Рішення

від 03.11.2020 по справі 260/3597/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2020 рокум. Ужгород№ 260/3597/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Луцович М.М.

суддів: Ващилін Р.О., Плеханова З.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Полянич В.І.,

представників позивача - ОСОБА_6, ОСОБА_7.;

представника відповідача - Скомаровської М.Л.;

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області (вул. 900-річчя Хуста, буд. 27,м. Хуст,Закарпатська область,90400) про визнання незаконним голосування, протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, визнати протиправними та скасувати протоколи, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області, згідно якої просив: "1. Визнати обставини, що були встановлені 29.10.2020 року Хустською міською територіальною виборчою комісією Хустського району Закарпатської області, а саме - незаконної участі ОСОБА_2 у засіданні дільничної виборчої комісії №210801 на всіх етапах місцевих виборів 25.10.2020 року, в якості заступника голови комісії, як достатню правову підставу для визнання голосування на виборчій дільниці №210801 таким, що не було організовано та проведено у встановленому законом порядку. 2. Визнати незаконним голосування на виборчій дільниці №210801 під час проведення 25 жовтня 2020 року перших виборів Хустського міського голови Хустського району Закарпатської області, а також виборів депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області, депутатів Хустської районної ради Хустського району Закарпатської області та депутатів Закарпатської обласної ради у зв`язку з неналежною організацією голосування і проведенням місцевих виборів на виборчій дільниці №210801 неповноважним складом дільничної виборчої комісії. 3. Визнати протиправною бездіяльність Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області щодо не розгляду питання для встановлення обставин, передбачених ч. 1 ст. 252 Виборчого кодексу України, що дають підстави для визнання голосування на виборчій дільниці № 210801 недійсним. 4. Зобов`язати Хустську міську територіальну виборчу комісію Хустського району Закарпатської області у одноденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили розглянути питання щодо встановлення обставин, передбачених ч. 1 ст. 252 Виборчого кодексу України, що дають підстави для визнання голосування на виборчій дільниці №210801 недійсним. 5. Визнати протиправною бездіяльність Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області щодо не встановлення 29.10.2020 року факту, що голосування у день голосування не було організовано і проведено відповідно до цього Кодексу на виборчій дільниці №210801. 6. Визнати протиправними та скасувати протоколи, складені Хустською міською територіальною виборчою комісією Хустського району Закарпатської області 29.10.2020 року про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210801 з виборів: 1. Хустського міського голови Хустського району Закарпатської області; 2. Депутатів Хустської районної ради Хустського району Закарпатської області; 3. Депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області; 4. Депутатів Закарпатської обласної ради. 7. Зобов`язати Хустську міську територіальну виборчу комісію Хустською району Закарпатської області провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210801 з виборів: 1. Хустського міського голови Хустського району Закарпатської області; 2. Депутатів Хустської районної ради Хустського району Закарпатської області; 3. Депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області; 4. Депутатів Закарпатської обласної ради. 8. Зобов`язати Хустську міську територіальну виборчу комісію Хустського району Закарпатської області при проведенні повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці №210801 з усіх видів виборів усі бюлетені, передані цією виборчою дільницею, вважати такими, що не підлягають врахуванню. 9. Зобов`язати Хустську міську територіальну виборчу комісію Хустського району Закарпатської області при проведенні повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці №210801 з усіх видів виборів у протоколах зазначити тільки відомості про: 1) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничною виборчою комісією; 2) кількість невикористаних виборчих бюлетенів, погашених дільничною виборчою комісією; 3) кількість виборців, включених до списку виборців на виборчій дільниці (на момент закінчення голосування); 4) кількість виборців, внесених на виборчій дільниці до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування; 5) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені у приміщенні для голосування; 6) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені за місцем перебування; 7) загальна кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені; 8) кількість виборчих бюлетенів, що не підлягають врахуванню; а на місці інших відомостей - прочерк.".

