Постанова

від 29.10.2020 по справі 378/463/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 378/463/18

провадження № 61-4356св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест ,

відповідач -ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест на постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест (далі -ТОВ Інтерагроінвест , товариство) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

Позов обгрунтований тим, що 20 червня 2012 року товариство уклало з відповідачем договір оренди земельної ділянки № 396 терміном на 5 років, предметом якого є земельна ділянка площею 2,720 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Станіславчицької сільської ради Ставищенського району Київської області.

Договір оренди зареєстрований в управлінні Держкомзему Ставищенського району Київської області 29 грудня 2012 року.

Орендну плату відповідачу виплачено вчасно, в тому числі і за 2017 рік, а тому позивач, як орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Крім того, це право закріплене у пункті 3.3 договору оренди землі.

До закінчення дії договору позивач направив ОСОБА_1 лист-повідомлення від 22 листопада 2017 року № 1336-з з додатковою угодою з пропозицією поновлення договірних відносин, який вручено відповідачу 28 листопада 2017 року, однак відповідач не надав відповіді або заперечення на цю пропозицію протягом встановленого законом терміну. На сьогодні ТОВ Інтерагроінвест продовжує користуватися цією земельною ділянкою.

Просило визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 20 червня 2012 року № 396, укладений між ТОВ Інтерагроінвест та ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 17 жовтня 2018 року позов ТОВ Інтерагроінвест задоволено. Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 20 червня 2012 року № 396, укладений між ТОВ Інтерагроінвест та ОСОБА_1 , вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що,оскільки ТОВ Інтерагроінвест продовжує користування земельною ділянкою, належно виконує свої обов`язки за договором, письмового повідомлення відповідача про відмову у поновленні договору оренди немає, договір оренди земельної ділянки необхідно вважати поновленим.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року рішення Ставищенського районного суду Київської області від 17 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за відсутності волевиявлення відповідача як орендодавця на поновлення договору оренди, про що він повідомив орендаря в передбачений договором строк, підстав для визнання договору поновленим немає.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про порушення судом першої інстанції під час ухвалення рішення норм процесуального права, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для його скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ Інтерагроінвест на постанову суду апеляційної інстанцій, у якій товариство просило її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ Інтерагроінвест .

У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанцій неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права .

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що позивач є добросовісним орендарем земельної ділянки та виконує всі умови договору оренди, вчасно та в повному обсязі проводить виплату орендної плати. Позивач закріпив за собою першочергове право на поновлення договору оренди землі на новий строк відповідно до пункту 3.3 договору.

Позивач 22 листопада 2017 року надіслав на адресу відповідача лист з проєктом додаткової угоди про поновлення договору оренди. Орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Після закінчення терміну дії договору оренди, відповідач не забажав повернути земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки факту направлення та змісту заяви відповідача, що була надіслана позивачу 02 грудня 2016 року, в якій ОСОБА_1 просив повернути земельну ділянку для власного обробітку.

Відповідач не заперечував факту, що відповіді позивачу на заяву про продовження договору оренди не направляв.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому через адвоката Дибу І. 04 квітня 2019 року, ОСОБА_1 просив залишити її без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки суд встановив, що відповідач відмовився від продовження строку дії договору оренди завчасно, за понад шість місяців до закінчення строку його дії.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судивстановили, що ТОВ Інтерагроінвест є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якої є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а. с. 18-19).

20 червня 2012 року ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроінвест уклали договір оренди № 396 земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Станіславчицької сільської ради Ставищенського району Київської області (а. с. 6-7).

Згідно зі статтею 2 договору оренди в оренду передається земельна ділянка із кадастровим номером 3224286400:03:005:0032, площею 2,720 га, яка належить орендодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 591152, виданого 19 жовтня 2005 року Ставищенською районною державною адміністрацією.

Відповідно до статті 3 договору оренди цей договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має першочергове право поновлення його на новий строк в порядку на умовах, визначених чинним законодавством. Якщо орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за 6 місяців до закінчення строку дії даного договору повідомити про це орендаря в письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно зі статтею 4 договору оренди орендна плата сплачується орендарем щороку до 31 грудня поточного року в грошовій формі в національній валюті України. Розмір орендної плати становить 3 % від нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки та становить 2555,77 грн. На письмове чи усне прохання орендодавця орендна плата за поточний період може бути сплачена в натуральній формі.

Відповідно до пункту 14.6 статті 14 договору оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

20 червня 2012 року ОСОБА_1 і ТОВ Інтерагроінвест уклали акт приймання-передачі земельної ділянки, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку. Даний акт є додатком № 1 до договору оренди земельної ділянки від 20 червня 2012 року № 396.

29 грудня 2012 року договір зареєстровано в управлінні Держкомзему Ставищенського району Київської області, про що на останній сторінці є відмітка реєстратора.

