Рішення

від 15.10.2020 по справі 908/2087/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/119/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020 Справа № 908/2087/20

м.Запоріжжя

За позовом: Приватного акціонерного товариства Дніпровагонмаш , код ЄДРПОУ 05669819 (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Українська, буд. 4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Азовмаст , код ЄДРПОУ 38168381 (71114, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. ЯрославаМудрого/Потійська, буд.16/1)

про стягнення суми 8232,59 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Дніпровагонмаш про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Азовмаст суми 8232,59 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.08.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2087/20, присвоєний номер провадження 9/119/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

15.10.2020 за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Протягом періоду з 16.10.2020 по 30.10.2020 включно суддя знаходилась у щорічній відпустці, 31.10.2020 та 01.11.2020 були неробочими (вихідними) днями.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані, зокрема, наступним. Відповідно до умов договору № 573 від 19.05.2016 щодо поставки продукції в асортименті, кількості і за цінами, які зазначені у Специфікаціях, відповідачем 26.12.2017 партією № 284 було поставлено позивачу мастило залізничне ЛЗ-ЦНИИ та надано відповідний паспорт якості №284 від 20.12.2017. Згідно пункту 7.1 Договору строк гарантії продукції складає 5 років з дати виготовлення продукції, якщо інше не зазначено у Специфікаціях. Відповідно до умов Специфікацій № 21 від 12.10.2017р. та №24 від 08.12.2017 до договору, строк гарантії продукції - 5 років з моменту виготовлення; рік випуску продукції: 2017р.; продукція має відповідати ГОСТу 19791-74. Згідно пункту 5.2 ГОСТу 19791-74 гарантійний строк зберігання змазки - 5 років з дня виготовлення, ресурс роботи мастила по часу - 5 років. Після отримання на склад даного мастила залізничного ЛЗ-ЦНИИ (партія № 284), позивач використав зазначену вище змазку за призначення у буксових вузлах при виробництві вагонів у повній відповідності до виробничого процесу та нормативних документів. Проте, у жовтні 2018 року на адресу Позивача надійшли повідомлення про випадок відчеплення та ремонту буксового вузла вантажного вагону номер 60945151 виробництва ПрАТ Дніпровагонмаш з причин нагріву буксового вузла. Даний вантажний вагон № 60945151 було побудовано 31.01.2018. При цьому, при будівництві даного вантажного вагону номер 60945151, у буксових вузлах застосовувалось виключно мастило ЛЗ-ЦНИИ виробництва - ТОВ Азовмаст (відповідача), поставлене позивачу 26.12.2017 року у складі партії № 284 від 20.12.2017 за вказаним договором. В результаті розслідування, проведеного компетентними структурними підрозділами АТ Укрзалізниця та відповідальними посадовими особами, відповідно до оформленого Плану розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісний пар вантажних вагонів від 01.11.2018р., проведеного на станції Основа, причиною нагріву буксового вузла колісний пар вантажного вагону № 60945151 встановлена втрата властивостей змазки в наслідок чого відбулося комкування, що призвело до розриву масляної плівки. При цьому окремо зазначено, що буксовий вузел сформовано згідно Інструкції ЦВ-0143. Ремонт буксових вузлів вантажного вагону номер 60945151 був проведений підрозділами АТ Укрзалізниця 19.12.2018 року на загальну вартість 8232,59 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт від 19.12.2018 року № 550 між АТ Укрзалізниця та власником даного вантажного вагону з відповідним платіжним дорученням на оплату (платіжне доручення № 63 від 04.01.2019 року). Сума зазначених вище збитків в розмірі 8232,59 грн. була повністю компенсована позивачем власнику даного вантажного вагону номер 60945151: Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2298 від 24.06.2019 року між ПрАТ Дніпровагонмаш та власником даного вантажного вагону на компенсацію вартості ремонту (збитку), дата перерахування повної компенсації 14.08.2019 року (платіжне доручення № 6631 від 14.08.2019 року). Частиною 2 ст. 679 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки. Згідно частини першої статті 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 13, 15, 16, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 629 ЦК України ст.ст. 173-175, 193, 224, 225, 228 ГК України, умовами договору від 19.05.2016 № 573.

04.09.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позов не визнає, у відзиві зокрема зазначив, що під час приймання від ТОВ Азовмаст продукції по якості, позивачем не було складено акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції чи акту про приховані недоліки, що, в свою чергу, свідчить про відсутність порушень вимог щодо якості прийнятого товару. Відповідно до п.9 Інструкції № П-7 акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений впродовж 5 днів після виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад отримувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов`язковими для сторін правилами. Відповідно до п. 7.2 Договору № 573 від 19.05.2016 якщо протягом гарантійного строку виявиться невідповідність якості продукції Покупець зобов`язаний повідомити про це Постачальника. Жодних повідомлень від позивача в порядку п. 7.2 Договору стосовно буксового вузлу спірного вагону, названого у позовній заяві, не надходило, представник Постачальника - ТОВ Азовмаст , не викликався, та Акт про приховані недоліки не складався. Жодних Актів про приховані недоліки по тому вагону, що згаданий у позові, відповідач від позивача не отримував. Гарантійний строк при належному зберіганні товару не поширюється на випадки експлуатації товару (наприклад, використання мастила у складі буксового вузла). Надані документи позивача не свідчать про те, що у буксовому вузлі спірного вагону застосовувалося саме мастило виробництва ТОВ Азовмаст . Таким чином відсутня протиправна поведінка ТОВ Азовмаст як необхідна умова для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків. Також відсутній причинний зв`язок між поставкою мастила ТОВ Азовмаст і перегрівом буксового вузлу вагону. Приватне акціонерне товариство Дніпровагонмаш стверджує про необхідність ремонту буксового вузлу в спірному вагоні, при цьому на думку ПрАТ Дніпровагонмаш причиною перегріву стало неякісне мастило, поставлене у складі партії № 284 від 20.12.2017. За специфікацією № 21 від 12.10.2017 позивачу було поставлено 1,02 тн (1020 кг) мастила ЛЗ-ЦНИИ, за специфікацією № 24 від 08.12.2017, - 1,36 тн (1360 кг) такого мастила. У попередній претензії від 10.01.2019 № 2/10-11 позивачем повідомлялося, що мастило за цим договором та за цими партіями було застосовано у 30 вагонах. У подальшому, 12.05.2020 позивач склав претензії лише по чотирьом вагонам, заявлений позов стосується перегріву тільки одного буксового вузлу вагону № 60945151. Мастило поставлено за двома специфікаціями приблизно рівними партіями (на суму 130363,18 грн. та на суму 147518,40 грн.) Проте принаймні 26 з 30 вагонів з мастилом ТОВ Азовмаст , поставленим в рамках тотожних партій, перебуває в технічно справному стані, букси не нагріваються. Це свідчить про те, що імовірний нагрів буксового вузлу спірного вагону, про який зазначено у позові ПрАТ Дніпровагонмаш , не є наслідком порушення вимог щодо якості мастила, а є наслідком інших причин. Викладені доводи підтверджують відсутність причинно-наслідкового зв`язку між якістю мастила ТОВ Азовмаст і виявленою несправністю буксового вузла в спірному вагоні, описаної у позові, якщо така несправність мала місце. В даній ситуації могло мати місце, зокрема, використання у господарській діяльності мастила інших виробників або змішування мастил різних виробників. З наданих позивачем документів не вбачається, який саме чинник став причиною втрати властивостей мастила, застосованого на буксовому вузлі. Адже, зокрема, такими чинниками могли бути порушення з боку позивача при збиранні буксового вузлу (такі як, наприклад, застосування недостатньої кількості мастила в буксовому вузлі) або порушення вимог до експлуатації рухомого складу з боку власника вагонів. Відповідно до ч.8 ст.269 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Договором № 573 від 19.05.2016 не встановлено більших строків порівняно до строку, встановленого нормою ч.8 ст.269 ГК України. Позов поданий ПрАТ Дніпровагонмаш у серпні 2020, тобто зі значним спливом часу після складення акту-рекламації від 01 листопада 2018 року. Не визнаючи вини і не визнаючи наявності з боку ТОВ Азовмаст будь-яких порушень умов договору, відповідач зазначив, що позивачем було пропущено строк позовної давності. Враховуючи факт відсутності від підприємства позивача зауважень при прийманні товару за якістю; відсутність Актів про приховані недоліки ; відсутність доказів використання саме мастила ТОВ Азовмаст в спірному вагоні; попередні твердження позивача про справність решти вагонів з мастилом тієї ж партії, пропуск позивачем строку позовної давності, ТОВ Азовмаст не визнає позовні вимоги та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві також було зазначено, що відповідач очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 5000 грн., остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу залежатиме від обсягу виконаної роботи та кількості витраченого часу на надання професійної правничої допомоги. На підставі викладеного, відповідач просив у задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача на користь ТОВ Азовмаст всі судові витрати.

15.09.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначив, зокрема, про наступне. Відповідно до умов договору Інструкція Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості , затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7, використовується лише при прийманні товару, а в даному випадку, розглядається компенсація збитків на ремонт вже побудованого та фактично експлуатуємого залізничного вагону в період гарантійного строку на змазку. Отже посилання відповідача на Інструкцію № П-7 є безпідставним. Висновок про проблеми з якістю змазки у гарантійний період зроблені в результаті неупередженого і об`єктивного офіційного розслідування компетентних структурних підрозділів АТ Укрзалізниця , а саме: компетентними структурними підрозділами АТ Укрзалізниця було виявлено нагрів буксового вузла колісний пар вантажного вагону №60945151 та визначено його причину: втрата властивостей змазки внаслідок чого відбулося комкування, що призвело до розриву масляної плівки - що чітко та однозначно викладено у Плані розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісних пар вантажних вагонів від 01.11.2018 та Акті-рекламації №20 від 01.11.2018 року. ПрАТ Дніпровагонмаш , як виробник залізничного вагону №60945151, був ознайомлений з результатами даного розслідування. В Плані розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісний пар вантажних вагонів від 01.11.2018 окремо зазначено, що буксовий вузел сформовано згідно Інструкції ЦВ-0143. Після отримання на склад даного мастила залізничного ЛЗ-ЦНИИ (партія № 284), позивач використав зазначену змазку за призначенням при будівництві вантажного вагону номер 60945151 (побудовано 31.01.2018). Так, 27.01.2018 року складено Акт монтажу букс з роликовими підшипниками № 12 на колісну пару 02377, в якому серед іншої технічної інформації різних замірів та даних про підшипники, зазначено змазку, що була використана у буксовому вузлі, а саме: виробник: ТОВ Азовмаст , сертифікат якості (в даному випадку паспорт якості) № 284 та місяць і рік даного сертифікату/паспорту якості 1217. Отже використання змазки виробництва ТОВ Азовмаст в буксовому вузлі, в якому відбувався нагрів, колісної пари 02377 підтверджується документально. В даній справі розглядається питання не про стягнення штрафних санкцій чи заміни товару неналежної якості, а про стягнення саме фактично понесених збитків - фактичної вартості ремонту буксових вузлів вантажного вагону номер 60945151, що був проведений підрозділом АТ Укрзалізниця на загальну вартість 8232,59 грн., і підтверджується належним чином складеним Актом виконаних робіт і відповідним платіжним дорученням на оплату. Відтак, до даних відносин застосовується загальна позовна давність згідно частини першої статті 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки. Відповідно позовна заява подана в рамках строків чинної позовної давності. Позивач просив відмовити відповідачу у задоволенні заяви про застосування позовної давності.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, яке надійшло до суду 28.09.2020, в якому відповідач зазначив, що наданий позивачем до відповіді на відзив Акт монтажу букс з роликовими підшипниками № 12, не був доданий до позовної заяви. Ні в претензіях, ні в позовній заяві позивач не згадував про цей доказ та про неможливість його подання разом з позовом, тому в силу вимог ч.8 ст. 80 ГПК України він не може бути прийнятий судом до розгляду. В самому акті не зазначено підприємства-виготовлювача букси, а номер колісної пари зазначено як 11750237718 , що відрізняється від номера колісної пари, зазначеного в плані розслідування. Також невідомо, яким саме нормативним документом передбачено складання подібних актів та чи є особи, які його підписали, уповноваженими особами на підписання таких актів. Отже зібрані у справі документи не свідчать про те, що у буксовому вузлі спірного вагону застосовувалося саме мастило виробництва ТОВ Азовмаст . Поза увагою позивача залишається те, що причинами втрати мастилом своїх властивостей можуть бути різні фактори, такі як порушення вимог до експлуатації буксового вузла підприємством залізничного транспорту, понаднормативний пробіг підшипника тощо. Відносно спливу позовної давності, то норма ч. 8 ст. 269 ГК України встановлює спеціальну, скорочену позовну давність для усіх позовів, які випливають з поставки товарів неналежної якості, незалежно від предмету таких позовів (стягнення штрафних санкцій чи стягнення збитків).

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2016 Товариством з обмеженою відповідальністю Азовмаст (Постачальник, відповідач у справі) та між Публічним акціонерним товариством Дніпровагонмаш (Покупець) (ПрАТ Дніпровагонмаш (позивач у справі) в свою чергу є правонаступником ПАТ Дніпровагонмаш ) було укладено договір № 573, згідно з умовами якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупцю продукцію в асортименті, кількості і за цінами, які зазначені у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.1 договору).

Згідно пункту 7.1 Договору, строк гарантії продукції складає 5 років з дати виготовлення продукції, якщо інше не зазначено у Специфікаціях.

У Специфікаціях № 21 від 12.10.2017 та № 24 від 08.12.2017 до Договору, визначено поставку продукції, в тому числі: мастило залізничне ЛЗ-ЦНИИ в кількості 1,02 тн та 1,36 тн відповідно, виробник продукції - ТОВ Азовмаст . Строк гарантії продукції - 5 років з моменту виготовлення; рік випуску продукції: 2017.

Відповідно до умов вищезазначених Специфікацій вказана продукція має відповідати ГОСТу 19791-74 (пункт 7 Специфікації № 21 від 12.10.2017 та пункт 4 Специфікації № 24 від 08.12.2017.

Згідно з п.5.2 Договору № 573 від 19.05.2016, який за правовою природою є договором поставки, приймання продукції по якості здійснюється відповідно до Інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 змінами і доповненнями.

За видатковою накладною № РН-0000674 від 20.12.2017 ТОВ Азовмаст було передано Покупцю мастило залізничне ЛЗ-ЦНИИ в кількості 0,680 т., яке прийнято останнім за прибутковим ордером № 2203/00371. ТОВ Азовмаст надано паспорт якості № 284 від 20.12.2017 на зазначену продукцію: партія № 284, дата виготовлення: грудень 2017.

Як зазначив позивач, після отримання на склад мастила залізничного ЛЗ-ЦНИИ виробництва ТОВ Азовмаст , поставленого у складі партії № 284, зазначене мастило було використано позивачем за призначенням у буксових вузлах при виробництві вагонів, в тому числі при будівництві вантажного вагону № 60945151, побудованого 31.01.2018. Складено Акт монтажу букс з роликовими підшипниками № 12 від 27.01.2018 на колісну пару 02377 (копія надана в матеріали справи), в якому, в тому числі, вказані дані про змазку, що була використана у буксовому вузлі вказаного вагону, а саме: виробник: ТОВ Азовмаст , сертифікат якості: № 284. У жовтні 2018 року на адресу позивача надійшли повідомлення про випадок відчеплення та ремонту буксового вузла вантажного вагону номер 60945151 виробництва ПрАТ Дніпровагонмаш з причин нагріву буксового вузла.

Згідно з Планом розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісний пар вантажних вагонів від 01.11.2018, проведеного на станції Основа, від поїзду № 2818 було відчеплено вагон № 60945151 у зв`язку із виявленням 28.10.2018 машиністом поїзду підвищеного нагріву буксового вузлу вантажного вагону №60945151, тип змазки ЛЗ-ЦНИИ, вказано про те, що змазка має неоднорідну структуру й втратила свої якості.

01.11.2018 ВП Вагонне депо Основа за результатами розслідування складено Акт рекламації № 20 на вагон № 60945151, побудований 01.2018, виготовлювач: ПрАТ Днепровагонмаш , у висновку якого зазначено, що причиною нагріву буксового вузла колісної пари № 02377 є втрата якостей змазки внаслідок чого відбулось комкування, що призвело до розриву масляної плівки, чим порушено вимоги п.п.9.4 Інструкції ЦВ-0143. Даний Акт складений та підписаний комісією у складі начальника вагонного депо, робітника депо відповідального за рекламаційну роботу, інженера по прийманню вагонів та за участю представника ПАТ Дніпровагонмаш , викликаного телеграмою від 29.10.2018, яким підписаний даний акт та отриманий його екземпляр.

Позивачем надано в матеріали справи копію Акту виконаних робіт № 550 від 19.12.2018 на виконання робіт з технічного обслуговування вагону № 60945151 з відчепленням на суму 8232,59 грн. з ПДВ, підписаного ВП Вагонне депо Основа РФ Придніпровська залізниця АТ Укрзалізниця (виконавець) та ПАТ ВЕСКО (замовник), яке, як вказав позивач, є власником вагону.

За платіжним дорученням № 63 від 04.01.2019 ПАТ ВЕСКО перераховано на рахунок Регіональної Філії Південна залізниця суму 8232,59 грн. плати за технічне обслуговування вагону № 60945151.

24.06.2019 ПАТ ВЕСКО та ПрАТ Дніпровагонмаш підписано Акт № 2298 здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: послуга з відшкодування витрат покупця пов`язаних з технічним обслуговуванням вагону № 60945151 в період гарантійних зобов`язань. За платіжним дорученням № 6631 від 14.08.2019 ПрАТ Днепровагонмаш перерахувало на рахунок ПАТ ВЕСКО суму 8232,59 грн. з призначенням платежу: відшкодування витрат покупця пов`язаних з технічним обслуговуванням вагону № 60945151 в період гарантійних зобов`язань за договором №122 від 27.12.2017, акт 2298.

Позивач направив на адресу ТОВ Азовмаст претензію № 2/10-282 від 12.05.2020 на підставі ст. 228 ГК України про відшкодування відповідачем, як виробником неякісної продукції, на користь ПрАТ Дніпровагонмаш суми 8232,59 грн. у зв`язку із встановленням за матеріалами розслідувань відчеплення вагонів причиною нагріву буксового вузла - неякісне мастило.

У відповіді, в т.ч., на вказану претензію (вих. №29/07/20-1 від 29.07.2020), Товариство з обмеженою відповідальністю Азовмаст відмовило Приватному акціонерному товариству Дніпровагонмаш у задоволенні даної претензії.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч.ч. 1,2 ст. 623 ЦК України).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи - шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв`язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.

За таких обставин, притягнення до відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад правопорушення, який є підставою правової відповідальності. Склад правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Тобто, відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням. Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявності винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Протиправною є поведінка особи з порушенням норм законодавства. Якщо зобов`язання виникає з договору, то протиправною визнається поведінка боржника, що порушує умови договору та закону.

На кредитора покладений обов`язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини.

Таким чином, правильне вирішення спору у даній справі вимагає встановлення чи мав місце факт протиправної поведінки відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Азомаст відносно цивільних прав Приватного акціонерного товариства Дніпровагонмаш та спричинення позивачу збитків саме внаслідок винних та протиправних дій відповідача.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Звертаючись з позовом до господарського суду позивач, зокрема, зазначив, що у жовтні 2018 на адресу підприємства позивача надійшло повідомлення про відчеплення вагонів виробництва ПрАТ Дніпровагонмаш з причин нагріву буксового вузла. В результаті розслідувань, проведених відповідальними посадовими особами ПАТ Укрзалізниця та відповідно до оформлених документів, причиною нагріву буксових вузлів стала невідповідність якості мастила вимогам стандарту якості. У претензії №2/10-282 від 12.05.2020, яка направлялася на адресу ТОВ Азовмаст , позивач зазначав, що причиною нагріву буксового вузла вантажного вагону стало неякісне мастило, придбане у відповідача. В обґрунтування правових підстав позову позивачем зокрема вказано ст. 673, ч.ч.1, 2 ст. 675, ч. 2 ст. 679 Цивільного кодексу України, ч.ч. 1,2 ст. 224, ч. 1 ст. 225, ст. 228 ГК України.

Статтею 673 ЦК України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Відповідно до ст. 679 цього Кодексу продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

В абзаці першому частини 1 статті 688 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до абз. першого частини першої статті 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках (ч. 2 ст. 678 ЦК України).

Відповідно до п. 7.2 договору № 573 від 19.05.2016 якщо протягом гарантійного строку виявиться невідповідність якості продукції, Покупець зобов`язаний повідомити про це Постачальника. Постачальник зобов`язаний не пізніше ніж на наступний день після одержання виклику повідомити Покупця телеграмою, чи буде направлений представник для участі в перевірці якості продукції. Акт про приховані недоліки повинен бути складений протягом п`яти робочих днів з дня виявлення браку. У випадку неприбуття представника Постачальника, Покупець складає Акт про приховані недоліки за участю представника ВТК Покупця та направляє його на адресу Постачальника протягом двох робочих днів з дня складення.

Позивач зазначив, що посилання відповідача на необхідність складання Акту про приховані недоліки продукції, як то передбачено п. 9 Інструкції № П-7, якою визначено порядок приймання продукції, є безпідставним, оскільки в даному випадку, розглядається компенсація збитків на ремонт вже побудованого та фактично експлуатуємого залізничного вагону в період гарантійного строку на змазку, а висновок про проблеми з якістю змазки у гарантійний період зроблені в результаті неупередженого і об`єктивного офіційного розслідування, а саме: компетентними структурними підрозділами АТ Укрзалізниця було виявлено нагрів буксового вузла колісних пар вантажного вагону №60945151 та визначено його причину - втрата властивостей змазки, внаслідок чого відбулося комкування, яке призвело до розриву масляної плівки, що чітко та однозначно викладено у Плані розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісних пар вантажних вагонів від 01.11.2018 та Акті-рекламації №20 від 01.11.2018 року.

Разом із тим, згідно з пунктом 7.2 укладеного сторонами договору Акт про приховані недоліки повинен бути складений у разі виявлення невідповідності якості продукції протягом гарантійного строку, який в даному випадку становить 5 років з моменту виготовлення продукції, з викликом при цьому представника Постачальника.

Суд враховує, що розслідування причин нагріву буксового вузла вагону №60945151 та складення Акту рекламації № 20 від 01.11.2018 відбувалось без виклику та за відсутності представника ТОВ Азовмаст . В даних документах зазначено, що причиною перегріву вузла стала втрата властивостей змазки , що, по-перше, не є тотожним встановленню факту неналежної якості змазки типу ЛЗ-ЦНИИ, виробником якої є відповідач; по-друге, в цих документах не досліджувались причини втрати властивостей змазки та відповідних чинників, які на це вплинули, не здійснювався аналіз проб мастила на відповідність його вимогам стандартів якості, що в даному випадку може підтверджуватись висновком акредитованої лабораторії чи спеціаліста експертної установи.

З огляду на викладене, додані до позовної заяви документи не є належними доказами, що підтверджують факт протиправної поведінки відповідача.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями статті 228 ГК України, на яку посилається позивач, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Цивільний кодекс України, надаючи визначення реальним збиткам, виходить з того, що такі збитки є наслідком прямих економічних втрат позивача, чиє майно знищилося або було пошкоджено, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Збитки - це грошова оцінка (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди. Виходячи зі змісту поняття реальних збитків, це витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тому необхідним є також доведення наявності та необхідності таких витрат з огляду на їх реальний характер, а також розміру таких збитків.

Позивач вказує, що підрозділами АТ Укрзалізниця 19.12.2018 року був проведений ремонт буксових вузлів вантажного вагону номер 60945151 на загальну суму 8232,59 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт від 19.12.2018 року №550 між АТ Укрзалізниця та власником даного вантажного вагону, яким сплачено вказану суму за платіжним дорученням на оплату № 63 від 04.01.2019. Зазначена сума збитків була повністю компенсована позивачем власнику вказаного вагону: Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2298 від 24.06.2019 року між ПрАТ Дніпровагонмаш та власником даного вантажного вагону на компенсацію вартості ремонту (збитку), за платіжним дорученням № 6631 від 14.08.2019 року.

Разом із тим, відповідно до Акту виконаних робіт № 550 від 19.12.2018 на суму 8232,59 грн. з ПДВ., копія якого надана позивачем в матеріали справи, ВП Вагонне депо Основа регіональної філії Південна залізниця АТ Укрзалізниця (виконавець) та ПАТ ВЕСКО (замовник) складено даний акт на виконання робіт по договору № П/В-181632/НЮ від 19.09.2018, а саме: робіт з технічного обслуговування вагону №60945151 з відчепленням. За платіжним дорученням № 63 від 04.01.2019 ПАТ ВЕСКО перераховано на рахунок Регіональної Філії Південна залізниця суму 8232,59 грн. плати саме за технічне обслуговування цього вагону по вказаному договору.

За змістом платіжного доручення № 6631 від 14.08.2019, ПрАТ Днепровагонмаш перерахувало на рахунок ПАТ ВЕСКО суму 8232,59 грн. на відшкодування витрат покупця пов`язаних з технічним обслуговуванням вагону №60945151 в період гарантійних зобов`язань за договором № 112 від 27.12.2017, згідно з Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2298.

Отже твердження позивача про те, що підрозділами АТ Укрзалізниця 19.12.2018 року був проведений саме ремонт буксових вузлів вантажного вагону номер 60945151 на суму 8232,59 грн. є необґрунтованим. Крім того, із жодного з наданих позивачем документів (доказів) не вбачається, що буксовий вузол вантажного вагону №60945151 внаслідок виявленого перегріву вийшов з ладу та потребував ремонтних робіт, заміни тощо.

За таких обставин, позовні вимоги не підтверджено належними та допустимими доказами, тому суд вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо застосування строків позовної давності слід зазначити про наступне. Суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності (за відсутності наведених позивачем та визнаних судом поважних причин її пропуску) лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі.

Оскільки судом відмовляється у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, питання про застосування строків позовної давності, про що зазначалося відповідачем у відзиві, судом не розглядалося.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва