ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
27 жовтня 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 728/476/20
Головуючий у першій інстанції - Пархоменко П. І.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1121/20
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді: Мамонової О.Є.,
суддів: Бобрової І.О., Висоцької Н.В.,
з участю секретаря - Зіньковець О.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Пісківська сільська рада Бахмацького району Чернігівської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 липня 2020 року (ухвалено об 11 год 52 хв; повний текст рішення складено 21 липня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2020 року ОСОБА_1 , посилаючись на ст. 1233, 1261, 1272 ЦК України, звернувся до суду з позовом до Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області про визначення йому додаткового строку терміном три місяці для звернення із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_2 .
Позов обґрунтовував тим, що 27.07.1995 його батько - ОСОБА_2 склав заповіт, яким житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , заповідав ОСОБА_3 , своїй другій дружині. ОСОБА_3 прийняла спадщину і отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 29.06.1999. Зі слів ОСОБА_3 йому було відомо, що батько заповідав все належно йому майно виключно останній.
На час смерті батька, позивач проживав окремо у м. Батурин Бахмацького району. Оскільки батько заповідав все своє майно ОСОБА_3 , тому він не цікавився питанням про батьківську спадщину.
Однак, позивач у 2019 році дізнався про те, що батько мав право на земельний пай, яке підтверджується сертифікатом серії ЧН № 0073999, адже він був членом КСП ім. Куйбишева у с. Піски. Заповіт батька, не містив волевиявлення щодо передачі у спадщину його права на земельний пай.
Позивач вказував, що він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_3 на даний час померла, строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, пов`язаних із висловлюванням ОСОБА_3 волевиявлення батька про визначення лише її спадкоємцем згідно з його заповітом.
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.
Доводи скарги зводяться до того, що право його батька на земельний пай, яке посвідчене сертифікатом серії ЧН № 0073999, заповітом не охоплювалось, а тому, лише він вважається спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 .
Звертає увагу на те, що після смерті батька позивач забирав з будинку речі побутового вжитку і ці дії мають певні юридичні наслідки з огляду на приписи ст. 549 ЦК УРСР.
Також вважає, що державний нотаріус Кухта Т.О. вчинила протиправні дії, допустивши невірне тлумачення заповіту, адже, довідка нотаріуса Дорошенко Н.В. свідчить про відсутність спадкоємців на невизначену заповітом частку спадщини у вигляді земельного паю.
Висновок суду про те, що позивач не довів, що є спадкоємцем після померлого ОСОБА_2 є безпідставним, оскільки позивач звернувся до суду з питанням не про визнання права на невизначену у заповіті частину спадщини, а про визначення додаткового строку для її прийняття.
Вказує, що ОСОБА_4 не є належним відповідачем у справі за відсутності даних про перелік успадкованих ним прав на нерухоме майно.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подавався, проте, останнім направлено на адресу апеляційного суду лист, в якому Пісківська сільська рада Бахмацького району Чернігівської області погоджується з позовом ОСОБА_1 .
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Тіслюка І.І., дослідивши матеріали даної справи, матеріали цивільної справи № 728/1775/19, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 4 статті 376 ЦК України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що особи, які залишились після смерті ОСОБА_3 і які претендують на належне їй майно до участі у справі в якості співвідповідачів залучені не були, і оскільки, право обирати коло осіб, до яких може бути пред`явлено позов належить позивачу, суд позбавлений можливості вирішити питання про ефективний захист прав позивача і реалізувати завдання цивільного судочинства, відповідно і розглянути доводи сторін. Також, суд виходив з того, що позивачем не доведено, що він є спадкоємцем майна, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , не надано доказів про право позивача на обов`язкову частку у спадщині.
З такими висновками апеляційний суд погоджується частково зважаючи на таке.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про смерть (повторного) серії НОМЕР_1 (а. с. 9) ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (повторним) серії НОМЕР_2 (а. с. 10).
Свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 підтверджує, що померлі ОСОБА_2 і ОСОБА_5 є батьками позивача (а. с. 8).
За життя, 27.07.1995, ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області (а. с. 11, 61), згідно якого заповів все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалось, і взагалі все те, що належить йому на день смерті, і на що він матиме право: житловий будинок з усіма господарськими і побутовими будівлями і спорудами в с. Піски Бахмацького району Чернігівської області, ОСОБА_3 .
Із матеріалів спадкової справи № 216/1999 до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія якої міститься в матеріалах цивільної справи №728/1775/19 за позовом ОСОБА_1 до Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, убачається, що після його смерті ОСОБА_3 23.06.1999 звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину жилого будинку по АДРЕСА_1 .
29.06.1999 ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказане нерухоме майно (а. с. 12-13).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується актовим записом про смерть останньої за № 73 від 24.12.2010 (а. с. 49).
07.05.2011, як вбачається із матеріалів спадкової справи № 10/2011 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , копія якої міститься в матеріалах цивільної справи № 728/1775/19, із заявою після смерті своєї матері до приватного нотаріуса звернувся її син - ОСОБА_4 . У матеріалах вказаної спадкової справи міститься копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 , якою підтверджується, що він є сином ОСОБА_6 , а також копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , з якого вбачається, що 09.11.1990 між ОСОБА_2 і ОСОБА_6 було укладено шлюб, після чого ОСОБА_6 присвоєно прізвище ОСОБА_7 .
Згідно відповіді відділу у Бахмацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 13.03.2020 ОСОБА_2 Бахмацькою райдержадміністрацією 01.11.1996 виписано та видано сертифікат серії ЧН № 0073999 на право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Куйбишева с. Піски Бахмацького району Чернігівської області, про що зроблено запис в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 372 (а.с. 17). Копія вказаного сертифікату міститься в матеріалах справи (а.с. 14).
Листом приватного нотаріуса Бахмацького районного нотаріального округу Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Дорошенко Н.В. від 14.04.2020 року за № 79/02-17 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на спадкове майно, оскільки він пропустив строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , а також у зв`язку із тим, що позивачем нотаріусу не додано доказів про фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном після смерті батька (а.с. 42).
Із матеріалів цивільної справи № 728/1775/19 вбачається, що ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, ОСОБА_4 про визнання за ним в порядку спадкування за законом права власності на земельну частку (пай) колишнього КСП ім. Куйбишева с. Піски Бахмацького району Чернігівської області розміром 3,2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧН № 0073999, виданого Бахмацькою райдержадміністрацією 01 листопада 1996 року. Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 травня 2020 року вказаний позов залишено без розгляду за заявою позивача.
Як зазначалось вище, звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 посилався на ст. 1233, 1261, 1272 ЦК України та простив встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
Частиною 3 статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої (Спадкове право) цього Кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців.
Згідно ст. 537 ЦК УРСР (1963року) частина майна, яка залишилася неохопленою заповітом, ділиться між спадкоємцями, закликаними до спадщини в порядку ст. 529-533 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 ЦК УРСР може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними - стаття 550 ЦК УРСР.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що при вирішенні даного спору, необхідно керуватися нормами ЦК УРСР (1963 року).
З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємцями першої черги за законом були його син - позивач ОСОБА_1 , який за доводами позовної заяви у визначений законом строк спадщину не прийняв з поважних причин, та дружина спадкодавця ОСОБА_3 , яка спадщину прийняла, про що свідчать матеріали спадкової справи № 216/1999, заведеної до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті дружини спадкодавця ОСОБА_3 , спадщину прийняв її син - ОСОБА_4 , що вбачається із матеріалів спадкової справи № 10/2011.
Із зазначеного виходить, що на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , яке не було охоплено заповітом, мають право претендувати ОСОБА_1 , як син померлого, та ОСОБА_4 , який є спадкоємцем після смерті його матері ОСОБА_3 .
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в постанові Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7 (п. 24) особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого засідання, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.
Тобто, право обирати коло осіб, до яких може бути пред`явлено позов, належить лише позивачу і суд, в цьому випадку, має право прийняти рішення про залучення співвідповідача або заміну неналежного відповідача належним виключно за клопотанням позивача.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовними вимогами до Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, як територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, іншого відповідача в позові не зазначав, не зважаючи на те, що він був обізнаний про наявність іншого спадкоємця, зокрема ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами цивільної справи № 728/1775/19 за позовом ОСОБА_1 до Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
Крім того, у даній цивільній справі на а.с. 66 міститься заява ОСОБА_4 , зміст якої зводиться до того, що Пісківська сільська рада є неналежним відповідачем. Вказані обставини були відомі позивачу, оскільки Бахмацьким районним судом Чернігівської області розглядалась вищезазначена цивільна справа, в якій знаходяться копії спадкових справ відносно майна померлих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , проте, позивач не заявив вимог до ОСОБА_4 , як спадкоємця майна ОСОБА_3 .
Враховуючи, що у даній справі, позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не є належним відповідачем у справі за відсутності даних про перелік успадкованих ним прав на нерухоме майно, ґрунтуються на невірному тлумаченні позивачем норм цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Проте, з огляду на вказане вище, висновки суду першої інстанції, викладені в пунктах 25 - 27 мотивувальної частини рішення, підлягають виключенню, оскільки, суд, відмовляючи у задоволенні позову з процесуальних мотивів, фактично відмовив позивачу і по суті позовних вимог з підстав недоведеності позивачем того, що він є спадкоємцем після померлого ОСОБА_2 і має право на його спадщину.
Позов у справі за відсутності одного з належних співвідповідачів не міг бути вирішений по суті відповідно до закону незалежно від того, якими фактичними обставинами та правовими нормами він обґрунтовувався.
Отже доводи апеляційної скарги, які стосуються обґрунтованості позову, доведеності обставин, що підлягають доказуванню, інших обставин по суті спору не підлягають перевірці у зв`язку із відмовою у позові за процесуальних мотивів.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 липня 2020 року - зміні шляхом виключення з його мотивувальної частини пунктів 25 - 27.
В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 ч. 4, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 липня 2020 року - змінити, виключивши з його мотивувальної частини пункти 25 - 27.
В іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 жовтня 2020 року.
Головуюча Судді:
Суд | Чернігівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2020 |
Оприлюднено | 04.11.2020 |
Номер документу | 92584359 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Чернігівський апеляційний суд
Мамонова О. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні