Рішення

від 23.10.2020 по справі 540/1606/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1606/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Калівошко В.В.,

за участі: представника позивача - Гончарова М.В.,

представника відповідача - Кабалюка Г.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа - Фермерське господарство "Урожай" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 06 травня 2020 року №5866-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надати дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю), розташованої на території Благодатненської сільської ради Скадовського району Херсонської області із земель державної власності, що перебувають у користуванні Фермерського господарства "УРОЖАЙ", кадастровий номер 6524784000:06:001:0002.

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області подати до суду, у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що відповідачем протиправно прийнято наказ від 06.05.2020 року №5866-СГ, яким відмовлено в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель на території Благодатненської сільської ради Скадовського району Херсонської області, в розмірі земельної частки (паю), у зв`язку з тим, що ФГ "Урожай", членом якого є позивач, було засноване для здійснення підприємницької діяльності на іншій земельній ділянці та у заявника відсутнє право користування зазначеною земельною ділянкою (невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам Закону України "Про фермерське господарство"). Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 23 червня 2020 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.

30 червня 2020 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем, у зв`язку з чим ухвалою суду від 06.07.2020 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.07.2020 до суду від ФГ "Урожай" була подана заява, в якій останнє повідомило, що не заперечує з приводу позовних вимог його члена ОСОБА_1 , а 30.07.2020 до суду від ФГ "Урожай" була подана заява-заперечення з додатком на відзив відповідача на позовну заяву.

31.07.2020 року на адресу суду відповідач подав відзив на позов, в якому послався на правомірність прийнятого ним наказу від 06.05.2020 року №5866-СГ щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, на підставі ч.7 ст. 118 ЗК України, у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам ЗУ "Про фермерське господарство", зокрема, тому, що ФГ "Урожай" було засноване для здійснення підприємницької діяльності на іншій земельній ділянці та у заявника відсутнє право користування зазначеною земельною ділянкою, оскільки ФГ "Урожай" створене на земельній ділянці, що була надана в постійне користування громадянці ОСОБА_3 , відповідно до державного акта серії III - ХС № 005504 (№154 від 29.12.2001 в книзі записів). Позивач же ОСОБА_1 , бажає отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) із земель державної власності, площею 56,8881 га, що перебувають в користуванні ФГ "Урожай" на підставі договору оренди землі від 17.02.2011 року, укладеного між Скадовською районною державною адміністрацією та ФГ "Урожай", що є порушенням порядку одержання безоплатно у власність земельної ділянки. За переконанням відповідача, член фермерського господарства має право отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування. З приводу вимоги позивача надати дозвіл, відповідач зазначає, що питання щодо надання дозволу є його виключною компетенцією. За таких обставин, вважає доводи позивача необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 16.09.2020 року задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначено на 25 вересня 2020. Протокольною ухвалою підготовче судове засідання відкладено до 06.10.2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 06.10.2020 підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті на 23.10.2020 року.

23.10.2020 року представники сторін з`явились до суду, представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача проти позову заперечував, просив суд позов не задовольняти.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є членом Фермерського господарства "Урожай", що підтверджується статутом цього господарства в редакції затвердженій загальними зборами членів від 12 березня 2020 року №10 та зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказаний факт також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по Фермерському господарству "Урожай", код ЄДРПОУ 31834909.

Фермерським господарством "Урожай" було укладено із Скадовською районною державною адміністрацією договір оренди землі від 17.02.2011 року земельної ділянки площею 56,8881 га, кадастровий номер 6524784000:06:001:0002, строком на 10 років із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

18.03.2020 року на загальних зборах членів Фермерського господарства "Урожай", яке оформлено протоколом №11, прийнято рішення надати згоду членам фермерського господарства - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 на виділення безоплатно, у порядку ст. 7, 12, 13 Закону України "Про фермерське господарство" у приватну власність із земель Фермерського господарства "Урожай" земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) по Благодатненській сільській раді Скадовського району.

20.03.2020 року головою Фермерського господарства "Урожай" оформлено та нотаріально посвідчено заяву про надання згоди на поділ земельної ділянки площею 56,8881 га, кадастровий номер 6524784000:06:001:0002, та згоду щодо припинення права користування в частині земельної ділянки, яка буде передаватися у власність громадянам: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 у розмірі, що не перевищує середнього розміру земельної частки (паю) Благодатненської сільської ради Скадовського району Херсонської області.

Надалі, ОСОБА_1 18.03.2020 року на адресу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області подано заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) із земель державної власності, що перебувають у користуванні Фермерського господарства "Урожай".

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області згідно наказу від 06.05.2020 року за №5866-СГ відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства зазначивши серед підстав "у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Закону України "Про фермерське господарство", та тому, що "Фермерське господарство "Урожай" було засноване для здійснення підприємницької діяльності на іншій земельній ділянці та у заявника відсутнє право користування зазначеною земельною ділянкою".

Не погоджуючись із вищевказаними мотивами відмови позивач оскаржила їх до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.

Так, варто звернути увагу, що оскаржуваним наказом відповідача позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з тим, що, зокрема, земельна ділянка не надавалась позивачці у користування. При цьому, стаття 118 ЗК України, яка також регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не містить таких підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою як ненадання земельної ділянки громадянам у користування.

Крім того, спірний наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 06 травня 2020 року №5866-СГ містить посилання на невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: статті 32 Земельного кодексу України, статей 12, 13 Закону України "Про фермерське господарство", однак матеріалами справи дані посилання не підтвердженні.

Приписами п.а) ч.3 ст.22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до приписів ст. 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Так, відповідно до ст. 32 Земельного кодексу України громадянам України, членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Згідно п.а) ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Таким чином, вказаними правовими, нормами прямо передбачено та презюмується право громадян - членів фермерського господарства на отримання безоплатно у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), що може відбуватись як із земель державної чи комунальної власності, так і із земель, які раніше були надані їм у користування.

Відповідно Статуту Фермерського господарства "Урожай" передбачено, що фактично функціонування ФГ здійснюється на земельній ділянці, яка орендується фермерським господарством на строк 10 років з дня реєстрації (19.07.2011). Також, Статутом вказана земельна ділянка підлягає паюванню в розмірі земельної частки (паю) між членами ФГ відповідно до Закону України "Про фермерське господарство".

Позивач просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на частину земельної ділянки, яка використовується фермерським господарством "Урожай" на правах оренди, для ведення фермерського господарства. Право безоплатно отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства надано кожному члену фермерського господарства.

Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному наказі, як на підставу для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, а саме: у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, спростовується зазначеними вище доказами.

Крім того, суд вважає за необхідним зазначити те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування. Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Враховуючи, що відповідач, надаючи відповідь на звернення позивачки, не дотримався вимог Земельного кодексу України, суд дійшов висновку, що наказ від 06 травня 2020 року №5866-СГ не відповідає приписам ч.2 ст. 2 КАС України та є протиправним.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області від 06 травня 2020 року №5866-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача по зобов`язанню Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано положеннями ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 у справі № 0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18 та від 28.11.2019 року по справі №803/1067/17.

Щодо ефективності вибраного способу захисту, суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

Прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачами усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Проте, наведених обставин судом не встановлено. Оцінка правомірності рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведено у наказі відповідача від 06.05.2020 №5866-СГ.

Однак суд не досліджував, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усі інші умови для надання дозволу. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що хоч і повноваження ГУ Держгеокадастру щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому відповідного дозволу.

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17 та від 28.11.2019 року по справі №803/1067/17, яка згідно ч. 4,5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для всіх суб`єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача, в даному випадку, є зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву позивачки про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. А відтак, в цій частині (щодо зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність) позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо вимоги про встановлення строку виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, з метою забезпечення повного, правильного і своєчасного виконання рішення суду передбачено повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за його виконанням.

Керуючись наданим правом, а не обов`язком, суд, за наслідками встановлених обставин та досліджених доказів, не вбачає підстав для встановлення судового контролю шляхом надання строку виконання рішення суду відповідачем, з урахування чого, заявлена вимога задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не надав достатньо належних та допустимих доказів щодо підтвердження правомірності своїх дій.

У зв`язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) від 06 травня 2020 року №5866-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), розташованої на території Благодатненської сільської ради Скадовського району Херсонської області із земель державної власності, що перебувають у користуванні Фермерського господарства "УРОЖАЙ", кадастровий номер 6524784000:06:001:0002, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., шляхом безспірного списання.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02 листопада 2020 р.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 109020100