Рішення

від 27.10.2020 по справі 523/17418/19

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/17418/19

Провадження №2/523/359/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судових засідань - Нестеренко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок про стягнення заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок з позовними вимогами про стягнення заробітної плати за період з 01.03.2016 року по 21.10.2016 року у сумі: 3 428 грн. 20 коп., з урахуванням індексу інфляції станом на серпень 2019 року. В обґрунтування позовної заяви зазначив, що з 01.03.2016 року по 21.10.2016 року позивач працював у комунальному закладі Одеський академічний обласний театр ляльок на посаді провідного економіста, але протягом усього часу роботи йому не доплачували заробітну плату у зв`язку з віднесенням його посади до 7 тарифного розряду, тоді, як за його кваліфікацією та освітою йому мали б встановити 10 тарифний розряд при прийнятті на роботу. При звільненні ОСОБА_1 не отримав в день звільнення всіх належних йому грошових виплат, у зв`язку з цим, змушений звернутись до суду з позовом про стягнення недоплаченої заробітної плати.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2019 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В останнє судове засідання позивач, ОСОБА_1 не з`явився, разом з цим, звернувся на адресу суду з заявою про проведення судового засідання за його відсутності та відсутності його представника, просив прийняти рішення на підставі наявних у справі документів (т. 2, а.с.69).

Представник відповідача Комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок в судове засідання також не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини не явки суду повідомлені не були (а.с.67).

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, заяву про долучення документів до матеріалів справи, в якій відповідач висловив свою позицію щодо позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно наказу від 29.02.2016 року № 31-к прийнятий на основну роботу з 01.03.2016 року на посаду провідного економіста, встановлено ставку згідно 7 тарифного розряду - 1714 грн. на місяць (т. 1, а.с.130).

Згідно запису № 55 від 01.03.2016 року, який зроблено в трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 прийнятий на посаду провідного економіста, відповідно до наказу № 31-к від 29.02.2016 року (т. 1, а.с.28).

Відповідно до посадової інструкції економіста, яка затверджена директором театру І.М. Мерковичем, економіст відноситься до категорії спеціалістів і відноситься до відділу спеціалістів в штатному розкладі театру. ОСОБА_1 ознайомлений із вказаною інструкцією, про що свідчить його власний підпис поставлений на звороті посадової інструкції (т. 1 а.с.132).

Штатним розписом КЗ Одеський Обласний театр ляльок , затвердженого 23.05.2016 р. з 01.05.2016 року, посада провідного економіста віднесена до 7 тарифного розряду, посадовий оклад становить: 1 825, грн. 00 коп. (т. 1, а.с.140).

Як вбачається зі штатного розпису КЗ Одеський Обласний театр ляльок , затвердженого 31.05.2016 р. з 01.06.2016 року, посада провідного економіста віднесена до 7 тарифного розряду, посадовий оклад становить: 1 825, грн. 00 коп. (т. 1, а.с.136).

Штатним розписом КЗ Одеський Обласний театр ляльок , затвердженого 29.06.2016 р. з 01.07.2016 року, посада провідного економіста віднесена до 7 тарифного розряду, посадовий оклад становить: 1 825, грн. 00 коп. (т. 1, а.с.144).

Згідно наказу від 19.10.2016 року № 93-к ОСОБА_1 - провідного економіста, звільнено з займаної посади з 21.10.2016 року за угодою сторін. Бухгалтерії зробити остаточні розрахунки з ОСОБА_1 і виплатити компенсацію за 15 невикористаних днів відпустки (за період з 01.03.2016 року по день звільнення) (т. 1, а.с.133).

Відповідно до запису № 56 від 21.10.2016 року, який зроблено у трудовій книжці позивача, він звільнений за угодою сторін, наказ № 93-к від 19.10.2016 року (т. 1, а.с.28).

На спростування позиції позивача, представником відповідача адвокатом Огородніком І.М., на адресу суду 02.12.2019 року вх. 33814, надані документи: щодо прийняття та звільнення ОСОБА_1 з посади провідного економіста, посадову інструкцію, особову карту працівника, а також штатний розпис КЗ Одеський Обласний театр ляльок , та заява про невизнання відповідачем позовних вимог ( т. 1, а.с.128-163).

На адресу суду, 18.03.2020 року вх. № 1687 надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких позивачем зазначено, що відповідач безпідставно протягом 2016-2018 років проводив відрахування з заробітної плати позивача в розмірі 1%. Також, в поясненнях позивач зазначає, що відповідачем надані штатні розклади, які не підтверджені відповідними наказами, а відтак штатні розклади не відповідають вимогам оформленню документів відповідно до ДСТУ 4163-2003 (т.1, а.с. 174-199).

Також, на адресу суду 24.03.2020 року вх. № 8333, надійшли письмові пояснення позивача, відповідно до яких він зазначив, що тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Також в поясненнях зазначено, що Суворовським районним судом м. Одеси (справа № 523/8949/19) під час розгляду справи, було задоволено позов ОСОБА_1 до КУ ООКПЛ щодо оплати праці згідно кваліфікації. На підставі викладеного просив стягнути з відповідача на його користь безпідставно недораховані кошти посадового окладу з урахуванням інфляції згідно розрахунку станом на січень 2020 рік у сумі: 1 005 грн. 55 коп. (т. 2, а.с.3-11).

Крім іншого, до письмових пояснень позивачем надано лист Одеської обласної Державної адміністрації від 17.07.2018 року вх. № Б-18880-ез-07, згідно якого вбачається, що перевіркою нарахованої та виплаченої заробітної плати провідному економісту, з моменту прийняття на роботу з 08.11.2016 року по квітень 2018 рік, відповідно до 7 тарифного розряду, встановленого згідно штатного розпису КЗ Одеський обласний театр ляльок , затвердженими управління культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини облдержадміністрації на 2016-2018 роки встановлено, що нарахування, виплата заробітної плати, а також утримання з неї проводились відповідно до умов діючого законодавства (т. 2 а.с.19-27).

Відповідно до ст.96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики /довідники/.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки /схеми посадових окладів/ провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних /міжпосадових/ співвідношень розмірів тарифних ставок /посадових окладів/.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/.

Згідно із ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими /регіональними/ угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок /окладів/ і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених ч. 2 цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про оплату праці тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Згідно із ст. 3 Закону України Про оплату праці мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України.

Згідно Закону України від 25.12.2015 № 928-VІІІ Про Державний бюджет України на 2016 рік , мінімальну заробітну плату в 2016 році встановлено: із 1 січня 2016 року - 1378 грн., із 1 травня - 1450 грн., а з 1 грудня - 1550 грн.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці передбачено, що у будь-якому випадку оплата праці при виконанні працівником місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати. При визначенні, чи не є заробітна плата нижчою від мінімальної, до неї не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Позивач зазначив, що згідно п.п.1 п.1 постанови КМУ від 06.04.2016 року № 288 Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та внесення змін до деяких постанов КМУ установлено, що з 1 травня 2016 року у штатному розписі посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери встановлюються, серед інших, в таких розмірах: 7 тарифний розряд в розмірі: 1825 грн.; 10 тарифний розряд в розмірі: 2 157 грн.

Відповідно до штатного розпису станом на 01.06.2016 року тарифний розряд провідного економіста встановлено 7 -й, посадовий оклад становить: 1825 грн., що відповідає Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік та постанові КМУ від 06.04.2016 року № 288 Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та внесення змін до деяких постанов КМУ .

Таким чином, аналізуючи позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позивачем фактично оспорюється присвоєний йому 7 тарифного розряду та нарахування заробітної плати згідно нього, в той час, як на думку позивача тарифний розряд мав би бути 10-м, а тому нарахована заробітна плата не відповідає розміру тарифного розряду.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України - підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та, враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості.

Крім іншого, порушуючи питання щодо стягнення заробітної плати в період з 01.03.2016 року по 21.10.2016 року (день звільнення працівника) позивач зазначає, що нарахована заробітна плата не відповідає тарифному розряду працівника, а тому підлягає перерахування відповідно до 10 тарифного розряду провідного економіста. Таким чином, позивачем порушується питання саме щодо невідповідності тарифного розряду присвоєного позивачеві при зарахуванні на посаду.

Разом з цим, згідно розгляду звернень позивача до низки державних органів з приводу здійснення перевірки нарахування заробітної плати, з підстав невідповідності присвоєння 7 тарифного розряду, Міністерством культури України від 03.03.2018 року надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 13.02.2018 року. У відповіді зазначено, що умови оплати праці працівників закладів культури визначено наказом Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 р. № 745 Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки . Так, вказаним листом заявнику надані роз`яснення щодо схеми тарифних розрядів посад (професій) професіоналів, фахівців, працівників інших структурних підрозділів, технічних службовців і робітників культури затверджено у таблицях 1 та 2 додатка 3 до вказаного наказу, зокрема, посаді провідний спеціаліст відповідають 7-10 тарифні розряди (т. 1, а.с.161-162).

На підставі викладеного, судом не вбачається порушення відповідачем законодавства про працю, оскільки відповідач діяв у межах та у спосіб передбачений законодавством.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Статтею 233 КЗпП України передбачені строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів, зокрема працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З огляду на заявлені позовні вимоги, вбачається, що позивачем питання щодо незаконності присвоєння йому 7 тарифного розряду порушувалось ще у 2018 році, крім іншого, позивач особисто розписався в посадовій інструкції згідно якої його посада відноситься до відділу спеціалістів в штатному розписі театру тобто, з урахуванням вимог ст. 233 КЗпП України, позивач мав звернутись до суду за захистом свого порушеного права в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Однак, дана позовна заява подана до суду лише 12.11.2019 року, що суперечить положенню ст. 233 КЗпП України.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що позивачем пропущено строк для захисту права передбаченого ст. 256 ЦК України, оскільки відповідно до ст. 261 ЦК України - початок перебігу позовної давност і починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З заявою про поновлення пропущеного строку ОСОБА_1 до суду не звертався.

Разом з цим, суд не застосовує наслідки спливу позовної давності (відмова у позові), оскільки при розгляді справи встановлено, що у позивача відсутнє суб`єктивне право, про захист якого він просить та воно не порушувалось відповідачем, а тому суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок про стягнення заробітної плати за безпідставністю матеріально-правової вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 96, 97, 233 КЗпП України, ст. ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-84, 89, 211, 259, 264-265, 354, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок про стягнення заробітної плати - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02.11.2020 р.

Суддя: