Рішення

від 03.11.2020 по справі 520/11577/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 листопада 2020 року № 520/11577/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Виробничого кооперативу "ПАРОСТОК" (пл. Шевченка, 1, м. Мерефа, Харківський район, Харківська обл., 62473, код ЄДРПОУ 36555069) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Виробничий кооператив "ПАРОСТОК" (далі по тексту - позивач, ВК Паросток , кооператив) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ ДПС), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 18.08.2020 № 29314 про відповідність Виробничого кооперативу "ПАРОСТОК" критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Виробничий кооператив «ПАРОСТОК» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості;

- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області судові витрати на користь позивача.

Позов обґрунтований тим, що внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично надалі повністю блокує здійснення фінансово-господарської діяльності Позивача, адже є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених Товариством ПН/РК. При цьому, самостійно проведений аналіз Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що викладений у Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, свідчить, що фінансово-господарські операції позивача не відповідають жодному з його підкритеріїв. Позивач наголошує, що контролюючим органом у Рішенні жодним чином не обґрунтовано та не наведено цифрових показників та розрахунків ніби-то відповідності Товариства п. 8 Критеріям ризиковості платника податків та/або Критеріїв ризиковості операцій. На переконання позивача, у відповідача були відсутні законні та достатні підстави для включення кооперативу до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та прийняття оскаржуваного Рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що підставою прийняття Комісією ГУ ДПС у Харківській області рішення від 28.07.2020 № 27330 про відповідність Виробничого кооперативу ПАРОСТОК Критеріям ризиковості платника податку, слугувала податкова інформація наведена у доповідній записці від 14.07.2020 №744/20-40-53-04-18 Харківського управління ГУ ДПС у Харківській області, з якої вбачається, що ВК ПАРОСТОК протягом червня 2020 придбано мішки на суму 1250007,97 у ТОВ АСТІ ТЕЛ (код в ЄДРПОУ 43325495) яке знаходиться на обліку ГУ ДПС у Донецькій області, яке в свою чергу формує податковий кредит за рахунок придбання іграшок, біжутерії, взуття та інше.

Зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Відтак, твердження позивача, на яких гуртуються позовні вимоги є безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до приписів ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивач зареєстрований юридичною особою 15.07.2009 року про що в ЄДР ЮО, ФОП та ГФ міститься запис № 1 471 102 0000 024905 з основним видом господарської діяльності 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Доповідною запискою від 14.07.2020 №744/20-40-53-04-18 Харківське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомило начальника ГУ ДПС у Харківській області, що ВК ПАРОСТОК протягом червня 2020 придбано мішки на суму 1250007,97 у ТОВ АСТІ ТЕЛ (код в ЄДРПОУ 43325495), яке знаходиться на обліку ГУ ДПС у Донецькій області, яке в свою чергу формує податковий кредит за рахунок придбання іграшок, біжутерії, взуття та інше. Просило розглянути на робочій групі діяльність ВК Паросток щодо доцільності реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації.

Позивачем, в особистому кабінеті платника податків було виявлено відомості, що з 28.07.2020 року позивача визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та включено до переліку ризикових платників податків із зазначенням інформації підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій згідно рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №27330 від 28.07.2020 року відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 1.12.2019 №1165.

У відповідності із п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, ВК ПАРОСТОК подало інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, що підтверджується копією квитанції № 1 від 10.08.2020 року.

Рішенням голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Харківській області № 29314 від 18.08.2020 р., з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.08.2020 року №1 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості та ВК ПАРОСТОК включено до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку із зазначенням (розшифруванням) інформації: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій .

Не погоджуючись з висновками і рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суд при вирішені спору по суті бере до уваги наступне.

Щодо порушення оскаржуваними рішеннями прав та інтересів позивача суд зазначає наступне.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 р. у справі № 240/3665/19, від 10.07.2020 р. у справі № 520/5168/19, від 17.07.2020 р. у справі № 2870/1098/19 в межах розгляду даної справи суд вважає безпідставними, оскільки останні сформульовано при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, який втратив чинність 01.02.2020 року.

На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком № 1165, який істотно відрізняється від Порядку №117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком № 1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Відтак, висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, в даному випадку не може бути врахований судом під час розгляду даної справи, оскільки правове регулювання спірних правовідносин змінилося.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У цьому випадку, на підставі оскаржуваних рішень позивача вносять до переліку ризикових платників податків, у зв`язку з чим усі податкові накладні, що направляються позивачем до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, автоматично блокуються, а їх реєстрація зупиняється, що безпосередньо впливає на права та інтереси позивача як суб`єкта господарювання.

З огляду на викладене, рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 201.16 статті 201 Податковий кодекс України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок №1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок).

Порядком визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 від 11.12.2019, а саме: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій , та не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено підставу та причину віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій через наявність податкової інформації, наведеної у доповідній записці від 14.07.2020 №744/20-40-53-04-18 Харківського управління ГУ ДПС у Харківській області, з якої вбачається, що ВК ПАРОСТОК протягом червня 2020 придбано мішки на суму 1250007,97 у ТОВ АСТІ ТЕЛ (код в ЄДРПОУ 43325495) яке знаходиться на обліку ГУ ДПС у Донецькій області, яке в свою чергу формує податковий кредит за рахунок придбання іграшок, біжутерії, взуття та інше.

Додатком 3 Критерії ризиковості здійснення операцій до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено шість критеріїв ризиковості:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній / розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної / розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних / розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних / розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

До яких саме критеріїв ризиковості здійснення операції відповідач відніс операцію з придбання мішків у контрагента та причини такого віднесення не вбачається як з рішення №27330 від 28.07.2020 року, так і з оскаржуваного рішення від 18.08.2020 року № 29314. Відповідних обґрунтувань не надано суду й під час розгляду справи.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про не доведення відповідачем правомірності оскаржуваного рішення від 18.08.2020 року № 29314 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також, слід зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд наголошує, що оскільки приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, то на переконання суду, віднесення платника податків хоча б до одного критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії, на відновлення права позивача в разі встановлення факту його порушення цим органом.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду для виключення платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, щодо зобов`язання відповідача виключити ВК Паросток з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, слід зазначити, що це є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Судом також враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову у повному обсязі судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2102, 00 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Виробничого кооперативу "ПАРОСТОК" (пл. Шевченка, 1, м. Мерефа, Харківський район, Харківська обл., 62473, код ЄДРПОУ 36555069) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 18.08.2020 р. № 29314 про відповідність Виробничого кооперативу "ПАРОСТОК" критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) виключити Виробничий кооператив «ПАРОСТОК» (пл. Шевченка, 1, м. Мерефа, Харківський район, Харківська обл., 62473, код ЄДРПОУ 36555069) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) на користь Виробничого кооперативу «ПАРОСТОК» (пл. Шевченка, 1, м. Мерефа, Харківський район, Харківська обл., 62473, код ЄДРПОУ 36555069) сплачену суму судового збору у розмірі 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03 листопада 2020 року.

Суддя Бадюков Ю.В.