Рішення

від 29.10.2020 по справі 539/711/19

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/711/19

Провадження № 2/539/7/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

у складі : головуючого судді Іващенка Ю.А.,

при секретарі Карпенко Т.П.,

з участю : позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 Після його смерті відкрилася спадщина, яку в рівних частках прийняв він та його мати ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, яку ним прийнято у 1/2 її частки.

11.06.2018 року йому державним нотаріусом другої Лубенської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом ННС №361537 на 1/2 частку та свідоцтво про право на спадщину за законом ННС №361542 на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Також, цією ж датою державним нотаріусом другої Лубенської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом ННС №361538 на 1/2 частки і свідоцтво про право на спадщину за законом ННС №361543 на 1/4 частки земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер якої 5310700000:01:005:0013; та видано свідоцтво про право на спадщину за законом ННС № 361539 на 1/2 частки і свідоцтво про право на спадщину за законом ННС № 361544 на 1/4 частки земельної ділянки площею 0,0767 га, кадастровий номер якої 5310700000:01:005:0061, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

11.06.2018 року була проведена державна реєстрація права власності на 1/2 і 1/4, частки вищевказаного житлового будинку з господарськими побудовами, та 1/2 і 1/4 частки земельних ділянок площею 0,1000 га і 0,0767 га, та внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

На час оформлення його частки спадщини, право на спадщину відповідачем не було оформлено.

Таким чином вищевказаний житловий будинок з господарськими побудовами та земельні ділянки площею 0,1000 га і 0,0767 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 , належать йому і відповідачу на праві спільної власності з визначенням часток кожного із співвласника, які складають : належні йому частки 1/2 та 1/4 частини цього майна, що всього складає 3/4 частини, а відповідачу належить на праві власності 1/4 частини житлового будинку з господарськими побудовами та 1/4 частини земельних ділянок площею 0,1000 га і 0,0767 га.

Він 22.12.2018 року письмово звертався до відповідача щодо поділу нерухомого майна, однак його пропозиція була залишена без розгляду

Оскільки між ними не досягнуто домовленості щодо поділу нерухомого майна він був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Згідно позовної заяви ОСОБА_1 прохав суд: поділити в натурі житловий будинок з господарськими побудовами та земельні ділянки площею 0,1000 га. і 0,0767 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , між ним та ОСОБА_2 , та припинити право спільної часткової власності на це майно; виділити в натурі у приватну власність належні йому 1/2 та 1/4 частки, що разом становить 3/4 частки житлового будинку загальною площею 54,4 кв.м. з господарськими побудовами; виділити в натурі у приватну власність належні йому 1/2 та 1/4 частки, що разом становить 3/4 частки земельних ділянок площею 0,1000 га. і 0,0767 га., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, прохав його задовольнити. Зазначив, що домовленості із відповідачем щодо розподілу будинку не досягнуто. Експерт вказав, що без добудови відповідачем будинок неможливо поділити, однак у складі домоволодіння є літня кухня, де можливо проживати, і її можна виділити відповідачу.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не попередила.

За наявності згоди позивача, судом проведено заочний розгляд справи за відсутності відповідача.

З`ясувавши обставини справи на підставі доказів, наданих учасниками справи, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННС №361537 від 11.06.2018 року позивачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частка житлового будинку з господарчими побудовами АДРЕСА_1 . Даний факт також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №127087057 від 11.06.2018 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННС №361542 від 11.06.2018 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №127122980 від 11.06.2018 року позивачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/4 частка житлового будинку з господарчими побудовами АДРЕСА_1 .

Позивачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/2 та 1/4 частки земельної ділянки площею 0,0767 га., цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5310700000:01:005:0061, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії ННС №361539 від 11.06.2018 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №127095540 від 11.06.2018 року, свідоцтвом про право на спадщину за законом серії ННС №361544 від 11.06.2018 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №127126586 від 11.06.2018 року.

Крім того, позивачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/2 та 1/4 частки земельної ділянки площею 0,1000 га., цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5310700000:01:005:0013, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії ННС №361538 від 11.06.2018 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №127094661 від 11.06.2018 року, свідоцтвом про право на спадщину за законом серії ННС №361543 від 11.06.2018 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №127124717 від 11.06.2018 року.

Таким чином, позивачу на праві власності належить 3/4 частини житлового будинку з господарчими побудовами АДРЕСА_1 , 3/4 частини земельної ділянки площею 0,0767 га., цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5310700000:01:005:0061, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 3/4 частини земельної ділянки площею 0,1000 га., цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5310700000:01:005:0013, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачу належить 1/4 частина житлового будинку з господарчими побудовами АДРЕСА_1 , 1/4 частина земельної ділянки площею 0,0767 га., цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5310700000:01:005:0061, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 1/4 частина земельної ділянки площею 0,1000 га., цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5310700000:01:005:0013, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно інформаційної довідки №1529 від 10.01.2019 року житловий будинок з господарчими побудовами АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку А-1 , загальною площею 54,4 кв.м., житловою площею 33,4 кв.м., погрібу В , літньої кухні Б , прибудови б1 , прибудови г , сараю Г , убиральні Д , сажу Е , колодязя №1, огорожі №2, воріт №3, огорожі №4.

Згідно висновку експертів за результатами проведеної комплексної, комісійної будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи №1061/1062/1063/1064/1369 від 11.10.2019 року виходячи з планування, розмірів приміщень будинку, його конструктивних елементів провести розподіл житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та запропонувати можливі варіанти розподілу, у відповідності з будівельними нормами і правилами, між співвласниками відповідно до належних їм часток (3/4 та 1/4 ) технічно неможливо. На розгляд суду представляється можливим запропонувати два варіанти розподілу житлового будинку, господарських будівель та споруд з відступом від ідеальних часток співвласників, при умові здійснення прибудови співвласнику квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 . В дослідницькій частині висновку на розгляд суду запропоновано два варіанти розподілу земельних ділянок: площею 0,1000 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0767 га - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , згідно часток співвласників ( ОСОБА_1 - 3/4 частин, ОСОБА_2 - 1/4 частин) з урахуванням місця розташування виділених частин житлового будинку, господарських будівель і споруд та їх використання.

Ч. 1 ст. 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке становить єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Ст. 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Частиною другою статті 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).

Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (частина перша статті 183 ЦК України).

Системний аналіз статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, тому суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Вказані норми передбачають можливість виділення співвласнику (співвласникам) частки із майна, що є у спільній частковій власності, за умови визначення правового статусу такого майна.

Як роз`яснено в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру).

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, частка якого виділяється, та власнику (власникам), частки яких залишаються, мають бути виділені окремі приміщення, які повинні бути ізольованими від приміщень іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, підведену систему водопостачання, водовідведення, опалення тощо, тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них .

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі - Інструкція).

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.2 цієї Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Беручи до уваги вищевикладене, те, що поділ житлового будинку, господарських будівель і споруд між співвласниками відповідно до належних їм часток неможливий, а згідно висновку експертизи запропоновано два варіанти розподілу житлового будинку, господарських будівель і споруд з відступом від ідеальних часток, але при умові здійснення прибудови до житлового будинку співвласнику квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року справа № 713/2132/17, від 30 травня 2018 року справа № 1622/16834/12.

При цьому, враховуючи істотність обмеження прав відповідача за запропонованими у висновку експертизи варіантами поділу. Суд також вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять даних про надання згоди ОСОБА_2 на здійснення такого варіанту розподілу домоволодіння, за якого вона має добудовувати окреме приміщення до житлового будинку, а також даних про те, що відповідач має можливість здійснення такої добудови з понесенням відповідних витрат.

Враховуючи висновок суду про відсутність підстав для поділу в натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами відповідно до часток співвласників у праві спільної часткової власності, суд вважає, що відсутні і підстави для поділу земельної ділянки, на якій розташоване дане домоволодіння, оскільки це буде перешкоджати співвласникам користуватися як житловим будинком, так і господарськими будівлями та спорудами, які входять у склад домоволодіння.

Суд вважає, що відсутні підстави і для такого розподілу домоволодіння, за яким позивачу має бути виділено у власність житловий будинок, а відповідачу - літню кухню.

Так, вказаного варіанту поділу домоволодіння висновок експертизи не містить.

Крім цього, основним призначенням будинку є забезпечення власника і членів його сім`ї житлом. Згідно будівельних норм та правил житлове приміщення (квартира) повинні складатися з жилої кімнати і інших додаткових приміщень, а в умовах індивідуального жилого будівництва - також інших господарських споруд, розташованих на одній земельній ділянці.

Тому при виділі частки із спільного майна необхідно, щоб усім співвласникам були виділені жилі приміщення і підсобні, а не одному співвласнику - жилі приміщення, а іншому - лише підсобні, в тому числі і літня кухня, як про це зазначено позивачем.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 281, 282 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 / до ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 / про поділ нерухомого майна - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення 03.11.2020 року.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Ю. А. Іващенко