ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29 жовтня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/382/20
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
при секретарі судового засідання Саловській О.А.
розглянув матеріали справи
до відповідача - Відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації (вул. Б.Хмельницького, 41, м. Зборів, Тернопільська область, 47201)
про стягнення 404292,93 грн
За участю від:
позивача - не з`явився
відповідача - Войтович Н.Ю.
Суть справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації про стягнення 404292,93 грн заборгованості, з яких: 381523, 44 грн - основного боргу; 6128,79 грн - інфляційних нарахувань, 2320,50 грн - 3% річних, 14320,20 грн - пені.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору постачання природного газу №03/05 від 15.05.2019 в частині щодо оплати за поставлений природний газ у лютому 2020 року.
Ухвалою суду від 10.06.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" було залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв`язку з недотриманням заявником вимог ст.ст. 162, 164 ГПК України, при її подачі до суду. Цією ж ухвалою позивачу було встановлено визначений ч. 2 ст. 174 ГПК України строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", заявою б/н від 19.06.2020 (вх. №4003 від 24.06.2020) подано до матеріалів справи документи на усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 10.06.2020. У ній, серед іншого зазначено, що дані про фактичне споживання відповідачем природного газу позивач отримує не лише від споживача, но і за даними Інформаційної платформи оператора ГТС.
За результатом розгляду вказаних матеріалів, ухвалою суду від 25.06.2020: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/382/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання по розгляду справи призначено на 23.07.2020; встановлено позивачу строк для подачі доказів надіслання на адресу відповідача Акту №УГР00000318 від 29.02.2020 та відповідачу - для подачі відзиву на позов.
У письмових поясненнях б/н від 02.07.2020 (вх. №4378 від 08.07.2020) позивачем зазначено, що ним у позові вказано про обставини надіслання на адресу відповідача акту №УГР00000318 від 29.02.2020, разом з претензією від 24.04.2020 №24/л. Окрім того, ним стверджено, що даний акт надсилався на адресу відповідача 16.03.2020 підприємством зв`язку Нова пошта . Доказом одержання відповідачем вказаного акту є відповідь на претензію №147/07 від 04.06.2020. Відповідачем визнається факт отримання ним вперше 17.03.2020 примірників акту від 29.02.2020 засобами підприємства зв`язку Нова пошта . Відповідачем не заперечується кількість поставленого та спожитого природного газу у лютому 2020 року. Відмова у підписанні акту від 29.02.2020 мотивована незгодою щодо вартості природного газу.
Відділом освіти Зборівської районної державної адміністрації у відзиві №185/07 від 16.08.2020 (вх. №4657 від 20.07.2020) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" визнаються частково - в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 211194,18 грн. З приводу цього ним зазначено, що по договору №03/05 від 15.05.2019 ціна газу за 1000 куб. м. становила 9594,9367212 грн. У листі №421/08 від 20.09.2019 відповідач звертався до позивача з пропозицією про внесення змін до договору, в частині зменшення ціни за природний газ. У відповіді № 25/1 від 25.09.2019 ТОВ "Укр Газ Ресурс" зазначено, що ним може бути переглянуто та ухвалено нову ціну за договором від 15.05.2019, про що Відділ освіти Зборівської РДА буде проінформовано додатково. Однак, з початком опалювального періоду 2019/2020 років відповідач не отримав від позивача повідомлення про готовність зменшення ціни на газ, а тому повторно листом від 08.11.2019 за № 485/01 звернувся з проханням про внесення змін до договору№03/05 від 15.05.2019. Підставою цьому було те, що в опублікованому на сайті Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прейскуранті ціна на природний газ з 1 листопада 2019 року визначена менша - 7755,60 грн. з ПДВ за 1 тис. куб. м., в порівнянні з вказаною у договорі від 15.05.2019.
27.12.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору від 15.05.2019, якою продовжено строк дії договору до 29.02.2020 (достатній для проведення процедури закупівлі на 2020 рік) в обсязі, що не перевищує 20% суми визначеної в договорі, що становить 606400 грн. За січень 2020 року за спожитий газ відповідачем газ оплачено 395205,82 грн по ціні 9594,94 грн за 1 тис. куб. м., залишок коштів на лютий становив 211194,18 грн.
24.02.2020 Відділом освіти Зборівської РДА на 2020 рік укладено договір із новим постачальником, а від`єднання постачання природного газу від позивача відбулось 01.03.2020.
17.03.2020 відповідачем отримано підписаний позивачем Акт № УГР00000318 прийому - передачі природного газу від 29.02.2020 по ціні 9594,94 грн. за 1 тис. куб. м на суму 381523,44 грн. Листом № 01-09 від 18.03.2020 Відділ освіти Зборівської РДА поінформував позивача про те, що він не може підписати вказаний акт. З приводу цього зазначив, що вказана в акті до сплати сума 381523,44 грн перевищує договірний залишок коштів на лютий - 211194,18 грн.
Згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби від 17.03.2020 забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, до числа яких відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги належать послуги з постачання та розподілу природного газу. Відповідно до Положення про відділ освіти Зборівської РДА відділ освіти є структурним підрозділом районної державної адміністрації, який виконує управлінські функції та організовує роботу по забезпеченню роботи навчальних закладів, що належать до сфери управління органів виконавчої влади та утримується за рахунок коштів Державного бюджету. Разом з цим, звертає увагу на те, що засобами поштового зв`язку 17.03.2020 ним отримано акт № УГР00000318 від 29.02.2020 прийому - передачі природного газу, в той час, як нарахування пені, інфляційних та 3% річних проводяться позивачем з 10.03.2020.
Ухвалою від 22.07.2020 судом залучено Невструєва Леоніда Борисовича в якості представника позивача у справі №921/382/20 та надано йому доступ, як представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", до електронної справи №921/382/20 в підсистемі "Електронний суд".
Ухвалою від 23.07.2020 судом: прийнято до розгляду письмові пояснення позивача б/н від 02.07.2020 (вх. №4378 від 08.07. 2020) з додатками та відзив на позовну заяву №185/07 від 16.08.2020 (вх. №4657 від 20.07.2020) з додатками; продовжено строк підготовчого провадження у даній справі; відкладено підготовче судове засідання на 17.09.2020; встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті справи.
В подальшому, ухвалою суду від 17.09.2020 відкладено підготовче судове засідання на 24.09.2020; встановлено відповідачу строк для подачі відповіді позивача від 25.09.2019 №25/1, Актів про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (транспортованого) природного газу, передбачені п. 3.7 договору за січень - лютий 2020 року, Акта приймання - передачі природного газу за січень 2020 року.
Відділ освіти Зборівської РДА у клопотанні №229/07 від 15.09.2020 (вх. №6376 від 17.09.2020 - отриманому після проведення підготовчого судового засідання 17.09.2020) просив суд розглядати дану справу без участі його представника.
Також, 21.09.2020 від позивача надійшла заява б/н, б/д (вх. №6492) про розгляд справи без участі його представника.
Ухвалою суду від 22.09.2020 підготовче судове засідання у справі №921/382/20 перенесено на 08.10.2020.
24.09.2020 від позивача надійшла заява №232/07 від 22.09.2020 (вх. №6639), якою долучено до матеріалів справи документи, перелічені в ухвалі від 17.09.2020.
Ухвалою суду від 08.10.2020: прийнято до розгляду заяву відповідача від 22.09.2020 вих. №232/07, з додатками; закрито підготовче провадження по справі №921/382/20 та призначено її до розгляду по суті на 29.10.2020.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання 29.10.2020 не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.
Повноважним представником відповідача в судовому засіданні 29.10.2020 підтримано позицію, викладену у відзиві, додатково підтверджено факт отримання 17.03.2020 акту приймання - передачі природного газу від 29.02.2020, разом з рахунком на його оплату. Зазначив, що зміни до договору від 15.05.2019, в частині визначення ціни природного газу, не вносились, а відповідач, станом на час розгляду справи, не реорганізований.
Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.
Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N108XE16D8134772A2.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (постачальником) та Відділом освіти Зборівської районної державної адміністрації (споживачем) 15.05.2019 укладено договір №03/05 про закупівлю (постачання) природного газу, згідно п. 1.2 якого постачальник зобов`язався з 01 травня 2019 року по 31 грудня 2019 року постачати природній газ (надалі - газ) споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплатити постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Строк поставки товару: з 01 травня 2019 року по 31 грудня 2019 року.
При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи (затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.20145 №2493), Кодексом газорозподільних систем (затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494), Правилами постачання природного газу (затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496), Законом України "Про публічні закупівлі".
Згідно п. 2.2 правочину облік обсягів газу, що постачається на умовах договору здійснюється згідно з Правилами постачання природного газу та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання (затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за № 67/1 1941).
Відповідно до п. 2.3 договору обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності об`єктів споживача за даними ЕІС-коду точки/точок комерційного обліку, визначених у додатку № 1 до договору.
За підсумками розрахункового періоду споживач протягом двох робочих днів погоджує з оператором ГРМ/ГТС акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу між відповідними суб`єктами ринку природного газу (п. 2.4 правочину).
У п. 3.1 договору зазначено, що договірні обсяги постачання газу споживачеві наводяться у додатку № 2 до договору.
Прийняття природного газу за кількістю проводиться споживачем. Постачання газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного споживачем та оператором ГРМ/ГТС відповідно до пункту 2.4 розділу ІІ Договору (п. 3.6 правочину).
Згідно п. 3.7 договору за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до п. 3.8 правочину на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора Г`ТС постачальник протягом трьох робочих днів готує, та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Взаємовідносини між постачальником і оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та оператором ГТС.
У п. 3.9 договору вказано, що споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником замовника - споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. 3.10 правочину).
У п. 4.1, п. 4.1.2, п. 4.1.3 договору зазначено: ціна за 1000 куб. м. природного газу, складає 7 995,780601 грн; податок на додану вартість - 20 % 1 599,1561202 грн; всього до сплати за 1000 куб. м. 9594,9367212грн, у тому числі ПДВ - 20%.
Загальна ціна договору складає 3032000,00 грн, з врахуванням ПДВ-20% (п. 4.1.4).
Розрахунковий період за договором становить один місяць (п. 4.2 правочину).
Згідно п. 4.3 правочину оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах оплати виставленого постачальникомрахунку на поставлений газ . Остаточний розрахунок вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 5.1.1 договору постачальник має право отримувати від споживача своєчасну оплату за природний газ відповідно до умов договору.
Згідно п. 5.4.3 правочину споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених цим договором.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством (п. 6.1 договору).
У п. 6.2.2 договору сторонами обумовлено, що у разі порушення споживачем з його вини строків оплати, передбачених умовами договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання, та укладається на строк до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 10.1 правочину).
Відповідно до п. 10.2, п. 10.3 договору, його дія може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін.
У додатку №1 до договору №03/05 від 15.05.2019 про закупівлю (постачання) природного газу (який є невід`ємною частиною договору) сторонами обумовлено перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання. У вказаному переліку під порядковим номером 13 зазначений Відділ освіти Зборівської районної державної адміністрації (вул. Б.Хмельницького, 41, м. Зборів, Тернопільська область, 47201).
У додатку №2 до договору №03/05 від 15.05.2019 про закупівлю (постачання) природного газу (який є невід`ємною частиною договору) зазначено, що у період з 01.05.2019 по 31.12.2019 постачальник здійснює постачання споживачу природного газу в обсязі 316000 куб. м.
Разом з цим, додатковою угодою 1 від 15.05.2019 сторонами викладено п. 4.1.4 договору в наступній редакції: Загальна ціна договору складає 2633264,12 грн, з врахуванням ПДВ-20% . Окремим п. 3 додаткової угоди №1 від 15.05.2019 обумовлено додаток 2 до договору викласти в новій редакції (додатку 1 до даної додаткової угоди) попередній додаток 2 втрачає чинність з моменту набрання чинності даною додатковою угодою.
Дана додаткова угода набуває чинності з моменту її укладання і діє з 01.05.2019 до 31.12.2019 та є невід`ємною частиною договору, укладена в двох примірниках (п. 5 додаткової угоди №1).
Додатковою угодою №2 від 27.12.2019 до договору №03/05 від 15.05.2019 сторонами продовжено дію договору №03/05 від 15.05.2019 на строк по 29.02.2020, достатній для проведення процедури закупівлі на 2020 рік, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, що становить 606400 грн. Всі інші умови договору залишаються без змін. Дана додаткова угода складена у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін (п. 4, п. 6 додаткової угоди №2).
По акту прийому - передачі природного газу від 11.02.2020 ТОВ "Укр Газ Ресурс", на підставі договору №03/05 від 15.05.2019 передало, а Відділ освіти Зборівської РДА прийняв природний газ обсягом 41,189000 тис. куб. м, загальною вартістю 395205,82 грн. З копії акту прийому - передачі природного газу за лютий 2020 року вбачається, що зі сторони відповідача його підписано без жодних зауважень.
В матеріалах справи наявний акт - приймання передачі УГР00000318 від 29.02.2020 природного газу обсягом 39,763000 тис. куб. м газу на загальну суму 381523,44 грн, з ПДВ у лютому 2020 року.
Вказаний акт приймання-передачі природного газу від 29.02.2020 за лютий 2020 року відповідачем не підписаний.
Як зазначає позивач, за лютий 2020 року ним було направлено відповідачу для підписання акт прийому - передачі природного газу № УГР00000318 від 29.02.2020.
Із змісту відзиву №185/07 від 16.08.2020 та листа №01-09/141 від 18.03.2020 Відділу освіти Зборівської РДА вбачається, що 17.03.2020 підприємством зв`язку Нова пошта доставлено відповідачу підписаний позивачем акт УГР00000318 від 29.02.2020 на суму 381523,44 грн, по ціні 9594,94 грн за 1 тис. куб. м. Цей акт не підписано зі сторони відповідача у зв`язку з тим, що вказана сума значно перевищувала залишок коштів, який був зазначений в межах додаткової угоди №2 від 27.12.2019. А перевищення такої суми матиме наслідком порушення відповідачем ч. 6 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі . З врахуванням наведеного, відповідачем стверджено про те, що ним ще у березні 2020 року надано обґрунтовану відмову щодо підписання акту за лютий 2020 року.
В судовому засіданні 29.10.2020 представник відповідача визнав факт отримання Відділом освіти Зборівської РДА акту приймання - передачі від 29.02.2020 ще 17.03.2020, разом з рахунком, подання якого передбачено п. 4.3 договору.
Вдруге вказаний акт у двох екземплярах був направлений відповідачу разом з претензією вих. № 27п/2 від 27.04.2020, в якій позивач вказав, що відповідачем не було повернуто підписаний та скріплений печаткою акт прийому-передачі природного газу №УГР00000318 від 29.02.2020, у зв`язку з чим він повторно надсилає вказаний акт, з проханням в десятиденний строк оплатити наявну заборгованість в розмірі 381523,44 грн за поставку природного газу у лютому 2020 року, а також у дводенний строк підписати та повернути на адресу ТОВ "Укр Газ Ресурс" один примірник акта прийому-передачі природного газу № УГР00000318 від 29.02.2020.
Дана претензія разом з актом від 29.02.2020 була направлена на адресу відповідача 29.04.2020, що підтверджується поштовим описом вкладення у цінний лист та накладною підприємства зв`язку Укрпошта .
У листі №147/07 від 04.06.2020 відповідач з приводу повторної відмови у підписанні акту за лютий 2020 року зазначив, що згідно прейскуранту цін за період 1-29 лютого 2020 року ціна за природний газ з ПДВ становить 4737,60 грн за 1 тис. куб. м. Також за даними Харківської торгово-промислової палати та результатів біржових торгів за лютий 2020 року ціна на природний газ становить відповідно 6249,60 грн та 5774,64 грн за 1 тис куб. м. З врахуванням наведеного, відповідач відмовився від підписання акту за лютий 2020 року, за значно вищою ціною за природній газ.
У відзиві відповідачем визнано борг на суму 211194,18 грн, який ним самостійно визначено за діючими на той час цінами.
При цьому, у відзиві, датованих березнем та червнем 2020 року листах Відділом освіти Зборівської РДА не заперечуються обсяги спожитого у лютому 2020 року природного газу, вказані у акті УГР00000318 від 29.02.2020.
За твердженням позивача, невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.
З`ясувавши фактичні обставини, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 193 ГК України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).
Норма такого ж змісту наведена у ст. 265 ГК України.
Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В силу приписів ч. ч. 2 - 3 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" Споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи регулюються Правилами постачання природного газу (затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 2496 від 30.09.2015 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за N 1382/27827 (надалі - Правила)).
Пунктом 12 розділу ІІ Правил передбачено, що за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи /Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Взаємовідносини між постачальником і оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та оператором ГТС.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.
У п. 10 розділу ІІ Правил зазначено, що споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи базу даних Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача.
Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.
Відповідно до ч.1, ч.7 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У ч.1 ст. 189 ГК України зазначено, що ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
При укладенні договору №03/05 від 15.05.2019 про закупівлю (постачання) природного газу, у п. 4.1.3 сторони дійшли взаємної згоди з приводу того, що постачання природного газу проводиться за ціною 9594,9367212 грн за 1000 куб. м., у тому числі ПДВ - 20%.
В рамках додаткової угоди №2 від 27.12.2019, якою продовжено дію договору №03/05 від 15.05.2019 на строк по 29.02.2020, обумовлено, що вказаний період є достатнім для проведення процедури закупівлі на 2020 рік, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі та становить 606400 грн.
Судом встановлено, що на виконання умов договору №03/05 від 15.05.2019 та додаткової угоди №2 від 27.12.2019, позивачем протягом січня - лютого 2020 року поставлено, а відповідачем прийнято природний газ в загальному обсязі 80,952 тис. куб. м, на загальну суму 776729, 26 грн, а саме 41,189000 тис. куб. м на суму 395205,82 грн у січні та 39,763000 тис. куб. м на суму 381523,44 грн у лютому 2020 року, за ціною 9594,94 грн за 1 тис. куб. м.
При цьому, протягом дії договору ціна за газ (як істотна умова договору) за згодою сторін не змінювалась. Укладений між сторонами по справі договір № 03/05 від 15.05.2019 в судовому порядку, станом на 29.10.2020, не визнано недійсним.
Обсяги спожитого у лютому та січні 2020 року природного газу відповідачем не заперечуються, а наявний в матеріалах справи акт від 11.02.2020 приймання - передачі природного газу за січень 2020 року на суму 395205,82 грн оплачено ним повністю.
В порушення умов договору №03/05 від 15.05.2019, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України розрахунок по оплаті вартості отриманого та спожитого у лютому 2020 року природного газу в строк визначений у договорі, відповідач не провів, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 381523,44 грн.
Не заперечивши у встановленому договором та законом порядку обсягу спожитого у лютому 2020 року газу, відповідач не підписав відповідного акту за 29.02.2020 та не сплатив за це кошти з мотивів перевищення ним загальної договірної вартості та бездіяльності позивача щодо перегляду ціни за 1000 куб. м. газу.
За таких обставин, вимога про примусове стягнення боргу в сумі 381523,44 грн за фактично отриманий і спожитий у лютому 2020 року газ підлягає задоволенню як обґрунтована.
У зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача передбачену п. 6.2.2 договору пеню в сумі 14320,20 грн. А також, в порядку ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 2320,50 грн - 3% річних та 6128,79 грн - інфляційних нарахувань. Нарахування пені та 3% проведено за період 10.03.2020 - 22.05.2020, а інфляційних за період березень - квітень 2020 року.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вже зазначалось, згідно п 6.2.2 договору сторонами обумовлено, що у разі порушення споживачем з його вини строків оплати, передбачених умовами договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Частиною 1 статті 230 ГК України вказано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Разом з цим, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549).
Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України вказано, що нарахування такої штрафної санкції, як пеня, за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
У постанові пленуму №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", зокрема, пункті 2.5, Вищий господарський суд України роз`яснює, що "щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції".
У п. 4.3 договору міститься умова, що остаточний розрахунок вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Разом з цим, відповідно до п. 3.6, п. 3.10 правочину акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.
Відповідно до п. 3.9 договору споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі природного газу.
У відзиві та листі №01 - 09/141 від 18.03.2020 Відділом освіти Зборівської РДА та його представником в судовому засіданні 29.10.2020 визнається обставина його отримання 17.03.2020. Додатковим підтвердження цьому є наявний в матеріалах справи лист - відмова № 01 -09/141 від 18.03.2020 від його підписання.
Зважаючи на наведене, умови п. 3.9, п. 3.10 договору та положення ст. 253 ЦК України, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено прострочення з оплати за спожитий у лютому природний газ з 20.03.2020.
Судом проведено перерахунок заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, в межах визначеного судом періоду початку прострочення, суми на яку здійснювалось нарахування, встановлено, що правомірним є задоволення до стягнення з відповідача 12133,70 грн - пені, 2001,43 грн - 3% річних та 3052,19 грн - інфляційних нарахувань (проведений судом перерахунок в матеріалах справи).
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Відповідач не довів, що ним були вжиті всі залежні від нього заходи, необхідні для належного виконання свого зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а вже згадуваними ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, а також ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, навіть незважаючи на дотримання боржником бюджетної дисципліни.
Окрім того, ст. 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади.
Зі змісту ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України вбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів чи фінансування його за рахунок Державного бюджету України.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч. 4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, викладені у відзиві причини невиконання відповідачем своїх зобов`язань, з посиланням на те, що його господарська діяльність фінансується за рахунок бюджетних коштів, не є тією обставиною, наявність якої згідно закону звільняє відповідача від відповідальності.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг .
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ч. 3 ст. 2 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).
Враховуючи вищенаведене визначення, суд не оцінює договір №03/05 від 15.05.2019 як договір про надання житлово-комунальних послуг, у тому числі з урахуванням особливостей правовідносин, що регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи, Кодексом газорозподільних систем, Правилами постачання природного газу, Законом України "Про публічні закупівлі".
А тому, не приймаються до уваги твердження відповідача щодо заборони нарахування неустойки (пені) відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби від 17.03.2020.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення із Відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації 381523,44 грн - боргу, 12133,70 грн - пені, 2001,43 - 3% річних та 3052,19 грн - інфляційних нарахувань.
Позовні вимоги в частині стягнення 2186,50 грн - пені, 319,07 грн - 3% річних та 3076,60 грн - інфляційних нарахувань задоволенню не підлягають, як необґрунтовано заявлені.
В порядку ст. ст. 123,129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123,129, 233, 236-240 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
1. Стягнути з Відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації (вул. Б.Хмельницького, 41, м. Зборів, Тернопільська область, ідентифікаційний код 02145978) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 201, м. Київ, ідентифікаційний код 41427817) 381523 (триста вісімдесят одну тисячу п`ятсот двадцять три) грн 44 коп. - боргу, 12133 (дванадцять тисяч сто тридцять три) грн 70 коп. - пені, 2001 (дві тисячі одну) грн 43 коп. - 3% річних, 3052 (три тисячі п`ятдесят дві) грн 19 коп. - інфляційних нарахувань, 5980 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн 67 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено 03.11.2020.
Суддя І.П. Шумський
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2020 |
Оприлюднено | 04.11.2020 |
Номер документу | 92587274 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Шумський І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні