Постанова

від 22.10.2020 по справі 160/2860/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/2860/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року в адміністративній справі №160/2860/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

13.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів:

- № UA100000/2019/000002/2 від 09.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10001;

- № UA100000/2019/000015/2 від 16.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10012;

- № UA100070/2019/010012/2 від 20.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10026;

- № UA100000/2019/000003/1 від 09.01.2020 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00003.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю оскаржуваних рішень внаслідок того, що всі подані декларантом документи не містять жодної обставини (розбіжності), за допомогою яких відповідач намагається спростувати достовірність числових значень складових митної вартості, а оскаржувані рішення не містять обґрунтувань того, що виявлені недоліки будь-яким чином впливають на митну вартість товару.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року позов задоволений повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Учасники справи до судового засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, у зв`язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи, що 02.09.2019 між ТОВ ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ (Покупець) та іноземною компанією ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP & EXP CO., LTD (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 020919.

За умовами даного Контракту (з урахуванням додаткової угоди від 10.10.2019) Продавець продає, Покупець купує товар у кількості, асортименті і за ціною, що визначаються в рахунках-фактурах, на кожну партію товару відповідно (п. 1.1. Контракту).

Умови поставки: CIF - Одеса (Інкотермс 2010) (п. 2.1. Контракту).

Вантажовідправником за цим Контрактом може виступати третя особа (п. 2.4. Контракту).

Загальна сума Контракту становить 1 000 000,00 доларів США (п. 3.1. Контракту).

Оплата товару за цим за цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця протягом 90 днів з дня поставки товару (п. 3.2. Контракту).

Датою оплати товару є дата зарахування коштів на рахунок Продавця відповідно до чинних норм законодавства (п. 3.3. Контракту).

Датою поставки товару вважається дата оформлення ВМД (п. 3.4. Контракту).

Вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (в тому числі навантаження, вивантаження), страхування, включені в ціну товару. Тара є безповоротною (п. 3.5 Контракту).

У грудні 2019 та січні 2020 за наведеним Контрактом на адресу позивача, на умовах поставки CIF, надійшли Товари:

- на суму 43 917,25 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE № МТ008 від 01.11.2019 та інших документів, які ТОВ ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ подало відповідачу разом з електронною митною декларацією № UA100070/2019/217345 від 09.12.2019 з метою здійснення митного оформлення товару,

- на суму 39 032,40 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE № МТ009 від 08.11.2019 та інших документів, які ТОВ ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ подало відповідачу разом з електронною митною декларацією № UA100070/2019/217984 від 16.12.2019 з метою здійснення митного оформлення товару,

- на суму 77 013,09 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE № МТ010 від 06.11.2019 та інших документів, які ТОВ ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ подало відповідачу разом з електронною митною декларацією № UA100070/2019/814132 від 20.12.2019 з метою здійснення митного оформлення товару,

- на суму 37 912,82 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE № МТ013 від 20.11.2019 та інших документів, які ТОВ ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ подало відповідачу разом з електронною митною декларацією № UA100070/2020/410170 від 08.01.2020 з метою здійснення митного оформлення товару.

Під час декларування вказаного товару, відповідно до вищенаведених ЕМД загальна вартість товару визначена декларантом (позивачем), керуючись ст.ст. 57, 58 МК України, за основним методом - а саме, за ціною, що передбачена Договором.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, позивачем до митного органу були надані такі документи.

По ЕМД № UA100070/2019/217345 від 09.12.2019:

- декларація митної вартості за № 1719, номер якої наведено у гр. 7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST № МТ008 від 01.11.2019 (код документу 0271);

- рахунок-проформа PROFORMA-INVOICE № МТ008 від 01.11.2019 (код документу 0325);

- рахунок-фактура INVOICE № МТ008 від 01.11.2019 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING № MRFB19110551 від 01.11.2019 (код документу 0705);

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А№ 005496 від 06.12.2019 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE № МТ008 від 01.11.2019 (код документу 0862);

-висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок експерта № ГО-2939 від 09.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - зокрема, комерційна пропозиція OFFER б/н від 01.11.2019 (код документу 3022);

- страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № 100716224151165884 від 01.11.2019 (код документу 3530);

- контракт № 020919 від 02.09.2019 (код документу 4100);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода від 10.10.2019 (код документу 4103);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист № 0912/1 від 09.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

По ЕМД № UA100070/2019/217984 від 16.12.2019:

- декларація митної вартості за № 1760, номер якої наведено у гр. 7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST № МТ009 від 08.11.2019 (код документу 0271);

- рахунок-проформа PROFORMA-INVOICE № МТ009 від 08.11.2019 (код документу 0325);

- рахунок-фактура INVOICE № МТ009 від 08.11.2019 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING № MRFB19110748 від 08.11.2019 (код документу 0705);

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) A№ 006177 від 14.12.2019 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE № МТ009 від 08.11.2019 (код документу 0862);

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок експерта № ГО-3024 від 16.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - зокрема, комерційна пропозиція OFFER б/н від 08.11.2019 (код документу 3022);

- страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № 100716224151165937 від 08.11.2019 (код документу 3530);

- контракт № 020919 від 02.09.2019 (код документу 4100);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода від 10.10.2019 (код документу 4103);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист № 1612/1 від 16.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

По ЕМД № UA100070/2019/814132 від 20.12.2019:

- декларація митної вартості за №1799, номер якої наведено у гр. 7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST № MT010 від 06.11.2019 (код документу 0271);

- рахунок-проформа PROFORMA-INVOICE № МТ010 від 06.11.2019 (код документу 0325);

- рахунок-фактура INVOICE № МТ010 від 06.11.2019 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING № MRFB19110789 від 06.11.2019 (код документу 0705);

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А№ 005665 від 16.12.2019 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE № МТ010 від 06.11.2019 (код документу 0862);

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок експерта № ГО-3097 від 20.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - зокрема, комерційна пропозиція OFFER б/н від 06.11.2019 (код документу 3022);

-страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № 100716224151165811 від 07.11.2019 (код документу 3530);

- контракт № 020919 від 02.09.2019 (код документу 4100);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода від 10.10.2019 (код документу 4103);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист № 2012/1 від 20.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

По ЕМД № UA100070/2020/410170 від 08.01.2020:

- декларація митної вартості за № 1842, номер якої наведено у гр. 7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST № МТ013 від 20.11.2019 (код документу 0271);

- рахунок-проформа PROFORMA-INVOICE № МТ013 від 20.11.2019 (код документу 0325);

- рахунок-фактура INVOICE № МТ013 від 20.11.2019 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING № MRFB19111748 від 20.11.2019 (код документу 0705);

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А№ 777641 від 04.01.2020 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE № МТ013 від 20.11.2019 (код документу 0862);

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок експерта № ГО-29 від 08.01.2020 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - зокрема, комерційна пропозиція OFFER б/н від 20.11.2019 (код документу 3022);

- страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № 100716224151166395 від 20.11.2019 (код документу 3530);

- контракт № 020919 від 02.09.2019 (код документу 4100);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода від 10.10.2019 (код документу 4103);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000),-зокрема: лист № 0801/2 від 08.01.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості вищевказаних партій товару, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, а саме: № UA100000/2019/000002/2 від 09.12.2019, № UA100000/2019/000015/2 від 16.12.2019, № UA100070/2019/010012/2 від 20.12.2019, № UA100000/2019/000003/1 від 09.01.2020, якими скориговано заявлену позивачем митну вартість за другорядним методом 2г - резервний метод.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав достатніх обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом за ціною контракту. Суд виходив з того, що під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Вказане, на думку суду, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару.

Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16 квітня 1991 року № 959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.01 № 201 затверджено положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), яким передбачено, що права та обов`язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).

За загальним правилом, передбаченим нормами ст. 692 Цивільного кодексу України, оплата товару за договором передбачена після передання товару чи товаророзпорядчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), то покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. А якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. 2-8 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронними митними деклараціями, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності: відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. З наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені вищезазначені складові митної вартості товару чи ні.

Зауваження, що викладені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості товарів суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

За умовами Контракту: п. 1.1. Продавець продає, Покупець купує товар у кількості, асортименті і за ціною, що визначаються в рахунках-фактурах, на кожну партію товару відповідно.

Згідно з інвойсами, що знаходяться у матеріалах справи, за наведеним Контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки CIF-Південний та CIF-Одесса.

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF ("вартість, страхування, фрахт") означає, що Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, проте ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від Продавця на Покупця. Додатково до цього, саме умовами терміну CIF передбачено, що на Продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь Покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки CIF, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" не понесло, оскільки є включенимим до ціни, що була фактична сплачена аба підлягає сплаті за оцінюваний товар ( фактурної вартості товару).

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, у гр. 20 підлягають відображенню витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а гр.22 підлягають відображенню витрати на страхування оцінюваних товарів - тільки якщо всі ці витрати (і транспортування, і страхування) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ).

Згідно з відомостями гр. 20 кожної з поданих Декларацій митної вартості до МД витрати на транспортування до місця доставки по товару №№ , як і відомості гр. 22 витрати на страхування №№ , дорівнюють 0,00 грн.

Отже, відсутність даних у гр. 20 та 22 додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником саме у ціні товару.

Відповідачем не надано до судів обох інстанцій будь-яких доказів спростування умов постави CIF, та інших доказів, що свідчили б про те, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування або страхування.

Також наведеними умовами поставки CIF (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування. Тому позивач додатково виніс ці відомості окремо у п. 3.5. контракту як такі, які були погоджені ним з постачальником при укладенні цього Контракту. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати витрати на страхування та транспортні витрати за наведеними умовами поставки.

Згідно з п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.

Отже, відповідно до умов поставки за контрактом від 02.09.2019 № 020919 та наявними у справі товаросупровідними документами, всі витрати (транспортування, страхування товару тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі страхування, митним законодавством не передбачається.

У зв`язку з наведеним, доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Наведене свідчить про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору, як правильно вказав і суд першої інстанції.

Крім того, факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.

Суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу, не спростовані відповідачем.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби -залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 22.10.2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.Є. Чередниченко