Рішення

від 21.10.2020 по справі 906/412/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/412/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛР ЮА"

до Фізичної особи-підприємця Мяновської Тетяни Сергіївни

про стягнення 9516,89 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 9026,51 грн. основного боргу, 430,73 грн. пені, 59,65 грн. 3% річних.

В послідуючому ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.09.2020 виправлено описку в ухвалах Господарського суду Житомирської області від 27.04.2020, 02.06.2020, 22.06.2020, 27.07.2020, зазначивши прізвище ім`я по батькові відповідача - Мяновська Тетяна Сергіївна.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив. Ухвала Господарського суду Житомирської області від 22.09.2020, що надсилалася на адресу позивача, повернулася до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідач не скористався своїм правом на участь в, судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв.

Ухвала господарського суду від 22.10.2020, що надсилалася на адресу відповідача, повернулася до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 11 листа №01-8/123 від 15.03.2007 Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Мяновської Тетяни Сергіївни є АДРЕСА_1 .

На зазначену вище адресу судом направлялась кореспонденція.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, судом взято до уваги, що явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛР ЮА" (принципал/позивач) та Фізичною особою-підприємцем Мяновською Тетяною Сергіївною (агент/відповідач) укладено агентський договір №18/12/19, відповідно до якого принципал від імені за дорученням перевізника доручає агенту реалізацію послуги перевізника за винагороду, на умовах, що відповідають договірним відносинам між принципалом і перевізником та на умовах даного договору (п.п. 1.1. договору).

Згідно п.п. 2.3.3. договору принципал має право контролювати своєчасність розрахунків агента із принципалом у відповідності до умов даного договору.

Також пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що розмір агентської винагороди за надані агентом послуги визначається в залежності від розміру винагороди, яку встановив перевізник.

Транзитні кошти, отримані агентом, у ході реалізації квитків, за винятком агентської винагороди, є транзитними і належать перевізнику, знаходяться на збереженні у агента до моменту перерахування принципалу (п.п. 3.2. договору).

Також п.п. 3.3., 3.4.1., 3.4.2. договору строки розрахункових періодів становлять:

1 період - з 1 по 10 число поточного місяця включно,

2 період - з 11 по 20 число поточного місяця включно,

3 період - з 21 по останнє число поточного місяця включно.

Не пізніше 3 (третього) робочого банківського дня після закінчення відповідного розрахункового періоду Агент:

- формує оперативний звіт з СПБ і направляє його принципалу на електронну пошту report(@kasa.lux- reisen.com,

- перераховує на розрахунковий рахунок принципала кошти, отримані як платіж, які зазначені в оперативному звіті з СПБ, з відрахуванням Агентської винагороди (п.п. 3.4.1., 3.4.2. договору).

Крім цього, сторони погодили, що при отриманні агентської винагороди агентом за минулий календарний місяць більш як на 500 грн. агент має право отримувати додаткову агентську винагороду згідно таблиці №1 (п.п. 3.17. договору).

Позивач зазначив, що в порушення умов вказаного договору Фізичною особою-підприємцем Мяновською Тетяною Сергіївною не здійснено протягом 3-х банківських днів перерахунок коштів позивачу, після кожного відповідного розрахункового періоду, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати транзитних коштів в розмірі 9026,51грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Господарського кодексу України ( далі - ГК України) комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 297 ГК України, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Разом з тим, детально дослідивши подані позивачем звіти агента про отримані кошти за звітний період від 21.01.2020 та 03.02.2020 (а.с. 21-22), суд дійшов висновку, що загальна сума, що підлягає переказу принципалу, становить 8876,51 грн.

В задоволенні вимог щодо стягнення 150,00 грн. основного боргу суд відмовляє, оскільки дана сума є бонусною винагородою відповідача за результатом минулого календарного місяця у відповідності до положень п.п. 3.17. договору.

Як зазначалося раніше, позивач просить суд стягнути з відповідача 430,73 грн. пені, 59,65 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п.п. 5.5. договору при несвоєчасному проведенні розрахунків агент зобов`язаний сплатити принципалу пеню в розмірі подвійної облікової ставки рефінансування НБУ від суми прострочення за кожен день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунки позивача та враховуючи, що сума основного боргу становить 8876,51 грн., суд вважає вірним нарахування пені в сумі 410,49 грн., з яких:

- 281,45 грн. на суму боргу 5685,19 грн. за період з 22.01.2020 по 13.04.2020:

- 129,04 грн. на суму боргу 3191,32 грн. за період з 04.02.2020 по 13.04.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних, виконані позивачем, суд вважає обґрунтованою до стягнення 57,15 грн. 3% річних, з яких:

- 38,79 грн. на суму боргу 5685,19 грн. за період з 22.01.2020 по 13.04.2020:

- 18,36 грн. на суму боргу 3191,32 грн. за період з 04.02.2020 по 13.04.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 8876,51 грн. - основного боргу, 410,49 грн. - пені, 57,15грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мяновської Тетяни Сергіївни ( АДРЕСА_2 , ід. номер НОМЕР_1 )

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛР ЮА" (29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, будинок 64, офіс 2, ід. код 43262137) 8876,51 грн. - основного боргу, 410,49 грн. - пені, 57,15грн. - 3% річних, а також 2063,85 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.11.20

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу на ел. пошту: info@iux-reisen.com

3 - відповідачу на ел. пошту: tm@dominanta.work