Рішення

від 02.11.2020 по справі 371/1294/19

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.11.2020 Єдиний унікальний № 371/1294/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2020 року м. Миронівка

ЄУН 371/1294/19

Провадження № 2/371/122/20

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Козинської сільської ради Миронівського району Київської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду, мотивуючи заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилась спадщина на майнові права у виді права на земельну частку (пай) в АТ Україна села Козин Миронівського району Київської області, право на яку у померлої виникло на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КВ № 012506.

Будучи спадкоємцем померлої за заповітом, він подав до приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу Овраменко Л.В. заяву про прийняття спадщини.

За життя ОСОБА_2 не виготовила технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельу ділянку та не отримала відповідні правовстановлюючі документи.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) був втрачений, про що в газеті Миронівський Край розміщено відповідне оголошення.

Приватний нотаріус Таращанського районного нотаріального округу Овраменко Л.В. повідомила про наявність перешкод до оформлення спадщини.

Просив в судовому порядку визнати за ним право на земельну частку (пай) в АТ Україна розміром 2,83 в умовних кадастрових гектарах, право на яку виникло у померлої на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КВ № 012506.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та за клопотанням позивача судом вирішено питання про витребування письмових доказів у виді спадкової справи померлої ОСОБА_2 .

Відзив на позовну заяву

12 листопада 2019 року представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України від 6 веренся 2012 року № 5245-УІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності згідно з яким, відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям з метою забезпечення реалізації невідкладних заходів щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Отже, після проведеної масової реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств, землі сільськогосподарського призначення, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам на праві колективної власності не належать державі, бо держава передала їх у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам. Такі землі не належать колективним сільськогосподарським підприємствам, бо в результаті реорганізації вони припинили своє існування. Такі землі не належать власникам земельних часток (паїв), бо об`єктом права власності на землю може бути земельна ділянка з чітко визначеними межами, а не земельна частка (пай), межі якої в натурі не визначені.

Тому, з метою визначення організаційних та правових засад виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, 5 червня 2003 року був прийнятий спеціальний Закон України № 899-ІУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , який регулює такі відносини.

Статтею 5 вищевказаного Закону визначено, що повноваження стосовно виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) належить сільським, селищним, міським радам та районним державним адміністраціям.

Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Станом на сьогодні цей закон є чинним.

Відповідно до Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Враховуючи те, що в позовній заяві заявлено вимогу про визнання права на земельну частку (пай), а не на земельну ділянку, Головне управління, до повноважень якого не відноситься питання щодо земельної частки (паю), не є належним відповідачем у даній справі.

Аргументи учасників справи

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, представник позивача подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Миронівської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з`явився. В надісланій до суду заяві представник адміністрації просить розглядати справу без її участі.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи даний відповідач повідомлений належним чином.

Представник Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області сільський голова в судове засідання не з`явився. В надісланій до суду заяві сільський голова просить розглядати справу у відсутності представника сільської ради, зазначив, що заявлені позовні вимоги визнає.

Фактичні обставини справи

Судом встановлені наступні факти.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Вказана обставина підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Салиської сільської ради Таращанського району Київській області 9 січня 2019 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина. За життя померла, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 012506, набула права на земельну частку (пай) в АТ Україна села Козин Миронівського району Київської області розміром 2,83 в умовних кадастрових гектарах.

Ці обставини підтверджені даними листа начальника відділуу Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 169/143-18 від 27 грудня 2018 року.

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Таращанського районного нотаріального округу Київської області відкрито спадкову справу за № 09/2019.

Матеріали спадкової справи містять дані, відповідно до яких, спадкоємцем померлої ОСОБА_2 за заповітом, посвідченим 26 грудня 2018 року секретарем Салиської сільської ради Таращанського району Київської області та зареєстрованим в реєстрі за № 14, є ОСОБА_1

22 січня 2019 року, тобто у встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк після смерті ОСОБА_2 , позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Такі обставини підтверджені даними матеріалів спадкової справи померлої ОСОБА_2 № 09/2019.

Отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно у виді права на земельну частку (пай) позивач позбавлений можливості з тих підстав, що сертифікат на право на земельну частку втрачений.

У матеріалах спадкової справи міститься постанова нотаріуса від 20 липня 2019 року № 694/02-14-09/2019, за змістом якої перешкодою у вчиненні нотаріальних дій, що полягають у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, є відсутність документів, що підтверджують право на земельну частку (пай), які повинні бути зареєстровані за законодавством на момент виникнення права власності відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Позивачем в газеті Миронівський Край розміщено відповідне оголошення про втрату сертифіката на право на земельну частку, копрія відповідної сторінки газети додана до позовної заяви.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них (стаття 78 Земельного кодексу України).

Відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) (стаття 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ).

Питання спадкування в Україні регулюється Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Так, відповідно до пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України право на земельну частку (пай), яке посвідчене сертифікатом, може бути успадковано.

Згідно положень частини 7 статті 25 ЗК України вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) працівників відповідних підприємств, установ і організацій та пенсіонерів з їх числа є рівними.

Розмір земельної частки у АТ Україна складає 2,83 умовних кадастрових гектари, що підтверджується даними довідки відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області № Б-55/0-0.31-59/143-19 від 27 вересня 2019 року.

Судом встановлено, що померла ОСОБА_2 за життя отримала сертифікат на земельну частку (пай), проте вказаний документ було втрачено.

Позивач є спадкоємцем права на земельну частку (пай), яке було посвідчено сертифікатом.

Висновки за результатами розгляду

За статтею 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце.

Позивач після смерті ОСОБА_2 , за складеним нею заповітом, успадкував право на земельну частку (пай) в АТ Україна села Козин Миронівського району Київської області розміром 2,83 в умовних кадастрових гектарах.

Як спадкоємець, що прийняв спадщину, позивач має право на оформлення спадкових прав, наявні перешкоди до реалізації такого права, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Миронівської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Козинської сільської ради Миронівського району Київської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) в АТ Україна села Козин Миронівського району Київської області розміром 2,83 в умовних кадастрових гектарах.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Березанським МВ ГУ МВС України в Київській області 18 травня 2005 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса місця перебування: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

Миронівська районна державна адміністрація Київської області: код ЄДРПОУ 23579267, адреса місцезнаходження: вулиця Соборності, 58, місто Миронівка, Київська область.

Головне управління держгеокадастру у Київській області: код ЄДРПОУ 39817550, адреса місцезнаходження: вулиця Серпова, 3/14, місто Київ.

Козинська сільська рада Миронівського району Київської області: код ЄДРПОУ 04362579, адреска місцезнаходження: вулиця Зарічна, 20, село Грушів, Миронівський район, Київська область.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук