Рішення

від 29.10.2020 по справі 910/9056/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2020Справа № 910/9056/20

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912)

до Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 31725604)

про стягнення 172 939, 15 грн,

без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс" з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 172 939, 15 грн, яку було виплачено позивачем потерпілій внаслідок 23.08.2019 ДТП особі, а відтак до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо виплати вказаної суми, як до особи відповідальної за нанесену шкоду, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду доказів доплати судового збору (оригінал платіжного доручення) в розмірі 492, 09 грн.

21.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача, до якого додано докази доплати судового збору в розмірі 492, 09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

18.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Суд зазначає, що станом на дату винесення рішення позивачем не подано до суду заяви про продовження процесуального строку на вчинення відповідної процесуальної дії (подання відповіді на відзив на позовну заяву), встановленого судом як це передбачено п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції від 17.07.2020.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.05.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Аркс" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № bm4666a9k5, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Volkswagen Caddy, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . (строк дії договору з 13.06.2019 до 12.06.2020, франшиза 0,5 % - 1800,00 грн).

23.08.2019 в м. Києві на вул. Констянтинівська, 11 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen Caddy, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу Трамвай, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 03.10.2019 у справі № 758/11519/19 у вчиненні вищевказаної ДТП визнано винним ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

23.08.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" звернувся до страховика із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, в якій зазначив, про необхідність виплатити страхове відшкодування за вказаними ним реквізитами на рахунок СТО.

Відповідно до наявного в матеріалах справи звіту № 1039 від 24.09.2019, який виконано на замовлення позивача ФОП " Казда Денис Олегович " (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 500/18 від 15.06.2018) вартість відновлювального ремонту склала 218 569, 10 грн.

Крім того, у вказаному звіті зазначено, що відновлювальний ремонт є недоцільним з економічної точки зору.

Згідно ремонтної калькуляції № 1.003.19.0 від 24.09.2019 вартість відновлювального ремонту становить 218 569, 10 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі страхового акту № ARX2504851 від 08.10.2019, який в свою чергу складено на підставі рахунку - фактури ФОП " Кононенко Юлія Валеріївна " № КО-000080 від 02.10.2019, позивачем здійснено виплату потерпілій внаслідок ДТП особі суму страхового відшкодування в розмірі 172 939, 15 грн шляхом її перерахування на рахунок СТО ФОП " Кононенко Юлія Валеріївна ".

Факт виплати позивачем суми страхового відшкодування на рахунок СТО підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 603 475 від 07.10.2019 із зазначенням призначення платежу: "Страхове відшкодування згідно акту № ARX2504851, Роял Кейтерінг ТОВ, ІПН 33283936, рах № КО-000080 від 02.10.2019 Без ПДВ".

Відтак, у зв`язку з тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Аркс" було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 172 939, 15 грн потерпілій особі за збитки, які були спричинені трамваєм, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який станом на дату ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем, позивач й просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу вказані кошти.

Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справ на момент скоєння ДТП ОСОБА_1 працював в КП "Київпастранс". При тому, суд відзначає, що з наявних в матеріалах справи документів не вбачається будь-яких правових підстав вважати, що ОСОБА_1 заволодів трамваєм неправомірно.

Крім того вказані вище обставини не заперечуються відповідачем у відзиві на позовну заяву, а відтак, є встановленим фактом.

Натомість відповідач у своєму відзиві заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що наданий позивачем звіт про оцінку транспортного засобу від 24.09.2019 № 1039 є неналежним доказом у справі, оскільки, позивачем не долучено до матеріалів справи саме договору про оцінку пошкодженого майна, укладеного між Приватним акціонерним товариство "Страхова компанія "Аркс" та Фізичною особою-підприємцем Казда Д.О.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач будучи обізнаним, що згідно звіту та умов договору страхування наземного транспорту № bm4666a9k5 транспортний засіб є фактично знищений, сплатив на рахунок СТО грошові кошти в розмірі 174 739, 15 грн., а відтак, порушив умови вказаного договору та чинного законодавства, оскільки, кошти в розмірі 174 739, 15 грн становлять 80 % вартості пошкодженого авто.

Також, відповідач зазначає, що з огляду на те, що позивачем не долучено до матеріалів справи додатку № 2 до договору страхування наземного транспорту № bm4666a9k5 від 30.05.2019, не вбачається за можливе встановити чи взагалі транспортний засіб Volkswagen Caddy, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було застраховано, а відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Нормами статті 5 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень,зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на

стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Положеннями ст. 512, 514 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв`язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття:

а) перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"),

б) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу

З огляду на викладене вище, виходячи із доказів, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що до позивача перейшло право вимоги до винної особи (відповідача) в розмірі суми страхового відшкодування - 172 939, 15 грн., яку відповідно було виплачено позивачем згідно платіжного доручення № 603 475 від 07.10.2019 на рахунок СТО за договором страхування наземного транспорту № bm4666a9k5 від 30.05.2019.

Таким чином, оскільки винною у скоєнні вищезазначеної ДТП особою було завдано матеріальної шкоди страхувальнику позивача, останній, виплативши страхове відшкодування своєму страхувальнику (потерпілому) за договором страхування, правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача шкоди, завданої його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Що стосується доводів відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, а саме щодо неналежності наданого позивачем звіту про оцінку транспортного засобу від 24.09.2019 № 1039 та неправомірно виплаченої суми страхового відшкодування, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 10 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Частинами 1 та 2 ст. 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність закріплено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відтак, з огляду на викладене, суд зазначає, що наданий позивачем звіт про оцінку транспортного засобу від 24.09.2019 № 1039 не суперечить вимогам законодавства та відповідно складений повноважною особою - суб`єктом оціночної діяльності, який діє на підставі сертифіката № 500/18, виданого Фондом державного майна України від 15.06.2018.

Крім того, вказаний звіт містить вказівку на те, що його було складено на підставі заявки позивача щодо проведення автотоварознавчих досліджень, правовідносини яких в свою чергу не є предметом розгляду даної справи, а відтак відсутні підстави для надання до суду договору, який укладений між самостійними суб`єктами в ході здійснення ними господарської діяльності.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду власного звіту про оцінку транспортного засобу, а відтак не спростовано належними та допустимими доказами звіт про оцінку транспортного засобу від 24.09.2019 № 1039, який наявний в матеріалах справи. А тому доводи відповідача в цій частині не беруться судом до уваги.

Крім того суд вказує, що норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу, в тому числі і калькуляція є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17.

Разом з тим, суд спростовуючи доводи відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів реального страхування позивачем транспортного засобу Volkswagen Caddy, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазначає, що додаток № 2 до договору добровільного страхування наземного транспорту № bm4666a9k5 від 30.05.2019 міститься в матеріалах справи. З означеного додатку № 2 вбачається, що страхова сума вказаного транспортного засобу становить - 360 000, 00 грн.

А відтак, враховуючи положення договору добровільного страхування наземного транспорту № bm4666a9k5 від 30.05.2019, а саме його розділ 22, вартість відновлювального ремонту згідно рахунку-фактури ФОП Кононенко Юлія Валеріївна № КО-000080 від 02.10.2019, страховий акт № ARX2504851 від 08.10.2019 та розрахунку позивача щодо суми страхового відшкодування, суд дійшов висновку, що виплачена позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 172 939, 15 грн не перевищує 70 % застрахованої суми/вартості транспортного засобу на дату укладання договору, а відтак, пошкодження заподіяні внаслідок описаної вище ДТП транспортному засобу Volkswagen Caddy, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 не є підставою відносити останній до категорії повна загибель тз та застосовувати п. 27.8. вказаного договору.

Крім того, суд вказує, що з огляду на те, що позивачем було здійснено виплату коштів саме на відновлення автомобіля Volkswagen Caddy, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у суду відсутні підстави для перегляду вказаного рішення страховика в частині виконання ним договору добровільного страхування наземного транспорту № bm4666a9k5 від 30.05.2019.

Стаття 25 Закону України "Про страхування" визначає порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування. Так, здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов`язаний прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) керуючись нормами цього Закону. Згідно із п. 36.2 вказаної статті страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Отже, з огляду на викладене вище, враховуючи те, що позивач при визначенні суми страхового відшкодування діяв виключно в межах умов договору страхування та чинного законодавства, суд дійшов висновку, що збитки у вигляді виплаченої страхової суми - 172 939, 15 грн підлягають стягненню з відповідача, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" - задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) заборгованість в розмірі 172 939 (сто сімдесят дві тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 15 коп та витрати по сплаті судового збору 2 594 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто чотири) грн 09 коп

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 29.10.2020

Суддя Д.О. Баранов