Рішення

від 16.09.2020 по справі 160/7267/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року Справа № 160/7267/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою комунального підприємства "ПАВЛОГРАДТРАНСЕНЕРГО" Павлоградської міської ради (вул. Центральна, 21-а, м. Павлоград, 51400, код ЄДРПОУ 43022284) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

02.07.2020 року комунальне підприємство "ПАВЛОГРАДТРАНСЕНЕРГО" Павлоградської міської ради звернулась до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0017405430 від 27.04.2020 року видане головним управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, зазнаючи, що обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну виникає з моменту виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а податкові зобов`язання з податку на додану вартість виникають при здійсненні господарської операції, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість за правилом першої події . 07.02.2020 року позивачу надійшли кошти згідно акту виконаних робіт №1 від 31.01.2020 року у сумі 176759,16 грн., у тому числі ПДВ 29459,86 грн. На підставі пункту 187.10 ст. 187 була виписана податкова накладна №2 від 07.02.2020 року на постачання теплової енергії за січень 2020 року на суму 176759,16 грн., у тому числі ПДВ 29459,86 грн. та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних. Дану податкову накладну було включено до податкових зобов`язань за лютий 2020 року. Окрім цього, позивач зазначає, що на стор. 3 акту перевірки в таблиці №1 відображено підприємство ТОВ Оптімусагро Трейд , з яким позивач не має жодних відносин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року від відповідача 19.08.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний період. При співставленні даних ЄРПН з розшифровками податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з ПДВ за січень 2020 року від 19.02.2020 року №9029685291 встановлено розбіжність на суму 29459,86 грн. по контрагенту - Комунальне підприємство Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром Дніпропетровської обласної ради.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2020 року КП ПАВЛОГРАДТРАНСЕНЕРГО Павлоградської міської ради.

За результатами перевірки складено акт від 16.03.2020 року №13488/04-36-54-30/43022284, яким встановлені порушення вимог пункту 185.1, статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме позивачем не включено до складу податкових зобов`язань січня 2020 року суму ПДВ у розмірі 29459,86 грн., в результаті чого занижено податкові зобов`язання січня 2020 року на 29459,86 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 29459,86 грн.

На підставі акту перевірки від 16.03.2020 року №13488/04-36-54-30/43022284 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 27.04.2020 року №0017405430, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 36825 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 29460 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 7365 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір у цій частині позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України, у редакції Закону України № 4834-VI від 24.05.2012, встановлено, що платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Законом України № 812-VIII від 24.11.2015 вказаний законодавчий припис викладено в наступній редакції: Платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом" .

Законом України № 2628-VIII від 23.11.2018 вказаний законодавчий припис викладено в наступній редакції: Платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом" .

Пунктом 44, яким підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України був доповнений згідно із Законом від 24.11.2015 №812-VІІІ, встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом (у редакції Закону України № 2628-VIII від 23.11.2018).

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 цього Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року (абзац другий цього пункту).

За визначенням підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПК касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Отже, якщо платник податку формує податковий кредит за касовим методом, отримана ним податкова накладна включається до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, в якому відбулася оплата товару (послуги) (надання інших видів компенсації вартості поставлених товарів (послуг), при постачанні якого була складена така податкова накладна (якщо постачання товару (послуги) і оплата за товар (послугу) були в різних податкових (звітних) періодах).

Згідно з абзацом третім пункту 198.6 статті 198 ПК податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Позивач є виробником теплової енергії згідно ліцензії виданої Дніпропетровської обласною державною адміністрацією за номером і датою прийнятого рішення №230- теп від 27.06.2019 року (копія ліцензії додається). На підставі даної ліцензії підприємство здійснює виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії.

Згідно з витягу з ЄДРПОУ позивач здійснює діяльність з наступних видів діяльності: 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, 35.14 Торгівля електроенергією, 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи, 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, 36.00 Забір, очищення та постачання води.

як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності є 35.30 постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Отже, при нарахуванні податкових зобов`язань позивач керується вищенаведеною нормою пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України.

В січні 2020 року позивачем було уклало договір № 2 від 28.01.2020 року (далі Договір) з Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром Дніпропетровської обласної ради (далі Замовник) (договір додається) предметом договору якого є теплова енергія для потреб опалення. Термін дії договору з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року, на підставі даного договору здійснюється продаж теплової енергії.

В січні 2020 позивачем було надало замовнику акт виконаних робіт з постачання теплової енергії № 1 від 31.01.2020 року на загальну суму 176759,16 грн. у т.ч. податок на додану вартість (далі ПДВ) 20%- 29459,86 грн.

Згідно з умовами договору пункт IV підпункт 4.1 оплата здійснюється споживачем згідно Акту наданих послуг, шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений у реквізитах договору протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання сторонами акту наданих послуг за наявності фінансування.

Сплата за надану теплову енергію надійшла 07.02.2020 року, про що свідчить банківська виписка.

Судом з`ясовано, що позивачем помилково було виписано податкову накладну №2 від 31.01.2020 року на постачання теплової енергії замовнику та надіслало в єдиний реєстр податкових накладних на реєстрацію згідно вимог ПК України. Після цього підприємство отримало квитанцію №1 щодо зупинення реєстрації податкової накладної.

На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №117 пункт 12 позивачем було надано повідомлення щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунки коригування, реєстрацію яких зупинено. Позивачем було надано договір № 2 від 28.02.2020р., акт виконаних робіт №1 від 31.01.2020 року та банківська виписка за 07.02.2020р. згідно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем було отримано рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.02.2020 за №1457527/43022284, про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.01.2020 року на загальну суму 176759,16 грн. у тому числі ПДВ 29459,86 грн., виписану на користь замовника, а саме Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром Дніпропетровської обласної ради з посиланням на те, що позивач, реєструючи податкову накладну січні 2020 року порушує пункт 187.10 статті 187 ПК України.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку).

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. III Порядку).

В декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в заблокованій податковій накладній, не підлягають відображенню в декларації.

Враховуючи викладене, подана позивачем податкова накладна, яка була заблокована в єдиному реєстрі податкових накладних, не є обов`язковою для включення її до податкових зобов`язань.

За таких обставин, суд робить висновок, що обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну виникає з моменту виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а податкові зобов`язання з податку на додану вартість виникають при здійсненні господарської операції, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість за правилом першої події .

07.02.2020 року позивачу надішли кошти згідно з актом виконаних робіт №1 від 21.01.2020 року у сумі 176759,16 грн., у тому числі ПДВ 29459,86 грн. На підставі пункту 187.10 статті 187 була виписана податкова накладна №2 від 07.02.2020 року на постачання теплової енергії за січень 2020 року на суму 176 759,16 грн., в тому числі ПДВ 29459,86 грн. та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних. Дану податкову накладну було включено до податкових зобов`язань за лютий 2020 року.

Судом встановлено, що позивачем правомірно було визначено дату виникнення податкових зобов`язань за касовим методом у відповідності до п. 187.10 ст. 187 ПК України, оскільки кошти надійшли позивачу згідно акту виконаних робіт №1 від 21.01.2020 року у сумі 176759,16 грн., у тому числі ПДВ 29459,86 грн. у лютому 2020 року.

В даному випадку, оскільки обидві податкові накладні були складені по одній господарській операції з одним контрагентом, на одну і ту ж суму податкового зобов`язання, то застосування штрафних санкцій за не своєчасну реєстрацію податкової накладної за одну і туж господарську операцію, враховуючи, що по останній відбулось належне декларування податкового зобов`язання та реєстрація податкової накладної, буде надмірним тягарем для платника податку та матиме наслідком подвійне оподаткування позивача по одній і тій же господарській операції.

Також, позивач зазначає, що на сторінці №3 акту в таблиці №1 відображено підприємство товариство з обмеженою відповідальністю Оптімусагро Трейд , з яким позивач не має жодних господарських відносин. Відповідачем не надано жодних пояснень з цього приводу.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2102,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 393 від 30.06.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву комунального підприємства "ПАВЛОГРАДТРАНСЕНЕРГО" Павлоградської міської ради (вул. Центральна, 21-а, м. Павлоград, 51400, код ЄДРПОУ 43022284) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017405430 від 27.04.2020 року, видане Головним управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь комунального підприємства "ПАВЛОГРАДТРАНСЕНЕРГО" Павлоградської міської ради (вул. Центральна, 21-а, м. Павлоград, 51400, код ЄДРПОУ 43022284) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) судові витрати у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук