Ухвала
02 листопада 2020 року
м. Київ
справа №645/1293/19
провадження №61-14847ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Міжрегіональна Академія управління персоналом про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Міжрегіональна Академія управління персоналом (далі - ПрАТ ВНЗ МАУП ) з позовом, у якому, з урахуванням зміни предмету позову, просила стягнути суму місячних сум середніх заробітних плат за час вимушеного прогулу
з 16 грудня 2017 року по 11 листопада 2018 року; визначити місячні суми середніх заробітних плат за період вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 16 грудня 2017 року по 11 листопада 2018 року та зобов`язати ПрАТ ВНЗ МАУП їх правильно кваліфікувати - як середня заробітна плата за період вимушеного прогулу ; зобов`язати ПрАТ ВНЗ МАУП як винну у вимушеному прогулі ОСОБА_1 сплатити за свій рахунок місячні суми заробітних плат ОСОБА_1 за період у з 16 грудня 2017 року
по 11 листопада 2018 року, суму місячних сум податків з доходів та суму місячних сум військових зборів відповідно до розрахунку на день ухвалення рішення суду по справі; зобов`язати ПрАТ ВНЗ МАУП відобразити помісячно у звітах роботодавця-страхувальника і поквартально у податкових розрахунках роботодавця-податкового агента ОСОБА_1 . Харківського інституту ПрАТ ВНЗ МАУП із поданням їх за місцем взяття на облік Харківського інституту ПрАТ ВНЗ МАУП як страхувальника та податкового агента, нарахування й перерахування/сплату ним ОСОБА_1 , до соціальних фондів та бюджету відповідно місячних сум середніх заробітних плат ОСОБА_1 за кожний із 12 місяців періоду її вимушеного прогулу з 16 грудня 2017 року по 11 листопада 2018 року, а також місячних сум страхових внесків, податків з доходу та військових зборів щодо місячних сум середніх заробітних плат ОСОБА_1 за кожний із цих 12 місяців періоду її вимушеного прогулу з 16 грудня
2017 року по 11 листопада 2018 року; зобов`язати ПрАТ ВНЗ МАУП у зв`язку з поновленням 12 листопада 2018 року ОСОБА_1 на роботі відобразити помісячно у звітах її роботодавця-страхувальника і податкових розрахунках роботодавця-податкового агента Харківського інституту ПрАТ ВНЗ МАУП , із поданням їх до відповідних структур за місцем взяття на облік Харківського інституту ПрАТ ВНЗ МАУП як страхувальника та податкового агента, нарахування й перерахування/сплату ОСОБА_1 місячних сум її середніх заробітних плат за кожний із 81 місяця періоду її вимушеного прогулу у Харківському інституті ПрАТ ВНЗ МАУП , з 02 серпня 2003 року по 23 квітня 2010 року, нарахованих їй рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 23 квітня 2010 року по справі 2-79/10 у їх загальному розмірі 93 990, 27 грн та щодо встановлених судом відповідно до законодавства місячних сум заробітних плат ОСОБА_1 за 81 місяць її вимушеного прогулу у Харківському інституті ПрАТ ВНЗ МАУП з 02 серпня 2003 року по 23 квітня 2010 року місячних сум зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 (утримань) до Пенсійного фонду для внесення інформації про застраховану особу ОСОБА_1 до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Пенсійного фонду України за період з 02 серпня 2003 року по 23 квітня 2010 року, квартальних (складених із місячних) сум прибуткових податків/ податків з доходів до бюджетів; зобов`язати ПрАТ ВНЗ МАУП зобов`язати його відокремлений структурний підрозділ, який самостійно веде розрахунки зі своїми працівниками та страхувальником-роботодавцем
ОСОБА_1 , Харківський інститут ПрАТ ВНЗ МАУП , звернутись до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем обліку цього структурного підрозділу з проханням провести позапланову перевірку по застрахованій особі ОСОБА_1 та внести після акту перевірки до її персональної електронної облікової картки персоніфіковані відомості для реалізації застрахованою особою ОСОБА_1 своїх прав у системі пенсійного забезпечення; зобов`язати ПрАТ ВНЗ МАУП внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис Безперервний трудовий стаж і безперервний страховий стаж відновлені з 02серпня 2003 року. Період з 02 серпня 2003 року по день фактичного допущення ОСОБА_1 до виконання попередніх обов`язків на посаді доцента кафедри лінгвістики Харківського інституту ПрАТ ВНЗ МАУП 12 листопада 2018 року зараховується до трудового і страхового стажу, що враховується для обчислення пенсії, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю тощо ; зобов`язати ПрАТ ВНЗ МАУП надати ОСОБА_1 належно засвідчену інформацію щодо неї особисто, а саме: довідки про заробітну плату та розрахункові листки по заробітній платі за період з 02 серпня 2003 року по 23 квітня 2010 року та за інші періоди, за які заробітну плату нараховано і перераховано/сплачено на дату ухвалення рішення суду по цій справі, якісні копії витягів із Звіту/Звітів та із Податкового розрахунку/Податкових розрахунків її роботодавця, страхувальника та податкового агента Харківського інституту МАУП/ Харківського інституту ПрАТ ВНЗ МАУП , за період з 02 серпня 2003 року по 23 квітня 2010 року та за інші періоди, за які заробітну плату пораховано і перераховано/сплачено на дату ухвалення рішення суду по справі за цим позовом, якісні копії особової справи та трудової книжки ОСОБА_1 з усіма внесеними до них записами; вжити заходи для забезпечення виконання рішення суду - вказати в майбутньому рішенні суду по справі за цим позовом прізвище, ім`я, по батькові посадовця, органу
ПрАТ ВНЗ МАУП , на якого буде покладено обов`язок по виконанню рішення суду .
