Постанова

від 03.11.2020 по справі 160/2201/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/2201/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (суддя Кадникова Г.В.) в адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства ЛОГІСТІК-БЕТ

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Приватного підприємства ЛОГІСТІК-БЕТ , в якому позивач просить визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідно до наказу № 5939-п від 17.10.2018.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1, пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України було винесено наказ № 5939-п від 17.10.2018 про проведення з 19.11.2018 тривалістю 5 робочих днів документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ЛОГІСТІК-БЕТ за період діяльності з 01.01.2017 по 31.08.2018 з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває у користуванні позивача на підставі укладеного договору оренди землі площею 2,8480 (кадастровий номер 1210100000:03:005:0019).

На підставі означеного наказу посадовою особою ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП ЛОГІСТІК-БЕТ , за результатами якої складено Акт № 69545/04-36-14-04/335043980 від 30.11.2018.

Позивач вважає дії податкового органу по проведенню перевірки протиправними, адже ПП ЛОГІСТІК-БЕТ не було повідомлено про початок її проведення у строк, визначений податковим законодавством.

Апелянт, в свою чергу, заперечує щодо таких доводів позивача, зазначає, що податковий орган своєчасно направив на адресу платника податків копію наказу, як того вимагає Податковий кодекс України, а тому проведення перевірки є правомірним.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні невиїзні перевірки.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно зі ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Статтею 42 Податкового кодексу України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що податковий орган має право приступити до проведення невиїзної перевірки за умови повідомлення платника податків про до початку її проведення.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що податковим органом наказ про проведення перевірки було направлено на адресу позивача 18.10.2018, проте фактично поштове відправлення було отримано платником податків 29.11.2018.

Апелянтом не доведено, що на момент початку проведення перевірки до податкового органу повернулися докази вручення/неможливості вручення поштового відправлення позивачеві, а тому контролюючий орган не мав права приступити до проведення позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу № 5939-п від 17.10.2018.

Проведення відповідачем перевірки без належного повідомлення платника податків про її проведення позбавило останнього можливості реалізувати право на ознайомлення з наказом до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень і документів, тобто оскаржувані дії відповідача носять протиправний характер.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року в адміністративній справі № 160/2201/19 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 03 листопада 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 03 листопада 2020 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров