Рішення

від 22.10.2020 по справі 173/1265/20

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/1265/20

Провадження №2/173/623/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.

При секретарі - Рудовій Л.В.

За участю позивача - ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області , третя особа. що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання права на земельну частку (пай) -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2020 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про визнання права на земельну ділянку (пай) до відповідача Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області третя особа. що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовче судове засідання на 21.09.2020 року.

03.09.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору надійшли письмові пояснення на позовну заяву.

03.09.2020 року від третьої особи надійшли письмові пояснення.

21.09.2020 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 21.10.2020 року

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки відповідно до ст.. 43, 44, 49 ЦПК України.

21.10. 2020 року в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати за нею право на земельну ділянку (пай) площею 5.96 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у колективній власності КСП Нива (Шлях до комунізму) без визначення цієї частки в натурі на місцевості, що розташована на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: вона була членом колективного сільськогосподарського підприємства Шлях до комунізму (пізніше Нива, яке знаходиться на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

У 1995 році землі КСП Нива ( Шлях до комунізму ) були розпайовані. Тому вона як член колгоспу у відповідності із п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність підприємствам і організаціям набула права на земельну частку (пай) КСП Нива (Шлях до комунізму) набула право на земельну частку (пай).

Проте на час розпаювання земель вказаного вище КСП до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) не була внесена.

Вважає, що будучи членом КСП Нива Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, вона має право на земельну частку (пай) при розпаюванні земель КСП Нива Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала за підставами, викладеними в позовній заяві. Також пояснила, що в тих роках вона працювала в колгоспі: на фермі і в землеробстві. Вона працювала весь час із членів КСП не виходила. В 1995 році вона народила дитину та перебувала у декретній відпустці. Трудову книжку колгоспника вона з господарства не забирала, проте із членів колгоспу не виходила. Вона має іншу трудову книжку, але там записів про її роботу в колгоспі Шлях до комунізму немає. Тому вважає, що вона має право на земельну частку (пай)

Відповідачем Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області наданий і відзивів на позовну заяву . Згідно якого відповідач зазначає що відповідач не надала підтверджуючі документи, що вона працювала та була членом КСП Нива станом на 01.12.1995 року, тобто на час розпаювання земель даного господарства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) членам КСП Нива видавались з 1997 року по 2000 рік. Протягом цих років рішенням зборів КСП Нива списки на видачу сертифікатів уточнювались. В остаточному списку позивачка також відсутня, що дає підстави вважати, що на час паювання земель КСП Нива позивачка не мала права на земельну частку (пай)

Представником третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надані письмові пояснення на позовну заяву. Згідно яких третя особа щодо прийнятого рішення покладається на розсуд суду та наводить правове обґрунтування права на земельну частку (пай) .

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог,заслухавши учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач в поданій позовній заяві та в судовому засіданні посилається на те, що вона була членом КСП Нива (раніше Шлях до комунізму ) і на час розпаювання земель КСП Нива , на 01.12.1995 року із членів КСП не виходила.

Позивачем надана архівна довідка № 53 від 11.06.2020 року з якої судом встановлено, що в документах колгоспу Шлях до комунізму за 1991-1993 року є відомості про ОСОБА_1 , а саме: протокол № 5 від 19.04.1991 року засідання правління - надано роботу полеводом та рекомендовано загальним зборам прийняти в члени колгоспу; протокол № 1 від 07 лютого 1992 року загальних зборів - прийнята в члени колгоспу. Інших відомостей не виявлено. Також позивачкою надана довідка про кількість виходів та заробітну плату в колгоспі Шлях до комунізму за 1991 рік.

Інших доказів про членство в колгоспі Шлях до комунізму в подальшому КСП Нива позивачем не надано.

Паювання земель колективного сільськогосподарського підприємства Нива проводилось у травні 1995 році. Державний акт серії 1-ДП № 000016 на право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства Нива виданий 15 травня 1995 року, що підтверджується копіє Державного акту на право колективної власності на землю і відповіддю відділу у Верхньодніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 108/103-20 від 03.07.2020 року.

Судом встановлено, що позивач не значиться, у додатку до Державного Акту про право колективної власності на землю серії 1-ДП № 000016 від 15 травня 1995 року у списку громадян, членів колективного сільськогосподарського підприємства Нива як такий, що має право на земельну частку (паю), що підтверджується відповіддю відділу у Верхньодніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 108/103-20 від 03.07.2020 року та списком осіб членів колективного сільськогосподарського підприємства Нива

Відповідно до п. 2 Указу Президента України Про паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року N 720/95 - Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ст.3 Закону України ,,Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), особи, власники сертифікатів на право на земельну частку /пай/, які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Підставами для виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Відповідно до ч.1 ст. 2 вищевказаного Закону України основним документом, що посвідчує право на земельну частку /пай/ є сертифікат на право на земельну частку /пай/виданий районною /міською/ державною адміністрацією.

Відповідно до ч.2 ст.2 вищевказаного Закону України, документами, що посвідчують право на земельну частку /пай/, також є рішення суду про визнання права на земельну частку /пай/.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство - Трудові відносини членів підприємства регулюються цим Законом і статутом підприємства, а громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом, - законодавством про працю України.

Відповідно до ст. 62 ЗУ Про пенсійне забезпечення - Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до ч.1,2 ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство - Членство в підприємстві грунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

Позивачка на вимогу суду, ухвала від 21.09.2020 року, не надала трудову книжку для огляду в судовому засіданні та її копії для залучення до матеріалів справи. В судовому засіданні пояснювала, що трудову книжку з колгоспу не забирала. Проте пояснила, що протягом більше ніж 25 років вона працює і має іншу трудову книжку. Але дану трудову книжку також суду не надала. Таким чином суд не має можливості перевірити факт, з якого часу позивач почала працювати в іншому підприємстві, установі, організації. Тобто чи могла бути вона членом КСП Нива станом на 01.12.1995 року

Також позивач посилалась на те, що в 1995 році вона народила дитину і перебувала у декретній відпустці, але доказів цього також суду не надала.

Згідно ст. 76 ЦПК України - Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України - Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є , показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.

Відповідно до ст.ст 77-78 ЦПК України - Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином позивачкою не надано жодного доказу того, що станом на 01.12.1995 року вона продовжувала бути членом КСП Нива та працювати у даному господарстві, чи перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, і не працювала в іншому підприємстві, установі, організації.

Оцінюючи наведені вище докази судом встановлено, що у позивача не виникло право на отримання земельної ділянки (паю) КСП Нива", оскільки позивачка подала докази, що була членом цього господарства та працювала в ньому лише 1991, 1992 роках і не надала жодного доказу того, що вона продовжувала бути членом зазначеного господарства на станом на 01.12.1995 року.

Сам факт відсутності відомостей про вихід позивачки із членів цього господарства, не свідчить про те, що вона залишалась його членом станом на час розпаювання земель. Оскільки, як вже зазначено вище не надані докази перебування у декретній відпустці та відсутності трудових відносин з іншою організацією.

З чого суд приходить до висновку про відсутність права у позивача на земельну частку /пай/ без визначення меж цієї частки в натурі / на місцевості/ із земель, які перебували у колективній власності реформованого КСП Нива .

Відповідно суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Так як судом ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840.80 грн., покладаються на позивача та не відшкодовуються за рахунок відповідача

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263- 265, 268, 273 ЦПК України , суд -

.

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , до Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (юридична адреса: с. Боровківка, вул. Квака, 4 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області ЄДРПОУ 05520684),третя особа. що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадасту у Дніпропетровській області ( юридична адреса: пр. О.Поля,2 каб. 237 м. Дніпро Дніпропетровської області, dnipropetrovsk@land/gov.ua) про визнання права на земельну частку (пай) площею 5.96 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі на місцевості, що розташована на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, згідно з Державним актом на право колективної власності КСП Нива , серія І-ДП № 000016 від 01.12.1995 року та Додатком № 1 до зазначеного Державного акту - списком громадян членів КСП Нива - відмовити

Витрати по сплаті судового збору в сумі 840.80 грн., покласти на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 31.10.2020 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 02.11.2020 року

Дата набрання законної сили: 01.12.2020 року