Рішення

від 02.11.2020 по справі 342/269/20

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/269/20

Провадження № 2/342/346/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

з участю: секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до Копачинецької сільської ради про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Копачинецької сільської ради, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , належав матері позивача - ОСОБА_2 . Відповідно до виписки з погосподарської книги Копачинецької сільської ради №4 житлове господарство (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) зареєстроване як об`єкт погосподарського обліку - колгоспний двір , головою якого була ОСОБА_2 . Разом з нею в житловому господарстві проживав брат позивача - ОСОБА_3 . Для будівництва та обслуговування житлового будинку була виділена земельна ділянка площею 0,15 га, що доводиться довідкою Копачинецької сільської ради № 190 від 15.05.2019. Згідно короткої технічної характеристики техніка-інвентаризатора за архівними даними обласного комунального підприємства Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації право власності на житлове господарство по АДРЕСА_1 не було зареєстроване. У відповідності до технічного паспорта, виготовленого техніком-інвентаризатором ОСОБА_4 житлове господарство складається з житлового будинку, позначеного на схемі в технічному паспорті літерою А , загальною площею 51,0 кв.м, житловою площею 29,1 кв.м., літньої кухні, комори, сараю, двох навісів, вбиральні та огорожі. Будівництво житлового будинку здійснено у 1963 році. Відповідно до звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 ринкова вартість житлового господарства по АДРЕСА_1 становить 69 426 грн. За результатами проведення технічного обстеження житлового будинку встановлено його відповідність вимогам надійності та можливість безпечної експлуатації. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 09.07.1991 року, актовий запис №2. Заповітного розпорядження на випадок своєї смерті вона не залишила. На час смерті спадкодавця діяв Цивільний кодекс України 1963 року. Випискою Копачинецької сільської ради №82 від 17.02.2020 року доводиться, що згідно записів у по господарських книгах за 1991-1995 роки на час смерті ОСОБА_2 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) разом з нею проживав та був зареєстрований її син ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 11.06.2019 року, актовий запис №5. Заповітного розпорядження на випадок своєї смерті він не залишив. ОСОБА_3 сім`ї не мав. Матір позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . З довідки Копачинецької сільської ради №83 від 17.02.2020 року вбачається, що на час смерті ОСОБА_3 проживав та був зареєстрованим сам. З метою реалізації своїх спадкових прав позивач звернулася у Городенківську державну нотаріальну контору. Однак, державний нотаріус відмовила позивачу у видачі документів на спадщину на житлове господарство через відсутність правовстановлюючих документів на нього у спадкодавця, що стверджується постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 14.02.2020 року. Крім того, згідно виписки з погосподарської книги Копачинецької сільської ради, спадкове житлове господарстве значиться по обліку як колгоспний двір. З довідки Копачинецької сільської ради № 88 від 17.02.2020 року вбачається, що станом на 15.04.1991 у житловому господарстві проживали мати ОСОБА_2 та брат ОСОБА_3 , обидвоє померли. Після його смерті ОСОБА_3 , позивач фактично вступила в управління спадщиною, користується спадковим майном на власний розсуд, обробляє земельну ділянку, виготовила технічну документацію за власні кошти, тобто своїми діями фактично прийняла спадщину, однак оформити свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі не може через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Подала до суду заяву, в якій просить судовий розгляд справи завершувати без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача Копачинецької сільської ради в судове засідання не з`явився. Копачинецька сільська рада подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі; не заперечує проти позову.

Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно архівних даних Коломийського ОКП МБТІ станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 не зареєстроване, самочинно зведених будівель немає, що стверджується копією довідки про об`єкт нерухомого майна № 9, виданою 31.05.2019 ФОП ОСОБА_4 .

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого 31.05.2019 встановлено, що житловий будинок, споруджено в 1963 року, господарські будівлі та споруди в 1964, 1980 роках.

Копія висновку про вартість об`єкта оцінки, складеного ФОП ОСОБА_6 стверджує, що ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 станом на 14.02.2020 становить 69426 грн.

Копією витягу із по господарської книги, виданої Копачинецькою сільською радою стверджується, що: за період: з 1961 по 1963 р.р., з 1964-1966 р.р., 1967-1969 р.р., 1971-1973 р.р. головою господарства (суспільна група господарства - колгоспна) був ОСОБА_5 ; за період: з 1977 по 1979 р.р. головою господарства була ОСОБА_2 , з нею проживав син ОСОБА_3 .

Виписками із по господарської книги № 4, виданої 21.09.2020 Копачинецькою сільською радою стверджується, що суспільна група господарства в АДРЕСА_1 - колгоспна; за період з 1986-1990 р.р., 1991-1995 р.р. в даному господарстві проживали та були зареєстровані голова господарства ОСОБА_2 , 1923 р.н. (померла а/з № 2 від 09.07.1991), ОСОБА_3 , син, ІНФОРМАЦІЯ_5 ; за період з 1996-2000 р.р., 2001-2005 р.р., 2006-2010 р.р., 2016-2020 р.р. - проживав та був зареєстрований голова ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер а/з № 5 від 15.02.2019 року, сім`ї не мав.

Площа земельної ділянки під будинком, який розташований в АДРЕСА_1 складає 0,15 га, що доводиться довідкою № 190, виданою 15.05.2019 Копачинецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

До часу набрання чинності Цивільним кодексом України (2003) та Законом України від 01.07.2004 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виникнення права власності на збудоване нерухоме майно не залежало від державної реєстрації такого права. Згідно п. 3.1. Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 № 91, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 житлових будинків, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації права власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Випискою із по господарської книги № 4 особовий рахунок № НОМЕР_1 за 1991-1995 роки Копачецької сільської ради, виданої 17.02.2020 доводиться, що на час ліквідації колгоспних дворів (15.04.1991) в колгоспному дворі проживали та були зареєстровані: голова сім`ї ОСОБА_2 , 1923 р.н. (померла а/з № 2 від 09.07.1991); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син.

Член колгоспного двору (голова колгоспного двору) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Копаченці Городенківського району Івано-Франківської області, запис в книзі реєстрації актів про смерть за № 2 від 09.07.1991, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 09.07.1991 Копаченською сільською радою народних депутатів Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

До складу спадщини ОСОБА_2 входить частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю як колишньому члену колгоспного двору.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику в справах про спадкування , відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Оскільки ОСОБА_2 померла до 1 січня 2004 року, застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги

належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Згідно ст.526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Відповідно до ст.525 згаданого кодексу часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_5 свідчить копія Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00023097402 виданого 11.06.2019 Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 29 квітня 1976 року вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у с.Копаченці Городенківського району Івано-Франківської області.

На момент смерті ОСОБА_2 разом з нею був зареєстрований та проживав її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що доводиться випискою із по господарської книги № 4 за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , виданої 21.09.2020 Копачинецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області.

Повідомленням Городенківської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області № 462/01-16 від 22.04.2020 та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60018930 від 16.04.2020 підтверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 не заводилася.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 09.06.2020 по справі № 716/808/20 встановлено факт родинних відносин, як сестри та брата, а саме між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом спадкодавця ОСОБА_2 є її діти: син ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (позивач). ОСОБА_3 прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, фактично вступив в управління спадковим майном, однак документи про спадкування не оформив.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженець с.Копачинці Городенківського району Івано-Франківської області помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 58 років в с. Копачинці Городенківського району Івано-Франківської області, про що свідчить копія Свідоцтва про смерть (повторно) серії НОМЕР_3 , виданого 11.06.2019 Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Згідно ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядуваннязаяви про прийняття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Випискою із облікової картки об`єкта погосподарського обілку № 3 № 01-0218-1 за 2019 Копачинецької сільської ради стверджено, що на час смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а/з № 5 від 15.02.2019) в господарстві по АДРЕСА_1 , окрім померлого ніхто не проживав і не був зареєстрований, він сім`ї не мав.

Судом встановлено, що спадкоємці першої черги ОСОБА_3 відсутні, а спадкоємцем другої черги за законом спадкодавця є його сестра ОСОБА_1 .

Із копії спадкової справи № 214/2019, наданої суду Городенківською районною державною нотаріальною конторою вбачається, що спадкоємець за законом позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як вона у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом. Копією Витягу № 56655086 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 26.06.2019 Городенківською районною державною нотаріальною конторою підтверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 64378673 (номер у нотаріуса 214/2019), спадкодавець - ОСОБА_3 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_10 . Спадкоємців, які відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, мають обов`язкову частку в спадщині ОСОБА_3 , - судом не встановлено.

До складу спадщини ОСОБА_3 входить частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю як колишньому члену колгоспного двору та частина даного житлового господарства, успадкована ним за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак не оформлено документи про спадкування.

Постановою державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори № 203/02-31 від 14 лютого 2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,з посиланням на те, що спадкоємець не надала оригінал документу, який посвідчував би право власності спадкодавця на вищезгаданий житловий будинок.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно довідки № 84, виданої 17.02.2020 виконавчим комітетом Копачинецької сільської ради встановлено, що в господарстві по АДРЕСА_1 на даний час ніхто не зареєстрований та не проживає.

Позивач, як спадкоємець за законом після смерті брата ОСОБА_3 , фактично стала власником вищезгаданого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, користується ними. Однак, через відсутність правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок, не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, - визначено ч.3 ст. 1296 ЦК України. Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими АДРЕСА_1 , судом не встановлено, позов визнається відповідачем - органом місцевого самоврядування, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі ст.ст. 120, 123, 525, 526, 529, 548, 549, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316, 317, 325, 328, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1258, 1262, 1268-1270, 1296-1297 ЦК України,керуючись ст.ст. 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 .

Місце знаходження відповідача Копачинецької сільської ради - вул. Вільної України, 6 с. Копачинці Городенківського району Івано-Франківської області, код 20550518.

Судове рішення складено 02.11.2020.

Суддя: Федів Л. М.