Рішення

від 03.11.2020 по справі 925/949/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року Справа № 925/949/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - Назаренко С.М. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк",

м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО",

м. Черкаси

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО" про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО" в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО" кредиторські вимоги акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" за договором банківського обслуговування від 13 травня 2011 року в загальному розмірі 8 689 грн. 58 коп., які складаються з: 970 грн. 94 коп. заборгованість за кредитом; 3 440 грн. 36 коп. заборгованість за відсотками; 262 грн. 20 коп. заборгованість по комісії та 4 016 грн. 08 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29 вересня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 03 листопада 2020 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 29 липня 2020 року та копію ухвали від 29 вересня 2020 року було направлено відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Невського,32, м. Черкаси, 18028.

Однак зазначені процесуальні документи повернулися до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 03 листопада 2020 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/949/20.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 06 вересня 2019 року здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", зміна повного найменування та зміна скороченого найменування, а саме змінено найменування позивача на акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (скорочене найменування АТ КБ "ПриватБанк").

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" є правонаступником всіх прав та зобов`язань публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк".

13 травня 2011 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО" укладено договір банківського обслуговування (поточного рахунку) б/н шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки згідно якої відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті ПриватБанку та Тарифами банку, які в цілому складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки, банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача в сумі 1 000 грн. 00 коп.

З наданих представником позивача в судовому засіданні пояснень судом було враховано, що в заяві про відкриття поточного рахунку було допущено технічну описку в календарній даті, оскільки фактично заяву відповідачем було підписано 13 травня 2011 року, а не 18 травня 2011 року.

При цьому з банківської виписки вбачається, що рахунок № НОМЕР_1 також було відкрито 13 травня 2011 року.

Отже, договір між сторонами було укладено саме 13 травня 2011року.

Згідно п.3.18.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Сторони погодилися, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими "Умовами та правилами надання банківських послуг", клієнт зобов`язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь якій з форм, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг". В іншому випадку грошове зобов`язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні.

Згідно п. 3.18.1.5 Умов кредитний ліміт стосовно до цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг" є сумою грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами Національного банку України.

Пунктами 3.18.1.6., 3.18.1.7. Умов визначено, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта.

Ліміт може бути збільшений банком на суму в межах 10% від розміру ліміту на оплату страхових платежів у випадках і в порядку, передбачених п.п. п.п. 3.18.2.1.6, 3.18.2.2.14, і на суму в межах 5% від розміру ліміту + 1000 грн. на виплату судових витрат, передбачених п.п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15, 3.18.5.8 даного розділу Умов.

Згідно умов п.3.18.1.12, п.3.18.1.13. для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена банком у порядку, передбаченому цим розділом "Умов та правил надання банківських послуг".

При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, клієнт сплачує банку відсотки та пеню за користуванням кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом "Умов та правил надання банківських послуг".

Згідно п. 3.18.2.2. клієнт зобов`язується:

- п.3.18.2.2.1. використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.18.1.1 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг".

- п. 3.18.2.2.2. сплачувати відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3.

- п. 3.18.2.2.3. здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11.

- п. 3.18.2.2.4. здійснювати погашення різниці між заборгованістю за кредитом і знову встановленим лімітом відповідно до п. 3.18.2.3.2, у разі перевищення заборгованості за кредитом над сумою знову встановленого ліміту, протягом операційного дня, за станом на який виникла різниця. Погашення цієї різниці трактується як погашення кредиту.

- п.3.18.2.2.5. повертати кредит у строки, встановлені п.п. 3.18.1.10, 3.18.2.3.4.,3.18.2.2.17.

- п. 3.18.2.2.7. сплачувати банку винагороду відповідно до п.п. 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, 3.18.4.11.

Порядок розрахунків:

- п. 3.18.4.1. за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

- п.3.18.4.1.1. За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

- п. 3.18.4.1.2. При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулення, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

- п. 3.18.4.1.3. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

- п. 3.18.4.1.4. Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Позивач просить включити до проміжного ліквідаційного балансу відповідача 970 грн. 94 коп. заборгованість за кредитом та 3 440 грн. 36 коп. заборгованість за відсотками.

Згідно п. 3.18.5.1. Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2, 3.18.4.3. строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченої п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.5., 3.18.4.6. клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені за кожний випадок порушення зобов`язань, передбачених п. 3.18.5.1., 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов`язання повинно бути виконано клієнтом (п.3.18.5.4. Умов).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції.

Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки сторонами було визначено інший період нарахування штрафних санкцій, то нарахування пені протягом трьох років, з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано не суперечить вимогам чинного законодавства.

Строк позовної давності з вимогою про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю у 5 років (п. 3.18.5.7 Умов).

З урахування вимог п. 3.18.5.1. Умов та правил надання банківських послуг позивачем також заявлено вимогу про включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідача пеню в розмірі 4 016 грн. 08 коп. нарахованої за період з 26 січня 2012 року по 08 квітня 2020 року.

Згідно з п.3.18.4.4. Умов та правил надання банківських послуг клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності з п. п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2. 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.

Позивачем також заявлено вимогу про включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідача 262 грн. 20 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Під час розгляду справи відповідач доводи позивача не спростував та не надав суду заперечень стосовно того, що приєднався саме до тих умов та правил надання банківських послуг, які позивач долучив до позову.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач з 20 липня 2011 року перебуває в стані припинення.

09 червня 2020 року на адресу ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО" позивачем було направлено заяву про визнання кредитором на суму 8 689 грн. 58 коп.

Однак вищезазначена заява була повернута на адресу позивача.

Згідно ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Тобто, за результатами розгляду кредиторських вимог юридична особа може прийняти рішення про визнання вимоги та виконання свого обов`язку перед кредитором або не визнати вимогу кредитора. В останньому випадку, чи у випадку не прийняття будь-якого рішення, спір між підприємством та його кредитором (кредиторами) може бути вирішений в судовому порядку.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

Частиною 5 ст.112 ЦК України встановлено, що вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

В свою чергу, відповідно до ч.6 ст.105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Таким чином, норми цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії права залишати вимоги кредиторів без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин суд вважає, що відповідач ухиляється від розгляду кредиторських вимог позивача, крім того, відповідач не був позбавлений можливості розглянути вимоги позивача та прийняти відповідне рішення навіть після звернення позивача до суду з даним позовом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, позивач звернувшись до ліквідаційної комісії з вимогою про визнання його грошових вимог та до суду з відповідним позовом - відмовився від прийняття виконання зобов`язання та вимагає визнання грошових вимог на суму 8 689 грн. 58 коп.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Доказів, що підтверджують затвердження проміжного ліквідаційного балансу відповідач суду не надав, відповідач своїм правом на захист не скористався.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість матеріально-правових вимог позивача до відповідача, а також те, що відповідач ухиляється від виконання обов`язків, покладених на нього ст. 105 ЦК України, обставини зазначені позивачем, відповідач у встановленому порядку не спростував, в зв`язку з чим позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО" (вул. Невського, 32, м. Черкаси, ідентифікаційний код 31782636) визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ідентифікаційний код 14360570) на суму 8 689 грн. 58 коп., в тому числі: 970 грн. 94 коп. заборгованість за кредитом; 3 440 грн. 36 коп. заборгованість за відсотками; 262 грн. 20 коп. заборгованість по комісії та 4 016 грн. 08 коп. пені.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО", вул. Невського, 32, м. Черкаси, ідентифікаційний код 31782636 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ідентифікаційний код 14360570 - 2 102 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 03 листопада 2020 року.

Суддя А.В.Васянович