ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1871/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про відмову від адміністративного позову Головного управління Держпраці у Херсонській області до Комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
встановив :
Позивач звернувся із адміністративним позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), в якому просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до КПТМ "Каховтеплокомуненерго" код ЄДРПОУ 05449897, що знаходиться за адресою вул. Соборності, 20 А, м. Каховка, Херсонська область, 74800, а саме заборонити експлуатацію водогрійних котлів в кількості 13 одиниць №№ 0121, 0118, 0131,0129, 0117, 0123, 0115, 0119, 0404, 0403, 0402, 4672, 4673 до проведення технічного діагностування водогрійних котлів.
Ухвалою від 20.07.20 провадження у справі відкрито. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
29.10.2020 р. представником позивача заявлено клопотання про відмову від позовної заяви та закриття провадження у справі, яке вмотивоване тим, що відповідачем усунені порушення, які стали предметом даного позову про застосування заходів реагування.
Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить з наступного.
Так, відповідно ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, ініціатором судового провадження виступає позивач - особа, яка вважає свої права такими, що підлягають захисту або право таким, що підлягає реалізації в судовому провадженні.
Згідно приписів ч.3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З аналізу наведеного в сукупності слід дійти висновку, що звернення особи до суду з позовною заявою, а також підтримання заявлених вимог під час судового розгляду є диспозитивним правом позивача.
Частинами 1-3 статті 189 КАС України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.
Таким чином, в даному конкретному випадку, пріоритетною для суду є заява позивача, оскільки саме він визначає необхідність судового провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом .
Вивчивши заяву Головного управління Держпраці у Херсонській області судом встановлено, що вона є належним чином оформленою та підписана вповноваженої на це особою.
Розглянувши подану позивачем заяву, дослідивши матеріали справи, суд приймає відмову Головного управління Держпраці у Херсонській області від адміністративного позову та вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю.
Згідно ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю, оскільки мета, яку позивач мав намір досягнути шляхом застосування до КПТМ "Каховтеплокомуненерго" заходів реагування досягнута без їх застосування.
Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на підставі ст. 140 КАС України, суд зазначає наступне.
Так, наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 204 від 08.07.2020 р. підтверджується, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2 118,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Водночас, ч.ч.1,2 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, приписи КАС України передбачають стягнення судового збору виключно з суб`єктів владних повноважень, на користь суб`єкта владних повноважень можуть бути стягнуто тільки судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, клопотання позивача про стягнення судового збору з Комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" не підлягає задоволенню.
Крім того, суд зазначає, що предметом даного позову є вимоги позивача про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до відповідача, а саме: заборони виконання робіт та експлуатувати обладнання (устаткування). Клопотання ж про закриття провадження у справі обумовлено усуненням відповідачем підстав для звернення позивача до суду з цим позовом, а не у зв`язку із задоволенням позову відповідачем.
Відтак, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача (суб`єкта владних повноважень) судового збору.
Водночас, за приписами ч. 1 ст. 142 КАС України, у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади щодо справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Згідно частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102 гривень.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору складає 2 102,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 3674-VI у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З урахуванням вказаного, позивачу слід повернути з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого ним судового збору відповідно до платіжного доручення № 204 від 08.07.2020 р. у розмірі 1 051,00 грн. ( 50 % від 2 102,00 грн).
Надміру ж сплачений судовий збір в розмірі 16,00 грн ( 2 118,00 грн. - 2102,00 грн) може бути повернено в порядку встановленому Законом № 3674-VI.
Керуючись ст. 238, 243, 248 КАС України,
ухвалив :
Закрити провадження у адміністративній справі за позовом Головного управління Держпраці у Херсонській області до Комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Роз`яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.
Повернути Головному управлінню Держпраці у Херсонській області (місцезнаходження: 73026, м. Херсон, вул. Тираспільська, 1, код ЄДРПОУ 39792699) з Державного бюджету України п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого ним за подання позовної заяви відповідно до платіжного доручення № 204 від 08.07.2020 р., що складає 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
У разі постановлення ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 108010200
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2020 |
Оприлюднено | 05.11.2020 |
Номер документу | 92594913 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Ковбій О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні