Рішення

від 13.10.2020 по справі 331/297/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/297/20

Провадження № 2/331/690/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Світлицької В.М.

за участю секретаря - Рухлової М.Ю.,

розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування при Районній адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування при Районній адміністрації ЗМР по Олександрівському району про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 2012 року проживала разом з відповідачем ОСОБА_3 , шлюб не укладали. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_2 . Відповідач з 2016 року не проживає разом з позивачем та сином, виїхав до Росії. З 2017 року взагалі не спілкується з дитиною, вихованням дитини не займається, матеріально дитину не забезпечує, не піклується про її фізичний та духовний розвиток. Вважає, що характер поведінки відповідача, його особистості та інші конкретні обставини вимагають позбавлення батьківських прав, що відповідає інтересам дитини. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 та стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 в твердій грошовій сумі у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить на момент подання позову 2218,00 грн. з щорічною індексацією.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.03.2020 року провадження по справі відкрито та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.04.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, поважну причину неявки суду не повідомив, відзив не надав.

Представник третьої особи у судовому засіданні позов підтримала, вважає доцільним позбавлення батьківських прав відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції від 02.04.2013 року, актовий запис № 136.

Згідно з довідками про реєстрацію місця проживання особи № 04-28/1-1158 та № 04-28/1-1160 від 03.02.2020 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного представниками відділу по Олександрівському району служби (управління) у справах дітей ЗМР від 07.02.2020 р., за адресою проживання родини: АДРЕСА_1 умови проживання задовільні, у квартирі чисто та охайно, ОСОБА_2 займає окрему кімнату, в якій розташоване ліжко, шафа для речей, стіл для занять, телевізор, наявне канцелярське приладдя, книжки, іграшки. Зі слів матері стосунки у сім`ї добрі, родинні. Матір повідомила, що батько дитини не приймає участі у вихованні з 2017 року, тому вона планує звернутися до суду щодо позбавлення батьківських прав.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 пояснили та кожна окремо підтвердили, що відповідач по справі ОСОБА_3 з 2017 року не спілкується з дитиною ОСОБА_2 , матеріальної допомоги не надає, участі у вихованні не приймає.

Згідно з висновком районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району як органу опіки та піклування № 1124/01-20/20.03-2260 від 08.10.2020 року, районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, як орган опіки та піклування, вважає можливим позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з ухилянням від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

В статті 8 Закону України Про охорону дитинства визначено, що батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про охорону дитинства батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог ст. 164 Сімейного Кодексу України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_3 свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не цікавиться життям сина, не приймає участі у його вихованні, не надає матеріальної допомоги на його утримання, не піклується про його здоров`я та фізичний розвиток, не відвідує і взагалі не спілкується з дитиною без поважних причин, а тому суд знаходить, що зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини.

Таким чином, у матеріалах справи містяться докази винної поведінки ОСОБА_3 щодо ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої дитини, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову в частині позбавлення батьківських прав відповідача відносно малолітнього ОСОБА_2 .

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Враховуючи вищевикладене, виходячи винятково з інтересів дитини, враховуючи наявність факту ухилення відповідача від свого обов`язку виховувати та утримувати дитину, а також те, що позбавлення батьківських прав не позбавляє батьківського обов`язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі, тобто у спосіб, обраний позивачем з урахуванням індексації відповідно до ч.2 ст.184 СК України, у розмірі 2218,00 гривень щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідатиме вимогам ч. 2 ст. 182 СК України, а тому вимоги про стягнення аліментів також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України рішення суду в справі про стягнення аліментів підлягає обов`язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати по справі суд розподіляє у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 164-166, 180, 182 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування при Районній адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2218 (дві тисячі двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, затвердженого для дитини відповідного віку, щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 22.01.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.М. Світлицька