ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
03 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3278/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
02.09.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Луганській області) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд стягнути кошти з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення податкової заборгованості в загальній сумі 120191,48 грн, що складається з орендної плати з фізичних осіб в сумі - 119146,73 грн та з єдиного податку з фізичних осіб в сумі - 1044,75 грн, період виникнення податкової заборгованості з 12.10.2019 по 26.04.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач зареєстрований Старобільською райдержадміністрацією 22 серпня 2018 року за № 23770000000006085, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, та є платником єдиного податку III групи на ставці 5 %.
Станом на 11.08.2020 відповідач має податкову заборгованість в загальній сумі - 120191,48 грн: за період з 12.10.2019 по 26.04.2020.
Податковий борг складається з:
орендної плати з фізичних осіб по Веселівській ОТГ 93762,03 грн: нараховано відповідно до договору оренди від 12.06.2019 та переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі, по узгодженому податковому повідомленню-рішенню від 08.08.2019 №142567-5506-1230 на суму - 33510,02 грн, по строку сплати 12.10.2019; нараховано відповідно до договору оренди від 12.06.2019 та переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі, по узгодженому податковому повідомленню-рішенню від 30.01.2020 №568-5506-1230 на суму 60252,01 грн, по строку сплати 26.04.2020;
орендної плати з фізичних осіб по Підгорівській ОТГ 25384,70 грн: основна заборгованість - 24766,88 грн, пеня - 617,82 грн: нараховано відповідно до договору оренди від 01.11.2018 та переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі, по узгодженому податковому повідомленню-рішенню від 28.01.2020 №359-5506-1230 на суму 24766,88 грн, по строку сплати 08.04.2020; 27.02.2020 нараховано пені в сумі 617,82 грн, у зв`язку зі сплатою податкової заборгованості по податковому повідомленню-рішенню №3129-5506-1230 від 25.03.2019.
Податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу з рекомендованим повідомленням про вручення та вручено особисто.
Крім того, податковий борг складається з єдиного податку з фізичних осіб 1044,75 грн, нараховано у зв`язку з несплатою грошового зобов`язання самостійно визначеного відповідачем в податковій декларації платника єдиного податку третьої групи за три квартали 2019 року по строку сплати до 21.11.2019 в сумі 1044,75 грн (з урахуванням переплати - 0,85 грн).
Позивачем сформовано податкову вимогу від 16.07.2019 №141466-55, яку направлено відповідачу поштою 18.07.2019 з рекомендованим повідомленням про вручення та вручено 23.07.2019.
Заходи, які вживались позивачем, до погашення податкового боргу не призвели, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 04.09.2020 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 40).
Ухвалою суду від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 47-48).
Представник позивача надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити (арк. спр. 53).
Поштове відправлення із ухвалою суду від 21.09.2020 про відкриття провадження в адміністративній справі, направлене на адресу відповідача та вручено особисто відповідачу 23.09.2020 (арк. спр. 52).
Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , зареєстрований як фізична особа-підприємець Старобільською районною державною адміністрацією 22.08.2018, перебуває на обліку в Старобільській ДПІ Старобільського управління Головного управління ДПС у Луганській області, що підтверджено витягом з реєстру платників єдиного податку, інформаційною довідкою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 27, 30-32, 38-39).
Відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група) з 22.08.2018 (арк. спр. 27).
На підставі розпорядження голови Старобільської райдержадміністрації від 01.11.2018 № 644 між Старобільською районною державною адміністрацією та відповідачем укладено договір оренди землі без номера від 01.11.2018 відповідно до якого останній приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 18,2928 га, кадастровий номер 4425184000:02:001:0029, яка враховується в Підгорівській сільській раді, строком на 20 років (арк. спр. 21-22).
Відповідно до договору оренди від 01.11.2018 та переліку орендарів (арк. спр. 20), з якими укладено договори оренди землі, позивачем сформовано податкове повідомлення-рішення від 25.03.2019 № 3129-5506-1230 на суму 24766,88 грн, яке вручено відповідачу 25.04.2019, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 17).
Відповідно до договору оренди від 01.11.2018 та переліку орендарів (арк. спр. 20), з якими укладено договори оренди землі, позивачем сформовано податкове повідомлення-рішення від 28.01.2020 №359-5506-1230 на суму 24766,88 грн, яке вручено відповідачу 02.08.2020, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 18).
На підставі рішення Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області від 03.06.2019 № 43/01 між Веселівською сільською радою Старобільського району Луганської області та відповідачем укладено договір оренди землі без номера від 12.06.2019, відповідно до якого останній приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 33,0280 га, кадастровий номер 4425180300:09:003:1058, яка враховується в Веселівській сільській раді, строком на 7 років (арк. спр. 12-13).
Відповідно до договору оренди від 12.06.2019 та переліку орендарів (арк. спр. 11), з якими укладено договори оренди землі, позивачем сформовано податкове повідомлення-рішення від 08.08.2019 №142567-5506-1230 у розмірі 33510,02 грн, яке вручено відповідачу 13.09.2019, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 8).
Відповідно до договору оренди від 12.06.2019 та переліку орендарів (арк. спр. 11), з якими укладено договори оренди землі, позивачем сформовано податкове повідомлення-рішення від 30.01.2020 № 568-5506-1230 на суму 60252,01 грн, яке вручено відповідачу 26.02.2020, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 9).
Позивачем сформовано податкову вимогу від 16.07.2019 №141466-55, яку направлено та вручено відповідачу 23.07.2019, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 29).
11.11.2019 відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за три квартали 2019 року, відповідно до якої платником самостійно визначено податкове зобов`язання з єдиного податку фізичних осіб - підприємців в розмірі 1045,60 грн (арк. спр. 26).
У зв`язку з несплатою грошового зобов`язання самостійно визначеного відповідачем в податковій декларації платника єдиного податку третьої групи за три квартали 2019 року по строку сплати до 21.11.2019 нараховано грошове зобов`язання у розмірі 1044,75 грн (з урахуванням переплати - 0.85 грн).
27.02.2020 нараховано пені в сумі 617,82 грн, у зв`язку зі сплатою податкової заборгованості по податковому повідомленню-рішенню № 3129-5506-1230 від 25.03.2019.
Згідно з інтегрованої картки платника податків відповідача за кодом класифікації доходів бюджету 18050400 (єдиний податок з фізичних осіб) станом на 05.10.2020 за відповідачем рахується податковий борг у сумі 1044,75 грн (арк. спр. 54).
Відповідно до інтегрованої картки платника податків відповідача за кодом класифікації доходів бюджету 18010900 (орендна плата з фізичних осіб) (Веселівська сільська рада) станом на 05.10.2020 за відповідачем рахується податковий борг у сумі 93762,03 грн (арк. спр. 55).
Згідно з інтегрованої картки платника податків відповідача за кодом класифікації доходів бюджету 18010900 (орендна плата з фізичних осіб) (Підгорівська сільська рада) станом на 05.10.2020 за відповідачем рахується податковий борг у сумі 31871,58 грн (арк. спр. 56).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:
грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1)
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами (пункт 15.2 статті 15 Податкового кодексу України).
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2).
Пунктом 11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, зокрема, на третю групу - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік (абзац перший пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України).
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (абзац перший пункту 294.2 статті 294 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 295.4 статті 295 Податкового кодексу України сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
Судом установлено, що у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством, за відповідачем утворився податковий борг з єдиного податку фізичних осіб в сумі 1044,75 грн.
Статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).
Як передбачено пунктом 287.1 статті 287 цього Кодексу, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (пункт 287.2 статті 287 Податкового кодексу України).
Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Судом установлено, що у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством, за відповідачем утворився податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 119146,73 грн.
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
За правилами, визначеними пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 16.07.2019 № 141466-55, яку вручено платнику 23.07.2019 (арк. спр. 29). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи вищевказане податкове повідомлення - рішення та податкова вимога не оскаржувались, доказів оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано, отже є узгодженими, тому суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Податковий борг у добровільному порядку не було сплачено, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків.
Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" доповнено ПК України статтею 19-3 та викладено в новій редакції підпункту 19.1.1 пункту 19.1 статті 19, якими визначено перелік функцій державний податкових інспекцій, а функції контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Головним управлінням ДПС у Луганській області доведено наявність податкового боргу ФОП ОСОБА_1 у розмірі 120191,48 грн, правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для його стягнення, тобто позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки Головне управління ДПС у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , остання адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в рахунок погашення податкової заборгованості в загальній сумі 120191,48 грн (сто двадцять тисяч сто дев`яносто одна грн 48 коп.), що складається з орендної плати з фізичних осіб в сумі 119146,73 грн (сто дев`ятнадцять тисяч сто сорок шість грн 73 грн) та з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 1044,75 грн (одна тисяча сорок чотири грн 75 коп.), період виникнення податкової заборгованості з 12 жовтня 2019 року по 26 квітня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя Т.В. Смішлива
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2020 |
Оприлюднено | 04.11.2020 |
Номер документу | 92589393 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
Т.В. Смішлива
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні