Ухвала

від 02.11.2020 по справі 201/10100/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №201/10100/20

Провадження №1-кс/201/3750/2020

У Х В А Л А

іменем України

02 листопада 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль 2016» на бездіяльність Соборного ВД ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження №42020042640000085 від 08 липня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Автомагістраль 2016» звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська зі скаргою на бездіяльність Соборного ВД ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження №42020042640000085 від 08 липня 2020 року.

В обґрунтування скарги зазначає, що 01 жовтня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2020 року (справа № 201/9059/20) слідчим СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 було проведено обшук за місцезнаходженням ТОВ «Автомагістраль 2016» за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 93, у кабінетах № 418 та № 419, які орендує вказане підприємство. В той же час, без ухвали слідчого судді, слідчим СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 було проведено обшук за місцезнаходженням ТОВ «Асбіт» в кабінеті № 414 за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 93. Під час обшуку у ТОВ «Автомагістраль 2016» та ТОВ «Асбіт» були вилучені документи згідно опису, які зазначені в протоколі обшуку від 01 жовтня 2020 року. Згідно даних з ЄДРСР, арешт на вилучені у ТОВ «Автомагістраль 2016» та ТОВ «Асбіт» під час обшуку 01 жовтня 2020 року документи слідчим суддею не накладався. Станом на день подання скарги вказані у протоколі обшуку документи заявникові повернуто не було, що він вважає неправомірним, а тому звернувся до суду із відповідною скаргою.

Заявник надав суду заяву з проханням скаргу задовольнити, у зв`язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дане клопотання без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ньому в розумні строки

Представники Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явились, про дату, місце та час судового засідання був повідомлені належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного правового висновку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, подані заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Частина 2 ст. 167 КПК України містить перелік майна, яке може бути тимчасово вилученим. До такого майна законодавець зокрема відніс речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно з приписом ч.2 ст.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Системний аналіз норм КПК України дає підстави вважати, що вилучене під час обшуку майно є тимчасово вилученим майном, яке при наявності передбачених ст. 98 КПК України ознак може бути визнано речовим доказом або на яке, при наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав, ухвалою слідчого судді може бути накладено арешт.

Однак, навіть при наявності ознак, зазначених у ст. 98 КПК України, які дають підстави вважати тимчасово вилучене майно речовим доказом, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України вказане майно повинно бути якнайшвидше повернуте володільцю, а підставою для збереження вказаного майна в органі досудового слідства може бути лише ухвала слідчого судді, винесена за результатами розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів або про арешт майна.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2020 року було надано старшому слідчому СВ Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , слідчому СВ Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , слідчому СВ Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , слідчому СВ Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , слідчим у групі, іншим працівникам Національної поліції, визначених слідчим відповідним дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України; прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_8 дозвіл на проведення обшуку у офісах ТОВ «Автомагістраль 2016» (код ЄДРПОУ 40944521) №414,418,419, буд.93 по пр. Дмитра Яворницького у м. Дніпро, які орендуюсь у підприємства «Будинок профспілок «Дніпропетровського обласного об`єднання профспілок» (код ЄДРПОУ 23941567) з метою відшукання і вилучення речей та документів, що мають значення для досудового розслідування та можуть бути доказами у кримінальному провадженні.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).

У відповідності до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права. У даній справі суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для подальшого утримання слідчим майна заявника, що тягне за собою необхідність повернення цього майна його власнику.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У рішеннях по справам «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано на те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів, або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

З урахуванням викладеного, та беручи до уваги той факт, що на станом на день розгляду скарги у розпорядження суду не надано відомостей про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, суд приходить до висновку про те, що подальше утримання слідчим майна заявника може спричинити неправомірне втручання держави в мирне володіння майном скаржника, що буде порушенням ст. 1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим, тому дана скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Ураховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення скарги та зобов`язання органу досудового розслідування повернути власнику тимчасово вилучене майно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 28,107,110, 169, 170, 174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль 2016» на бездіяльність Соборного ВД ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження №42020042640000085 від 08 липня 2020 року задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, після отримання даної ухвали негайно повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль 2016» тимчасово вилучені під час обшуку 01 жовтня 2020 року, проведеного в межах кримінального провадження №42020042640000085 від 08 липня 2020 року документи, зазначені в протоколі обушку від 01 жовтня 2020 року.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1