Рішення

від 02.11.2020 по справі 603/382/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/382/20

Провадження №2/603/203/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді : Іванчука В.М.

при секретарі : Швець Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Монастириська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лазарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Гнатишин В.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Лазарівської сільської ради Монастириського району, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати за позивачем право на завершення приватизації та здійснення Державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, що залишились після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, яку прийняла його дружина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Низьколизи Монастириського району померла мати позивача - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, до якої входить: земельна ділянка площею 0,12 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,65 га для ведення особистого селянського господарства, з яких: площею 0,13 га в урочищі Заруби , площею 0,22 га в урочищі Піддубина , площею 0,20 га в урочищі Стависько , площею 0,10 га в урочищі Піддубина , що розташовані на території с.Низьколизи Лазарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

За життя спадкодавець ОСОБА_2 склала заповіт, яким все належне їй майно, яке буде належати їй на день смерті, заповіла своїй дочці - позивачу ОСОБА_1 .

Спадщину після смерті спадкодавця позивач прийняла, проте у виготовленні технічної документації щодо вищезазначених земельних ділянок Лазарівською сільською радою було відмовлено, оскільки спадкодавцем не було виготовлено правовстановлюючих документів.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Від представника позивача - адвоката Гнатишин В.В. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Лазарівської сільської ради Монастириського району в підготовче судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить проводити розгляд справи за його відсутності, позов визнає.

У доповненні до відзиву на позов зазначає, що рішенням сесії Лазарівської сільської ради №283 від 19.02.2020 року ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на виготовлення технічної документації, оскільки окремі земельні ділянки, які знаходяться в урочищах Заруби площею 0,13 га, в урочищі Піддубина площею 0,22 га, в урочищі Стависько площею 0,20 га, в урочищі Піддубина площею 0,10 га, що розташовані на території с.Низьколизи Лазарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, винесені за межі населеного пункту відповідно до рішення Монастириської районної ради від 25.12.2001 року №157 Про внесення змін до проектів встановлення меж населених пунктів , а тому Лазарівська сільська рада не має повноважень щодо прийняття рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі згідно вимог ч. 1 ст. 122 ЗК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Лазарівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області, актовий запис №16.

Також судом встановлено, що відповідно до рішення третьої сесії двадцять другого скликання Лазарівської сільської ради Про передачу земельних ділянок громадянам безоплатно у приватну власність від 13.06.1995 року №9, ОСОБА_3 передано безоплатно у власність земельну ділянку загальною площею 0,85 га, яка розташована в с.Низьколизи, Монастириського району Тернопільської області, з яких: площею 0,12 га присадибна ділянка, площею 0,60 га для ведення підсобного господарства та площею 0,13 га - передано в користування.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла його дружина - ОСОБА_2 , яка вступила в управління спадковим майном, що підтверджується довідкою №164 виданою 03.07.2020 року Лазарівською сільською радою Монастириського району.

Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 його дружиною - ОСОБА_2 підтверджується також інформацією по спадковій справі ОСОБА_3 , виданою Державним нотаріальним архівом Тернопільської області №972/01-21 від 01.10.2020 року.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Лазарівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області від 29.03.2016 року.

Згідно зі ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла, до інших осіб. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до заповіту від 23.09.2014 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Лазарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все належне їй майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, житловий будинок з надвірними будівлями, земельну частку (пай), грошові заощадження з нарахованими процентами заповіла позивачу - ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняла, шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Монастириської державної нотаріальної контори у встановлений законом строк (заява №254 від 03.06.2016 року, спадкова справа №101).

Крім того, як вбачається з довідки №163/10-06, виданої Лазарівською сільською радою Монастириського району від 03.07.2020 року, ОСОБА_1 дійсно доглядала і похоронила свою матір ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і вели спільне господарство. Користувались земельними ділянками, а саме: АДРЕСА_1 : 0,12 га - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд; 0,65 га - для ведення особистого селянського господарства: площею 0,13 га в урочищі Заруби , площею 0,22 га в урочищі Піддубина , площею 0,20 га в урочищі Стависько , площею 0,10 га в урочищі Піддубина .

При визначенні площі земельної ділянки, суд виходячи зі змісту позовних вимог, визначає площу, яка фактично перебувала у користуванні спадкодавця ОСОБА_2 згідно довідки №163/10-06, виданої Лазарівською сільською радою Монастириського району від 03.07.2020 року.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, що залишилась після смерті спадкодавця. Проте, як вбачається із повідомлення нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори №300/01-16 від 08.07.2020 року, нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельні ділянки.

Також судом встановлено, що рішенням тридцять дев`ятої сесії сьомого скликання Лазарівської сільської ради від 19.02.2020 року №283, позивачу було відмовлено у виготовленні правовстановлюючих документів, а саме наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на (на місцевості).

Захист прав власності громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Відповідно до пункту г частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Положеннями ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х Перехідні положення ЗК України.

При цьому, визначено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Відповідні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 25.03.2020 року, справа № 158/1672/17 (провадження № 61-424св17), постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №14-652-цс18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

У відповідності до ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи наведене, оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, та за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право на завершення приватизації земельних ділянок у порядку спадкування за заповітом, що належали спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лазарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації на:

- земельну ділянку площею 0,12 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,65 га для ведення особистого селянського господарства з яких: площею 0,13 га в урочищі Заруби , площею 0,22 га в урочищі Піддубина , площею 0,20 га в урочищі Стависько , площею 0,10 га в урочищі Піддубина , що розташовані на території с.Низьколизи, Лазарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: с.Низьколизи Монастириський район, Тернопільської області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 .

Відповідач: Лазарівська сільська рада Монастириського району Тернопільської області: с.Лазарівка Монастириського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396489.

Суддя В. М. Іванчук