Рішення

від 19.10.2020 по справі 918/32/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/32/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О. , за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гетьман Дорошенко" (33000, м.Рівне, вул. Дорошенка, 69, код ЄДРПОУ 40762463)

до відповідача 1: Рівненської міської ради (33028, м.Рівне, вул.Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 34847334)

до відповідача 2: Виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м.Рівне, вул.Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 04057758)

до відповідача 3: Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в особі державного реєстратора Бережнюк Марії Богданівни (33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 2, код ЄДРПОУ 39111404)

до відповідача 4: Міського голови м. Рівне Хомка Володимира Євгеновича (33028, м. Рівне, вул.Соборна, 12а)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Управління комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 26259563)

про скасування розпорядження міського голови, рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради та державної реєстрації права комунальної власності на нежитлове приміщення

за участі представників:

від відповідача 1: Ляшук Наталія Миколаївна;

від відповідача 2 та відповідача 4: Капланов Олексій Вікторович;

від відповідача 3: Приходько Володимир Геннадійович;

від третьої особи Управління комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради: Парчук Наталія Іванівна.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гетьман Дорошенко" (далі ОСББ) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідачів: Рівненської міської ради (далі Рада), Виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі Виконавчий комітет), Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в особі державного реєстратора Бережнюк Марії Богданівни, Міського голови м.Рівне Хомка Володимира Євгеновича, у якій просив: 1. скасувати розпорядження Рівненського міського голови "Про постановку на баланс управління комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради нежитлових приміщень в житлових будинках" від 25.09.2018 року № 854-р в частині включення до переліку нежитлових приміщень, які поставлені на баланс управління комунальної власності Виконавчого комітету Рівненської міської ради нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, площею 29,1 кв.м; 2. скасувати пункт 1.2 рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради "Про внесенні змін у перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради" від 11.06.2019 року № 67 в частині доповнення переліку пунктом 790, у якому зазначена адреса: АДРЕСА_2, та площа 32,9 кв.м; 3. скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення площею 32,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, яке зарестроване 07.10.2019 року за територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради державним реєстратором управлінння забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Бережнюк Марією Богданівною за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1934720156101.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- усі допоміжні нежитлові приміщення, які розташовані у будинку АДРЕСА_2, належать на праві спільної сумісної власності членам ОСББ;

- приміщення, що є предметом спору (нежитлове приміщення позначене цифрою VI на поетажному плані державним реєстратором Бережнюк М.Б.) є нежитловим допоміжним приміщенням та не може бути самостійним об`єктом права власності, оскільки призначене для обслуговування мереж каналізації та водопостачання всього будинку. В цьому приміщенні, зокрема, розташовані мережі каналізації одного під`їзду, теплопостачання та водопостачання трьох під`їзді, розташована запірна арматура холодного водопостачання та теплопостачання на три під`їзди. Лише з цього приміщення можна здійснити заміну труб каналізації, водопостачання та теплопостачання;

- передача вказаного допоміжного нежитлового приміщення у власність територіальної громади м. Рівного в особі Рівнеської міської ради суттєво обмежує права співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 у м. Рівному, зокрема, позбавляє права доступу до обслуговування мереж каналізації, холодного водопостачання та теплопостачання, яке потрібно здійснювати щороку з метою запобігання їх прориву або виходу з ладу. Крім того, у випадку надзвичайної ситуації (прориву або пошкодження труб) співвласники будуть позбавлені можливості перекрити вказані мережі водо та теплопостачання;

- рішення та дії виконавчого комітету Рівненської міської ради, а також державного реєстратора Бережнюк М.Б. незаконно позбавили співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , права спільної сумісної власності на допоміжне нежитлове приміщення, яке позначене на поетажному плані будинку цифрою VI та зазначене у журналі 1 внутрішніх замірів та підрахунків площ будівель літер 1 як підвал, площею 29,7 кв.м.

Ухвалою суду від 13.01.2020 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гетьман Дорошенко" залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 . Підготовче засідання призначено на 18.02.2020.

17.02.2020 до суду надійшов відзив відповідача 3 на позовну заяву, відповідно до якого останній вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги в частині скасування державної реєстрації права комунальної власності на нежитлове приміщення площею 32,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, яке зареєстроване 07.10.2019 року за територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради державним реєстратором управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Бережнюк Марією Богданівною за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1934720156101.

Відповідач 3 зазначив, що 07 жовтня 2019 року до державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Бережнюк М.Б. звернувся уповноважений представник Ради із заявою про державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2.

10 жовтня 2019 року державним реєстратором Управління Бережнюк М.Б. було здійснено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення загальною площею 32,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 на праві комунальної власності за територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради.

Внесення до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1934720156101, здійснено державним реєстратором Управління Бережнюк М. Б, на підставі документів, передбачених пунктом 44 Порядку № 1127, а саме:

- технічного паспорту на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2, інвентаризаційна справа ПД-2, виготовленого 11.04.2019 року КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації";

- листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 11.09.2010 року № 05-05-0688;

- рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 11.06.2019 року № 67 "Про внесення змін у перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради";

- рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 09.12.2014 року № 179 "Про затвердження переліку нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради".

Державний реєстратор Управління Бережнюк М.Б. розглянувши заяву та подані документи уповноваженого представника Ради, не виявила підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації прав з підстав, визначених у статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відтак, державний реєстратор Управління Бережнюк М.Б., керуючись частиною 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 18 Порядку № 1127 прийняла рішення від 10.10.2019 № 49118986 про державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення площею 32,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 за територіальною громадою міста Рівного в особі Ради.

А тому, відповідач 3 вважає, що державний реєстратор Бережнюк М.Б., приймаючи рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення загальною площею 32,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, на праві комунальної власності за територіальною громадою міста Рівного в особі Ради, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком № 1127.

17.02.2020 від третьої особи ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких остання заперечує проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що на її думку спірне приміщення є нежитловим та виступає як самостійний об`єкт цивільних правовідносин, орендується та фактично використовується третьою особою у власній господарській діяльності, а матеріали справи не містять доказів, того що таке приміщення є допоміжним. Крім того, вважає, що позивач не наділений суб`єктним правом щодо здійснення майнових повноважень співвласників, також він не є власником спірного майна, будь-яких правовідносин між позивачем та відповідачами щодо такого майна немає.

Ухвалою суду від 18.02.2020 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 03.03.2020. Залучено до участі у справі Управління комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

28.02.2020 Радою подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання позов не визнає та зокрема, вказує, що:

- підставою прийняття оспорюваного розпорядження міського голови від 25.09.2018 року № 854-р "Про постановку на баланс управління комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради нежитлових приміщень в житлових будинках" стало списання з балансу ЖКП "Сонячне" житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, який зі спірним приміщенням перебував на балансі підприємства;

- рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 11.06.2019 року № 67 "Про внесення змін у перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м.Рівного в особі Рівненської міської ради" прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України;

- відповідно до п.10 Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2016 року № 301 у разі, коли у списаному з балансу багатоквартирному будинку окремі квартири та/або нежитлові приміщення не перебувають у приватній власності та право державної чи комунальної власності на них не зареєстроване, такі квартири та/або нежитлові приміщення приймаються на баланс балансоутримувача, а право власності на них реєструється в установленому порядку;

- у зв`язку з введенням в дію 20.03.1991 року Закону України "Про власність" постановою КМУ від 05.11.1991 року №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) затверджено перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), зокрема, житловий та нежитловий фонд народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов`язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду. Тобто, право власності на об`єкт нерухомого майна, власником якого є територіальна громада в особі Рівненської міської ради набуто на підставі закону ще в 1991 році. Цивільний кодекс України, який діяв до введення нового, який вступив в силу 1 січня 2004 року, не передбачав обов`язкової державної рестрації об`єктів нерухомості набутих законним шляхом.

- крім того, право комунальної власності зареєстровано на об`єкт нерухомого майна - нежитлового ізольованого приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна, і не є допоміжним в розумінні Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

- спірний об`єкт використовувався для зберігання інвентаря двірника, коли перебував на балансі ЖКП "Сонячне", і ніколи не використовувався мешканцями будинку у власних інтересах;

- вважає, що ОСББ є неналежним позивачем в даній справі, оскільки права об`єднання не порушені оскаржуваними рішеннями. Об`єднання утворене в квітні 2016 року, а право комунальної власності на об`єкт набуто в 1991 році.

02.03.2020 від Виконавчого комітету надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить в позові відмовити, оскільки позивачем не доведено, що спірне нежитлове приміщення є допоміжним та призначене для забезпечення експлуатації будинку чи побутового обслуговування мешканців будинку. Вказує, що співвласниками майна багатоквартирного будинку можуть бути не лише громадяни - власники квартир або нежитлових приміщень, а також і Держава або територіальна громада. Право власності територіальної громади м. Рівного в особі Ради на спірне приміщення набуте на підставі закону та зареєстроване відповідно до чинного законодавства.

03.03.2020 третьою особою Управлінням комунальної власності виконавчого комітету Ради подані письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких останнє вважає, що оскаржувані рішення не порушують прав позивача та позивач помилково вважає, що нежитлове приміщення, що є предметом спору належить співвласникам багатоквартирного будинку. Зазначає, що спірне приміщення не є допоміжним, а є окремим об`єктом цивільно-правових відносин та належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Рівне.

Ухвалою суду від 03.03.2020 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 12.03.2020.

Ухвалою суду від 12.03.2020 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 24.03.2020.

Ухвалою суду від 24.03.2020 призначено у справі №918/32/20 судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено Приватному підприємству "Експерт-Рівне-Консалт". Матеріали справи №918/32/20 надіслано експертній установі, а провадження у справі №918/32/20 зупинено до отримання результатів (висновку) судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 30.06.2020 провадження у справі № 918/32/20 поновлено. Призначено у справі підготовче судове засідання на 20.08.2020.

Ухвалою суду від 20.08.2020 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 08.09.2020.

Ухвалою суду від 08.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 24.09.2020.

Ухвалою суду від 24.09.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 05.10.2020.

У судовому засіданні 05.10.2020, представник позивач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для погодження з мешканцями ОСББ, витрат на подальший юридичний супровід даної справи. Судом, протокольною ухвалою відмовлено представнику позивача у задоволенні вказаного клопотання, після чого останній покинув залу судового засідання, що підтверджується протоколом судового засідання та зафіксовано звукозаписом судового засідання.

У судовому засіданні 05.10.2020 судом було оголошено перерву до 19.10.2020.

У судовому засіданні 19.10.2020 присутні представники відповідачів та третьої особи проти задоволення позову заперечили, з підстав зазначених у відзивах на позовну заяву та письмових поясненнях. Представник позивача у судове засідання не з`явився. Від отримання ухвали суду від 19.10.2020, що надсилалась на адресу ОСББ, позивач відмовився, що підтверджується поштовим поверненням.

Таким чином, суд вважає, що позивач належним чином був повідомлений про дату, час та місце слухання справи, однак своїм правом бути присутнім у судовому засіданні з розгляду справи по суті не скористався. Матеріалів справи достатньо для повного, всебічного розгляду справи, за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування розпорядження міського голови, рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради та державної реєстрації права комунальної власності на нежитлове приміщення посилаючись на такі обставини.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гетьман Дорошенко" створене рішенням установчих зборів засновників від 17.04.2016 (протокол №1) та зареєстроване 20.08.2016, про що свідчать Статут ОСББ "Гетьман Дорошенко" (том І, а.с. 32-37) та витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.08.2016.

Участь в ОСББ "Гетьман Дорошенко" взяло 103 співвласники житлових та нежитлових приміщень, які належали власникам на праві приватної власності, що підтверджується копією статуту та копією протоколу № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 від 17.04.2016 року (том І, а.с. 38-41).

Право приватної власності на квартири членам ОСББ, станом на день створення ОСББ підтверджується інформаційною довідкою 188215520 від 11.11.2019 року (том І, а.с. 11-30), у якій викладена інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до акту прийняття-передачі об`єкта в управління з управління (з балансу) від 01.01.2016 року, житлово-комунальне підприємство "Сонячне" передало з управління (з балансу), а ОСББ прийняло в управління будинок АДРЕСА_2, з усіма житловими та нежитловими приміщеннями (том І, а.с. 40-41).

Пунктами 3.2.1 та 3.2.2 статуту ОСББ визначено, що до спільного майна багатоквартирного будинку відносяться допоміжні приміщення (зокрема, підвал) та нежитлові приміщення (ізольоване приміщення багатоквартирного будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`ктом нерухомого майна).

Згідно з частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Частиною другою статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав..

За приписами частини 2 статті 369 Цивільного кодексу України, розпорядження майном, що є як у спільній сумісній власності та і в спільній частковій власності здійснюється виключно за згодою всіх співвласників.

В рішенні від 02.03.2004 №4-рп/2004 у справі №1-2/2004 Конституційного суду України зазначено, що допоміжні приміщення, відповідно до п. 2 ст. 10 Закону №2482-ХН, стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступників) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями.

Позивач вважає, що оскільки, усі допоміжні нежитлові приміщення, які розташовані у будинку АДРЕСА_2, належать на праві спільної сумісної власності членам ОСББ, тому прийняття рішення про передачу таких допоміжних нежитлових приміщень у комунальну власність пов`язується із обов`язковою згодою співмешканців будинку на таку передачу.

Водночас, рішенням Виконавчого комітету Рівненської міської ради "Про внесення змін у перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради" від 11.06.2019 року № 67 (том І, а.с. 65), внесено зміни у перелік нерухомою майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 09.12.2014 №179 (том І, а.с. 50-64) "Про затвердження переліку нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради", зокрема, перелік нерухомого майна, яке є комунальною власністю доповнено пунктом 790, яким віднесене до такого майна приміщення площею 32,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (балансоутримувач Управління комунальною власністю).

На підставі зазначених рішень Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Державним реєстратором Бережнюк Марією Богданівною 07.10.2019 за територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради зареєстроване нежитлове приміщення загальною площею 32.9 кв.м., що підтверджується інформаційною довідкою №188221865 від 11.11.2019 (том І, а.с. 48-49).

03.07.2019 між управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та ОСОБА_1 укладений договір оренди нежитлового приміщення №2235 від 03.07.2019, за яким останній передано в оренду вищевказане нежитлове приміщення (том І, а.с. 46-47).

Вказане зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Позивач вважає, що ОСОБА_1 зайняла підвальне допоміжне приміщення, яке на поетажному плані будинку позначене цифрою VI, у журналі 1 внутрішніх замірів і підрахунків площ будівель літер 1 значиться під цифрою VІ як підвал та вказана його площа 29,7 кв.м. Це приміщення розташоване на цокольному поверсі будинку поряд з другим під`їздом. Іншого нежитлового приміщеня площею 32,9 кв.м. у будинку АДРЕСА_2 , немає.

Позивач також зазначив, що право власності за територіальною громадою м.Рівного в особі Рівненської міської ради на спірне приміщення зареєстровано незаконно, оскільки, останнє є нежитловим допоміжним приміщенням та не може бути самостійним об`єктом права власності, так, як призначене для обслуговування мереж каналізації та водопостачання всього будинку.

Передача такого допоміжного нежитлового приміщення у власність територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради суттєво обмежує права співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , зокрема, позбавляє права доступу до обслуговування мереж каналізації, холодного водопостачання та теплопостачання. Отже, позивачем оскаржується правомірність рішень та дії виконавчого комітету Рівненської міської ради, а також державного реєстратора Бережнюк М.Б., які на переконання позивача незаконно позбавили співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , права спільної сумісної власності на допоміжне нежитлове приміщення.

Розпорядження Рівненського міського голови "Про постановку на баланс управління комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради нежитлових приміщень в житлових будинках" від 25.09.2018 року № 854-р, яким зобов`язано управління комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради поставити на баланс нежитлові приміщення, які розміщені в житлових будинках згідно з додатком. У додатку до цього розпорядження, серед переліку нежитлових приміщень під номером 61 значиться приміщення по АДРЕСА_2, площею 29,1 кв.м. (том І, а.с. 44-45).

Позивач вважає незаконним таке розпорядження та просить його скасувати, оскільки вважає що право власності співвласників будинку АДРЕСА_2 на зазначене приміщення підтверджується матеріалами справи.

Позивач звертає увагу суду, що нежитлового приміщення площею 29,1 кв.м. у будинку АДРЕСА_2 , відповідно до журналу 1 внутрішніх замірів та підрахунків площ будівель літер 1, немає. Проте, враховуючи, що саме Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради 03.07.2019, тобто до визнання права власності на нього, передане приміщення площею 32,9 кв.м. в оренду ОСОБА_1 , відповідно до договору № 2235, та інших приміщень на балансі у вказаного управління не було, тому можна прийти до висновку, що розпорядженням міського голови № 854-р від 25.09.2018, передано на баланс підвал будинку АДРЕСА_2 позначений на поетажному плані будинку та у журалі 1 під цифрою VI, площею 29,7 кв.м.

Вищезазначене твердження позивача сторонами не оспорювалось, відтак, не потребує додаткового дослідження судом.

Однак, з твердженнями позивача про належність спірного приміщення до категорії допоміжних, а також про: незаконність дій Рівненського міського голови щодо прийняття розпорядження "Про постановку на баланс управління комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради нежитлових приміщень в житлових будинках" від 25.09.2018 року № 854-р в частині включення до переліку нежитлових приміщень, які поставлені на баланс управління комунальної власності Виконавчого комітету Рівненської міської ради спірного приміщення; незаконність дій виконавчого комітету Рівненської міської ради з прийняття рішення "Про внесенні змін у перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради" від 11.06.2019 року № 67 в частині доповнення переліку пунктом 790; та незаконність дій державного реєстратора управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Бережнюк М.Б. щодо державної реєстрації права комунальної власності на спірне приміщення за територіальною громадою міста Рівного в особі Ради - суд не погоджується з огляду на наступне.

Із змісту положень ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи вищенаведені приписи законодавства особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. На позивача покладено обов`язок обґрунтувати своєї вимоги поданими доказами, тобто, довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Позов це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує її, а саме на підставу позову.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним;3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

14.12.1983 виконавчим комітетом Рівненської міської ради народних депутатів було прийнято рішення за №447 "Про перереєстрацію будинків, які належать виконкому Рівненської міської ради народних депутатів", згідно якого був перереєстрований житловий будинок АДРЕСА_2 (том І, а.с. 167-169). Отже будинок належав виконкому Рівненської міської ради народних депутатів.

Відповідно до п.10 Розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому порядку, є комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст.

Постановою Кабінету Міністрів У країни №311 від 05.11.1991 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" затверджено перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" розпорядженням представника Президента України у Рівненській області № 396 від 24.11.1992 "Про майно комунальної власності" до власності адміністративно- територіальних одиниць у галузі житлового господарства було віднесено житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів житлово- експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов`язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду.

Житловий будинок, у якому знаходиться спірне приміщення, перебував на балансі та обслуговуванні ЖКП "Сонячне". Керуючись постановою Кабінету Міністрів від 20.04.2016 №301 "Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків" та на підставі рішення Рівненської міської ради від 18.08.2016 №1243 (том І, а.с. 170) весь будинок, був списаний з балансу ЖКП.

Пунктом 10 Постанови КМУ №301 від 20.04.2016 передбачено, що у разі коли у списаному з балансу багатоквартирному будинку окремі квартири та або нежитлові приміщення не перебувають у приватній власності та право державної чи комунальної власності на них не зареєстроване, такі квартири та/або нежитлові приміщення приймаються на баланс балансоутримувача, а право власності реєструється в установленому законом порядку.

Враховуючи наведене, оскаржуваним розпорядженням міського голови м. Рівного від 25.09.2018 за №854 спірне приміщення, яке перебувало на балансі ЖКП, було поставлене на баланс управління комунальною власністю, включено оскаржуваним рішенням виконкому до переліку нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради та здійснено державну реєстрацію права комунальної власності.

З документів інвентарної справи на житловий будинок АДРЕСА_2 (том І, а.с. 171-176) вбачається, що у будинку відсутній підвал. Наявний лише напівпідвальний (цокольний) поверх. Саме в цокольному поверсі і розташоване нежитлове приміщення, яке в експлікації нежитлового приміщення позначене літерою А-5, загальною площею 32,9 кв.м., основна площа 25,8 кв.м. З поповерхового плану цокольного поверху вбачається, що на цьому поверсі, крім приміщення на яке зареєстровано право комунальної власності, знаходяться інші приміщення, але інформація про те, кому належать (перебувають у користуванні) ці приміщення, відсутня.

В матеріалах справи відсутні докази використання спірного приміщення, в тому числі і для обслуговування та забезпечення життєдіяльності всього будинку.

У статті 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті, міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до Конституції України всі суб`єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і т.ін.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою співвласників.

Відповідно до частини першої статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Конституцією України також серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло.

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", на яку позивач посилається як на підставу своїх вимог, власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Такі висновки підтверджуються й у рішеннях Конституційного Суду України, а саме, у Рішенні від 02 березня 2004 року у справі № 4-рп/2004 за конституційним зверненням ОСОБА_2 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), у якому зазначив, що, аналізуючи порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій розпоряджатися допоміжними приміщеннями, а також конструктивними елементами таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші і т.ін.), Конституційний Суд України виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

У Рішенні від 09 листопада 2011 року у справі № 14-рп/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" Конституційний Суд України вказав, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям "мешканці" треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення. Крім того, таке функціональне призначення‚ як обслуговування дво- або багатоквартирного будинку‚ має і прибудинкова територія навколо нього, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою. З цього випливає, що допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами дво- або багатоквартирного будинку.

Разом з тим нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

З наведених норм убачається, що у житлових будинках можуть бути як допоможні, так і нежилі приміщення, які мають окреме, незалежне призначення (магазини, кафе, перукарні, художні майстерні тощо).

У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання. Наведене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові №598/175/15-ц від 23.10.2019.

З метою з`ясування належності спірного приміщення до категорії допоміжних чи нежитлових, а також з`ясування його функціонального призначення, оскільки з наявних у справі матеріалів, суду достеменно встановити такі обставини не видається можливим, судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі, на вирішення якої поставлено такі питання:

а) які приміщення, що позначені на поповерховому плані цокольного поверху житлового будинку літ. "А" АДРЕСА_2 (том І, а.с. 176) входять до складу приміщення площею 32,9 кв.м. у будинку АДРЕСА_2 , право комунальної власності на яке зареєстроване державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, запис № 33628318 за територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради (витяг том І, а.с. 11-30)?;

б) до якої категорії (житлове, нежитлове, допоміжне, технічне) відноситься приміщення, площею 32,9 кв.м у будинку АДРЕСА_2 , право комунальної власності на яке зареєстроване державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, запис № 33628318 за територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради?;

в) яке функціональне призначення приміщення, площею 32,9 кв.м у будинку АДРЕСА_2, право комунальної власності на яке зареєстроване державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, запис № 33628318 за територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради?

Згідно експертного висновку №200422/1_ФМ складеного 29.05.2020 експертом експертної установи (том ІІ, а.с. 15-26) надано наступні відповіді:

- до складу приміщення, що позначені на поповерховому плані цокольного поверху житлового будинку літ. "А" АДРЕСА_2 (том І, а.с. 176), приміщення площею 32,9 кв.м. у будинку АДРЕСА_2, право комунальної власності на яке зареєстроване державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, запис № 33628318 за територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради (витяг том І, а.с. 11-30) входять такі приміщення: приміщення, яке позначене на обмірних кресленнях під № 1 - "сходова клітка"; приміщення, яке позначене на обмірних кресленнях під № 2 - "основне приміщення"; приміщення, яке позначене на обмірних кресленнях під №3 - "туалет"; приміщення, яке позначене на обмірних кресленнях під № 4 - "допоміжне приміщення" (обмірні креслення том ІІ, а.с. 26);

- приміщення, площею 32,9 кв.м. у будинку АДРЕСА_2, право комунальної власності на яке зареєстроване державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, запис № 33628318 за територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради відноситься до категорії "нежитлове ".

- функціональне призначення приміщення, площею 32,9 кв.м. у будинку АДРЕСА_2, право комунальної власності на яке зареєстроване державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, запис № 33628318 за територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради може бути: торгівельне приміщення; приміщення побутового обслуговування населення; лікувально-діагностичне приміщення; офісне приміщення.

Таким чином, оскільки матеріалами судової експертизи встановлено, що спірне приміщення, належить до нежитлових приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, отже є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та до житлового фонду не входить, право власності на спірне приміщення у співвласників багатоквартирного будинку, як про це стверджує позивач, на це приміщення не виникло.

Позивачем не доведено, що спірне приміщення є допоміжним приміщенням та призначене для обслуговування мереж каналізації та водопостачання будинку. Відсутні в матеріалах справи і докази того, що в цьому приміщенні, зокрема, розташовані мережі каналізації одного під`їзду, теплопостачання та водопостачання трьох під`їздів, розташована запірна арматура холодного водопостачання та теплопостачання на три під`їзди та, що лише з цього приміщення можна здійснити заміну труб каналізації, водопостачання та теплопостачання, тобто воно використовується для забезпечення потреб співвласників.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради, яким внесено зміни до переліку нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради, в частині доповнення переліку пунктом 790, у якому зазначена адреса: АДРЕСА_2, та площа 32,9 кв.м та розпорядження Рівненського міського голови про включення до переліку нежитлових приміщень, які поставлені на баланс управління комунальної власності Виконавчого комітету Рівненської міської ради нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, площею 29,1 кв.м не порушують прав позивача чи вимоги чинного законодавства, тому у задоволенні позову в цих частинах суд відмовляє повністю.

Разом з тим, враховуючи встановлені судом обставини, державний реєстратор Бережнюк М.Б. діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та прийнятих Радою рішень, що спростовує твердження позивача про незаконне позбавлення діями останнього співвласників багатоквартирного будинку за адресою, АДРЕСА_2, права спільної сумісної власності на спірне приміщення, відтак, підстави для скасування державної реєстрації права комунальної власності на нежитлове приміщення площею 32,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, яке зарестроване 07.10.2019 року за територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради державним реєстратором управлінння забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Бережнюк Марією Богданівною за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1934720156101 - відсутні. У позові в цій частині суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлені судом обставини свідчать про недоведеність позивачем його вимог, та відсутність в діях відповідачів 1-3 порушень чинного законодавства, що виключає можливість задоволення позовних вимог на заявлених в позові правових підставах.

Щодо позовних вимог до міського голови м. Рівне Хомка В.Є. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Виходячи з положень ст. 4 ГПК України сторанами можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 12 ЗУ "Про місцеве самоврядування" визначено, що зокрема, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного міста.

З наведеного слідує, що посадові особи державних органів або органів місцевого самоврядування не можуть бути сторонами в судовому господарському процесі, що випливає із положень статей 4, 45 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Таким чином, міський голова м. Рівне Хомко В.Є. не може бути стороною (в даному випадку відповідачем) в судовому господарському процесі, відтак, спір в частині вимог до нього не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, та провадження в частині позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гетьман Дорошенко" до міського голови м. Рівне Хомка Володимира Євгеновича необхідно закрити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що в задоволенні позову судом відмовлено, суд залишає судовий збір та витрати понесені позивачем на проведення судової експертизи за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 231, 237- 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження в частині позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гетьман Дорошенко" до Міського голови м. Рівне Хомка Володимира Євгеновича закрити.

2. У задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гетьман Дорошенко" до Рівненської міської ради, Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в особі державного реєстратора Бережнюк Марії Богданівни про скасування розпорядження міського голови, рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради та державної реєстрації права комунальної власності на нежитлове приміщення відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.10.2020.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич