Рішення

від 22.10.2020 по справі 914/1363/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2020 Cправа № 914/1363/20

Господарський суд Львівської області у складі судді М.М. Петрашка розглянув матеріали справи

за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека №318

про стягнення 90008,45 грн.

за участю представників :

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека №318 про стягнення 90008,45 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.

Сторони явку представників в судове засідання 22.10.2020р. не забезпечили.

На адресу суду повернулися поштові конверти з рекомендованим відправленням на адресу відповідача ухвал суду від 15.06.2020р, 16.07.2020р., 27.08.2020р., 29.09.2020р., та 15.09.2020р.

Рекомендована кореспонденція надсилалася Товариству з обмеженою відповідальністю Аптека№ № 318 на адресу, що вказана позивачем у позовній заяві та зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79066, місто Львів, вулиця Довженка, будинок, 6.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке .

25.05.2000р. між Управлінням ресурсів, правонаступником якого є Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аптека № 318 (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №6223.

В пункті 1 договору зазначено, що на підставі договору, патенту на право оренди будівлі №398 від 15.02.2000р. орендодавець здав, а орендар прийняв в оренду з 03.02.2000р. до 03.02.2015р. терміном на 15 років нежитлові приміщення площею 314,9 м.кв., що знаходяться за адресою: місто Львів, вулиця Довженка,6, 1-ий поверх.

Пунктом 3 договору встановлено, що розмір орендної плати за користування майном за перший місяць оренди склав 199,05 грн. + ПДВ з 01.11.1999р.

Відповідно до пункту 5 договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно пункту 15.1 договору орендар зобов`язався своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату з урахуванням її індексації і ПДВ.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2015р. у справі №914/2633/15 зустрічні позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека №318 задоволено, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Аптека №318 повернути шляхом виселення Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 6, загальною площею 314,9 кв.м.

Зазначене рішення постановами Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2016р. та Вищого господарського суду України від 13.04.2016р. залишено без змін.

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 05.03.2018р. рішення господарського суду виконано, що підтверджується актом державного виконавця від 22.02.2018р.

Як зазначає позивач, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2012р. по 03.02.2015р. в розмірі 87188,00 грн., а розмір неустойки за період з 04.02.2015р. по 22.02.2018р. становить 2820,45 грн.

Таким чином позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з вимогою про стягнення з відповідача на його користь суми боргу в загальному розмірі 90008,45 грн.

Відповідач щодо заявлених позовних вимог не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини статті 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції, що діяла на час виникнення договірних відносин), орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з частини 1 статті 19 цього ж закону, орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Як встановлено судом, 25.05.2000р. між Управлінням ресурсів, правонаступником якого є Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека №318" (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 6223.

В пункті 1 договору зазначено, що на підставі договору, патенту на право оренди будівлі №398 від 15.02.2000 р. орендодавець здав, а орендар прийняв в оренду з 03.02.2000р. до 03.02.2015р. терміном на 15 років нежитлові приміщення площею 314,9 м.кв., що знаходяться за адресою: місто Львів, вулиця Довженка,6, 1й поверх.

Як вбачається із довідки про заборгованість від 26.05.2020 №4-2302-15174 та як встановлено судом, за період існування договірних відносин у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань зі сплати орендних платежів, у нього виникла заборгованість у розмірі 87188,00 грн.

Станом на день прийняття рішення докази сплати такої заборгованості матеріали не містять, а відтак вона є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції, що діяла на час виникнення договірних відносин), у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Умовами пункту 15.6. договору передбачено, що при припиненні або розірванні договору, орендар зобов`язаний повернути орендодавцю протягом 15 днів звільнений об`єкт оренди по акту прийому-передачі нежитлових приміщень ЖЕКу в належному санітарно-технічному стані, обумовленому договором оренди.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Сторонами погоджено термін дії договору до 03.02.2015р. Даний факт встановлено також рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2015р. у справі №914/2633/15, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки фактично майно було звільнене наймачем 22.02.2018р., про що зазначено в постанові про закінчення виконавчого провадження від 05.03.2018р., то за період з дня після закінчення строку дії договору по фактичне звільнення об`єкта оренди позивач має правомірно нарахував відповідачу неустойку в розмірі 2820,45 грн.

Докази сплати неустойки в матеріалах справи відсутні, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача 2820,45 грн. неустойки підлягає задоволенню.

При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №183 від 22.05.2020р.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн. покласти на відповідача, оскільки позов у даній справі слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 202, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека №318 (79066, Львівська область, місто Львів, вулиця Довженка, будинок 6, ідентифікаційний код 25544055) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, місто Львів, площа Галицька, будинок 15, ідентифікаційний код 25558625) заборгованість в розмірі 87188,00 грн., неустойку у розмірі 2820,45 грн. та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

3 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили у відповідності до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, що визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.11.2020р.

Суддя М.М. Петрашко