Рішення

від 03.11.2020 по справі 360/2920/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2920/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Приватного підприємства Транскомерц про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 03 серпня 2020 року надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у в Одеській області (далі - позивач, ГУ ДПС в Одеській області) до Приватного підприємства Транскомерц (далі - відповідач, ПП Транскомерц ), в якому позивач просить стягнути кошти з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство, на загальну суму 38218,00 грн по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв на бюджетний рахунок.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 27 липня 2020 року відповідно до розрахунку заборгованості, довідки-розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника (ІКП) податковий борг ПП Транскомерц перед бюджетом становить 38218,00 грн по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв. Вказана заборгованість виникла в результаті проведення фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального та прийняття акта від 03 вересня 2018 року № 91195/15-32-40-03, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2018 року № 0023544003 на суму 17000,00 грн (штрафна санкція); від 11 вересня 2018 року №0023554003 на суму 21218,00 грн (штрафна санкція).

В зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом винесено податкову вимогу від 16 жовтня 2019 року форми Ю № 186194-50, яку направлено на адресу ПП Транскомерц листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на день подання позовної заяви податковий борг у сумі 38218,00 грн по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв позивачем не сплачено, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 07 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 41).

Ухвалою від 01 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (арк. спр. 53-54).

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 29 вересня 2020 року зобов`язано позивача подати до суду докази, яких, на думку суду, не вистачає для розгляду справи (арк. спр. 59).

Ухвалою від 19 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (арк. спр. 68).

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (арк. спр. 78-79).

Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев`ята статті 205 КАС України).

З огляду на положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18 травня 2020 року, ПП Транскомерц , код за ЄДРПОУ 41704973, зареєстровано як юридичну особу 03 листопада 2017 року, перебуває як платник податків за основним місцем обліку в ДПІ в м. Лисичанську Лисичанському управлінні ГУДПС у Луганській області, видами діяльності якого є: 10.85 Виробництво готової їжі та страв, 46.34 Оптова торгівля напоями, 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 56.21 Постачання готових страв для людей; 16 жовтня 2019 року за № 107410500001070797 зареєстровано зміну повного найменування, зміну скороченого найменування, зміну місцезнаходження, зміну складу або інформації про засновників (арк. спр. 19-23).

За неосновним місцем обліку як платник податків відповідач перебуває у ГУ ДПС в Одеській області, Приморському районі м. Одеси з 13 листопада 2017 року (арк. спр. 24-29).

Посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області 23 серпня 2018 року здійснено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального, ресторану, що розташований за адресою місто Одеса, вулиця Рішельєвська, будинок 59 , що належить суб`єкту господарювання ПП Г.В.Л. (код за ЄДРПОУ 41704973), за результатами якої складено акт від 03 вересня 2018 року № 1195/15-32-40-03/41704979 (арк. спр. 12-16).

Перевіркою встановлено порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме відсутні накладні на товар та інші супровідні документи, які зазначені у додатку № 1, 2 до акта перевірки, чим порушено пункт 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями); статтю 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (із змінами та доповненнями) - зберігання алкогольних напоїв, а саме самбуки Мадрузо, ємністю 0,7 л., міцністю 40 % без марок акцизного податку встановленого зразка, яка зазначена у додатку № 1 до акта перевірки.

На підставі акта перевірки від 03 вересня 2018 року № 1195/15-32-40-03/41704973 ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2018 року № 023544003, яким застосовано до ПП Г.В.Л. суму штрафних (фінансових) санкцій штрафів та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 17000,00 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (арк. спр. 17).

Також на підставі зазначеного акта перевірки, ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2018 року № 0023554003, яким застосовано до ПП Г.В.Л. суму штрафних (фінансових) санкцій штрафів та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 21218,00 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (арк. спр. 18).

Вказані податкові повідомлення-рішення 11 вересня 2018 року отримані уповноваженою особою відповідача - головним бухгалтером ПП Г.В.Л. Гугунішвілі Владимеру, про що свідчить підпис останньої про отримання податкових повідомлень-рішень та вказано в інформації позивача від 13 жовтня 2020 року, яку підтверджено ідентифікаційними даними та відомостями про посадових осіб (арк. спр. 18-19, 71-73).

Південним управлінням у м. Одесі ГУ ДПС в Одеській області виставлено ПП Транскомерц податкову вимогу форми Ю від 16 жовтня 2019 року № 186194-50, якою повідомлено, що станом на 15 жовтня 2019 року сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 38218,00 грн (арк. спр. 10).

Вимогу про сплату боргу надіслано відповідачу поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем реєстрації, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яке повернулося до ГУ ДПС в Одеській області без вручення із зазначенням причини повернення інші причини, фірма відсутня (арк. спр. 11).

На час розгляду адміністративної справи відповідачем податковий борг не погашений, що підтверджено розрахунком заборгованості станом на 27 липня 2020 року (арк. спр. 5) та інтегрованою карткою платника (арк. спр. 6-9).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (далі - Закон № 481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до статті 11 Закону № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час винесення податкових повідомлень-рішень) маркування алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином:

на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються:

загальна та власна назви виробу;

найменування виробника (у разі зміни найменування виробника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство);

знак для товарів і послуг;

географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб`єкта господарювання;

вміст спирту (% об.);

місткість посуду;

вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами);

позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).

Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду).

На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб`єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво.

Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5% об`ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,18 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше.

Продукція, призначена для експорту, маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абзацом п`ятнадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Частинами четвертою та п`ятою статті 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

У разі невиконання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВП Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (в редакції, чинній на час винесення податкових повідомлень-рішень) (далі - Закон № 265/95-ВП) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Статтею 20 Закону № 265/95-ВП визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Пунктом 42.1 статті 42 Податкового кодексу України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Процедуру оскарження рішень контролюючих органів визначено статтею 56 Податкового кодексу України, так:

- рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1);

- з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18).

Платник податків відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

З вищеописаних доказів судом встановлено, що контролюючим органом в ході проведення перевірки, результати якої оформлено актом від 03 вересня 2018 року № 1195/15-32-40-03/41704973, встановлено порушення відповідачем вимог податкового законодавства.

Керуючись положеннями пункту 54.3.3 статті 54 Податкового кодексу України та вищевказаних статей Законів України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , якими встановлена відповідальність платника податків за вчинення податкового правопорушення, позивачем винесено податкові повідомлення рішення від 11 вересня 2018 року №№ 0023544003, 0023554003.

Як вже вищевказано, вказані податкові повідомлення-рішення 11 вересня 2018 року вручені уповноваженій особі платника податків.

Оскільки позивач не скористався правом оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень у визначеному Податковим кодексом України порядку, вказані податкові повідомлення-рішення стали узгодженими та відповідно до положень пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у платника податків виник обов`язок погашення грошового зобов`язання, визначеного такими податковими повідомленнями-рішеннями.

За даними витягів з інтегрованої картки платника податків ПП Транскомерц , відповідачем обов`язок по сплаті грошового зобов`язання за узгодженими податковими повідомленнями-рішеннями не виконаний.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Оскільки податкова вимога форми Ю від 16 жовтня 2019 року № 186194-50 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини є Головне управління ДПС в Одеській області.

Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної адміністративної справи податковий борг за штрафними санкціями за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та послуг у сумі 21218,00 грн та за штрафними санкціями за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в розмірі 17000,00 грн не сплачений, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки Головне управління ДПС в Одеській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5, код за ЄДРПОУ 43142370) до Приватного підприємства Транскомерц (місцезнаходження: 93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Московська, будинок 63, код за ЄДРПОУ 41704973) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Транскомерц кошти за податковим боргом по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у загальній сумі 38218,00 грн (тридцять вісім тисяч двісті вісімнадцять гривень) на користь Державного бюджету України з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство Транскомерц .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова