Ухвала
від 27.10.2020 по справі 308/10469/20
УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10469/20

1-кс/308/4313/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2020 року, у рамках кримінального провадження №20190700000000206 від 04.07.2020 року, на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:44:001:0411 площею 0,3078 га, що перебуває у власності ОСОБА_3 ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з вказаним клопотанням, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 27.02.2020 року, на підставі клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Закарпатської області підполковника поліції ОСОБА_4 , накладено арешт у вигляді заборони на відчуження та розпорядження земельною ділянкою за кадастровим номером 2110100000:44:001:0411, площею 0,3078 га, яка перебуває у його власності. Клопотання про накладення арешту на земельну ділянку, було мотивоване тим, що на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомості, що належить на праві власності державній установі «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Закарпатській області», а саме альтанка під літ. «Г».

На даний час, через таке обтяження, він позбавлений у повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися даним майном. Крім цього, арешт на майно було накладено необґрунтовано, оскільки стороною обвинувачення не було доведено, що земельна ділянка, як об`єкт права, має доказове значення у кримінальному провадженні.

Даних про те, що арештоване майно є знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, які підлягають встановленню під час кримінального провадження, у тому числі предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій та набутий кримінально-протиправним шляхом, з боку органу досудового розслідування надано не було.

За результатами проведеного будівельно-технічного експертного дослідження за №15/6 ЕД від 25.09.2020 чітко визначено, що об`єкт під літ «Г», який розташований по АДРЕСА_1 , не відноситься до об`єкту нерухомості.

Крім того, згідно отриманої інформації від Закарпатської ОДА за №5222/06-16 від 16.07.2020, до переліку майна, яке знаходиться у власності державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Закарпатські області» по вулиці Грибоєдова, 12 в місті Ужгород, об`єкт під літ «Г», не відноситься. Державний акт на право постійного користування земельної ділянкою серії ІІ-ЗК №000156 взагалі втратив чинності, адже розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 02.06.2017 за №266, право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , припинено.

Згідно розпорядження голови Закарпатської ОДА, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою та надано земельну ділянку у постійне користування державні установі «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Закарпатські області», а саме за кадастровим номером 2110100000:44:001:0355 площею 1.73 га (що є такою самою площею як визначено у скасованому державному акті на землю ІІ-ЗК №000156), та яка згідно земельно-технічного експертного дослідження від 22.09.2020 за №15/5, не накладається на його земельну ділянку.

Також, згідно вищевказаного земельно-технічного експертного дослідження, чітко встановлено, що всі об`єкти нерухомості, що перебувають у власності державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Закарпатські області» по вулиці Грибоєдова, 12 в місті Ужгород, розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:44:001:0355.

За таких обставин, будь-які порушення при відведенні у власність земельних ділянок, що в подальшому об`єднанні у земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:44:001:0411, відсутні, а доводи органу досудового розслідування у клопотанні про арешт його землі є надуманими, а тому, з огляду на вказане, ОСОБА_3 просить скасувати арешт накладений на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:44:001:0411, площею 0,3078 га.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду клопотання повідомлявся своєчасно і належним чином, однак надіслав на адресу суду заяву про розгляд поданого ним клопотання у його відсутності, клопотання підтримує повністю з викладеними в ньому мотивами.

Слідча будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явилася, однак надіслала на адресу суду письмові заперечення, в яких просила у задоволенні клопотання ОСОБА_3 відмовити та розглянути справу за її відсутності.

Неявка, належно повідомлених учасників, не перешкоджає розгляду даної справи, відповідно до положень ст. 174 КПК України.

У зв`язку з неявкою усіх учасників провадження, фіксування процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали внесеного клопотання, оцінивши наявні докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 27.02.2020 року, на підставі клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Закарпатської області підполковника поліції ОСОБА_4 , накладено арешт у вигляді заборони на відчуження та розпорядження земельною ділянкою за кадастровим номером 2110100000:44:001:0411, площею 0,3078 га, яка перебуває у власності ОСОБА_3 .

Слідчий суддя встановив, що органом досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42019070000000206 від 04.07.2019 року, досліджуються обставини щодо службових осіб Ужгородської міської ради, які зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди, в порушення вимогЗемельного кодексу Україниу травні-червні 2019 року, безпідставно, без зміни цільового призначення із земель державної форми власності затвердили документацію із землеустрою на земельні ділянки загальною площею 0,3578 га., надавши їх у приватну власність громадян та змінивши їх цільове призначення, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави.

Як слідує зі змісту мотивувальної частини вказаної ухвали, слідчим суддею було встановлено, що07.02.2020 року, у кримінальному провадженні №42019070000000206 від 04.07.2020 року, внесеного до ЄРДР за ознаками злочину передбаченого ч.2ст.364 КК України, прийнято постанову про визнання речовими доказами земельних з кадастровими номерами2110100000:44:001:0411 площею 0,3078 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 2110100000:44:001:0412 загальною площею 0,05 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідност. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

У відповідності дост. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Положеннями ч. 1ст. 170 КПК Українивизначено,що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Вивчивши доводи заявника щодо винесення слідчим суддею необґрунтованого процесуального рішення щодо накладення арешту на майно, суд звертає увагу на те, щопри розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Згідно із ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. п. 3, 4 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Встановлено, що при накладенні арешту на нерухоме майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, з підстав, визначених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України.

Оскільки на даний час земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:44:001:0411 площею 0,3078 га є речовим доказом у кримінальному провадженні, у правоохоронних органів є достатньо доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, застосований арешт та спосіб арешту відповідає принципам розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя дослідивши матеріали справи, вважає, що доводи клопотання про скасування арешту є необґрунтованими, оскільки на час винесення ухвали про накладення арешту на майно від 27.02.2020 року існували підстави для такого арешту, крім того слідчим суддею не встановлено, що в подальшому потреба у застосуванні такого арешту відпала.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:44:001:0411 площею 0,3078 га накладено правомірно, потреба у накладенні арешту не відпала, вказане майно визнано речовим доказом відповідно до вимог ст. 98 КПК України, а тому подане ОСОБА_3 клопотання не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 98, 100, 170-174 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2020 року, у рамках кримінального провадження №20190700000000206 від 04.07.2020 року, на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:44:001:0411 площею 0,3078 га, що перебуває у власності ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення27.10.2020
Оприлюднено13.02.2023
Номер документу92598422
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —308/10469/20

Ухвала від 27.10.2020

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Малюк В. М.

Ухвала від 27.10.2020

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Малюк В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні