Рішення

від 28.10.2020 по справі 510/1392/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1392/20

Провадження № 2/510/1136/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на задоволенні позову наполягали, просили про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копії Витягів з державного земельного кадастру про земельні ділянки від 19.06.2020р.; копії кадастрових планів земельних ділянок; копії витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок; копія державного акту серії ЯК №469331 від 11.10.2010р. на право власності на земельну ділянку - земельну ділянку площею 0,0274 га, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для ведення особистого селянського господарства, оформленого на ім`я ОСОБА_3 ; копія державного акту серії ЯЕ №669539 від 12.02.2008р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,16 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оформленого на ім`я ОСОБА_3 ; копія державного акту серії ЯК №469322 від 11.10.2010р. на право власності на земельну ділянку - земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оформленого на ім`я ОСОБА_3 ; копії свідоцтв про народження позивачів; копія довідки Орлівської сільради Ренійського району від 16.06.2020р. про склад сім`ї ОСОБА_3 ; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_2 ; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку та присадибної земельної ділянки від 08.07.2020р.; копія витягу з погосподарської книги виконкому Орлівської сільради за 2016-2020р.р.; копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.09.2016р. за №68830352 про право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,5228 га, розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області (запільний масив, ділянка № НОМЕР_1 (за межами населеного пункту)), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.09.2016р. за №68821956 про право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,6409 га, розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області (основний масив ділянки № НОМЕР_2 (за межами населеного пункту)), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.07.2020р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачі у справі являються синами ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 належало наступне майно:

на підставі даних погосподарської книги виконкому Орлівської сільради за 2016-2020р.р. - житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 ;

на підставі державного акту серії ЯК №469322 від 11.10.2010р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

на підставі державного акту серії ЯК №469331 від 11.10.2010р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 0,0274 га, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для ведення особистого селянського господарства;

на підставі державного акту серії ЯЕ №669539 від 12.02.2008р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,16 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.09.2016р. за №68830352 про право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - Ѕ частка земельної ділянки площею 0,5228 га, розташованої на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області (запільний масив, ділянка № НОМЕР_1 (за межами населеного пункту)), виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.09.2016р. за №68821956 про право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - Ѕ частка земельної ділянки площею 1,6409 га, розташованої на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області (основний масив ділянки № НОМЕР_2 (за межами населеного пункту)), виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер.

Після смерті батька позивачів відкрилась спадщина на належне йому майно. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його сини - позивачі у справі.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачі не звернулися до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Проте, навіть у випадку своєчасного звернення позивачів за прийняттям спадщини, оформити її було б неможливо у зв`язку із тим, що в них були відсутні оригінали правовстановлюючих документів.

Останні роки перед смертю батька позивачі мешкали разом із ним, доглядали за ОСОБА_3 , як сини. Відповідач у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформили позивачі.

У нинішній час, при зверненні позивачів до нотаріуса для отримання свідоцтв про право на спадщину, їм в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані житловий будинок та земельні ділянки, про що 08.07.2020р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Що стосується житлового будинку, то і його неможливо оформити, як спадщину, оскільки свого часу ця нерухомість не була внесена батьком позивачів до державного реєстру нерухомості.

Необхідні нотаріусу документи (стосовно земельних ділянок) позивачі надати не можуть у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачами не було оформлено, вони не в змозі отримати дублікати державних актів про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку - при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки та житловий будинок, як на об`єкти спадщини, можуть звернутися тільки спадкоємці.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_3 , і вважають, що мають всі законні підстави для визнання за ними права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки їхні доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивачі у справі являються спадкоємцями за законом.

Після смерті ОСОБА_3 (батька) позивачі не звернулися до нотаріальної контори із відповідними заявами. Однак, вони спільно мешкали разом із спадкодавцем (батьком) до його смерті. Ця обставина підтверджується довідкою Орлівської сільської ради Ренійського району. Як зазначили позивачі, після смерті батька у них були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки та житловий будинок. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачі також не мають можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачі прийняли спадщину фактично (після батька), оскільки їхня воля, як спадкоємців за законом, була виражена у їхніх діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих та технічних документів на земельні ділянки та нерухомість, мешкання у житловому будинку, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивачі прийняли спадщину за законом в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки вони постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявили про відмову від неї.

За ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. За ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Сторони фактично перерозподілили між собою спадщину таким чином: ОСОБА_2 просить визнати за ним право власності на житловий будинок, присадибну земельну ділянку, земельну ділянку площею 0,0274 га, Ѕ частку земельних ділянок площею 1,6409 га та 0,5228 га; ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на земельні ділянки площею 1,6411 га та 0,5228 га. Сторони фактично перерозподілили між собою спадщину, проти такого варіанту поділу спадщини не заперечували, визнали його обопільно.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачі являються суб`єктами набуття права власності на земельні ділянки та житловий будинок з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачами та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити їх вимоги щодо визнання за ними права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1268, 1269, 1270, 1278 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

І. Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

-земельні ділянки загальною площею 2,16 га із кадастровими номерами 5124183600:01:001:0416 (площею 1,6411 га) та 5124183600:01:005:0741 (площею 0,5228 га), розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ЯЕ №669539 від 12.02.2008р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІ. Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124183600:02:002:0272, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі державного акту серії ЯК №469322 від 11.10.2010р. на право власності на земельну ділянку;

-земельну ділянку площею 0,0274 га із кадастровим номером 5124183600:02:002:0268, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту серії ЯК №469331 від 11.10.2010р. на право власності на земельну ділянку;

-Ѕ частку земельної ділянки площею 0,5228 га із кадастровим номером 5124183600:01:005:0740, розташованої на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області (запільний масив, ділянка № НОМЕР_1 (за межами населеного пункту)), виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.09.2016р. за №68830352 про право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 );

-Ѕ частку земельної ділянки площею 1,6409 га із кадастровим номером 5124183600:01:001:0417, розташованої на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області (основний масив ділянки № НОМЕР_2 (за межами населеного пункту)), виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.09.2016р. за №68821956 про право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ),

що належали ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник