Рішення

від 27.10.2020 по справі 910/8146/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2020Справа № 910/8146/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ-Статус"

2) ОСОБА_1

про стягнення 218050, 29 грн

за участю представників:

від позивача: Гордієнко В.А.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Гордієвич А.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ-Статус" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за договором б/н від 21.07.2017 в розмірі 218050,29 грн., з яких: 160606,14 грн. - заборгованість за кредитом; 27918, 71 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2409, 09 грн. - заборгованість з комісії, 27116, 35 грн. - пеня.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № б/н від 21.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2020 суд звернувся до Органу реєстрації Новоолександрівської сільської громади із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 та зобов`язав надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

13.07.2020 через відділ діловодства суду від Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області надійшов лист в якому було надано відповідь на ухвалу суду від 12.06.2020, в якому зазначено, що згідно відомостей відділу гр. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що позовна заява, відповідає вимогам, викладеним у ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.20120 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8146/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

21.08.2020 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

26.08.2020 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що 03.05.2018 ОСОБА_1 звільнена з посади керівника відповідача-1, а тому відповідач-2 ОСОБА_1 як поручитель не була обізнана про збільшення кредитного ліміту за основним зобов`язанням. Окрім того, відповідач-2 звертає увагу на те, що рішенням Новомосковського районного суду Дніпропетровської області від 15.11.2019 у справі №183/3144/19 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте зміну прізвища не зареєстровано в органах РАЦС.

02.09.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач звертає увагу на п. 1.1.1 договору щодо надання згоди поручителем на збільшення зобов`язань за угодою та відсутність обов`язкових узгоджень поручителя про такі збільшення. Також, позивач заперечує проти доводів відповідача-2 щодо розірвання шлюбу відповідача-2 з ОСОБА_3 та звільнення з посади керівника ТОВ "ЛІГ-Статус", оскільки для осіб, які бажають бути поручителем не встановлено обов`язкових умов, які зазначені відповдіачем-2.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2020 клопотання ОСОБА_1 задоволено, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання у справі №910/8146/20 на 29.09.2020.

15.09.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 29.09.2020 суд задовольнив клопотання представника позивача та оголосив про відкладення розгляду справи по суті на 13.10.2020, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

12.10.2020 та 13.10.2020 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач-2 зазначає, що не мав наміру нести відповідальність за збільшення кредитного ліміту.

У судовому засіданні 13.10.2020 суд оголосив про відкладення розгляду справи по суті на 27.10.2020, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 27.10.2020 надав пояснення по суті позовних вимог справі, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 27.10.2020 надав пояснення по суті заперечень на позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача-1 у судове засідання 27.10.2020 не з`явився. Про розгляд справи відповідача-1 було повідомлено ухвалою суду від 13.10.2020. Ухвала суду від 13.10.2020, направлена на адресу відповідача-2, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернута поштовим відділенням зв`язку із відміткою: не зареєстровано .

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 27.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з матеріалами справи, 21.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "СІГМА КОНСТРАКШН", зміна найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІГ-Статус" (надалі - позичальник, відповідач-1) підписало Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг.

Згідно із Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІГ-Статус" приєдналось до Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), Тарифів Банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (далі - договір) та взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Позивач зазначає, що згідно договору банківського обслуговування від 21.07.2017 на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ-Статус" № НОМЕР_1 було встановлено кредитний ліміт в 10 000,00 грн, про що було повідомлено клієнта в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та Правилами надання банківських послуг.

23.03.2018 між позивачем (кредитором) та ОСОБА_1 (відповідачем-2, поручителем) укладений договір поруки №P1521812587250111271 (надалі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "СІГМА КОНСТРАКШН" (боржник) зобов`язань за угодами - приєднання, до:

- розділу 1.1.1. розділу 3.2.1 Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (далі - угода 1), по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. Угоди-1 - 21 % річних для договорів забезпечення порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою;

За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3. Угоди-1 - 42% річних для договорів забезпечення порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою;

б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17. Угоди-1 в розмірі 3% річних від суми перерахувань;

в) винагороди за використання Ліміту відповідно до 3.2.1.4.4. Угоди-1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць .

г) кредиту в розмірі 10 000, 00 грн.

Якщо під час виконання Угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні.

- до розділу 3.2.2. Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг , Угода-2 , по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

За період користування кредитом згідно п. 3.2.2.2 Угоди-2 - 64% річних;

б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у Угоді-2 ;

в) кредиту в розмірі 1000, 00 грн.

Якщо під час виконання Угоди 2 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 2 в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Згідно із пунктом 1.2 договору поруки сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у зв`язку із порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІГ-Статус" (відповідач-1) зобов`язань за кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків, у зв`язку із чим у відповідача-1 наявна заборгованість за кредитом у розмірі 160 606,14 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 27 918,71 грн, заборгованість по пені у сумі 27 116,35 грн, заборгованість з комісії у сумі 2 409,09 грн.

Оскільки у відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ-Статус" наявна заборгованість за договором від 21.07.2017, з огляду на те, що виконання зобов`язання за вказаним договором забезпечені порукою відповідача-2 - ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду про стягнення солідарно з відповідачів 218 050,29 грн, з яких: заборгованості за кредитом у розмірі 160 606,14 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 27 918,71 грн, заборгованість по пені у сумі 27 116,35 грн, заборгованість з комісії у сумі 2 409,09 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Порядок надання кредиту за послугою кредитний ліміт на поточний рахунок регламентований розділом 3.2.1. Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно із п. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Пункт 3.2.1.1.3 Умов визначає, що кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Умовами також визначено, що Клієнт зобов`язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1. цього розділу Умов та правил надання банківських послуг, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк / Інтернет клієнт банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі "Угода).

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань Сторонами за цим Договором.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3.. здійснюється протягом 15 років, з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Згідно до п. 3.2.1.5.7. Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

На виконання умов кредитного договору, позивач надав відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 160 060,14 грн, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 .

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9. Умов).

Клієнт сплачує Банку комісію за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше 200 грн. (п. 3.2.1.4.4).

Згідно п.3.2.1.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом.

Згідно наданих позивачем банківських виписок та розрахунку, сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом складає 27 918,71 грн. та сума нарахованої комісії - 2409,09 грн.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що у відповідача-1 перед позивачем утворилась заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 160 606,14 грн, що підтверджується виписками по рахунку відповідача-1 та розрахунком заборгованості станом на 01.04.2020.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як підтверджено матеріалами справи, позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІГ-Статус" неналежним чином виконав покладені на нього зобов`язання, визначені Умовами та правилами надання послуг, в частині своєчасного та повного повернення кредитних коштів, сплати відсотків та комісії. У зв`язку із чим, заборгованість відповідача-1 за кредитом становить 160 606,14 грн, за відсотками за користування кредитом - 27 918,71 грн, заборгованість з комісії - 2 409,09 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, за відсотками за користування кредитом та за відсотками у вигляді щомісячної комісії, суд дійшов висновку, що розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

Відповідно до п. 3.2.1.5. Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 цього договору, клієнт виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)

При цьому, відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

Таким чином, сторонами в договорі банківського обслуговування №б/н від 21.07.2017 передбачено більшу тривалість періоду нарахування пені відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Розрахунок пені у сумі 27166,35 грн, доданий до позову суд визнав обґрунтованим.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як встановлено судом вище, виконання зобов`язань за договором від 21.07.2017 було забезпечене договором поруки №P1521812587250111271 від 23.03.2018, укладеним з ОСОБА_1 .

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

За змістом пункту 1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Враховуючи умови договору поруки, наведені вище приписи законодавства та встановлені у справі обставини, у поручителя (відповідача-2) виник солідарний обов`язок сплатити заборгованість за кредитом у сумі 160 606,14 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 27 918,71 грн, заборгованість по пені у сумі 27 116,35 грн, заборгованість з комісії у сумі 2 409,09 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Разом з тим, суд відхиляє заперечення відповідача-2 в частині припинення поруки через один рік з дня укладення договору поруки, оскільки за приписами пункту 4.1. договору, сторони погодили строк припинення поруки - 15 років після укладення цього договору поруки (після 23.03.2018), а тому суд дійшов висновку, що порука за договором №P1521812587250111271 від 23.03.2018 не є припиненою.

Щодо посилання відповідача-2 про не повідомлення останнього та не надання поручителем згоди на збільшення кредитного ліміту понад 10 000,00 грн, в результаті чого відбулася зміна зобов`язань без згоди поручителя та як наслідок припинення поруки, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту пункту 1.1.1 договору поруки №P1521812587250111271 від 23.03.2018, поручитель відповідає за зобов`язаннями відповідача-1 по сплаті, зокрема, п. г) кредиту в розмірі 10 000,00 грн.

У пункті 1.1.1 договору поруки №P1521812587250111271 від 23.03.2018 сторони погодили, якщо під час виконання Угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Враховуючи погоджені сторонами умови договору поруки, суд дійшов до висновку, що згода поручителя на збільшення відповідачу-1 кредитного ліміту до 160 606,00 грн, була отримана банком під час укладення договору поруки, що підтверджується змістом пункту 1.1.1 цього договору, у зв`язку з чим суд відхиляє заперечення відповідача-2 в цій частині.

Доводи відповідача-2 про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за рішенням Новомосковського районного суду Дніпропетровської області від 15.11.2019 у справі №183/3144/19 та звільнення відповідача-2 з посади керівника ТОВ "ЛІГ-Статус" суд не бере до уваги, оскільки договір поруки був підписаний ОСОБА_1 як фізичною особою, про що свідчить наявність інформації щодо місця реєстрації поручителя, серії та номеру паспорта та ідентифікаційного коду. При цьому, суд відзначає, що зазначені відповдіачем-2 обставини щодо розірвання шлюбу не є предметом спору у даній справі.

Щодо заперечень відповідача-2 відносно нікчемності договору, укладеного між позивачем та відповідачем-1, суд зазначає, що факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов`язань за договором підтверджується копією анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, копією витягу з "Умов та правил надання банківських послуг"; копіями виписок по відповідному рахунку, які підтверджують перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача-1, а також на яких обліковується прострочена заборгованість за кредитом. Таким чином, вище викладене спростовує твердження відповідача-2 щодо нікчемності договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачами належними доказами обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 160 606,14 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 27 918,71 грн, заборгованість по пені у сумі 27 116,35 грн, заборгованість з комісії у сумі 2 409,09 грн є обґрунтованими.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ-Статус" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 218050,29 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ-Статус" (01133, м. Київ, вул. Новогоспітальна, будинок 5, ідентифікаційний код 40922178) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 160 606,14 грн, заборгованість за відсотками з користування кредитом у сумі 27 918,71 грн, пеню у сумі 27 116,35 грн, заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 2409,09 грн та судовий збір у сумі 3 270, 75 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 02.11.2020.

Суддя О.В. Гулевець