ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
З ПИТАНЬ СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ
02 листопада 2020 року Справа № 280/7693/20 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О розглянувши заяву про звільнення або відстрочення сплати судового збору по справі за позовною заявою Комунального закладу Веселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Веселівської селищної ради (72202, Запорізька область, Веселівський район, вул. Пушкіна, буд. 16, код ЄДРПОУ 26318030) до Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Центральна, буд. 202, код ЄДРПОУ 34877505), про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-
ВСТАНОВИВ:
27 жовтня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного надійшов позов Комунального закладу Веселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Веселівської селищної ради (далі - позивач) до Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), в якому позивач просить зобов`язати начальника Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) скасувати постанову про стягнення виконавчого збору з боржника у розмірі 20000,00 грн. від 07.10.2020 року винесену в рамках виконавчого провадження №63224911 старшим державним виконавцем Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Науменко О.В., при примусовому виконанні виконавчого листа №808/2423/18 від 20.08.2020 виданим Запорізьким окружним адміністративним судом.
Крім того позивач просить відстрочити позивачу сплату судового збору на визначений строк.
Розглянувши подане клопотання з питань відстрочення сплати судового збору суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються, зокрема, у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 становить 2102 грн.
З матеріалів адміністративного позову судом встановлено, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру, відтак розмір судового збору становить 2102 грн. Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору (оригінал платіжного документу) або відповідне клопотання з належними доказами щодо звільнення від сплати судового збору, оформлене відповідно до вимог статті 167 КАС України.
За правилами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд вважає за необхідне зауважити, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 133 КАС України, Закону України «Про судовий збір» , а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з статтею 133 КАС України, статтею .8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З урахуванням вимог статті 133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України «Про судовий збір» , з власної ініціативи.
Звертаючись до суду із клопотанням щодо звільнення або відстрочки сплати судового збору, позивач взагалі не надав суду будь-яких доказів в обґрунтування майнового стану, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутності достатніх коштів на рахунках позивача для оплати судових витрат.
У частині восьмій статті 160 КАС України вказано, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Суд зазначає, що наведених доводів та доданих на їх підтвердження доказів не достатньо для прийняття рішення про повне звільнення позивача від сплати судового збору. Зі змісту заяви не вбачаються підстави, які беззаперечно вказують на необхідність звільнення позивача від сплати судового збору на виконання вимог статті 160 КАС України.
Суд також вважає за необхідне зауважити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 132, 133, 241,248, 256 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Комунального закладу Веселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Веселівської селищної ради про відстрочення або звільнення від сплати судового збору відмовити.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України, з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Суддя О.О. Артоуз
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2020 |
Оприлюднено | 04.11.2020 |
Номер документу | 92588986 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Артоуз Олеся Олександрівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Артоуз Олеся Олександрівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Артоуз Олеся Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні