Ухвала

від 28.10.2020 по справі 369/13528/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13528/20

Провадження №1-кс/369/2615/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Києві клопотання заступника начальника СВ Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110200000578 від 31.01.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальникаСВ ВишнівськогоВП Києво-СвятошинськогоВП ГУНПв Київськійобласті капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020110200000578 від 31.01.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_4 , що діє інтересах ОСОБА_5 , з приводу неправомірних дій невідомих осіб, щодо підробки установчих, фінансово-господарських, та інших документів ТОВ «Техноарт», та викрадення грошових коштів з рахунків ОСОБА_5 .

Крім того, до Києво-Святошинськоїмісцевої прокуратуринадійшла заявавід учасникаТОВ «Техноарт» ОСОБА_5 з приводузаволодіння майномзаявника тамайном підприємствау великихрозмірах.

В ході досудового розслідування допитано потерпілого ОСОБА_5 , який повідомив наступне, що з гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 він познайомився в 2014 р. Зустрілися вони в ресторані для обговорення можливості їхньої співпраці у вигляді його працевлаштування на посаду генерального директора в ТОВ «Артель» та ТОВ «Техноарт». На цій зустрічі вони виступали як бізнес-партнери вказаних підприємств. Вони розповідали про скрутне становище своїх підприємств та цікавилися чи взагалі надалі їх бізнес може приносити прибутки. За результатами зустрічі вони узгодили всі деталі їхньої співпраці і через тиждень ОСОБА_5 вступив на посаду генерального директора ТОВ «Артель» (основне місце роботи) та ТОВ «Техноарт» (за сумісництвом).

В обов`язки ОСОБА_5 на вище вказаних посадах було керівництво поточною діяльністю обох підприємств, пошуки шляхів розвитку, залучення зовнішнього фінансування через зміну кредитного портфелю, оптимізація виробничих процесів і т.д. Генеральним директором ТОВ «Артель» ОСОБА_5 був в період приблизно з 2014 по 2018, а ТОВ «Техноарт» з 2014 по 2016.

Умовами домовленостей було те, що якщо ОСОБА_5 зможе досягти позитивних економічних результатів та зробити їх бізнес прибутковішим, то він зможе стати одним із партнерів та вони відступлять на його користь частину в їхньому бізнесі. В результаті в січні 2018 ОСОБА_5 став одним із співвласників ТОВ «Техноарт» з часткою в розмірі 10% в статутному капіталі. В процесі їхньої співпраці ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 , заснували спільну компанію на території Польщі за назвою «ALT STUCKATUER SP Z O O» (код 0000658294), в якій ОСОБА_8 продовжував володіти часткою в статутному капіталі в розмірі 20%.

Після того як ОСОБА_8 став співвласників ТОВ «Техноарт», в нього відбулась розмова з ОСОБА_6 , в якій він повідомив, що для розвитку бізнесу необхідно, щоб ОСОБА_8 так само брав фінансову участь та робив фінансові вливання до компанії у вигляді поповнення оборотних коштів. Він запропонував йому два варіанти: або через внесок до статутного капіталу, або через поворотну фінансову допомогу. Оскільки підприємство будувало цех в м. Одеса та потребувало значних оборотних коштів, вони домовилися про надання коштів в обидва зазначені способи: поповнення статутного капіталу та надання поворотної фінансової допомоги.

Набуття ОСОБА_8 частки в статутному капіталі ТОВ «Техноарт» відбулося в результаті її придбання в одного з колишніх учасників ТОВ «Техноарт» - ОСОБА_9 , з яким вони уклали договір купівлі-продажу. Надалі ТОВ «Техноарт» прийняло рішення про збільшення статутного капіталу, у відповідності до якого ОСОБА_8 сплатив додаткові внески до статутного капіталу в розмірі приблизно 238 тис. грн. Незважаючи на те, що ОСОБА_8 вніс до статутного капіталу ТОВ «Техноарт» більше коштів, аніж становив розмір його частки, питання про повернення надлишково сплачених ним коштів або питання про збільшення розміру його частки у відповідності до внесених коштів, так і не було вирішено.

Грошові кошти надавалися на умовах, визначених письмовими договорами поворотної безпроцентної фінансової допомоги, які були підписані між ОСОБА_8 та генеральним директором ТОВ «Техноарт» ОСОБА_10 в період з січня 2017 р. по червень 2018 р. В якості поворотної фінансової допомоги ОСОБА_8 вніс на поточний рахунок ТОВ «Техноарт» суму в розмірі 287400 грн. Укладені договори не передбачали отримання ним процентів, оскільки фактично ОСОБА_8 надавав кошти підприємству, в якому мав частку. Всі кошти надавалися в гривневому еквіваленті.

Відповідно до укладених договорів поворотної фінансової допомоги № 3 від 23.01.2018, № 4 від 24.01.2018, № 7 від 26.01.2018 ТОВ «Техноарт» повинен був повернути ОСОБА_8 кошти в загальній сумі 142400 грн. в строк до 31.12.2018. За договорами № 8 від 06.02.2018 та № 10 від 07.02.2018 ТОВ «Техноарт» повинен був повернути ОСОБА_8 кошти в загальній сумі 95000 грн. в строк до 31.01.2019. За договором № 14 від 04.06.2018 ТОВ «Техноарт» повинен був повернути ОСОБА_8 кошти в загальній сумі 50000 грн. в строк до 31.05.2019. Повернення коштів мало відбуватися або шляхом їх перерахування на його поточний рахунок з поточного рахунку ТОВ «Техноарт», або шляхом видачі готівкою через касу підприємства.

Істотні умови договорів про надання поворотної фінансової допомоги погоджувалися між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , який в подальшому давав доручення генеральному директору ТОВ «Техноарт» ОСОБА_10 на укладення з ОСОБА_8 відповідних договорів.

В подальшому взяті на себе зобов`язання ТОВ «Техноарт» за договорами поворотної фінансової допомоги не виконав, фінансова допомога у передбачені строки не повернута. До причин невиконання ТОВ «Техноарт» своїх зобов`язань відноситься припинення з ОСОБА_8 партнерських відносин з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Крім того, за наявної в ОСОБА_8 інформації в період його перебування за кордоном у липні 2018 р., ОСОБА_6 дав доручення головному бухгалтеру ТОВ «Артель», яка одночасно супроводжувала бухгалтерію по ТОВ «Техноарт» - ОСОБА_11 , та заступнику головного бухгалтера ТОВ «Артель» - ОСОБА_12 , на повернення наданої ним фінансової допомоги. В результаті грошові кошти за договорами поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 10 від 07.02.2018, № 8 від 06.02.2018 та № 14 від 04.06.2018 на загальну суму 145000 грн. були переведені на рахунки невстановлених осіб. На мій поточний або будь-який інший банківський рахунок такі грошові кошти не надходили. Через касу підприємства кошти за вказаними договорами мені не передавалися.

На даний час гроші кошти ОСОБА_8 не повернуто.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що в період 2018-2019 р.р. службові особи ТОВ «Техноарт» провели ряд господарських операцій, які мали збитковий характер та не містили у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети, економічного ефекту тощо), а були вчинені виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно кредиторами товариства в майбутньому. Такими операціями були завдані збитки ОСОБА_5 , який будучи єдиним власником (учасником) ТОВ «Техноарт», був позбавлений права на майно товариства.

Для своєчасного фінансування господарських потреб ТОВ «Техноарт» ОСОБА_5 вносив власні кошти на поточний рахунок вказаного товариства. В 2017 і 2018 р.р. ТОВ «Техноарт» закупив технологічне обладнання в кількості, яка була достатньою для повної комплектації лінії з виробництва сухих будівельних сумішей. Також, крім вказаної лінії, був придбаний фронтальний навантажувач JCB 4CX та вантажний мікроавтобус Renault. Master Орієнтовна вартість придбаного обладнання та техніки склала близько 7000000,00 грн.

В ході досудового розслідування було встановлено, що в липні 2018 у ТОВ «Артель» (ідентифікаційний код 30554583) виникла ситуація з дефіцитом обігових коштів. Службовими особами ТОВ «Техноарт» за попередньою домовленістю з невстановленими особами було прийнято рішення про демонтаж цеху сухих будівельних сумішей ТОВ «Техноарт» з м. Одеси та перевезення всього обладнання, сировини та хімічних складових на ТОВ «Артель» та ТОВ «Завод Артель» (ідентифікаційний код 31713101), що знаходяться в Київській області Бородянському районі.

Крім того, що в період 2018-2019 р.р. службові особи ТОВ «Техноарт» провели ряд господарських операцій, які мали збитковий характер, а саме 10.10.2018 року, згідно заяви №212761990 ТСЦ №3247 без відома ОСОБА_5 продали автомобіль марки «Lexus GS 350», номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , чорного кольору, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , об`єм двигуна 3500 см. куб., повна маса 2120 кг., який був придбаний за рахунок ОСОБА_5 , та в подальшому переоформлений на ОСОБА_13 .

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першійцієї статті.

Згідно ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно дост.132КПК України,заходи забезпеченнякримінального провадженнязастосовуються напідставі ухвалислідчого суддіабо суду,за виняткомвипадків,передбачених цимКодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Тому, слідчий просив накласти арешт на: транспортний засіб марки «Lexus GS 350», номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , чорного кольору, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , об`єм двигуна 3500 см. куб., повна маса 2120 кг.

В судове засідання слідчий не з`явився. Подав до суду заяву, якою просив суд розгляд клопотання проводити без його участі, клопотання при цьому підтримував в повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення представників власника майна оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У відповідності до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а при вирішенні питання про арешт майна повинен враховуючи: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Разом з тим слідчим в клопотанні не обґрунтовано необхідність накладення арешту на вказане майно, а також яке доказове значення матиме вищевказані предмети у вказаному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити, оскільки слідчий не довів необхідність такого арешту та, що існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до перетворення, відчуження майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання заступника начальника СВ Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110200000578 від 31.01.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 191 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1