Ухвала від 02.11.2020 по справі 420/5100/19

УХВАЛА

02 листопада 2020 року

Київ

справа № 420/5100/19

адміністративне провадження № К/9901/27660/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі № 420/5100/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків ДПС, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ВОЛИНЬ ТАБАК , про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

26.10.2020 до суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС (далі - скаржник), направлена до суду поштою 21.10.2020.

Ця касаційна скарга подана скаржником втретє, попередні касаційній скарги поверталися ухвалами Верховного Суду від 27.07.2020 та від 06.10.2020 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень.

Скаржникові було роз`яснено, що системний аналіз статей 328 і 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Під час перевірки поданої втретє касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що скаржником так і не усунуто недоліків, на які звертав увагу Верховний Суд, а касаційна скарга так і не містить належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень.

У касаційній скарзі як на підставу відкриття касаційного провадження у цій справі скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та наводить постанови Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 816/1422/17, від 07.02.2019 у справі № 806/5086/15, від 20.12.2018 у справі №823/1688/16, від 28.02.2019 у справі № 826/10838/15, від 17.01.2018 у справі №804/8943/13-а, від 31.01.2020 у справі №520/10953/18, від 24.01.2018 у справі №2а-19379/11/2670 (щодо підтвердження реальності господарських операцій).

Скаржникові було роз`яснено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Скаржник не зазначає, яку саме норму права судами застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на його думку, наявний у постановах Верховного Суду. Процитувавши в касаційній скарзі норми Податкового кодексу України, які на думку скаржника застосовані судами неправильно, відповідач не обґрунтовує в чому полягає їх неправильне застосування судами і як вони мають бути застосовані.

Крім того, у справах, які наводить скаржник, предметом розгляду було скасування податкових повідомлень-рішень, в той час як у справі, у якій подається касаційна скарга спір виник щодо зупинення реєстрації податкових накладних, відмови у їх реєстрації та зобов`язання їх зареєструвати.

Отже, наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, тому посилання заявника касаційної скарги на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у цих рішенні та постанові Верховного Суду, є безпідставними.

Крім того, враховуючи встановлені судами обставини, є підстави вважати, що касаційну скаргу подано у справі незначної складності, проте, посилань на наявність обставин, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі немає.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Ухвалами Верховного Суду вже надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав, натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником, у зв`язку з чим подана касаційна скарга підлягає поверненню.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі № 420/5100/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків ДПС, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ВОЛИНЬ ТАБАК , про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон