВС є структурним підрозділом УМВС України в Сумській області, належить до сфери оперативного управління УМВС України в Сумській області, а тому висновки відповідача щодо внесення замовником в декларацію про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних в частині визначення підстав для користування земельною ділянкою є помилковими, а оскаржуваний наказ протиправним.

На думку позивача, приймаючи оскаржуваний наказ, відповідач порушив права УМВС України в Сумській області в частині управління та розпорядження майном.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 0109.2015 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області від 21.08.2014 №42-Д Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 , зареєстрованої за №СМ 083142250607 від 13.08.2014, замовник будівництва УМВС України в Сумській області та ТОВ Топаз .

З ухваленими судовими рішеннями не погодився ОСОБА_1 , звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

В обґрунтування касаційної скарги особа, яка подає касаційну скаргу посилається на невмотивованість постанови суду апеляційної інстанції та недотримання судом вимог статей 159, 161 КАС України щодо законності та обгрунтованості рішення суду.

Зокрема посилається на те, що апеляційним судом не в повній мірі встановлено дійсні обставини справи, не досліджено належним чином докази, у зв`язку з чим суд дійшов помилкових висновків та ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.03.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015.

У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано на розгляд Верховного Суду.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У судовій практиці сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24.06.2008 у справі №2/164-35/246, судове рішення, що оскаржується особою, не залученої до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Зазначена правова позиція була підтримана Верховним Судом у постанові від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, у постанові від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, в ухвалі від 19.10.2018 у справі №826/13182/17 та інших і є сталою.

Отже, для вирішення питання про порушення прав чи інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має з`ясувати, чи виникли у зв`язку з прийняттям судового рішення у цієї особи нові права чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

У цій справі рішення по суті позовних вимог було прийняте судом першої інстанції, яке за наслідками апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції було скасовано з ухваленням нового рішення.

Таким чином, для з?ясування чи було судами попередніх інстанцій вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 необхідно з?ясувати його правовий статус на час постановлення рішення саме судом першої інстанції, обсяг прав, якими він був наділений та учасником яких правовідносин виступав.

Як було встановлено судом першої інстанції, предметом спору даної справи є визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 21.08.2014 №42-Д Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 , зареєстрованої за №СМ 083142250607 від 13.08.2014, замовник будівництва УМВС України в Сумській області та ТОВ Топаз .

В касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що оскільки він звертався до прокуратури м. Суми та інспекції ДАБІ у Сумській області із заявами про усунення порушень містобудівного законодавства, результати перевірки за якими слугували підставою для видання відповідачем спірного наказу, він є безпосереднім учасником і заінтересованою особою у правовідносинах, спір щодо яких розглядається у даній справі, а тому у відповідності до положень ч. 1 ст. 211 КАС України (в редакції до 15.12.2017) має право на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції.

Крім того, посилається на те, що здійснення на земельній ділянці гуртожитку, в якому він проживає разом зі своєю сім`єю, будівництва житлового будинку призведе до зменшення площі ділянки, що припадає на кожного мешканця гуртожитку, а також будуть знищені дитячий та спортивний майданчики, місце для паркування автомобілів та зелені насадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 КАС України в зазначеній редакції, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Цей спір і ця справа виникли у зв?язку з оскарженням позивачем, як суб?єктом містобудування, рішення відповідача, як суб`єкта владних повноважень, яким реалізовано повноваження останнього у сфері містобудування.

Водночас скаржник не є безпосереднім учасником правовідносин у сфері містобудування, рішення відповідача, яке є предметом оскарження у цій справі, його прав та інтересів у сфері містобудування, як складової публічних правовідносин, не порушує, а відповідно і рішення судів у цій справі не стосуються його прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

При цьому, скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт було пов?язане виключно з внесенням до неї недостовірних даних щодо володільця земельною ділянкою відведеної для будівництва.

Інших порушень містобудівного законодавства, які б могли свідчити про порушення прав та інтересів третіх осіб, за наслідками проведених відповідачем перевірок, встановлено не було.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Таким чином, оскільки після відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції встановлено, що судами попередніх інстанцій питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалось, а тому касаційне провадження у цій справі підлягає закриттю.

При цьому, можливі порушення містобудівного законодавтсва, правил та будівельних норм, які можуть бути допущені під час будівництва не були предметом дослідження у цій справі і не можуть створювати підстав для касаційного оскарження прийнятих у цій справі судових рішень.

Керуючись ст. ст. 328, 339 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015 у справі №818/1088/15 за позовом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконним та скасування наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук