Рішення

від 02.11.2020 по справі 910/11295/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.11.2020Справа № 910/11295/20

Господарський суд міста Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/11295/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерне" (42441, Сумська область, Краснопільський район, село Глибне, вулиця Зубр-1, будинок 12, ідентифікаційний номер: 23641279)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Олімп" (04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, буд. 37/41, офіс 9, ідентифікаційний номер: 41118833)

Про розірвання договору та стягнення суми попередньої оплати у розмірі 52 723, 37 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерне" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Олімп" про розірвання договору та стягнення попередньої оплати товару.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов`язань за договором поставки № ОЛ 0624-1 від 24.06.2020, в частині поставки передплаченого товару, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 52401, 23 грн коштів попередньої оплати, 257, 71 грн пені за порушення строків поставки товару та 64, 43 грн 3 % річних, також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

10.08.2020 Господарський суд міста Києва ухвалою залишив позовну заяву без руху та надав позивачеві п`яти денний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

17.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача на виконання вимог ухвали суду, до якої позивач, в тому числі долучив уточнену позовну заяву, зазначеним позивач усунув недоліки позовної заяви встановлені ухвалою суду від 10.08.2020.

Відповідно до уточнених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором поставки № ОЛ 0624-1 від 24.06.2020 у розмірі 52 401, 23 грн основного боргу, а також просить стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 4 204, 00 грн.

31.08.2020 Господарський суд міста Києва ухвалив прийняти позовну заяву з урахування уточнених позовних вимог до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи №910/11295/20 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановити відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З метою повідомлення відповідача по справі про розгляд справи №910/11295/20 та про його право подати відзив на позовну заяву, ухвала суду від 31.08.2020 була направлена на адресу відповідача, а саме: 04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, буд. 37/41, офіс 9, та була отримана представником відповідача за довіреністю 11.09.2020 (поштове відправлення №0105475104885).

Таким чином, відповідач про розгляд справи №910/11295/20 та про його право на подання відзиву повідомлений належним чином, однак, таким правом у встановлений судом строк не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 24.06.2020 між ТОВ Зерне (покупець, надалі також - позивач) та ТОВ НВК ОЛІМП (постачальник, надалі також - відповідач) укладено Договір поставки №ОЛ 0624-1 (надалі - Договір), згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов`язаний передати у власність, а покупець, прийняти та оплатити на умовах викладених у даному договорі, металопрокат (далі по тексту товар), асортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактури та/або Специфікаціях, оформлених як додатки до даного Договору, які є його невід`ємними частинами.

Згідно умов речення першого п. 4.2. Договору строк поставки товару - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100% передплати.

Одночасно, згідно речення другого п. 3.4. Договору вбачається, що у разі одержання від покупця передплати частково (якщо це не суперечить умовам розрахунків), постачальник має обов`язки з поставки товару лише на суму одержаних коштів.

З матеріалів справи не вбачається, що сторони узгодили інший строк поставки товару.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору ним було сплачено вартість товару шляхом часткової передплати вартості товару у розмірі 62373, 40 грн, в підтвердження чого подано платіжне доручення №2433 від 25.06.2020 (призначення платежу містить посилання на часткову сплату за матеріали згідно укладеного між сторонами Договору).

Позивач стверджує, що 26.06.2020 відповідач здійснив часткову поставку товару на загальну суму 9 972, 17 грн., передача товару оформлена накладною №281 від 26.06.2020. В подальшому відповідач не здійснив поставку товару на решту суми передплати у розмірі 52401, 23 грн.

Таким чином, позивач вважає, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 52401, 23 грн.

Окрім того, позивач стверджує, що він направив відповідачеві претензію (лист-заяву) від 07.07.2020 року №235 про повернення суми передплати у розмірі 52401, 23 грн, проте відповіді на яку відповідачем не надано. Доказів надсилання претензії на адресу відповідачу позивачем до суду не надано.

Однак, судом, під час дослідження наявних в матеріалах справи доказів, встановлено, що позивачем до уточненої позовної заяви від 12.08.2020 (отримана судом 17.08.2020) додана відповідь відповідача від 27.07.2020 на лист позивача від 07.07.2020 №235.

З аналізу змісту відповіді відповідача вбачається, що ним отримано претензію 17.07.2020 (як зазначено самим відповідачем у відповіді поштовий конверт №4003503920100, судом самостійно перевірено статус поштового відправлення через сайт Укрпошта ). Одночасно, відповідач у відповіді зазначає, що повернення коштів заплановано до 31.07.2020.

Таким чином, з урахуванням уточнених позовних вимог, суд встановив, що позивач просить розірвати в судовому порядку Договір поставки №ОЛ 0624-1 від 24.06.2020, у зв`язку з істотним порушенням умов договору відповідачем, та стягнути з відповідача суму попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 52 401, 23 грн., а також покласти на відповідача судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 4 204, 00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи принцип змагальності сторін, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ ЗЕРНЕ підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Також, відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити вартість товару. До відносин поставки неврегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Разом з тим, ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом вище, згідно умов речення першого п. 4.2. Договору строк поставки товару - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100% передплати.

Згідно речення другого п. 3.4. Договору вбачається, що у разі одержання від покупця передплати частково (якщо це не суперечить умовам розрахунків), постачальник має обов`язки з поставки товару лише на суму одержаних коштів.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №2433 від 25.06.2020 вбачається, що позивачем здійснено часткову передплату за Договором у розмірі 62 373, 40 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем здійснена часткова поставка товару на загальну суму 9 972, 17 грн., втім поставки товару на решту суми передплати у розмірі 52 401, 23 грн. не відбулось.

Відповідно до частин 2,3 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто, виходячи з аналізу положень ст.693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки, законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Дані висновки суду згоджуються із позиціями викладеними у постановах Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №922/2131/19 від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 28.02.2019 у справі №912/2275/17, від 30.07.2019 у справі №904/4899/18.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 справа №918/631/19).

Судом, на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією про повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 52401, 23 грн. у строк - п`ять банківських днів від дати претензії (від 07.07.2020).

Також, матеріалами справи встановлено, що відповідач у відповідь на претензію позивача надіслав лист від 27.07.2020 №27.07-8 з повідомлення про заплановане повернення коштів передплати до 31.07.2020.

Однак, доказів повернення передплати на вимогу позивача відповідачем до суду не надано, твердження позивача не спростовано.

Оскільки, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 ГПК України на підтвердження повернення відповідачем грошових коштів позивачу у заявленій сумі, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині повернення суми попередньої оплати товару у розмірі 52 401, 23 грн.

Стосовно вимог про розірвання договору суд зазначає наступне.

Згідно приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно умов п. 10.1. Договору вбачається, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами.

Одночасно, сторони додатково, в п. 11.2. Договору, погодили, що дія даного Договору може бути достроково припинена в тому числі у випадку грубого або систематичного порушення умов Договору однією стороною на вимогу другої сторони.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором, позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому позовні вимоги позивача про розірвання договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕРНЕ до Товариства з обмеженою відповідальністю НВК ОЛІМП задовольнити в повному обсязі.

2. Розірвати Договір поставки №ОЛ 0624 від 24.06.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ЗЕРНЕ (42441, Сумська область, Краснопільський район, село Глибне, вулиця Зубр-1, будинок 12, ідентифікаційний номер: 23641279) та Товариством з обмеженою відповідальністю НВК ОЛІМП (04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, буд. 37/41, офіс 9, ідентифікаційний номер: 41118833).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВК ОЛІМП (04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, буд. 37/41, офіс 9, ідентифікаційний номер: 41118833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕРНЕ (42441, Сумська область, Краснопільський район, село Глибне, вулиця Зубр-1, будинок 12, ідентифікаційний номер: 23641279) суму попередньої оплати у розмірі 52 401 (п`ятдесят дві тисячі чотириста одна) грн. 23 коп, а також 4 204, 00 (чотири тисячі двісті чотири) грн - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких