Ухвала

від 03.11.2020 по справі 520/12511/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 520/12511/19

адміністративне провадження № К/9901/26695/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №520/12511/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Канкорд-С" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, про визнання протиправним та скасування рішення зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Канкорд-С" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління ДПС у Харківській області, Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Харківській області за №-1305981/41887024 від 15.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №-6 від 18 вересня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №-6 від 18 вересня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області №-1305981/41887024 від 15.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №-6 від 18 вересня 2019 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №-6 від 18 вересня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, податковий орган подав до Верховного Суду касаційну скаргу..

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Податковий орган у касаційній скарзі посилався на пункту 2 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи на неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а також необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Відповідно до пункту другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній формально наведено підставу для касаційного оскарження судового рішення - пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен в касаційній скарзі зазначити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, однак скаржник не обґрунтовує доводів щодо необхідності відступу від висновку Верховного Суду та не вказує застосуванню якої норми і в яких правовідносинах стосується висновок Верховного Суду, від якого слід відступити, та в якій постанові (і в якій справі) такий висновок зроблений.

Скаржником не зазначено не зазначено номер справи у якому є висновки Верховного Суду від якого слід відступати.

На обґрунтування визначеної підстави скаржник виклав обставини справи, норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Посилання касатора на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження.

У цілому його доводи зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Суд вважає, що такі обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі, оскільки у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо формально зазначити, що скаржник вважає за необхідне відступити від викладеного у постанові Верховного Суду висновку, скаржник має чітко визначити норму права, висновок щодо застосування якої наявний у такій постанові Верховного Суду і обґрунтувати, чому на переконання скаржника висновок щодо її застосування є неправильним та як, на думку скаржника, ця норма має застосовуватися у подібних правовідносинах.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

У касаційній скарзі скаржник повинен зазначити постанови Верховного Суду у яких викладені висновки, від яких скаржник вважає за необхідне відступити та обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі №520/10571/19.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №520/12511/19, повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов