Рішення

від 02.11.2020 по справі 420/8257/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8257/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Сидорівського С.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Фешн Рітейл" (місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 111; код ЄДРПОУ 43248154) до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, узвіз Польський, 6; код ЄДРПОУ 41820248) про визнання протиправними та скасування постанов від 30.08.2020 року № ОМС-ОД489/938/НП/ФС/74, ОМС-ОД493/940/НП/ФС/75, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Фешн Рітейл" до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов від 30.08.2020 року № ОМС-ОД489/938/НП/ФС/74, ОМС-ОД493/940/НП/ФС/75.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В обґрунтування вимог позову представник позивача вказує, що за результатом спроб провести інспекційні перевірки уповноважені особи, виявивши факт їх не допуску до проведення інспекційної перевірки, склали відповідні акти, на підставі чого було прийнято постанови від 30.08.2020 року № ОМС-ОД489/938/НП/ФС/74, №ОМС-ОД493/940/НП/ФС/75, якими до позивача застосовано штрафні санкції. Позивач із вказаним рішеннями не погоджується, вважає, що їх прийнято безпідставно та за відсутності фактичного порушення норм чинного законодавства з боку позивача. У зв`язку із необґрунтованим характером оскаржуваних постанов вони, на переконання представника позивача, підлягають скасуванню.

21.09.2020 року за вх.№38009/20 від представника Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, а 26.10.2020 року за вх.№44613/20 - заперечення в порядку ст.164 КАС України. Викладаючи заперечення проти задоволення позовних вимог та наводячи хронологію подій, представник визначив, що посилання позивача на норми Постанови КМ України №295 є неактуальними, адже вказану постанову скасовано у судовому порядку. Відповідач у своїй діяльності і зокрема під час проведення інспекційних перевірок керувався Постановою КМ України №823. При цьому, підстави проведення перевірки позивачем не заперечуються, а накладення штрафних санкцій зумовлено фактом недопуску до проведення перевірки, що зафіксовано та відображено у відеоматеріалах, доданих до відзиву.

У запереченнях на відзив на позовну заяву (вх.№43204/20 від 16.10.2020 року) представник позивача вказав, що у період проведення перевірки приміщення, де проводяться роботи, було зачинене у зв`язку із дотриманням карантинних заходів. Позивач винаймає лише частину приміщення, до якого намагались потрапити перевіряючі, а тому перебування у ньому осіб не означає фактичне проведення робіт саме позивачем.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Фешн Рітейл" Одеському окружному адміністративному суду.

Судом встановлено, що 15.06.2020 р. до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради надійшов від ГУ Держпраці в Одеській області лист від 05.06.2020 вих №15-Г-750/03-13-5388 про направлення для розгляду звернення в частині оплати праці, відповідно до ст. 7 ЗУ Про звернення громадян (а.с.74). Відповідно до скарги громадянки ОСОБА_1 , вона з 01.07.2019 р. була прийнята на роботу в ТОВ Торгова мережа Арбер на посаду продавця-консультанта магазину Арбер в ТЦ Приозерний за адресою м. Дніпро, вул. Боброва, 1. З 03.12.2019 р. фірма змінила назву на ТОВ НОВИЙ ФЕШН РІТЕЙЛ . 18.03.2020 р. вона звільнилась за власним бажанням, так як фірма затримувала зарплату від двох неділь до місяця. На дату написання скарги їй не був здійснений розрахунок, до якого входили зарплата та премія за лютий, зарплата за березень та компенсація за невикористану відпустку (а.с.75).

Також ГУ Держпраці в Одеській області з листом надіслало погодження Державної служби України з питань праці на проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання, зокрема і ТОВ НОВИЙ ФЕШН РІТЕЙЛ на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 (а.с.76)

Відповідно до інформації, відображеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань при Міністерстві юстиції України, ТОВ НОВИЙ ФЕШН РІТЕЙЛ (код ЄДРПОУ 43248154), зареєстроване та здійснює господарську діяльність за адресою: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, б. 111 (а.с.5)..

На підставі наказу директора департаменту Макогонюка М.І. на здійснення інспекційного відвідування від 22.06.2020 року №89-п та відповідного повідомлення до ГУ Держпраці в Одеській області, інспекційне відвідування ТОВ НОВИН ФЕШН РІТЕЙЛ внесено до повідомної реєстрації за №ОД489/938 (а.с.82, 87).

З урахуванням зазначеного було видано направлення на здійснення інспекційного відвідування від 01.07.2020 №89-02 ОД 489/938 ТОВ НОВИЙ ФЕПІН РІТЕЙЛ , код ЄДРПОУ 43248154, за адресою: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, б. 111 (а.с.90).

23.06.2020 р. до Департаменту надійшов ще один лист від 17.06.2020 вих №15-Є-810/0313-5951 від ГУ Держпраці в Одеській області про направлення для розгляду звернення ОСОБА_2 в частині не виплати заробітної плати з березня 2020 р. по травень 2020 р. роботодавцем ТОВ НОВИЙ ФЕШН РІТЕЙЛ (а.с.78). Відповідно до скарги громадянки ОСОБА_2 , вона працює в ТОВ НОВИЙ ФЕШН РІТЕЙЛ , юридична адреса: м, Одеса, вул. Чорноморського козацтва, б. 111, фактичне місце роботи: м. Вознесенськ, вулиця 229 стрілецької дивізії, 26 А. Станом на 28.05.2020 р. не виплачена заробітна плата з березня 2020 р, по травень 2020 р. Заявниця уточнила, що по документам вона та інші працівники перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на час карантину, проте продовжують працювати та просила посприяти у виплаті заробітної плати.

Також ГУ Держпраці в Одеській області з листом надіслало погодження Державної служби України з питань праці на проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання, зокрема і ТОВ НОВИЙ ФЕШН РІТЕЙЛ на підставі звернення громадянки ОСОБА_2 (а.с.79).

На підставі наказу директора департаменту Макогонюка М.І. на здійснення інспекційного відвідування від 24.06.2020 №91-п та відповідного повідомлення до ГУ Держпраці в Одеській області, ще одне інспекційне відвідування ТОВ НОВИЙ ФЕПІН РІТЕЙЛ внесено до повідомної реєстрації за №ОД493/940 (а.с.83, 87).

З урахуванням зазначеного було видано ще одне направлення на здійснення інспекційного відвідування від 02.07.2020 р. №91-02 ОД 493/940 ТОВ НОВИЙ ФЕШН РІТЕЙЛ , код ЄДРПОУ 43248154, за адресою: 65003, м, Одеса, вул. Чорноморського козацтва, б. 111 (а.с.91).

10.07.2020 р. о 11 год 20 хв., інспекторами праці, а саме заступником начальником відділу контролю за дотриманням законодавства про працю департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради Сорочан Т.М. (службове посвідчення №938) та головним спеціалістом відділу контролю за дотриманням законодавства про працю департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради Сичевим А. В. (службове посвідчення №940) була здійснена спроба проведення інспекційного відвідування ТОВ НОВИЙ ФЕШН РІТЕЙЛ код ЄДРПОУ 43248154 за адресою; 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, б. 111.

У зв`язку із неможливістю проведення інспекційних відвідувань було складено Акти від 10.07.2020 року (а.с.92-93, 96-97).

За результатом розгляду справ про накладення штрафу відповідачем винесено оскаржувані постанови від 30.08.2020 року № ОМС-ОД489/938/НП/ФС/74 (а.с.104) та №ОМС-ОД493/940/НП/ФС/75 (а.с.31-32).

Не погоджуючись із постановами від 30.08.2020 року № ОМС-ОД489/938/НП/ФС/74 та №ОМС-ОД493/940/НП/ФС/75, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Згідно зі ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 26, статей 11, 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи лист Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 року № 6827/1/4-ДП-17, та з метою реалізації повноважень зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю України, рішенням Одеської міської ради від 14.12.2017 року № 2729-VII було створено Департамент аналітики та контролю Одеської міської ради та затверджено Положення про Департамент.

Згідно з пунктами 1-2 частини 3 статті 34 "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР, до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом "б" частини першої цієї статті, належать: здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством; накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05 квітня 2007 року (далі - Закон №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України №1985-ІV від 8 вересня 2004 року, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України №1986-IV від 8 вересня 2004 року, та Законом України "Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням, законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21 серпня 2019 року (надалі - Порядок № 823, у редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови).

Згідно з п.2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з вимогами пункту 5 Порядку №823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; - роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем`єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці.

Пунктом 14 Порядку №823 визначено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 Порядку №823), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 Порядку №823, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Копія акта, про неможливість проведення інспекційного надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Частиною 1 ст. 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі (у редакції статті 265 КЗпП України чинній на момент винесення оскаржуваної постанови):

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", ";Про альтернативну (невійськову) службу", ";Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

"Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 року (далі - Порядок №509), визначено механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно пункту 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

У спірних постановах вказано вид порушення, за яке передбачена відповідальність - абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Оцінюючи доводи сторін, суд виходить з того, що на момент проведення головними спеціалістами відділу контролю за дотриманням законодавства про працю Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради інспекційних відвідувань уповноважені особи позивача не чинили опору та не перешкоджав інспекторам у здійсненні своїх повноважень, оскільки не перебували на робочому місці за адресою 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 111.