Примірник цього договору оренди станом на день розгляду справи знаходився також у Відділі у Ставищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, що підтверджується листом від 07 травня 2018 року (а. с. 17).

Позивач надав довідки про доходи за 2013-2017 роки, якими підтвердив виплату ТОВ Інтерагроінвест ОСОБА_1 орендної плати в натуральній формі за договором оренди від 29 грудня 2012 року № 396, утримання та перерахування прибуткового податку та військового збору (а. с. 9-13).

Також у матеріалах справи на а. с. 104-109 є відомості на реалізацію продуктів харчування в рахунок розрахунку за оренду землі за 2017 рік, в тому числі в списку орендодавців значиться ОСОБА_1

22 листопада 2017 року ТОВ Інтерагроінвест направило на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення, який він отримав 28 листопада 2017 року. У зв`язку із закінченням попереднього договору 28 грудня 2017 року, а також враховуючи той факт, що ТОВ Інтерагроінвест протягом дії орендних відносин належним чином виконувало свої зобов`язання перед ОСОБА_1 як орендодавцем, товариство пропонувало продовжити спільну співпрацю та укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки на наступний термін. Разом із цим листом направлено проєкт додаткової угоди (а. с. 14-16).

21 червня 2018 року державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель склали акт обстеження земельної ділянки № 388-ДК/36/АО/10/01/-18, яким встановлено, що станом на день складання акта земельна ділянка використовується ТОВ Інтерагроінвест згідно з договором оренди земельної ділянки від 20 червня 2012 року № 396 строком дії 5 років та проведено посіви сільськогосподарської культури (озима пшениця). Земельна ділянка знаходиться в придатному для користування стані (а. с. 36).

Згідно з довідкою Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області від 24 липня 2018 року № 2907/Г/10-02, податковим повідомленням-рішенням від 13 червня 2018 року за ОСОБА_1 рахується земельна ділянка і йому визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб 18010700 в сумі 516,78 грн (а. с. 92, 93).

У матеріалах справи на а. с. 50 є довідка від 09 липня 2018 року № 228, видана Станіславчицькою сільською радою Ставищенського району Київської області про те, що ОСОБА_1 є платником податку на землю і обробляє свою земельну ділянку самостійно. Кадастровий номер земельної ділянки 3224286400:03:005:0032. Є одноосібником з весни 2018 року.

На а. с. 102 матеріалів справи є лист Станіславчицької сільської ради від 14 вересня 2018 року, яким позивача повідомлено, що зазначена довідка видана із слів ОСОБА_1 .

Позиція Верховного Суду

Відповіднодо пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуальногокодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційнаскарга у цій справі подана у березні 2019 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд необмежений доводами та вимогамикасаційної скарги , якщопід час розглядусправи буде виявленопорушення норм процесуальногоправа, які єобов'язковою підставоюдля скасування рішення , абонеправильне застосування норм матеріальногоправа.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви , з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповіднодо частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі (далі - Закон).

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону, яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно з частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону, можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами другою - п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, результат аналізу зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що орендодавець ОСОБА_1 письмово повідомляв орендаря про своє небажання продовжувати договір оренди із залишенням за собою права самостійно розпоряджатися земельною ділянкою.

Отже, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що переважне право ТОВ Інтерагроінвест на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки немає однієї зі складових юридичних фактів, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , а саме: немає волі орендодавця на укладення такого договору - ОСОБА_1 повідомив ТОВ Інтерагроінвест про небажання поновляти договір оренди.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди землі згідно з частиною п`ятою статті 33 Закону виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач виконав умови частин першої-шостої статті 33 Закону, є безпідставними, оскільки у строки, передбачені статтею 33 Закону та договором оренди, ОСОБА_1 повідомив ТОВ Інтерагроінвест , що не бажає поновлювати договір оренди земельної ділянки та заперечує проти використання його земельної ділянки позивачем. Лист про відмову поновлювати договір оренди земельної ділянки було надіслано позивачу за шість місяців до закінчення строку дії договору, що відповідає пункту 3.4 статті 3 договору оренди.

Верховний Суд бере до уваги судову практику: постанови Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі № 378/319/18-ц, провадження № 61-49084св18, від 21 січня 2020 року у справі 379/1354/18, провадження № 61-17309св19, від 25 березня 2020 року у справі № 379/1439/18, провадження № 61-1715св20, від 06 квітня 2020 року у справі № 378/382/18, провадження № 61-2684св19, від 20 травня 2020 року у справі № 378/338/18, провадження № 61-944св19.

Доводи касаційної скаргине спростовують висновків судів, зводяться до власного тлумачення норм матеріального права та необхідності переоцінки доказів у справі, а встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповіднодо частини третьої статті 401 ЦПК України судкасаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючисьстаттями 400, 401, 416, 419 ЦПКУкраїни, ВерховнийСуд у складі колегіїсуддів Першоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

Г. І. Усик

В . В. Яремко