Рішення

від 26.10.2020 по справі 910/11477/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2020Справа № 910/11477/20

За позовомПівнічного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України доТовариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Рехау простягнення 9 200,00 грн. та зобов`язання вчинити дії Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Плигань І.Ю. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Рехау (надалі - Товариство ) про стягнення 9 200,00 грн. та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив у добровільному порядку та у встановлені законом строки оплату штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Київського міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України №60/31-р/к від 27.11.2018 у справі №71/11-р-02-02-18, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача такого штрафу у розмірі 4 600,00 грн., пені у розмірі 4 600,00 грн., а також зобов`язання відповідача виконати пункт 3 рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.11.2018 №60/31-р/к шляхом вилучення з назви Товариства, доменного імені сайту http://rehau/kiev/ua та його наповнення торговельних марок Рехау та Rehau (їх охоронюваних словесних елементів).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 31.08.2020.

Розгляд справи неодноразово відкладався з метою надання учасникам справи можливості реалізувати свої права в судовому процесів.

Протокольною ухвалою суду від 12.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.10.2020.

В судове засідання представник позивача з`явилася, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 06.08.2020 отримана представником відповідача 10.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105475178510.

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано, будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від відповідача не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16).

З урахуванням викладеного, неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.

В судовому засіданні 26.10.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Адміністративна колегія Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу №71/11-р-02-02-18 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу , 27.11.2018 прийняла рішення №60/31-р/к, яким визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене ст. 4 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції , у вигляді неправомірного використання торговельних марок Рехау та Rehau (їх охоронюваних словесних елементів) без дозволу (згоди) Товариства з обмеженою відповідальністю Рехау , яке раніше почало використовувати їх у господарській діяльності, що призвело до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання.

Відповідно до вказаного рішення на Товариство накладено штраф у розмірі 4 600,00 грн. та зобов`язано протягом 15 календарних днів з дня отримання цього рішення припинити викладене порушення шляхом вилучення з назви Товариства, доменного імені сайту http://rehau/kiev/ua та його наповнення торговельних марок Рехау та Rehau (їх охоронюваних словесних елементів).

Рішення №60/31-р/к від 27.11.2018 було направлено відповідачеві супровідним листом №60-02/4302 від 29.11.2018 та повернулося на адресу позивача із зазначенням причини повернення за закінченням встановленого строку зберігання .

Інформація про прийняте рішення була оприлюднена в офіційному друкованому виданні центральних органів виконавчої влади Урядовий кур`єр від 05.02.2019 №23 (6386).

Вказане рішення відповідачем не оскаржено в судовому порядку.

Спір у справі виник у зв`язку з несплатою відповідачем суми штрафу у розмірі 4 600,00 грн., внаслідок чого позивачем додатково було нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 4 600,00 грн., а також не усуненням відповідачем виявлених порушень.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Інформація про прийняте рішення №60/31-р/к від 27.11.2018 була оприлюднена в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади Урядовий кур`єр від 05.02.2019 №23 (6386). Відтак, рішення вважається врученим відповідачу 14.02.2019.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 15.04.2019.

Згідно п. 8 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем Антимонопольному комітету України документів, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції ухилився від сплати накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін.

Враховуюче викладене вище, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4 600,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 600,00 грн. за прострочення сплати штрафу у період з 16.04.2019 по 15.06.2020.

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Так, у п. 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства роз`яснено, що абзацами третім - п`ятим частини п`ятої ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №904/3536/18, від 16.04.2019 у справі №910/11550/18 та від 31.10.2019 у справі №904/3778/18.

Сума штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/31-р/к від 27.11.2018, складає 4 600,00 грн.; розмір пені за один день складає 69,00 грн. (4 600,00 грн.*1,5%).

Судом встановлено, що відповідачем вказане рішення в судовому порядку оскаржено не було.

За перерахунком суду, розмір пені за прострочення сплати штрафу відповідачем перевищує розмір стягнутого рішенням №60/31-р/к від 27.11.2018 штрафу, а відтак, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції обмежень, становить 4 600,00 грн.

Отже, вимога позивача про стягнення пені у сумі 4 600,00 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

Також позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача виконати пункт 3 рішення від 27.11.2018 №60/31-р/к шляхом вилучення з назви Товариства, доменного імені сайту http://rehau/kiev/ua та його наповнення торговельних марок Рехау та Rehau (їх охоронюваних словесних елементів).

Частиною 1 ст. 48 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

При цьому, приписами ст. 25 Закону України Про антимонопольний комітет визначено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Так, суду не надано доказів на підтвердження того факту, що відповідачем було виконано п. 3 резолютивної частини рішення від 27.11.2018 №60/31-р/к, а відтак вимога позивача в частині зобов`язання відповідача шляхом вилучення з назви Товариства, доменного імені сайту http://rehau/kiev/ua та його наповнення торговельних марок Рехау та Rehau (їх охоронюваних словесних елементів), є обґрунтованими та позов у даній частині вимог також підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольняються судом повністю.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Рехау (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, оф. 119; ідентифікаційний код 41676187) і зарахувати в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: УК у Подільському районі міста Києва, код ЄДРПОУ: 37975298, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок (IBAN): UA358999980313060106000026008; код класифікації доходів бюджету: 21081100) штраф у розмірі 4 600 (чотири тисячі шістсот) 00 коп. та пеню у розмірі 4 600 (чотири тисячі шістсот) 00 коп. Видати наказ.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Рехау (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, оф. 119; ідентифікаційний код 41676187) виконати пункт 3 рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.11.2018 №60/31-р/к шляхом вилучення з назви Товариства, доменного імені сайту http://rehau/kiev/ua та його наповнення торговельних марок Рехау та Rehau (їх охоронюваних словесних елементів). Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Рехау (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, оф. 119; ідентифікаційний код 41676187) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код 21602826) судовий збір у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. Видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.11.2020.

Суддя В.П. Босий