Рішення

від 29.10.2020 по справі 620/3323/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року Чернігів Справа № 620/3323/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Стратілата", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у Носівському районі Чернігівської області, про стягнення простроченої заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Стратілата", в якому просить стягнути прострочену заборгованість перед державою за бюджетну позику, надану на закупівлю сільсьгосппродукції за держконтрактом 1997 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.1997 № 1476, в сумі 22500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем значиться заборгованість за бюджетною позикою, яка була надана підприємству на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом у 1997 році та своєчасно не повернута.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у Носівському районі Чернігівської області.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не подав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Стратілата" зареєстроване в якості юридичної особи у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.03.2000 внесений відповідний запис (а.с.4-6).

Згідно ідентифікаційних даних позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області (Ніжинське управління, Носівська ДПІ (Носівський р-н).

Відповідно до листа від 23.06.2020 за вих. № 07-07/138 з архівного відділу Носівської районної державної адміністрації, в установчому договорі ТОВ "Агрофірма ім. Стратілата", який міститься у документах архівного фонду Носівської райдержадміністрації, значиться, що товариство є правонаступником КСП ім. Стратілата. У статуті ТОВ "Агрофірма ім. Стратілата" також значиться, що товариство є правонаступником згідно розподільчого балансу КСП ім. Стратілата.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідності до пп. 20.1.19 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених Цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 роз. II цього Кодексу.

Таким, чином законодавець поширив процедуру погашення податкового боргу на порядок стягнення заборгованості за бюджетними позичками (фінансовими допомогами), наділивши у такий спосіб правовідносини позики, що виникли між державою як позикодавцем та господарюючим суб`єктом як позичальником, ознаками публічно-правових.

При цьому органами стягнення є органи доходів та зборів, які під час вжиття заходів, спрямованих на погашення відповідної заборгованості, діють на виконання своїх владних повноважень щодо погашення податкового боргу, визначених ПК України.

Отже, з огляду на тотожність порядку погашення податкового боргу та погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), справи за позовами щодо стягнення заборгованості перед державою, зазначеної в пункті 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, підлягають розгляду адміністративними судами.

Така позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 2а-3974/10/0770

Пунктами 95.1-95.3 ст.95 ПК України визначено порядок стягнення коштів з рахунків в установах банків платника податків.

Так, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке і перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно абз. 1 ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (АР Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (АР Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами ДПС, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Відповідно до абз. 2 ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (АР Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Таким чином, позовна давність не поширюється на вимоги щодо погашення заборгованості суб`єкта господарювання перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію.

Згідно пункту 10 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174, з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами на суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Пунктом 15 вказаного Порядку передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на 01.05.2020 має прострочену заборгованості перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну гарантію, в сумі 22500,00 грн.

Так, згідно подання управління Державної казначейської служби України у Носівському районі № 3 від 14.05.2020 станом на 01.05.2020 відповідачем не повернуто бюджетну позичку, надану на закупівлю сільсьгосппродукції за держконтрактом 1997 року, відповідно до постанови КМУ від 29.12.1997 № 1476, в сумі 22500,00 грн.

Відповідно до договору № 10 від 1997 року про надання бюджетної позички для авансування закупівлі продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, КСП ім. Стратілата зобов`язувався поставити в державні ресурси продовольче зерно за державним замовленням в кількості, що відповідає сумі отриманого авансу, в строки, передбачені договором із заготівельним підприємством.

Зобов`язання за даним договором вважаються виконаними повністю після поставки продовольчого зерна та сортового насіння за державним замовленням в кількості, що відповідає сумі наданої позички та повернення наданої бюджетної позички та у разі невиконання або неналежного виконання умов договору тягне за собою застосування санкцій.

Таким чином, як встановлено судом, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума заборгованості в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що заборгованість виникла саме внаслідок прострочення перед Державою сплати відповідачем кредиту (позики).

З огляду на встановлене та враховуючи норми пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 та пп. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг (заборгованість), з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму боргу або його частини та такий борг може бути примусово стягнуто за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини, згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнає позовні вимоги такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому їх належить задовольнити.

Відповідач не використав свого права на подання відзиву на позов, що передбачено ч. 1 ст. 77 КАС України.

Крім того, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням зазначеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення в дохід бюджету з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Стратілата" в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти в сумі 22500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп. простроченої заборгованості перед державою за бюджетну позику, надану на закупівлю сільсьгосппродукції за держконтрактом 1997 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.1997 № 1476.

Судові витрати по справі згідно ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Стратілата", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у Носівському районі Чернігівської області, про стягнення простроченої заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути в дохід бюджету на р/р UA638999980313341453000025361, одержувач УК у Носів. р-ні. /Носівськ.р-н/01201174, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998 з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Стратілата" (вул. Стратілата, б. 1, с. Селище, Носівський район, Чернігівська область, 17112, код ЄДРПОУ 30885769) в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти в сумі 22500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп. простроченої заборгованості перед державою за бюджетну позику, надану на закупівлю сільсьгосппродукції за держконтрактом 1997 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.1997 № 1476.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29 жовтня 2020 року.

Суддя О.Є. Ткаченко