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з
ПрАТ ВНЗ МАУП на користь ОСОБА_1 суму місячних сум середніх заробітних плат за час її вимушеного прогулу з 16 грудня 2017 року
по 11 листопада 2018 року загальним розміром 67 671,52 грн без будь-яких відрахувань з цієї нарахованої судом суми за рахунок ОСОБА_1 .
Визначено місячні суми середніх заробітних плат за період вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 16 грудня 2017 року по 11 листопада 2018 року у таких розмірах з відображенням у первинних бухгалтерських та інших документах структурного підрозділу, роботодавця, страхувальника і податкового агенту ОСОБА_1 - Харківського інституту ПрАТ ВНЗ МАУП : за період з 16 грудня 2017 року по 31 грудня 2017 року -
2 718,95 грн, за січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, липень
2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року - по 6 283,78 грн за кожний із цих 10-ти місяців періоду з 01 січня 2018 року по 31 жовтня 2018 року,за період з 01 листопада 2018 року по 11 листопада 2018 року - 2 114,74 грн.
Зобов`язано ПрАТ ВНЗ МАУП у зв`язку з поновленням 12 листопада 2018 року ОСОБА_1 на роботі відобразити помісячно у звітах її роботодавця-страхувальника і податкових розрахунках роботодавця-податкового агента Харківського інституту ПрАТ ВНЗ МАУП , із поданням їх до відповідних структур за місцем взяття на облік Харківського інституту ПрАТ ВНЗ МАУП, як страхувальника та податкового агента, нарахування й перерахування/сплату ОСОБА_1 місячних сум її середніх заробітних плат за кожний із 81 місяця періоду її вимушеного прогулу у Харківському інституті ПрАТ ВНЗ МАУП ,
з 02 серпня 2003 року по 23 квітня 2010 року.
Зобов`язано ПрАТ ВНЗ МАУП надати ОСОБА_1 довідки про заробітну плату та розрахункові листки по заробітній платі за період
з 02 серпня 2003 року по 23 квітня 2010 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного суду від 0 1 вересня 2020 року апеляційні скарги ПрАТ ВНЗ МАУП , ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2019 року в частині зобов`язання ПрАТ ВНЗ МАУП надати ОСОБА_1 довідки про заробітну плату та розрахункові листки по заробітній платі за період з 02 серпня 2003 року по 23 квітня 2010 року та в частині стягнення з ПрАТ ВНЗ МАУП на користь ОСОБА_1 місячних сум середніх заробітних плат за час її вимушеного прогулу з 16 грудня 2017 року по 11 листопада 2018 року без будь-яких відрахувань з цієї нарахованої судом суми за рахунок ОСОБА_1 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині залишено без задоволення.
Абзац четвертий резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: Зобов`язати ПрАТ ВНЗ МАУП у зв`язку з поновленням 12 листопада 2018 року ОСОБА_1 на роботі відобразити помісячно у звітах її роботодавця-страхувальника і податкових розрахунках роботодавця-податкового агента Харківського інституту ПрАТ ВНЗ МАУП , із поданням їх до відповідних структур за місцем взяття на облік Харківського інституту ПрАТ ВНЗ МАУП , як страхувальника та податкового агента, нарахування й перерахування/сплату ОСОБА_1 місячних сум її середніх заробітних плат за кожний із 81 місяця періоду її вимушеного прогулу у Харківському інституті ПрАТ ВНЗ МАУП з 02 серпня 2003 року по 23 квітня 2010 року та місячних сум зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 до Пенсійного фонду за цей період . В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення місячних сум середніх заробітних плат за час вимушеного прогулу з 16 грудня 2017 року по 11 листопада 2018 року без будь-яких відрахувань з цієї нарахованої судом суми за рахунок ОСОБА_1 , та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Предметом спору у даній справі є вимоги як майнового характеру - стягнення 190 116,27 грн (70 724,84+ 2 951,52+ 6 568,34+ 2 089,92+ 12 730,46+1 060,92+
93 990, 27), розмір а оспорюваної суми складає 67 671,52 грн, так і не майнового характеру - зобов`язання вчинити певні дії для оформлення трудової справи.
Вимоги майнового характеру станом на 01 січня 2020 року не перевищують двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 * 250 = 525 500).
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Верховний Суд урахував ціну позову, предмет позову, складність та прийшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.
Вказівка в резолютивній частині постанови Харківського апеляційного суду від 0 1 вересня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постановуХарківського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Міжрегіональна Академія управління персоналом про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
А. І. Грушицький
І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2020 |
Оприлюднено | 04.11.2020 |
Номер документу | 92602061 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Висоцька Валентина Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні