Вирок

від 03.11.2020 по справі 760/21092/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження№ 1-кп/760/2529/20

Справа № 760/21092/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Києві кримінальне провадження, що внесено 17.09.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020100000000466, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, зареєстрованого тапроживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_5 14.12.2017 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) перебуваючи на залізничному вокзалі «Південний», за адресою: м. Київ, Георгія Кірпи, 4, що на території Солом`янського району зустрівся з невстановленою слідством особою, яка запропонувала ОСОБА_5 за грошову винагороду стати учасником та директором підприємства, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тільки двері груп» (код 40616064) (далі - ТОВ «Тільки Двері Груп») без наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену статутом вказаного товариства.

Отримавши зазначену пропозицію, усвідомлюючи противоправний характер дій, запропонованих йому невстановленою слідством особою, ОСОБА_5 , розуміючи, що він стає учасником та призначає себе на посаду директора ТОВ «Тільки Двері Груп» не маючинаміру здійснюватигосподарську діяльність,з корисливих мотивів погодився на таку пропозицію.

В свою чергу, ОСОБА_5 , реалізовуючи злочинний умисел, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надав невстановленій досудовим розслідуванням особі копії свого паспорта громадянина України НОМЕР_1 від 07.03.2006 та реєстраційного номеру облікової картки платника податків № НОМЕР_2 , яка на підставі цих документів у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час виготовила заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ «Тільки Двері Груп» від 14.12.2017, статут, затверджений протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Тільки Двері Груп» від 14.12.2017, та інші установчі, реєстраційні документи підприємства, в яких ОСОБА_5 був зазначений як учасник товариства та призначений на посаду директора.

Того ж дня, (більш точний час не встановлено) ОСОБА_5 прибувши за адресою: м. Київ, площа Солом`янська разом з невстановленою особою, яка надала ОСОБА_5 для підпису вищезазначені документи. В той же момент, ОСОБА_5 з метою отримання грошової винагороди, у присутності невстановленої особи, засвідчив власним підписом надані йому документи, а саме: протокол №2017/12/14 загальних зборів учасників ТОВ «Тільки Двері Груп», договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Тільки Двері Груп», статут затверджений протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Тільки Двері Груп» від 14.12.2017, в який внесено неправдиві відомості щодо придбання ОСОБА_5 частки у статутному капіталі ТОВ «Тільки Двері Груп» та призначення його директором вказаного підприємства.

На час підписання протоколу №2017/12/14 загальних зборів учасників ТОВ «Тільки Двері Груп», договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Тільки Двері Груп», статуту, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Тільки Двері Груп» від 14.12.2017, ОСОБА_5 розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «Тільки Двері Груп», оскільки ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа домовились про те, що учасником та директором вищевказаного підприємства ОСОБА_5 буде значитися формально та до діяльності ТОВ«Тільки Двері Груп» в подальшому він не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням вказаного вище підприємства будуть займатись інші особи.

Того ж дня, у невстановлений слідством час, після підписання вказаних вище документів, ОСОБА_5 передав їх за грошову винагороду у розмірі 1 000 гривень невстановленій досудовим розслідуванням особі.

В подальшому, невстановленою особою у невстановлений слідством час вказані документи подані для реєстрації ТОВ «Тільки Двері Груп» державному реєстратору.

На підставі вказаних документів, 14.12.2017 Державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «Тільки Двері Груп», про що вчинено відповідні записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З урахуванням викладеного суд приходить висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доведена повністю, і його умисні дії, які виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, суд кваліфікує за ч.1 ст.205-1 КК України.

Під час досудового розслідування між прокурором ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що є обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, було укладено угоду про визнання винуватості, зі змісту якої вбачається, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення і зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість в цих діяннях, і під час судового провадження.

Крім того, під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_3 та ОСОБА_5 узгодили йому міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.205-1КК України у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст.205-1КК України щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вказував, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Враховуючи вищевикладене, під час підготовчого судового засідання суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до ч.4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, а кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_5 згідно ст.12КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Як убачається зі змісту наданої суду угоди про визнання винуватості від 24.09.2020 року, вона відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано, потерпілі у провадженні відсутні, цивільний позов не заявлений.

Крім того, суд при затвердженні угоди про визнання винуватості враховує обставини вчинення кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання.

Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ч.1 ст.314, ч.4 ст.469, ст.ст.472, 473 ч.2, п.п.1, 3, 4 ч.4 ст.474, ст.475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 вересня 2020 року у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №32020100000000466 від 17.09.2020 року, укладену між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1КК України і призначити йому у вигляді штрафу - 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень (вісім тисяч п`ятсот).

Речові докази: реєстраційні та установчі документи ТОВ «ТД Груп» - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1