Постанова

від 20.08.2007 по справі а17/239-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А17/239-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

20.08.07  о 10:50 год.                                                     Справа № А17/239-07

Господарський суд Київської області у складі судді В.Г. Сухового

Секретар судового засідання –Т.Г.Деркач,

за участю представників:

позивача:  Халупко С.І.;

відповідача:   не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального страхування

                    з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції

до                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка»

про               стягнення 2469,90 грн

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка»(далі - Відповідач) про стягнення 2469,90 грн заборгованості.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач, в порушення вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” станом на 01.04.2007 р. не в повному обсязі сплатив внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в результаті чого за ним утворилась заборгованість за внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на загальну суму 2469,90 грн.  У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 2469,90 грн заборгованості за внесками до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2007р. відкрито провадження у справі № А17/239-07 та призначено її до розгляду на 20.08.2007р.

Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав.

Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 25.06.2007р. та повісткою про виклик в судове засідання,  за адресою (Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Маяковського, 49).

Зазначену ухвалу суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками та повістку про виклик в судове засідання відділ поштового зв'язку повернув до суду.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.  

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 128 КАС України неприбуття  в  судове  засідання без   поважних причин представника  сторони  або  третьої  особи,  або неповідомлення ним про  причини  неприбуття  не  є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” № 2240-ІІІ від 18.01.2001 року (далі –Закон 2240-III), джерелами формування коштів загальнообов‘язкового державного соціального страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є страхові внески страхувальників-роботодавців. Відповідач, відповідно до ст. 22 Закону, є платником страхового збору до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Статтею 27 зокрема, пунктом 4 ч. 2 Закону України № 2240-III передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Відповідно до ст. 23 Закону України № 2240-III, страхові внески перераховуються шляхом безготівкових розрахунків, страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць –у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідачем подано останній звіт до Фонду соціального страхування  за   2003 рік. Згідно звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (Ф4-ФСС з ТВП), що поданий відповідачем до Фонду за 2003 р., заборгованість за страховими внесками станом на 01.04.2007 р. становить 2469,90 грн.  

Відповідно до частини першої ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини першої  ст. 69 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 2469,90 грн є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 128, 158, 160 –163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Задовольнити позов повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка» (код 13719709) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (код 21615608) 2469,90 грн заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

3.          Копію постанови надіслати відповідачу.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження/апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги або після закінчення апеляційного розгляду справи і залишення постанови без змін.

Дану постанову може бути оскаржено у 10-денний термін з дня складення у повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження/апеляційної скарги або у 20-денний термін після подання у 10-денний термін заяви про її апеляційне оскарження шляхом подачі апеляційної скарги.

    Суддя: