Рішення

від 26.10.2020 по справі 908/1083/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/79/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020 Справа № 908/1083/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Проскуряков К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи № 908/1083/20

За позовом: Першого заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 50/57) в інтересах держави, в особі Гуляйпільської районної ради Запорізької області (70202, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Шевченка, буд. 15; код ЄДРПОУ 20519046)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Колісника Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення заборгованості в розмірі 16217,46 грн.

та зобов`язання повернути нежитлове приміщення

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Маруєва Т.В., посвідчення № 052430 від 07.03.2019, прокурор відділу;

Від позивача: не з`явився;

Відповідач: не з`явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

28.04.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява першого заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі Гуляйпільської районної ради Запорізької області до фізичної особи - підприємця Колісника Андрія Юрійовича про стягнення заборгованості в розмірі 16 217,46 грн. та зобов`язання повернути нежитлове приміщення, загальною площею 301,8 кв.м.

28.04.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 12.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1083/20 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.06.2020 з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 10.06.2020 продовжені процесуальні строки розгляду справи № 908/1083/20 у підготовчому провадженні до 21.08.2020, розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 13.07.2020 з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 13.07.2020 продовжені процесуальні строки розгляду справи №908/1083/20 у підготовчому провадженні до 30.09.2020, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 30.10.2020. Закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 05.10.2020 з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 05.10.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 26.10.2020 з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні 26.10.2020р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 02.07.2019 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Оберіг".

У судовому засіданні представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги, які обґрунтовує наступним: між Гуляйпільською районною радою (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Колісником Андрієм Юрійовичем (Орендар) 01.06.2017 укладено Договір № 3 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Гуляйпільського району строком на 1 рік про строкове платне користування комунальним нерухомим майном - нежитловим приміщення загальною площею 327,5 кв.м. для розміщення цеху по переробці меду, яке знаходиться за адресою: 70240 Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Полтавка, вул. Свердлова (Санжарівська), 20, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.04.2017 року, і становить 119663,00 грн. без ПДВ. На підставі акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.06.2017 Орендодавець здав, а Орендар прийняв в оренду вказане нежитлове приміщення. На підставі додаткової угоди від 01.06.2018 до договору оренди від 01.06.2017 № 3 до розділу 10 Строк дії, умови та припинення договору внесено зміни, зокрема дію Договору продовжено, та встановлено, що Договір укладено строком на 2 роки, та строк його дії починається з 01.06.2017 року та закінчується 31.05.2019 року включно. Згідно інформації, наданої Гуляйпільською районною радою від 17.12.2019 року №406/01-30, ФОП Колісник А.Ю. письмово або в будь - якій іншій формі до Гуляйпільської районної ради з намірами про продовження або припинення договору оренди нерухомого майна № 3 від 01.06.2017 та додаткової угоди від 01.06.2018 до договору оренди №3 - не звертався, а Гуляйпільська районна рада будь-яких погоджень щодо продовження терміну оренди Майна за договором не надавала, а отже, моментом припинення дії Договору вважається наступний день після закінчення строку його дії, тобто - 01.06.2019 року. Таким чином Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Гуляйпільського району № 3 від 01.06.2017 на цей час є припиненим, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. В силу вимог п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Гуляйпільської районної ради від 28.08.2007 року № 8 (із змінами та доповненнями). Місячна орендна плата (без ПДВ) за перший місяць оренди (червень місяць) 2017, складала 997 грн. 20 коп. Відповідно п. 3.2. Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Пунктом 3.3. Договору визначено, що орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок районного бюджету щомісячно до 20 числа, наступного за тим, що підлягає оплаті. Разом із цим, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків за договором оренди утворилась заборгованість за орендну плату у сумі 16 217, 46 грн., що підтверджується нарахуванням та сплатою орендної плати Колісника А.Ю. за 2017-2019 роки, який надано Гуляйпільською районною радою як додаток до листа №159/01-30 від 05.06.2019 року. Внаслідок неналежного виконання орендарем умов договору, за періоди: грудень 2017 року, січень 2018 року, з травня по грудень 2018 року та з січня по травень 2019 року утворилась заборгованість в розмірі 16217,46 грн., яку Відповідачем до цього часу не сплачено. Таким чином ФОП Колісник А.Ю. допущено істотне порушення умов Договору у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати. Листом №377/01-30 від 27.11.2019 року та претензією від 26.12.2018 року № 424/02-01 Гуляйпільська районна рада вимагала повернення орендованого майна та сплати орендарем визначеної заборгованості. Проте, відповіді на вказану претензію ФОП Колісник А.Ю. не надав, лист повернуто Гуляйпільській райраді у зв`язку із закінченням строків зберігання. Також прокурор вказує, що оскільки Договір № 3 оренди нерухомого майна від 01.06.2017 та Додаткова угода до договору оренди від 01.06.2017 року №3 нерухомого майна від 01.06.2018 - припинили свою дію 01.06.2019 р., з цього ж моменту між сторонами припинились і орендні правовідносини, які виникли на підставі даного договору. Разом із цим, до теперішнього часу Орендарем за актом приймання-передачі орендоване майно Орендодавцеві не повернуто, що підтверджується листом Гуляйпільської районної ради №406/01-30 від17.12.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на умови укладеного сторонами договору, а також на вимоги ч. 1 ст. 2, ст. 3, ст.10, ч. 1 ст. 13, ст. ст. 17, 18, ч. 1 ст. 19, ст. 26, 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-ІХ від 03.10.2019, п.1 ч. 2 ст. 11, ст. ст. 526, 629, ч.1 ст. 763, ст. 526, ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 631, ст. ст. 759, 762, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 174, ст. 193, ч.4 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 1 ст.291 Господарського Кодексу України, та вимагає стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 16 217,46 грн. та зобов`язати повернути нежитлове приміщення, загальною площею 301,8 кв.м. за актом приймання-передачі.

Позивач листом від 06.07.2020р. № 194/01-30 підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити, справу розглядати за відсутності представників позивача.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду про відкриття провадження у справі було направлено судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка була отримана ним особисто 22.05.2020р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Запропонований ухвалою суду про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву та додані до нього документи відповідач на адресу суду не надіслав, правами, передбаченими ст. 42 ГПК України, не скористався.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно та повно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення Гуляйпільської районної ради від 15 серпня 2013 року Про рішення Запорізької обласної ради від 30.05.2013 №54 Про зміни у складі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області , районна рада прийняла із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області нерухоме майно, яке обліковується на балансі Полтавської загальноосвітньої школи - інтернату для дітей - сиріт і дітей, які залишились без піклування батьків, та розташоване за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Полтавка, вул. Свердлова (Санжарівська), 20, (у тому числі: приміщення №1-13 площею 301,8 кв.м., пристройка XV 22,2 кв.м., лесніца XVI 3,5 кв.м.) власниками якого, відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №204758574 від 19.03.2020, є територіальна громада сіл, селища, міста Гуляйпільського району, управління якими здійснює Гуляйпільська районна рада, форма власності -комунальна.

Між Гуляйпільською районною радою (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Колісником Андрієм Юрійовичем (Орендар 01.06.2017 укладено Договір № 3 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Гуляйпільського району строком на 1 рік про строкове платне користування комунальним нерухомим майном - нежитловим приміщенням загальною площею 327,5 кв.м для розміщення цеху по переробці меду.

Відповідно до п.1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад району, яке знаходиться за адресою: 70240 Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Полтавка, вул. Свердлова (Санжарівська), 20, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.04.2017 року, і становить 119663,00 грн. без ПДВ .

На підставі акту приймання-передачі вказаного нежитлового приміщення від 01.06.2017 Орендодавець здав, а Орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 327,5 кв.м., для розміщення цеху по переробці меду, яке перебуває у задовільному технічному та санітарному стані.

Відповідно до п. 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання - передачі Майна.

У подальшому, до Договору від 01.06.2017 року внесено зміни. Зокрема, на підставі додаткової угоди від 01.06.2018 до договору оренди від 01.06.2017 № 3 до розділу 10 Строк дії, умови та припинення договору внесено зміни щодо строку дії договору, а саме: дію Договору продовжено та встановлено, що Договір укладено строком на 2 роки, та строк його дії починається з 01.06.2017 року та закінчується 31.05.2019 року включно.

Згідно із ст. З Закону України Про оренду державного та комунального майна , в редакції, що діяла на час укладання договору визначено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно статті 629 Цивільного Кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.4 ст. 284 ГК України та статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , (в редакції на час укладання угоди), строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції на час укладання угоди), ч. 1 ст.291 ГК України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Разом із цим, відповідно до п. 10.5 Договору передбачено, що за місяць до закінчення строку дії Договору Орендар повинен письмово визначитись щодо продовження або припинення договору. Якщо він має намір продовжити термін оренди Майна. Орендар звертається до районної ради для отримання відповідного погодження на продовження терміну оренди. Продовження терміну оренди Майна оформлюється шляхом укладання Додаткової угоди до Договору оренди щодо продовження строку дії зазначеного Договору, або шляхом укладання договору оренди на новий строк. Відсутність відповідного погодження районної ради щодо продовження терміну оренди Майна припиняє дію Договору після закінчення строку його дії.

Таким чином, Сторони, відповідно до положень законодавства, встановили конкретний порядок продовження дії Договору.

Доказів того, що Орендар повідомляв власника про бажання продовжити строк дії договору після його закінчення у спосіб встановлений умовами договору Відповідачем суду не надано.

Згідно інформації, наданої Гуляйпільською районною радою від 17.12.2019 року №406/01-30, ФОП Колісник А.Ю. письмово або в будь - якій іншій формі до Гуляйпільської районної ради з намірами про продовження або припинення договору оренди нерухомого майна № 3 від 01.06.2017 та додаткової угоди від 01.06.2018 до договору оренди №3 - не звертався, а Гуляйпільська районна рада будь - яких погоджень щодо продовження терміну оренди Майна за договором не надавала, а отже, датою припинення дії Договору вважається наступний день після закінчення строку його дії, тобто - 01.06.2019 року.

Таким чином Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Гуляйпільського району № 3 від 01.06.2017р. припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Суд враховує, що укладаючи вказаний Договір, сторони. визначили усі його істотні умови, передбачені ст.10 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269-ХП, що діяв на час укладання договору.

Так, в силу вимог п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Гуляйпільської районної ради від 28.08.2007 року № 8 (із змінами та доповненнями). Місячна орендна плата (без ПДВ) за перший місяць оренди (червень місяць) 2017р., складає 997 грн. 20 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно п. 3.2. Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок районного бюджету щомісячно до 20 числа, наступного за тим, що підлягає оплаті.

Згідно п. 3.4. Договору, розмір орендної плати може бути переглянутий на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України та нормативно-правовими документами, затвердженими рішеннями районної ради. '

Згідно п. 3.7. Договору, у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.

Крім того, відповідно п. 5.2. Договору орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 2.1 договору, орендар вступив у строкове платне користування Майном з моменту підписання сторонами Договору та акту прийому-передачі Майна.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до вказаного пункту договору та передачі Орендарю нежитлового приміщення за вказаною вище адресою, ФОП Колісник Андрій Юрійович зобов`язаний сплачувати орендну плату за користування орендованим приміщенням.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї доказами внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків за договором оренди утворилась заборгованість за орендну плату у сумі 16217,46 грн., що підтверджується нарахуванням та сплатою орендної плати Колісником А.Ю. за 2017-2019 роки, який надано Гуляйпільською районною радою як додаток до листа №159/01-30 від 05.06.2019 року.

Отже, внаслідок неналежного виконання орендарем умов договору, за періоди: грудень 2017 року, січень 2018 року, з травня по грудень 2018 року та з січня по травень 2019 року утворилась заборгованість в розмірі 16 217, 46 грн., в тому числі: заборгованість до районного бюджету - 16 217,46 грн. (виникла за грудень 2017 року (1073, 25 грн.), за січень 2018 року (16,1 грн.); з травня по грудень 2018 року (травень -1120, 14 грн., червень 1 120, 14 грн., липень - 1 112, 30 грн., серпень - 1112,30 грн., вересень - 1133,43 грн., жовтень - 1152,70 грн., листопад - 1168,84 грн., грудень - 1178,19 грн.), з січня по травень 2019 року включно (січень - 1189,97 грн., лютий - 1195, 92 грн., березень - 1206,68 грн., квітень - 1218, 75 грн., травень - 1 218, 75 грн.).

Позивачем на адресу Відповідача рекомендованим листом направлялася претензія від 26.12.2018 року № 424/02-01, про погашення заборгованості у невідкладному порядку. Проте, відповіді на вказану претензію ФОП Колісник А.Ю. не надав, лист повернуто Гуляйпільській райраді у зв`язку із закінченням строків зберігання.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Відповідно до статті 759 ЦК України договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічним чином ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269-ХІІ визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269-ХІІ, Орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. За користування об`єктом оренди орендар вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 3 ст. 285 ГК України орендар, окрім іншого, зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції чинній на час укладання, дії та припинення договору), передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 26, 27 Закону Украйни Про оренду державного та комунального майна (в редакції чинній на час припинення договору), однією з підстав припинення договору оренди є закінчення строку, на який його було укладено. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Аналогічна вимога міститься у ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-ІХ від 03.10.2019: у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 785 ЦК України, Відповідач після припинення договору повинен негайно повернути орендоване приміщення у стані, в якому воно було одержано.

Згідно із вимогами ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України - господарські зобов`язання можуть виникати зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством, (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, іншими актами цивільного законодавства, а .за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що з наведених вище матеріалів справи вбачається, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків за договором оренди за Відповідачем утворилась заборгованість за орендну плату у сумі 16217,46 грн., яка на дату вирішення спору ним не сплачена.

Згідно з положеннями Закону України Про оренду державного та комунального майна в редакції Закону № 2269-ХІІ орендна плата віднесена до істотних умов договору оренди, а обов`язок з її сплати є основним обов`язком орендаря. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, ФОП Колісник А.Ю. допущено істотне порушення умов Договору у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати за періоди: грудень 2017 року, січень 2018 року, з травня по грудень 2018 року та з січня по травень 2019 року на загальну суму 16 217,46 грн.

Зважаючи на те, що Договір № 3 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Гуляйпільського району, від 01.06.2017 та Додаткова угода до договору оренди від 01.06.2018 - припинили свою дію 01.06.2019 р., то суд дійшов висновку, що з цього ж моменту між сторонами припинились і орендні правовідносини, які виникли на підставі даного договору.

Відповідно до п.2.3 Договору, у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим договором. З огляду на умови договору (п. 7.1, п. 11.1) майно було орендодавцем передано орендарю за актом приймання-передачі. Пунктом 2.4 визначено, що обов`язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору. Крім того, відповідно до п. 5.5 на Орендаря покладається обов`язок у разі припинення або розірвання цьому Договору повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Проте, до теперішнього часу Орендарем (ФОП Колісником А.Ю.) за актом приймання-передачі орендоване майно Орендодавцеві - Гуляйпільській районній раді не повернуто, що підтверджується листом Гуляйпільської районної ради №406/01-30 від 17.12.2019. Доказів зворотного на дату вирішення спору Відповідачем не надано.

Приймаючи рішення суд також враховує, що відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог п.п.1,3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадку та порядку, встановлених законом.

Частиною 1, 3 статті 4 ГПК України гарантовано право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 р. (далі - рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення . матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах , треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.

Таким чином і з огляду на зазначену норму Закону України Про прокуратуру прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки покликаний ці інтереси захищати.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Таким чином, такі права суб`єкта комунальної власності територіальних громад сіл, селища та міста Гуляйпільського району - здійснює Гуляйпільська районна рада.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Понятття орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким чином, відповідно до ст. 6,7,13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Крім того, згідно зі ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

В контексті правовідносин інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх віддання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Згідно з ч. 1 ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Систематична несплата Відповідачем орендної плати за користування нежитловим приміщенням та неповернення такого майна, порушує економічні інтереси територіальних громад Гуляйпільського району Запорізької області в особі Гуляйпільської районної ради Запорізької області, оскільки призводить до недоотримання місцевим бюджетом кошів, які можуть бути використані для задоволення нагальних потреб, визначених у ст.ст. 69, 89 Бюджетного кодексу України.

Крім того, не повернення відповідачем за актом приймання-передачі орендованого майна у розпорядження територіальної громади, в особі Гуляйпільської районної ради, остання позбавлена можливості укласти договір з новим орендарем, що негативно впливає на складову місцевого бюджету та державного бюджету в цілому.

Органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Гуляйпільська районна рада.

Згідно зі ст. 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад належить до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міських рад.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій , у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі №687/379/17-ц, № 924/1256/17).

На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Також наявність самого факту не звернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду, вказане підтверджується листом Гуляйпільської районної ради про неможливість самостійного звернення до суду з позовною заявою через відсутність у штатному розписі посади юриста та відсутність кошторисних призначень на судові витрати за №96/-01-30 від 20.03.2020.

Так, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом через відсутність коштів на сплату судового збору, а також сам факт не звернення до суду відповідним органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказана правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 по справі №903/129/18.

Таким чином, Гуляйпільська районна рада Запорізької області була наявна можливість та обов`язок вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів держави шляхом подання до суду відповідного позову. Вжиття заходів претензійного характеру, які не призвели до поновлення інтересів держави та подальше невжиття заходів до стягнення заборгованості за оренду плату у судовому порядку, за наявності можливості вжиття таких заходів, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави уповноваженим на це органом.

Вказані порушення інтересів Гуляйпільської районної ради та територіальної громади свідчить про порушення інтересів держави та наявність підстав, передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру для звернення прокурора з позовом до суду у цій справі.

Листом від 24.04.2020р. № 37/2-5616вих20 начальник Гуляйпільського відділу Токмацької прокуратури повідомив Гуляйпільську районну раду про звернення до господарського суду Запорізької області із позовом, який є предметом розгляду у цій справі.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 4204 грн.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колісника Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Гуляйпільської районної ради (70200, Запорізька обл., Гуляйпільський район, місто Гуляйполе, вулиця Шевченка, будинок 15, ЄДРПОУ 20519046; р/р: UА718999980334159871000008393, КБК 22080401, одержувач: УК у Гуляйпільському районі, Гуляйпільський район, Банк одержувача: ЄДРПОУ 37963916, Казначейство України (ЕАП)) заборгованість з орендної плати у розмірі 16217 (шістнадцять тисяч двісті сімнадцять) грн. 46 коп. Видати наказ.

3. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Колісника Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) повернути нежитлове приміщення, загальною площею 327,5 кв.м. (у тому числі: приміщення №1-13 площею 301,8 кв.м., пристройка XV 22,2 кв.м., лесніца XVI 3,5 кв.м.), розташоване за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Полтавка, вул. Свердлова (Санжарівська), 20, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.04.2017року і становить 119663,00 грн. без ПДВ, шляхом підписання акту приймання-передачі з Гуляйпільською районною радою.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колісника Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Запорізької області в особі Токмацької місцевої прокуратури (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 50/57; код ЄДРПОУ 02909973 ) розрахунковий рахунок UA 438201720343180001000000271, банк отримувач - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 4204,00 грн. Видати наказ.

Повний текст рішення складено: 02.11.2020р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.