Рішення

від 27.10.2020 по справі 910/7664/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2020Справа № 910/7664/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-сервіс 09"

про стягнення 304 191, 74 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Ясінська Ж.В. за ордером серії КС № 673738 від 13.07.2020;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-сервіс 09" (далі - відповідач) про стягнення основного боргу у сумі 298 713, 40 грн., 1 255, 51 грн. інфляційних втрат та 4 222, 83 грн. 3 % річних.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором № 10/10-2017 від 01.10.2017 в частині своєчасності та повноти оплати наданих позивачем послуг з охорони товарно-матеріальних цінностей, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування компенсаційних виплат. У зв`язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/7664/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.07.2020 року.

06.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження відповідачу строку для подання відзиву на позов до 31.07.2020 року.

У підготовчому засіданні 07.07.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.07.2020 року.

Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2020 року в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-сервіс 09" про продовження процесуального строку для подання відзиву на позов відмовлено з огляду на те, що такий строк на момент подання цього клопотання не закінчився.

14.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання від 13.07.2020 року про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, копії акту надання послуг № 242 від 19.06.2019.

У підготовчому засіданні 22.07.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/7664/20 на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 15.09.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2020 закрито підготовче провадження у справі № 910/7664/20 та призначено її до судового розгляду по суті на 06.10.2020 року.

05.10.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення відповідача № 02/10-01 від 02.10.2020 року, в яких останній просив суд відмовити в задоволенні вимог позивача з огляду на укладення 01.10.2020 року між сторонами Договору про надання юридичних послуг № ЮП-12/10, яким вказані контрагенти врегулювали порядок погашення спірної заборгованості.

У судовому засіданні 06.10.2020 року, в зв`язку із знеструмленням електромережі суду та виходом з ладу сервера автоматизованої системи документообігу, оголошувалася перерва до 27.10.2020 року.

У судовому засіданні 27.10.2020 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у судове засідання 27.10.2020 року не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 27.10.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2017 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено Договір на надання послуг № 10/10-2017 (далі - Договір), за умовами пункту 2.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання забезпечити охорону товарно-матеріальних цінностей замовника, прийнятих під охорону, не допускаючи їх розкрадання, не допускаючи проникнення сторонніх осіб на об`єкт охорони шляхом дотримання контрольно-перепускного режиму охорони у відповідності з Інструкцією щодо організації охорони об`єкту.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами пункту 1.1 Договору об`єкти охорони - майно замовника, що внесене до переліку матеріально-технічних цінностей взятих під охорону, відносно яких охорона, на підставі даного Договору з додатками до нього, шляхом виставлення постів охорони, або здійснення дистанційного контролю за наявною, що працює та здійснює контроль периметру будівлі, де встановлена, охоронною чи пожежною сигналізацією, або оперативного реагування, в разі спрацювання охоронної чи пожежної сигналізації і отримання інформації про її спрацювання, або при отриманні від співробітників охорони або замовника інформації про протиправні або інші дії, що можуть заподіяти шкоду здійснює заходи з охорони майна, з безпеки персоналу, відвідувачів та осіб, які правомірно знаходяться у будівлях, з підтриманням громадського правопорядку, а також здійснення узгодженого з замовником перепускного режиму. Перелік будівель, приміщень, машин і механізмів, інших матеріально-технічних цінностей замовника, що у відповідності до пункту 1.1 даного Договору є об`єктами охорони, вносяться до Акту передачі товарно-матеріальних цінностей під охорону.

Відповідно до пункту 4.1 Договору станом на дату підписання Договору вартість послуг за один місяць складає 23 175,00 грн., крім цього ПДВ 20 % - 4 635,00 грн., що разом складає 27 810,00 грн. Загальна сума Договору на дату його підписання складає 278 100,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 55 620,00 грн., що разом складає 333 720,00 грн.

Згідно з пунктом 4.2 наведеного правочину зміна ціни Договору може бути переглянута за погодженням сторін, з оформленням відповідного протоколу, який після його підписання є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктами 7.1, 7.2 Договору передбачено, що виконавець щомісячно подає замовнику рахунок за охоронні послуги, які були протягом минулого місяця, та акт прийому-передачі виконаних робіт. Поданий рахунок підлягає оплаті замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, шляхом перерахування зазначеної в ньому суми на банківський рахунок охорони.

Якщо протягом 5 (п`яти) банківських днів замовник не підписав акту прийому-передачі виконаних робіт, та не подав письмової мотивованої відмови від підпису, послуги вважаються наданими виконавцем у повному обсязі.

Відповідно до пункту 7.3 Договору надання послуг за цим Договором підтверджується в акті прийому-передачі виконаних робіт, який підписується сторонами у 2-х примірниках, що мають однакову силу.

У разі наявності заперечень до акту, замовник надає виконавцю обґрунтовану претензію, яка повинна бути підтверджена належними доказами. В іншому разі надані послуги вважаються прийнятими та підлягають оплаті в повному обсязі (пункт 7.5 означеного правочину).

Пунктом 7.6 цієї угоди встановлено, що оплата здійснюється замовником на підставі підписаного сторонами акту шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання акту.

У пункті 12.1 вказаного Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з дати його укладення і діє до 31.09.2019 року. Якщо на дату закінчення строку дії цього Договору які-небудь з зобов`язань сторін не виконані, вони залишаються чинними до їх повного виконання.

По закінчення строку, вказаного в пункті 12.1 цього Договору, строк дії Договору подовжено на той самий строк за умови, що не пізніше ніж за 1 (один) місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не направить іншій стороні повідомлення про припинення цього Договору (пункт 12.2 Договору).

Судом встановлено що у Додатку № 1 до Договору сторони погодили дислокацію та план-схему розташування об`єкту охорони, а в додатку № 2 до цього правочину - розрахунок кількості постів.

Додатковою угодою № 1 від 30.05.2018 року сторони погодили внести зміни до пункту 2.1 Договору, згідно з якими замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання забезпечити диспетчеризацію об`єктів та охорону товарно-матеріальних цінностей замовника, прийнятих під охорону, не допускати їх розкрадання, не допускати проникнення сторонніх осіб на об`єкт охорони шляхом дотримання контрольно-перепускного режиму охорони у відповідності з Інструкцією щодо організації охорони об`єкту.

Крім того, наведеною Додатковою угодою сторони доповнили умови Договору пунктом 4.3, за яким в разі зміни норм витрат на охорону, у тому числі при проведенні державної індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зростання або зменшення витрат на утримання охорони, вартість охоронних послуг може бути змінена виконавцем в односторонньому порядку, без переукладення цього Договору, у такому випадку виконавець направляє на адресу замовника, зазначеної у цьому Договорі, повідомлення про зміну договірної ціни, у якому зазначається дата початку дії нової договірної ціни на послуги виконавця за цим Договором.

Також цією Додатковою угодою Додатки № 1 та № 2 до Договору було визнано такими, що втратили чинність, а також викладено Додаток № 2 до цього правочину (Розрахунок кількості постів) в новій редакції.

З матеріалів справи вбачається, що, з урахуванням положень Додаткової угоди № 1 від 30.05.2018 року, сторонами 01.11.2017 року підписано та скріплено їх печатками протокол зміни договірної ціни, що є Додатком № 3 до Договору. Згідно з цим протоколом договірна ціна на виконання послуг з охорони за Договором за листопад 2017 року становить 55 620,00 грн. (з ПДВ).

Протоколом зміни договірної ціни від 01.12.2017 року (Додаток № 4 до Договору) передбачено, що договірна ціна на виконання послуг з охорони за Договором за грудень 2017 року становить 33 210,00 грн. (з ПДВ).

У протоколі зміни договірної ціни від 01.06.2018 року (Додаток № 5 до Договору) сторони погодили зміну договірної ціни за виконання послуг з охорони за Договором за червень 2018 року та передбачили її новий розмір - 46 710,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до протоколу зміни договірної ціни від 01.06.2019 року (Додаток № 6 до Договору) договірна ціна на виконання послуг з охорони за Договором у період з 01.06.2019 по 30.06.2019 року була визначена сторонами в розмірі 36 939,30 грн. (з ПДВ).

Протоколом зміни договірної ціни від 01.11.2019 року (Додаток № 7 до Договору) встановлено, що договірна ціна на виконання послуг з охорони за Договором за листопад 2019 року складає 37 873,78 грн. (з ПДВ).