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв`язку з поданими учасниками виборчого процесу скаргами та заявами, постановою Хустської міської територіальної виборчої комісії № 63 від 28.10.2020 року було вирішено провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210801. 29 жовтня 2020 року Хустською міською територіальною виборчою комісією Хустського району Закарпатської області були складені протоколи про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210801 з виборів: Хустського міського голови Хустського району Закарпатської області; депутатів Хустської районної ради Хустського району Закарпатської області; депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області; депутатів Закарпатської обласної ради. Однак, позивач наголошує, що під час здійснення повторного підрахунку голосів виборців, а також огляду виборчої документації був виявлений та підтверджений факт порушення виборчого законодавства, а саме: допуск до проведення голосування, підрахунку голосів та встановлення результатів голосування неповноважної сторонньої особи - ОСОБА_2 , яка фактично здійснювала безпосередній вплив та брала участь у керівництві виборчим процесом на виборчій дільниці. Вказане порушення було залишено без відповідного правового реагування, у зв`язку з чим позивач вважає, що рішення про затвердження результатів голосування, оформлені відповідними протоколами про перерахунок голосів на виборчій дільниці №210801, складені Хустською МТВК з численними порушеннями виборчого законодавства, а тому повинні бути скасовані судом у встановленому порядку, а результати голосування на виборчій дільниці №210801 повинні бути визнані недійсними. З огляду на викладене позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, вказавши, що відповідач діяв у межах та порядку визначеного приписами Виборчого кодексу України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 30 серпня 2020 року Центральна виборча комісія прийняла Постанову № 208 "Про початок виборчого процесу місцевих виборів 25 жовтня 2020 року", якою постановила: Оголосити з 5 вересня 2020 року початок виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року.

Згідно постанови Хустської МТВК Хустського району Закарпатської області №46 від 16.10.2020 року Про зміни в складі дільничних виборчих комісій що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року було внесено зміни до складу дільничної виборчої комісії №210801, а саме: достроково припинено повноваження заступника голови дільничної виборчої комісії № 210801 - ОСОБА_2 та включено до складу цієї комісії в якості заступника голови комісії - ОСОБА_3 (а.с. 9-11).

Протоколами дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів на виборчій дільниці №210801 було встановлено підсумки перших місцевих виборів з виборів Хустського міського голови, депутатів Хустської районної ради Хустського району Закарпатської області, депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області, депутатів Закарпатської обласної ради. Вказаний протокол підписала, в якості заступника голови дільничної виборчої комісії - ОСОБА_2 (а.с. 12-15).

Судом в судовому засіданні було досліджено Витяг з протоколу засідання Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області від 25.10.2020 року, згідно якого зазначено, що голова Хустської міської виборчої комісії ОСОБА_4 , перевірила комплектність документів та цілісність упаковки усіх пакетів з виборчими документами, доставлених членами дільничної виборчої комісії №210801, розпечатала запечатаний пакет з протоколами дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців з виборів 25 жовтня 2020 року (скарги, заяви, акти - відсутні), при перевірці протоколу неточності не виявлені та комісією враховані дані протоколи.

В ході розгляду справи по суті, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача зі скаргами від 26.10.2020 року та від 28.10.2020 року про порушення виборчого законодавства під час проведення місцевих виборів (а.с. 20-23, 28-31).

На підставі заяв та постанови №63, в подальшому, Хустською міською територіальною виборчою комісією Хустського району Закарпатської області було здійснено повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210801, за результатами якого винесено протоколи від 29.10.2020 року про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210801 з виборів Хустського міського голови Закарпатської області, депутатів Хустської районної ради Хустського району Закарпатської області у територіальному виборчому окрузі №1, депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області у територіальному виборчому окрузі №3, депутатів Закарпатської обласної ради у територіальному виборчому окрузі №6 (а.с. 32-34, 38-58).

Вказані протоколи від 29.10.2020 року про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210801 підписані головою територіальної виборчої комісії - ОСОБА_4., заступником голови територіальної виборчої комісії - ОСОБА_8, секретарем територіальної виборчої комісії - ОСОБА_9

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Пунктом 6 частини другої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Особливості судового провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені статтею 273 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 273 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 63 Виборчого кодексу України рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до суду, а також розгляд та вирішення справ судом здійснюються в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

У відповідності до ст. 19 Виборчого кодексу України (далі - ВКУ) виборчі права громадян України захищаються законом. Громадяни мають право на захист своїх виборчих прав та інших прав на участь у виборчому процесі шляхом оскарження порушень до відповідних виборчих комісій або у судовому порядку. За порушення виборчих прав громадян винні особи несуть відповідальність у порядку, встановленому законом. Забезпечення умов для реалізації виборчих прав громадян, дотримання основних засад виборчого права, належне здійснення виборчих процедур і механізмів, передбачених цим Кодексом, точне і достовірне встановлення результатів виборів гарантується. Особи, винні в порушенні законодавства про вибори, виборчих прав виборців, кандидатів, партій (організацій партій) - суб`єктів виборчого процесу, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.

Статтею 21 Виборчого кодексу України визначені основні засади виборчого процесу. Зокрема згідно вимог ч. 1 ст. 21 Виборчого кодексу України виборчий процес кожних виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюється на засадах: 1) гарантії реалізації виборчих прав громадян, визначених Конституцією України та цим Кодексом; 2) дотримання основних принципів виборчого права, визначених Конституцією України та цим Кодексом; 3) законності та заборони протиправного втручання будь-кого у виборчий процес; 4) політичного плюралізму та багатопартійності; 5) публічності і відкритості виборчого процесу, усіх його процедур з урахуванням обмежень, встановлених законом, належного інформування виборців та інших суб`єктів виборчого процесу; 6) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і суб`єктів їх висування на відповідних виборах до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками яких є партії (організації партій); 7) неупередженості органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до кандидатів, партій.

Згідно ч. 1 ст. 69 Виборчого кодексу України скарга, оформлена з дотриманням вимог статті 67 цього Кодексу, розглядається відповідною виборчою комісією на її засіданні не пізніш як на третій день з дня отримання скарги, за винятком випадків, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Процедура розгляду скарги виборчою комісією визначена статтею 70 Виборчого кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Виборчого кодексу України скарга, оформлена з додержанням вимог цього Кодексу, розглядається відповідною виборчою комісією на її засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 70 Виборчого кодексу України на засідання виборчої комісії з розгляду скарги обов`язково запрошується суб`єкт звернення зі скаргою, суб`єкт оскарження, заінтересовані особи, зазначені у скарзі.

Про місце, день і час проведення засідання комісії, на якому передбачається розгляд скарги, виборча комісія повідомляє осіб, вказаних у частині другій цієї статті, рекомендованою телеграмою, факсимільним повідомленням, засобами електронної пошти, по телефону (телефонограмою, SMS-повідомленням). Докази повідомлення зазначених осіб додаються до протоколу засідання виборчої комісії, на якому відбувався розгляд скарги (ч. 3 ст. 70 Виборчого кодексу України).

Неприбуття на засідання виборчої комісії осіб, які були належним чином повідомлені про нього, не перешкоджає розгляду скарги (ч. 4 ст. 70 Виборчого кодексу України).

Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб`єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а у разі неможливості - не пізніше початку розгляду скарги. Суб`єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду виборчою комісією (ч. 5 ст. 70 Виборчого кодексу України).

Згідно вимог ч. 1 ст. 72 Виборчого кодексу України рішення суб`єкта розгляду скарги повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 2 ст. 72 Виборчого кодексу України перед розглядом скарги по суті виборча комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи подано скаргу належним суб`єктом звернення зі скаргою, визначеним цим Кодексом; 2) чи віднесено цим Кодексом розгляд скарги до повноважень виборчої комісії (належний суб`єкт розгляду скарги); 3) чи дотримано суб`єктом звернення зі скаргою строки оскарження, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 72 Виборчого кодексу України при розгляді скарги по суті виборча комісія може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні.

Згідно ч. 12 ст. 72 Виборчого кодексу України якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням виборчої комісії перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів для припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення виборчої комісії, а якщо таке звернення отримано ними менше ніж за три дні до дня голосування (повторного голосування), у день голосування чи в наступний за ним день - невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи повідомляють виборчу комісію, яка до них звернулася.

Вирішуючи питання правомірності дій/бездіяльності відповідача крізь призму основних засад адміністративного судочинства, суд повинен дослідити, чи вчинені такі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Зазначене кореспондується також з встановленим Конституцією України обов`язком будь-якого суб`єкта владних повноважень діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обґрунтовуючи правомірність заявлених позовних вимог, позивач посилається на виявлені ним порушення виборчого законодавства, що, на його думку, вплинули на результат підрахунку голосів виборців та зафіксовані відповідними актами.

Так, зокрема, в матеріалах справи наявні Акти від 25.10.2020 року про виявлення порушення виборчого законодавства на виборчій дільниці №210801 складені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , згідно яких зазначено, що протоколи Дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210801 були підписані особою, яка не була членом Дільничної виборчої комісії - ОСОБА_1, однак зазначена в якості заступника голови виборчої комісії. Окрім того, вказана особа брала участь у підрахунку голосів на вказаній дільниці, виконувала обов`язки заступника голови виборчої комісії та незаконно керувала виборчим процесом на виборчій дільниці №210801

Як встановлено судом в ході розгляду справи по суті та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, до Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області надішли дві скарги ОСОБА_1 від 26.10.2020 року та від 28.10.2020 року про виявлення порушення виборчого законодавства, згідно яких зазначено, що протоколи Дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210801 були підписані особою, яка не була членом Дільничної виборчої комісії - ОСОБА_1, вказана особа брала участь у підрахунку голосів на вказаній дільниці, виконувала обов`язки заступника голови виборчої комісії та незаконно керувала виборчим процесом на виборчій дільниці №210801(а.с. 20-23, 28-31).

Згідно Скарги від 26.10.2020 року про порушення виборчого законодавства під час проведення місцевих виборів 25.10.2020 року, суб`єкт звернення ОСОБА_1 просив Хустську міську територіальну виборчу комісію Хустського району Закарпатської області визнати протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210801 не дійсним та скасувати його (а.с. 23).

Згідно Скарги від 28.10.2020 року про порушення виборчого законодавства під час проведення місцевих виборів ОСОБА_1 просив Хустську міську територіальну виборчу комісію Хустського району Закарпатської області визнати незаконною бездіяльність Дільничної виборчої комісії на виборчій дільниці №210801, щодо допуску ОСОБА_2 до участі у засідання комісії, визнати недійсним рішення дільничної виборчої комісії по виборчій дільниці №210801, прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці №210801, визнати голосування на виборчій дільниці №210801 недійсним (а.с. 31).

Натомість, як підтверджується наявними матеріалами справи та було визнано в судовому засіданні представником відповідача, вище вказані скарги ОСОБА_1 ні на час звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, ані на час розгляду такого судом у встановленому нормами Виборчого кодексу України порядку Хустською міською територіальною виборчою комісією Хустського району Закарпатської області розглянуті не були, обставини, що підлягають дослідженню під час розгляду такої не досліджувалися, та рішення за результатами розгляду скарг не приймалося.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача про те, що скарги ОСОБА_1 відповідачем окремо не розглядалися, з тих підстав, що Хустською міською територіальною виборчою комісією Хустського району Закарпатської області, за заявами інших осіб, і так було здійснено повторний перерахунок голосів на виборчій дільниці № 210801.

Однак, суд констатує, що норми чинного законодавства не передбачають можливість виборчої комісії не розглядати подані до неї скарги та не надавати оцінки обставинам зазначеним у таких.

Вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття та не може обґрунтовувати юридичну правомірність таких актів в контексті обставин, що не були підставою їх прийняття. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2018 р. у справі №826/23192/15 зазначив, що вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому. Рішення суду не може ґрунтуватися на тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте, ймовірно, могли мати місце у майбутньому.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, нормами ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідач не розглянув у встановленому законом порядку скарги ОСОБА_1 , чим порушив гарантоване виборчим законодавством право позивача на оскарження питань, що стосуються виборчого процесу.

Крім того, представник позивача під час судового розгляду зауважив, що ними подано позов з розширеними вимогами, оскільки виборчим законодавством не передбачено врегулювання даних правовідносин та відновлення прав та інтересів заявника в інакший спосіб.

З приводу цього суд констатує, що внаслідок не розгляду скарг позивача у встановленому Виборчим кодексом України порядку, відповідач усунувся від можливості застосування своїх повноважень визначених ч. 10 ст. 72 ВК України, а саме: визнати рішення суб`єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства (є протиправними), порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу; скасувати оскаржене рішення; зобов`язати суб`єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів; зобов`язати суб`єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій; поновити в інший спосіб порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу; зобов`язати суб`єкта оскарження здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі №826/17220/17 та у постанові № 0940/2394/18 від 11.02.2020 року.

Відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі №2а-204/12).

З огляду на вище викладене, з врахуванням дискреційних повноважень, наданих відповідачу ст. 206 Виборчого кодексу України, а також наданого ч.2 ст. 9 КАСУ суду повноваження вийти за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що у зв`язку із встановленим в ході розгляду справи по суті, фактом наявності порушень в діях відповідача, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, слід зобов`язати виборчу комісію повторно розглянути, в порядку встановленому Виборчим кодексом України, подані ОСОБА_1 скарги від 26.10.2020 року та від 28.10.2020 року про виявлення порушення виборчого законодавства.

Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна заява в решті позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, питання щодо прийняття рішення за результатом розгляду скарг поданих до виборчої комісії та прийняття за результатом розгляду таких обґрунтованого рішення, згідно виборчого кодексу України, віднесено до повноважень відповідної виборчої комісії.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за встановленими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії", в яких останній зазначив, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції не полягає у підміні органів влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

У зв`язку з наведеним суд не може зобов`язати уповноважений державний орган прийняти певне рішення, що віднесене до дискреційний повноважень такого, без дотримання порядку, встановленого законодавством.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання з приводу застосування судом ефективного способу захисту порушених прав позивача у випадку, якщо суд дійде до висновку про необхідність вжиття інших способів захисту, ніж заявлені позивачем - вийти за межі позовних вимог та вжити найбільш ефективний, на думку суду, спосіб захисту прав позивача.

Так, вище вказані порушення допущені відповідачем та встановлені судом призвели до недотримання відповідачем основних засад виборчого процесу, вказаних у статті 21 ВК України, а саме: законності, публічності і відкритості виборчого процесу, неупередженості органів виконавчої влади та дотримання основних принципів виборчого права.

Суд вважає, що зобов`язавши уповноважений орган розглянути подані позивачем скарги у порядку, встановленому виборчим законодавством, суд забезпечить належний захист порушених прав позивача з дотриманням законодавчо закріпленого принципу розподілу влади.

У зв`язку з вищенаведеним позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною дев`ятою статті 273 КАС України передбачено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Подана позивачем позовна заява містить вимоги немайнового характеру, пов`язані між собою підставою виникнення, а тому, розмір судового збору за подачу позовної заяви у даній справі повинен становити 1681,60 грн.

Оскільки суд за результатами розгляду справи дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, а під час подання даного позову, не було сплачено судовий збір в сумі 1681,60 грн., а тому суд вважає за необхідне присудити в дохід Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору з позивача та з відповідача, зокрема по 840,80 грн. з кожного.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 273, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області (вул. 900-річчя Хуста, буд. 27,м. Хуст,Закарпатська область,90400, код ЄДРПОУ 43756206) про визнання незаконним голосування, протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, визнати протиправними та скасувати протоколи - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області щодо не розгляду скарг ОСОБА_1 від 26.10.2020 року та від 28.10.2020 року.

Зобов`язати Хустську міську територіальну виборчу комісію Хустського району Закарпатської області розглянути скарги ОСОБА_1 від 26.10.2020 року та від 28.10.2020 року, відповідно до вимог Розділу ХІ Виборчого кодексу України.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Стягнути з Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області (вул. 900-річчя Хуста, буд. 27,м. Хуст,Закарпатська область,90400, код ЄДРПОУ 43756206) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом двох днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя М.М. Луцович

Судді: Р.О. Ващилін

З.Б. Плеханова