Ухвала

від 02.11.2020 по справі 609/1132/20

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1132/20

2-о/609/24/2020

02 листопада 2020 року Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Ковтунович О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини , -

В С Т А Н О В И В :

02 листопада 2020 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, в якій остання просить встановити факт прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 ; вВизнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Цеценівської сільської ради кадастровий номер 6125888700:01:001:0787 площею 0,62 га. та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Цеценівської сільської ради кадастровий номер 6125888700:01:001:0404 площею 0,96га.

Розглянувши подані заявником документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, приходжу до висновку, що у відкритті провадження за заявою слід відмовити за наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України , окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану.

При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пленум Верховного Суду України у п. 1постанови Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31 березня 1995 року № 5, роз`яснив, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 3 цієї Постанови, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Вивчивши обґрунтування заяви та додані до неї документи, вважаю, що в даному випадку вбачається спір про право, який має розглядатися виключно в порядку позовного провадження, оскільки заявник просить суд встановити факт прийняття спадщини та визнати за нею право власності на земельні ділянки, а тому заявнику слід звернутись до суду із відповідними вимогами шляхом пред`явлення позову, при розгляді якого судом має бути дана оцінка зазначеним заявником обставинам.

Варто відзначити, що факт, встановити який просить заявник, не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви вбачається спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України , суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України , суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

З урахуванням викладеного, приходжу до переконання, що у відкритті провадження за заявою про встановлення факту прийняття спадщини, слід відмовити, оскільки із заявлених вимог вбачається спір про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні.

Керуючись ст. ст. 186 , 260 , 293 , 315 , 353 , 354 Цивільного процесуального кодексу України , суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у відкритті провадження по заяві ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини.

Роз`яснити стороні заявника, що із вказаними вимогами слід звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя: О. В. Ковтунович