Згідно з протоколом зміни договірної ціни від 01.12.2019 року (Додаток № 8 до Договору) договірна ціна на виконання послуг з охорони за Договором за грудень 2019 року становить 45 712,50 грн. (з ПДВ).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач згідно з актами надання послуг № 8 від 30.11.2017 на суму 55 620,00 грн., № 20 від 31.12.2017 на суму 33 210,00 грн., № 6 від 31.01.2018 на суму 33 210,00 грн., № 22 від 28.02.2018 на суму 33 210,00 грн., № 39 від 31.03.2018 на суму 33 210,00 грн., № 57 від 30.04.2018 на суму 33 210,00 грн., № 78 від 31.05.2018 на суму 33 210,00 грн., № 99 від 30.06.2018 на суму 46 710,00 грн., № 120 від 31.07.2018 на суму 46 710,00 грн., № 144 від 31.08.2018 на суму 46 710,00 грн., № 171 від 30.09.2018 на суму 46 710,00 грн., № 197 від 31.10.2018 на суму 46 710,00 грн., № 236 від 30.11.2018 на суму 46 710,00 грн., № 277 від 31.12.2018 на суму 46 710,00 грн., № 18 від 31.01.2019 на суму 46 710,00 грн., № 56 від 28.02.2019 на суму 46 710,00 грн., № 109 від 31.03.2019 на суму 46 710,00 грн., № 151 від 30.04.2019 на суму 46 710,00 грн., № 201 від 31.05.2019 на суму 46 710,00 грн., № 242 від 19.06.2019 на суму 3 100,00 грн. (який не був підписаний відповідачем без подання відповідачем виконавцю у встановленому Договором порядку письмової мотивованої відмови від підпису), № 263 від 30.06.2019 на суму 36 939,30 грн. (з урахуванням складеного позивачем 23.07.2019 року акту щодо визнання послуг охорони наданими в повному обсязі), № 321 від 31.07.2019 на суму 44 370,00 грн., № 381 від 31.08.2019 на суму 46 710,00 грн., № 449 від 30.09.2019 на суму 46 710,00 грн., № 516 від 31.10.2019 на суму 46 710,00 грн., № 581 від 30.11.2019 на суму 37 873,78 грн., № 657 від 31.12.2019 на суму 40 862,00 грн. та № 11 від 17.01.2020 на суму 13 783,32 грн. надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 1 132 458,40 грн. Слід також зазначити, що у матеріалах справи наявні відповідні рахунки на оплату наведених послуг.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань з надання відповідачу послуг з охорони свідчить також відсутність з боку замовника претензій та повідомлень про порушення виконавцем своїх зобов`язань.

Проте, в порушення вищевказаних умов Договору відповідач свої зобов`язання з оплати наданих послуг виконав неналежним чином, сплативши позивачу лише 833 745,00 грн. та заборгувавши таким чином Товариству з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" 298 713,40 грн.

У зв`язку з наведеними обставинами, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з замовника вищенаведеної суми основного боргу, а також нарахованих компенсаційних виплат.

Судом також враховано, що 30.09.2020 року між сторонами було підписано Додаткову угоду до Договору, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-сервіс 09" вирішили припинити дію Договору на надання послуг № 10/10-2017 від 01.10.2017 з 30.09.2020 року, а також погодили, що на момент припинення Договору борг замовника перед виконавцем за отримані охоронні послуги становить 298 713,40 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами договору про надання послуг, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-сервіс 09" посилалося на умови укладеного між сторонами 01.10.2020 року Договору про надання юридичних послуг № ЮП-12/10, яким сторони врегулювали порядок погашення спірної заборгованості, а також зазначало про передчасність позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" з огляду на положення означеного правочину.

Проте такі твердження оцінюються судом критично з огляду на наступне.

01.10.2020 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено Договір на надання юридичних послуг № ЮП-12/10, за умовами пункту 2.1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-сервіс 09" юридичні послуги, пов`язані з досудовим врегулюванням питань заборгованості за житлово-комунальні послуги боржниками замовника.

Означена угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1.2 цього договору особливий період - період до повного погашення заборгованості за Договором № 10/10-2017 від 01.10.2017, укладеного між замовником та виконавцем.

За умовами пункту 5.1 цього правочину за виконання цього договору замовник сплачує виконавцю винагороду в особливий період розміром 25 % від суми заборгованості, сплаченої боржниками за результатами вжиття виконавцем заходів досудової роботи, передбаченої пунктом 2.1 даного договору в якості погашення заборгованості замовника перед виконавцем за Договором № 10/10-2017 від 01.10.2017, а також 10 % комісії від суми загальної сплаченої заборгованості боржниками за результатами вжиття виконавцем заходів досудової роботи, передбаченої пунктом 2.1 даного договору.

Проте, умови Договору на надання юридичних послуг № ЮП-12/10 від 01.10.2020 року не містять положень щодо припинення зобов`язань відповідача за Договором № 10/10-2017 від 01.10.2017, а також конкретних строків погашення (відстрочення чи розстрочення) наявної у відповідача заборгованості перед позивачем, а лише передбачають порядок розподілу отриманої виконавцем винагороди за Договором на надання юридичних послуг № ЮП-12/10 від 01.10.2020.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що зобов`язання відповідача за Договором № 10/10-2017 від 01.10.2017 щодо сплати позивачу спірної суми основного боргу в розмірі 298 713,40 грн. не було припинено, зокрема, за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новацією), у зв`язку з чим відповідні заперечення відповідача не беруться судом до уваги.

Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором на надання послуг № 10/10-2017 від 01.10.2017, яка на момент вирішення даного спору складає 298 713,40 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, фактично не оспорюється відповідачем, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у поданій позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" просило суд стягнути з відповідача 1 255, 51 грн. інфляційних втрат та 4 222, 83 грн. 3 % річних, нарахованих у період з липня 2019 року по квітень 2020 року на відповідні суми основного боргу окремо по кожному спірному акту наданих послуг згідно наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є показниками загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на конкретні дати. Встановлено, що вони розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно та публікуються в наступному за звітним місяці.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України № 11/1-5/73 від 13.02.2009 також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні втрати мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає пункту 6 Наказу Держкомстату № 265 від 27.07.2007 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін", відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 910/21564/16 від 10.07.2019.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі 1 255, 51 грн., суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає приписам чинного законодавства.

У той же час здійснений позивачем розрахунок 3 % річних у розмірі 4 222, 83 грн. не повністю відповідає приписам чинного законодавства в силу допущених методологічних помилок при визначенні початкової дати періоду (06.07.2019) прострочення відповідачем сплати суми боргу за актом надання послуг № 263 від 30.06.2019 на суму 21 694,30 грн.

Згідно з частиною другою статті 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Так, враховуючи не підписання уповноваженим представником відповідача акту надання послуг № 263 від 30.06.2019, а також беручи до уваги складений позивачем 23.07.2019 року акт щодо визнання послуг охорони наданими в повному обсязі, суд дійшов висновку про те, що першим днем прострочення відповідачем виконання його грошового обов`язку з оплати послуг, які були надані за цим актом, зважаючи на приписи пунктів 7.1-7.6 Договору, є 18.07.2019 року, а не 06.07.2019 року, як необґрунтовано вказано позивачем.

Враховуючи вищенаведене, обґрунтованою сумою 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вказані останнім періоди, є 4 201,43 грн., тоді як у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 21,40 грн. 3 % річних слід відмовити.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу чи прострочення ним виконання своїх грошових обов`язків зі своєчасної оплати наданих послуг.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наведеного.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-сервіс 09" про стягнення 304 191, 74 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-сервіс 09" (01103, місто Київ, вулиця Драгомирова, будинок 2 А; код ЄДРПОУ 40993207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" (01024, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 34В; код ЄДРПОУ 41252635) 298 713 (двісті дев`яносто вісім тисяч сімсот тринадцять) грн. 40 коп. основного боргу, 1 255 (одну тисячу двісті п`ятдесят п`ять) грн. 51 коп. інфляційних втрат, 4 201 (чотири тисячі двісті одну) грн. 43 коп. 3% річних, а також 4 562 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят дві) грн. 56 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02.11.2020 року.

Суддя В.С. Ломака