Ухвала від 03.11.2020 по справі 260/888/19

УХВАЛА

03 листопада 2020 року

Київ

справа №260/888/19

адміністративне провадження №К/9901/26119/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Державної авіаційної служби України

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року

за позовом Державної авіаційної служби України

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради,

третя особа Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород"

про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2020 Державна авіаційна служба України (далі також - скаржник, Державіаслужба) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у даній справі є зобов`язання виконати рішення Державіаслужби від 14 березня 2019 року №150 та № 151; зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 знести самочинне будівництво; визнання протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в частині не погодження об`єкта будівництва та зобов`язання вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва; визнання протиправними дії Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №22/03-01/18, затверджених наказом від 26 березня 2018 року №19-14 та скасування їх; визнання протиправними дій Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області щодо видачі дозволів на початок виконання підготовчих та будівельних робіт та скасування їх.

08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

У зв`язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено у задоволенні позову Державної авіаційної служби України, прийнято з порушенням судами норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі заявник зазначає, що в оскаржуваній постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року суд неправильно застосував норми матеріального права, зокрема положення статей 69, 70 Повітряного кодексу України, статті 72 Земельного кодексу України, пунктів 56, 57, 60 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2018 року №954, пунктів 1.5, 2.1 Порядку погодження розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Мінінфраструктури України від 30 листопада 2012 року №721, та статті 376 Цивільного кодексу України.

При цьому, скаржник вказує на те, що у подібних правовідносинах, які виникають з підстав забезпечення діяльності аеропортів, а саме щодо правомірності будівництва на приаеродромній території, а також особливого режиму використання земель авіаційного транспорту наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, якими ці правовідносини регулюються, зокрема сукупністю положень статей 69, 70 Повітряного кодексу України, статті 72 Земельного кодексу України, пунктів 56, 57, 60 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2018 року №954, пунктів 1.5, 2.1 Порядку погодження розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Мінінфраструктури України від 30 листопада 2012 року №721, та статті 376 Цивільного кодексу України.

Заявник, серед іншого, наголошує, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень застосовано положення статті 69 Повітряного кодексу України без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 810/3046/17 про те, що в разі виявлення порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, Державіаслужба приймає рішення про припинення будівництва до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства, яке є обов`язковим для органів виконавчої влади, юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, які допустили це порушення, а також у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 810/2763/17, який полягає у тому, що Державіаслужба наділений функціями щодо погодження місця розташування об`єктів на приаеродромній території з метою забезпечення безпеки польотів і роботи радіотехнічних засобів цивільної авіації.

Проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідність здійснити касаційний перегляд рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у зв`язку з відсутністю висновків Верховного Суду у спорах щодо правомірності будівництва на приаеродромній території, а також особливого режиму використання земель авіаційного транспорту, які врегульовані сукупністю положень статей 69, 70 Повітряного кодексу України, статті 72 Земельного кодексу України, пунктів 56, 57, 60 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2018 року №954, пунктів 1.5, 2.1 Порядку погодження розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Мінінфраструктури України від 30 листопада 2012 року №721, та статті 376 Цивільного кодексу України. Суд також здійснить перевірку необхідності врахування у спірних правовідносинах висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 69 Повітряного кодексу України, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №810/3046/17 та від 13 лютого 2019 року у справі №810/2763/17.

Наведені доводи вказують на існування обставин, передбачених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України і є підставою для відкриття касаційного провадження.

Враховуючи викладене, Верховний Суд здійснить касаційний перегляд рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у зазначеній справі.

Касаційна скарга подана у строк, передбачений статтею 329 КАС України, відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 329, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної авіаційної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року за позовом Державної авіаційної служби України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород" про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Витребувати з Закарпатського окружного адміністративного суду справу № 260/888/19.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи строк до 15 листопада 2020 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко

С.М. Чиркін