Як вбачається зі змісту договору оренди нежитлових приміщень № Ар-2020.1 від 01.06.2020 року (а.с.33-38) дійсно позивачем винаймається приміщення за вказаною адресою.

Натомість, відповідачем не підтверджено, що під час проведення інспекційних відвідувань саме уповноважена особа, яка має представляти інтереси та виступати від імені позивача, не допустила перевіряючих до перевірки.

Крім цього, згідно Наказу №03/04-К від 03.04.2020 року (а.с.40) зупинено роботу всіх магазинів Товариства та офісу до 03.04.2020 року або до іншої дати, визначеної Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови КМ України №392 від 20.05.2020 року установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Тобто, відсутність працівників за адресою проведення перевірки відповідає змісту прийнятого у Товаристві Наказу та встановленого Кабінетом Міністрів України карантину.

При цьому, посилання відповідача на факт пом`якшення карантинних заходів не впливає на волевиявлення позивача щодо встановленого режиму роботи та не мооже свідчити про те, що за адресою 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 111 дійсно перебували чи мали перебувати працівники позивача.

Надані до матеріалів справи відповідачем відеозаписи не містять жодного епізоду, в якому в діях уповноважених осіб позивача під час проведення інспектування вбачались ознаки не допуску, адже таких осіб не встановлено. Епізод з охоронної приміщення зумовлений тим, що на території за вказаною адресою здійснюється діяльність й іншими юридичними особами та фізичними особами-підприємцями.

Доказів встановлення відношення осіб, які запобігали проведенню перевірки, до позивача, відповідачем не надано.

Суд звертає увагу на те, що однією з умов для настання відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, передбаченої абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, є створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці при проведенні інспекційного відвідування, яке може виражатись в ненаданні інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також у перешкоді в реалізації інших прав.

Створення перешкод передбачає активну поведінку посадової особи об`єкту відвідування, направлену на перешкоджання інспектору під час здійснення інспекційного відвідування у його проведенні, отриманні необхідної інформацію, тобто у реалізації своїх повноважень, що є підставо для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

До інших підстав для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування законодавець відносить відсутність об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, а також відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, тобто такий акт складається у випадку неможливості проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, не пов`язаного із створенням перешкод.

Водночас, саме по собі складання посадовими особами Відповідача акту про неможливість проведення інспекційного відвідування через ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, без виявлення ознак перешкоджання об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення до відповідальності за абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України (за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні).

З матеріалів справи також вбачається, що повідомлення про розгляд справ про накладення штрафу були направлені на адресу позивача 21.07.2020 року (а.с.103), а згідно бази відстеження поштового відправлення отримані лише 03.08.2020 року (трек-номер 6500141158753), а тому були відсутні підстави притягнення його до відповідальності за аб.7 ч.2 ст. 265 КЗпП України.

Суд також звертає увагу, що предметом дослідження у даних правовідносинах є факт недопущення до проведення перевірки з питань виявлення фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, а не з`ясування обставин щодо використання позивачем праці найманих осіб.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача, що Департаментом під час проведення інспекційного відвідування та подальшого оформлення його результатів, не було дотримано принципів державного нагляду (контролю), встановлених ст. 3 Закону України №877-V, якими є, зокрема, гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання: об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю).

Таким чином, на думку суду, наявні підстави вважати постанови від 30.08.2020 року № ОМС-ОД489/938/НП/ФС/74, ОМС-ОД493/940/НП/ФС/75 протиправними, що має наслідком їх скасування.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн. (а.с.41).

Отже, суд дійшов висновку про стягнення з Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 41820248) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Фешн Рітейл" (код ЄДРПОУ 43248154) суми сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Фешн Рітейл" (місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 111; код ЄДРПОУ 43248154) до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, узвіз Польський, 6; код ЄДРПОУ 41820248) про визнання протиправними та скасування постанов від 30.08.2020 року № ОМС-ОД489/938/НП/ФС/74, ОМС-ОД493/940/НП/ФС/75 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради № ОМС-ОД489/938/НП/ФС/74 від 30.08.2020 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Фешн Рітейл" штрафу у розмірі 14 169, 00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради № ОМС-ОД493/940/НП/ФС/75 від 30.08.2020 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Фешн Рітейл" штрафу у розмірі 14 169, 00 грн.

Стягнути з Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 41820248) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Фешн Рітейл" (код ЄДРПОУ 43248154) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2020 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.