Рішення

від 28.10.2020 по справі 491/386/19

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/386/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області та Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області та Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області.

Позовні вимоги позивачки обґрунтовуються наступним чином.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , 1925 року народження, яка проживала разом з позивачкою в с.Долинське Ананьївського району Одеської області.

За життя ОСОБА_2 працювала у Колективному сільськогосподарському підприємстві Долинське (далі - КСП Долинське ) с. Долинське Ананьївського району Одеської області та була включена в список осіб, яким належить право на земельну частку (пай) в земельному фонді даного підприємства.

Як зазначається в позовній заяві, що згідно листа відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі №1281/101-18 від 11.07.2018 року на ім`я ОСОБА_2 було видано сертифікат про право на земельну частку (пай) серії ОД №0306713 від 06.08.1996 року Ананьївською районною державною адміністрацією площею 5,45 умовних кадастрових гектарів в земельному фонді КСП Долинське . Кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний та земельна ділянка в натурі не виділена. Також повідомлено, що нормативно-грошова оцінка 1 га площі ріллі складає 31167,66 грн.

Згідно позовної заяви листом відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі №14/364-19 від 14.02.2019 року представника позивача повідомлено про нормативно-грошову оцінку 1 га площі ріллі станом на 01.01.2019 року, яка склала 31017 грн. 00 коп. Відповідно 31017,00 грн. х5,45 га = 169042,65 грн. - загальна вартість земельної частки (паю), що являється ціною позову.

Позивачка зазначає, що вона є спадкоємцем померлої за законом 1 черги - донькою, що підтверджується її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15.10.1957 року та її свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 07.09.1983 року.

Звернувшись до Ананьївської районної державної нотаріальної контори за оформлення спадщини на вказаний сертифікат - позивачкою було отримано лист №1576/01-16 від 05.10.2018 року в якому нотаріус позивачку повідомив про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналу вказаного сертифікату та рекомендував звернутись до суду з відповідним позовом.

Відповідно до позовної заяви, що всі спроби позивачки відшукати оригінал зазначеного сертифікату ніякого результату не дали, так як він був ОСОБА_2 втрачений тому, вона була позбавлена можливості звернутись за оформленням спадщини раніше. Крім того, як вказує позивачка, що строки подачі заяви про прийняття спадщини нею не пропущені, так як вона проживала разом з матір`ю на дату її смерті.

Позивачка вказує, що оригінал сертифікату у неї відсутній. Згідно витягу зі Спадкового реєстру №53564812 від 05.10.2018 року спадкові справи стосовно її матері не заведені та свідоцтва про право на спадщину не видавались. Також згідно витягу зі Спадкового реєстру №53564738 від 05.10.2018 року заповіти її матір`ю не складались.

Інші спадкоємці за заповітом та за законом відсутні, в зв`язку з чим відповідачем по справі визначено позивачкою орган місцевого самоврядування - Долинську сільську раду Ананьївського району Одеської області, яка також є розпорядником земель колективної власності.

З позовної заяви вбачається, що позивач не в змозі належним чином оформити право власності на вищезазначену земельну частку (пай), в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу у вигляді земельного сертифікату.

Таким чином, реалізувати своє право власності позивачкою та отримання земельної ділянки згідно сертифікату про право на земельну частку (пай) можливо тільки шляхом звернення до суду з позовною заявою про визнання права власності на земельну частку (пай) в зв`язку з втратою правовстановлюючого документа.

В зв`язку з наведеними в позовній заяві обставинами позивачка змушена звернутися до суду з позовною заявою та просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою с. Долинське Ананьївського району Одеської області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 13.09.2001 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 право на земельну частку (пай), розміром 5,45 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки (паю) в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Долинське та розташована на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД №0306713, виданого Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області 06 серпня 1996 року на підставі рішення Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №245 від 06 серпня 1996 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) за №170 на ім`я ОСОБА_2 - в порядку спадкування у зв`язку з втратою правовстановлюючого документа, як спадкоємцем першої черги за законом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 квітня 2019 року головуючим суддею у справі призначено суддю Дорош В.В. (а.с.21).

19 квітня 2019 року суддею Дорош В.В. було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання (а.с.22).

У зв`язку з тим, що у головуючого по справі судді Дорош В.В. закінчились повноваження для здійснення правосуддя, справу було передано до канцелярії суду для повторного авторозподілу.

З протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вбачається, що 14 травня 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, передано судді Желяскову О.О. для розгляду (а.с.27).

20 травня 2019 року суддею Желясковим О.О. було постановлено ухвалу про прийняття цивільної справи до свого провадження, прийнято рішення про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання (а.с.28).

Крім того, в ухвалі про прийняття справи до свого провадження від 20 травня 2020 року роз`яснено процесуальні права відповідачу про право на подання відзиву на позовну заяву та роз`яснено порядок його реалізації, а також право звернутися до суду з зустрічною позовною заявою.

Окрім цього, третій особі також було роз`яснено, що вона має право подати до суду пояснення щодо позову або відзиву.

Копію ухвали про прийняття справи до свого провадження було направлено відповідачу рекомендованим листом з супровідним листом від 20 травня 2019 року за вихідним №491/386/19/4472/2019 (а.с.30), а також третій особі - Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області з супровідним листом від 20 травня 2019 року за вихідним №491/386/19/4473/2019 (а.с.31).

Відповідачем копію ухвали про прийняття справи до провадження отримано 23 травня 2019 року, про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення… (а.с.34) з розпискою представника відповідача про отримання рекомендованого листа суду за вихідним №491/386/19/4472/2019.

Проте, відповідач відзив на позовну заяву, в установлений в ухвалі про прийняття справи до провадження п`ятнадцятиденний термін з моменту отримання ухвали, не подав.

Ухвалою від 17 липня 2019 року до участі у справі було залучено третю особу Ананьївську районну державну адміністрацію Одеської області, та роз`яснено третій особі про право на подання до суду пояснення щодо позову відповідно до вимог ст.181 ЦПК України (а.с.37).

Відповідно до наявного в матеріалах справи супровідного листа від 17 липня 2019 року третій особі Ананьївській районній державній адміністрації Одеської області було направлено копію ухвали про залучення її до участі у справі (а.с.41).

Як вбачається з матеріалів справи, що третя особа Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області скористувалася своїм процесуальним правом та 31 жовтня 2019 року представник третьої особи Рачкова І.В. повноваження якої підтверджувались завіреною копією довіреності від 02 січня 2019 року (а.с.52) подала через канцелярію суду пояснення на позовну заяву (а.с.55-56).

В поясненнях на позовну заяву представник третьої особи Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області висловила свою позицію щодо позовних вимог та зазначила, що третя особа заперечує у задоволенні позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 в позовній заяві з наступних підстав, позивач не прийняла спадщину після смерті її матері у відповідності до вимог діючого на момент відкриття спадщини цивільного законодавства; позивачем не доведено факту прийняття нею спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , навіть відсутня інформація щодо заведення спадкової справи за заявою позивача.

Крім того, представник третьої особи Ананьївської районної державної адміністрації в Одеській області в поясненнях також зазначила, що факт відсутності (втрати) сертифікату на земельну частку (пай) практично довести неможливо. Сертифікат може бути в наявності у позивача (інших третіх осіб), але при наданні його нотаріусу за наявності ще спадкоємців, з урахуванням того, що кожен з них відповідно до чинного цивільного законодавства успадковує майно в рівних частках, це є непрактичним (невигідним).

Як вбачається з матеріалів справи, що 31 жовтня 2019 року до суду звернувся з клопотанням представник позивача - адвокат Бойко О.О. повноваження якого підтвердженні ордером серії ОД №368799 від 31 жовтня 2019 року про відкладення підготовчого судового засідання призначеного на 31 жовтня 2019 року, в зв`язку з необхідністю надання суду додаткових доказів (а.с.57).

В подальшому, представник позивача 04 березня 2020 року також звертався до суду з клопотанням про відкладення підготовчого судового засідання призначеного на 04 березня 2020 року на іншу дату, в зв`язку з необхідністю надання суду додаткових доказів (а.с.78).

З матеріалів справи вбачається, що додаткові докази представником позивача - адвокатом Бойко О.О. до суду не були подані.

Після виконання всіх завдань підготовчого провадження визначених в статті 189 ЦПК України головуючим суддею було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, про що 02 липня 2020 року постановлено відповідну ухвалу (а.с.97-98).

У судове засідання 28 жовтня 2020 року позивачка ОСОБА_1 та представник позивачки - адвокат Бойко О.О. не з`явилися, про дату, час та місце проведення були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (а.с.118). Проте, в прохальній частині позовної заяви позивачка просила суд розглянути справу у її відсутність.

Крім того, в заяві від 02 липня 2020 року, що надійшла на електронну пошту суду від представника позивача - адвоката Бойко О.О. в якій він зазначив, що позовні вимоги позивач та її представник підтримують в повному обсязі (а.с.95).

Відповідач Долинська сільська рада Ананьївського району Одеської області у судове засідання 28 жовтня 2020 року не з`явилася. При цьому, 28 жовтня 2020 року від голови сільської ради Думітрашко М.Б. надійшла на електронну пошту суду заява від 28 жовтня 2020 року про розгляд справи без участі представника сільської ради, позовні вимоги позивача сільська рада визнає (а.с.124).

У судове засідання 28 жовтня 2020 року третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області не з`явилася, про дату, час та місце проведення якого була сповіщена належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (а.с.117).

Однак, в матеріалах справи міститься заява представника третьої особи Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області Чернієнко О.В., в якій вона просить справу розглянути без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.54).

Третя особа Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області та її представник у судове засідання 28 жовтня 2020 року не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання сповіщалися належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про отримання судової повістки (а.с.116). Будь-яких заяв та клопотань на адресу суду від представника третьої особи не надходило, причини своєї неявки не повідомили.

Враховуючи викладене, положення ч.3 ст.223 ЦПК України, наявність відомостей про належне повідомлення відповідача та інших учасників справи про дату, час та місце слухання справи, заяви позивача та її представника, заяву відповідача та третьої особи, в яких вони висловлюють свою думку по суті справи та просять суд розглядати справу за їх відсутності, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності сторін та інших учасників.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, з урахуванням заяв учасників справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Позивачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженка та зареєстрована в с.Долинське Ананьївського району Одеської області, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 виданого 13 вересня 2001 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.6).

Позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою про визнання за нею права власності на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , 1925 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого виконкомом Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області 09 листопада 1998 року(а.с.8).

Як зазначає позивачка у позовній заяві, що за життя ОСОБА_2 працювала у Колективному сільськогосподарському підприємстві Долинське в с.Долинське Ананьївського району Одеської області та була включена в список осіб, яким належить право на земельну частку (пай) в земельному фонді даного підприємства.

Згідно копії листа відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі №1281/101-18 від 11.07.2018 року вбачаться, що на ім`я ОСОБА_2 було видано сертифікат про право на земельну частку (пай) серії ОД №0306713 площею 5,45 в умовних кадастрових гектарах на підставі рішення Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №245 від 06.08.1996 року, який перебував в колективній власності КСП Долинське та розташований на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області. Станом на день видачі листа за №1281/101-18 від 11.07.2018 року кадастровий номер земельній ділянці не присвоєно (а.с.18).

Як зазначається в позовній заяві, що сам сертифікат втрачено ще за життя ОСОБА_2 , тому вона була позбавлена можливості звернутися за оформлення спадщини.

Пунктом 4 розділу Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Абзацом 2 зазначеного пункту визначено, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Цивільний кодекс України набрав чинності 1 січня 2004 року.

Спадщина ОСОБА_2 відповідно до положень ст.525 ЦК Української РСР та ч.2 ст.1220 ЦК України, відкрилася в день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України.

З наведеного вбачається, що на момент відкриття спадщини та закінчення строку для прийняття спадщини Цивільний кодекс України ще не набрав чинності, у зв`язку з чим при розгляді справи до спірних правовідносин слід застосовувати норми Цивільного кодексу Української РСР.

Аналогічну позицію висловлено в абзацах 2-3 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , в яких зазначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Також, висновок щодо застосування в даному випадку норм ЦК УРСР узгоджується з правовою позицією, яку висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування .

Відповідно до частини 1 статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Частиною 2 статті 524 ЦК УРСР визначено, що спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

При цьому, з копії Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру про заповіти та спадкові договори від 05 жовтня 2018 року №53564738 (а.с.14) вбачається, що ОСОБА_2 , 1925 року народження, за життя заповітів не склала.

Зі змісту статей 529 та 530 ЦК УРСР вбачається, що спадкування за законом здійснювалось почергово.

Так, відповідно до частини 1 статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 вбачається, що після укладення шлюбу 07 вересня 1983 року позивачка змінила дівоче прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а.с.10).

При цьому, з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 15 жовтня 1957 року вбачається, що в відомостях про батьків позивачки матір`ю вказана ОСОБА_2 (а.с.9)

З наведеного вбачається, що позивачка є донькою спадкодавця ОСОБА_2 та спадкоємцем першої черги за законом, відповідно до ч.1 ст.529 ЦК УРСР.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка вважає себе такою, що прийняла спадщину, оскільки ОСОБА_2 проживала з нею по день смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: Одеська область, Ананьївський район, с.Долинське, що підтверджується копією довідки Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області №594 від 03.10.2018 року (а.с.11).

При цьому, відповідно до статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Проте з такою думкою неможливо погодитись, оскільки слід звернути увагу на те, що частиною 1 статті 549 ЦК УРСР визначено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Частиною 2 статті 549 ЦК УРСР визначено, що зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається з позовної заяви, що позивачка звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини лише в 2018 році, що підтверджується копією листа державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області №1576/01-16 від 05 жовтня 2018 року (а.с.13), тобто через майже 9 років після смерті ОСОБА_2 , що свідчить про те, що позивачкою не прийнято спадщину відповідно до п.2 ч.1 ст.549 ЦК УРСР.

До позовної заяви позивачкою додано копію довідки Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 03 жовтня 2018 року №594 (а.с.11), відповідно до якої ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала по день своєї смерті, за адресою: Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Долинське, разом з ОСОБА_1 , тобто позивачем.

Дійсно частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, та відповідно до зазначеної норми позивач міг би бути визначний таким, що прийняв спадщину.

25 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №305/235/17, провадження №61-11869св19, вказав, що під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт його прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, по встановленню факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку, інші документи, що підтверджують факт постійного проживання із спадкодавцем.

Проте, як зазначалося, застосуванню підлягають норми ЦК УРСР, відповідно до п.2 ч.1 ст.549 якого спадкоємець мав вчинити певні дії, які б свідчили про фактичне прийняття нею спадщини, а саме здійснювати управління або володіння спадковим майном. Будь-яких доказів того, що позивачка здійснювала управління або фактичне володіння спадковим майном право на яке вона просить визнати суд позовна заява та додані до неї матеріали не містять.

З наведеного вбачається, що відповідно до положень ЦК УРСР, який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , сам лише факт спільного проживання з спадкодавцем не давав підстав вважати спадкоємця таким, що прийняв спадщину.

На вказану правову позицію звернуто увагу судів в пункті 9 листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , в якому зазначено, що щодо встановлення факту прийняття спадщини, то, враховуючи положення статей 1268, 1269 ЦК, мова може йти лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо спадкові правовідносин виникли після набрання чинності ЦК (після 1 січня 2004 року). Якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК, судам слід враховувати, що ст.549 ЦК УРСР було визначено перелік дій, які свідчать про прийняття спадщини - фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у позовній заяві позивачка зазначає, що вона звернулася до Ананьївської районної державної нотаріальної контори за оформленням спадщини на вказаний сертифікат, проте позивачкою було отримано лист №1576/01-16 від 05.10.2018 року в якому нотаріус повідомив позивачку про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналу вказаного сертифікату та рекомендував звернутись до суду з відповідним позовом.

До позовної заяви додано копію листа державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори в Одеській області Мороз Наталії Олександрівни №1576/01-16 від 05 жовтня 2018 року (а.с.13).

При цьому, з зазначеного листа вбачається, що державний нотаріус вивчивши надані позивачкою документи повідомила, що в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом серії ОД №0306713, виданого Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області 24 вересня 1997 року на землі КСП Долинське , с.Долинське, Ананьївського району, Одеської області, розміром 5,45 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не можливо оформити свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та рекомендовано звернутись до судових органів.

В той же час, статтею 66 Закону України Про нотаріат визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Пленум Верховного Суду України у пункті 23 Постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування також зазначав, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Також, слід зазначити, що позивачка просить суд визнати за нею право на земельну частку (пай), розміром 5,45 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області в землі котра перебувала в колективній власності КСП Долинське , посвідчене сертифікатом серії ОД №0306713, виданим Ананьївською районною держадміністрацією Одеської області 06 серпня 1996 року, зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №245 на ім`я мати позивачки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, єдиним доказом того, що ОСОБА_2 було видано зазначений сертифікат є лист Відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 11 липня 2018 року №1281/101-18 (а.с.18).

Як зазначила позивачка в позовній заяві, що оригінал правовстановлюючого документу був втрачений за життя спадкодавцем ОСОБА_2 .

До позовної заяви позивачкою було додано копію листа Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 22 жовтня 2018 року №Б-203 в якому, позивачку повідомлено, що не можливо видати їй дублікат сертифікату на право не земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 , яка має право на земельну частку (пай), та рекомендовано звернутися до суду (а.с.20).

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини 1 статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області та Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області, є безпідставними, необґрунтованими, недоведеними належними доказами, у зв`язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області та Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до ч.2 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 листопада 2020 року.

Після складення повного тексту рішення, копію повного тексту рішення протягом двох днів з дня його складання надіслати учасникам справи. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач:ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: 66442, Одеська область, Ананьївський район, с.Долинське, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ; Відповідач:Долинська сільська рада Ананьївського району Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04380956, яка знаходиться за адресою: 66442, Одеська область, Ананьївський район, с.Долинське; Треті особи: - Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 39043460, яка знаходиться за адресою: 66401, Одеська область, м.Ананьїв, вул.Незалежності, 51; - Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04057058, яка знаходиться за адресою: 66401, Одеська область, м.Ананьїв, вул.Незалежності, 51.

Суддя: О.О.Желясков

Рішення суду набуло законної сили „___"