Постанова

від 02.11.2020 по справі 910/7629/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2020 р. Справа№ 910/7629/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Попікової О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Кульчицької І.А.,

представників сторін:

позивача: не з`явились;

відповідача: Пікалова Ю.М.;

органу ДВС: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу

Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.08.2020

у справі № 910/7629/14 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Державного підприємства "Державний Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія ТМ"

про стягнення 20.220,41 грн,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/7629/14 скаргу ТОВ "Будівельна інвестиційна компанія ТМ" на бездіяльність Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції задоволено повністю:

визнано неправомірною бездіяльність Подільського районного відділу Держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту зі всього належного ТОВ "Будівельна інвестиційна компанія ТМ" (код ЄДРПОУ 32983351) нерухомого майна, накладеного постановами ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 29.09.2014 у виконавчому провадженні №44881042, записи про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 7182372 та № 14561826;

зобов`язано Подільський районний відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт зі всього належного ТОВ "Будівельна інвестиційна компанія ТМ" (код ЄДРПОУ 32983351) нерухомого майна, накладений постановами ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 29.09.2014 у виконавчому провадженні №44881042, записи про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 7182372 та № 14561826.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що державний виконавець відповідно до ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, що діяла до 2017 року) та ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (що діє на даний час) мав вирішити питання про закінчення виконавчого провадження №44881042 після спливу строку на повторне пред`явлення виконавчого документу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Подільський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги ТОВ "Будівельна інвестиційна компанія ТМ" на бездіяльність Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції відмовити повністю.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 апеляційну скаргу Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) залишено без руху; надано Подільському районному відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, надання доказів направлення копії апеляційної скарги учасникам справи у встановленому порядку.

08.10.2020 від Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/7629/14 з доданими до нього доказами направлення копії апеляційної скарги учасникам справи у встановленому порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 12.10.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Подільському районному відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) пропущений строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/7629/14, розгляд справи призначено на 02.11.2020.

Вимоги та доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий суд не надав належної оцінки тому, що:

- пропуск строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання не є підставою для закінчення попереднього виконавчого провадження, оскільки такий строк може бути поновлений відповідно до ст.ст. 12, 24 Закону України Про виконавче провадження ;

- положення ст. 49 Закону України Про виконавче провадження не можуть бути застосовані у разі пропущення стягувачем строку на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання:

- положеннями ст.ст. 40, 47, 50 Закону України Про виконавче провадження не визначено обов`язок виконавця зняти арешт у разі повернення виконавчого документа стягувану;

- постанова державного виконавця від 23.03.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу судом незаконною не визнавалась, в установленому порядку не скасована, а тому у виконавця відсутні підстави для вирішення питання про закриття провадження після спливу одного року для повторного пред`явлення виконавчого документа;

- оскільки наказ суду, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, не оскаржений та не скасований, зняття арешту з майна боржника є недоцільним та суперечить ст. 57 Закону України Про виконавче провадження .

У судовому засіданні 02.11.2020 представник відповідача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представники позивача та органу ДВС у судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних представників.

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2014 у справі №910/7629/14 позов Державного підприємства "Державний Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія ТМ" задоволено повністю, стягнуто на користь державного підприємства 18.600,00 грн заборгованості, 541,11 коп інфляційних втрат, 1.079, 30 коп 3 % річних та 1.827, 00 коп судового збору.

На виконання вказаного рішення Господарський суд міста Києва 22.08.2014 видав відповідний наказ, дійсний для пред`явлення до 01.08.2015 (т. 1 а. с. 89).

В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначає, що він виявив в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження за номером 7182372, що свідчить про накладення постановою ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 29.09.2014, винесеною в межах ВП 44881042, арешту на все нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія ТМ".

Крім того скаржник зазначає, що він виявив у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис №14561826 про арешт усього рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія ТМ". Обтяження на рухоме майно скаржника було накладено постановою ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 29.09.2014, винесеною в межах ВП 44881042.

Скаржник 20.11.2019 направив до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві заяву про зняття арешту з нерухомого та рухомого майна.

Враховуючи відсутність будь-якої відповіді на заяву про зняття арешту, скаржник направив адвокатський запит з вимогою про надання інформації про результати розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія ТМ" про зняття арештів з майна.

Листом 30.01.2020 Головний державний виконавець Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Полінський Б.А. повідомив про відсутність підстав для зняття арешту з майна боржника, оскільки виконавче провадження №44881042 перебувало у зведеному виконавчому провадженні відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія ТМ" та арешт на майно скаржника був накладений в рамках зведеного виконавчого провадження №43181612.

Скаржник вважає відмову Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в знятті арешту з нерухомого та рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "ТМ" неправомірною, а обтяження всього нерухомого та рухомого майна, належного скаржнику, таким, що порушує право скаржника на власність.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на дату повернення стягувачу виконавчого документа) (далі - Закон) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV (який був чинним на час видачі господарським судом наказу від 22.08.2014, далі - Закон №606) виконавчий документ, виданий на виконання рішення господарського суду, може бути пред`явлений до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Частиною 3 ст. 23 Закону №606 встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення відповідної заборони.

З наявних матеріалів справи вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/7629/14 від 22.08.2014 у виконавчому провадженні №44881042 була винесена 29.09.2014.

Крім того 29.09.2014 в рамках виконавчого провадження №44881042 була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження і саме на цю постанову наявне посилання в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна як на підставу накладення арешту.

Матеріали справи свідчать про те, що лише 10.11.2014, тобто після накладення арешту, виконавче провадження №44881042 було приєднано до зведеного виконавчого провадження.

Крім того 23.03.2016 виконавче провадження №44881042 було виведено із зведеного виконавчого провадження та в цей же день було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону №606.

Тобто з цієї дати почався перебіг нового річного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Матеріали справи не місять доказів, що стягувач звертався з повторним пред`явленням виконавчого листа.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що: пропуск строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання не є підставою для закінчення попереднього виконавчого провадження, оскільки такий строк може бути поновлений відповідно до ст.ст. 12, 24 Закону; положення ст. 49 Закону не можуть бути застосовані у разі пропущення стягувачем строку на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання: положеннями ст.ст. 40, 47, 50 Закону не визначено обов`язок виконавця зняти арешт у разі повернення виконавчого документа стягувану; постанова державного виконавця від 23.03.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу судом незаконною не визнавалась, в установленому порядку не скасована, а тому у виконавця відсутні підстави для вирішення питання про закриття провадження після спливу одного року для повторного пред`явлення виконавчого документа; оскільки наказ суду, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, не оскаржений та не скасований, зняття арешту з майна боржника є недоцільним та суперечить ст. 57 Закону.

Колегія суддів, враховує наведені доводи, водночас відзначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду цієї скарги місцевим судом строки для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання спливли.

Таким чином, якщо виконавчий документ не був пред`явлений до виконання протягом року з дати повернення стягувачу, за загальним правилом провадження за таким документом вже не може бути відновлено. Викладене вище свідчить про те, що в разі пропуску строку на повторне пред`явлення документа до виконання з боку стягувача настають наслідки закінчення виконавчого провадження.

Зі змісту ст. 49 Закону №606 вбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. Про закінчення виконавчого провадження виконавець виносить постанову.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, що діяла до 2017 року) та ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (що набрав чинності 05.10.2016 і діє на даний час) у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Викладене вище свідчить, що державний виконавець мав вирішити питання про закінчення виконавчого провадження №44881042 після спливу строку на повторне пред`явлення виконавчого документу.

Не вчинення жодних дій щодо зняття арешту з майна по завершеному виконавчому провадженню та після спливу строку повторного для пред`явлення виконавчого документа порушує законні права та інтереси скаржника щодо його власності, а також призводить до порушення конституційного балансу інтересів стягувача і боржника у виконавчому провадженні та призводить до суттєвого обмеження права власності боржника.

З урахуванням викладеного, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія ТМ" повністю.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржник не надав суду апеляційної інстанції.

У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/7629/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/7629/14 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7629/14.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 03.11.2020.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

О.В. Попікова