Рішення

від 02.11.2020 по справі 624/623/20

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/623/20

№ провадження 2/624/274/20

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Кегичівка, Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шляхівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до Шляхівської сільської ради Кегичівського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . За життя, відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок, йому належав житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем після смерті батька за заповітом, інших спадкоємців немає. Прийняти своєчасно спадщину позивач не змогла, так як 11 березня 2020 року була прийнята постанова КМУ №211 Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 , якою було введено карантин у зв`язку з пандемією корона вірусу. Оскільки позивач проживає в іншому районі Харківської області, а транспортне сполучення було відсутнє, позивач не мала змоги доїхати до смт. Кегичівка, де знаходиться нотаріальна контора. Крім цього на період дії карантину діяльність нотаріусів була зупинена. Коли після послаблення карантину було відновлено діяльність нотаріусів та транспортне сполучення, з метою отримання свідоцтва про спадщину, позивач звернулась з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, але позивачу було відмовлено в зв`язку з пропуском строку встановленого для прийняття спадщини, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину. У зв`язку з зазначеним просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини 3 місяці.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 09 вересня 2020 року, було відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року підготовче провадження у справі закрито призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, але надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22 листопада 2019 року, виданого Шляхівською сільською радою Кегичівського району Харківської області, актовий запис № 12

Згідно копії заповіту складеного Шляхівською сільською радою 18 травня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за №27, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповів своїй доньці ОСОБА_1 все, що буде належати йому на день смерті і на, що він матиме право за законом. Заповіт на день смерті змінено і замінено не було.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 травня 1990 року спадкоємцем ОСОБА_3 є її син ОСОБА_2 успадковане ним майно: житловий будинок з надвірними будівлями в с. Шляхове, Кегичівського району, Харківської області.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 21 вересня 1988 року ОСОБА_6 та ОСОБА_1 06 лютого 1987 року уклали шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 .

Відповідно до листа приватного нотаріуса Кегичівського районного нотаріального округу Удовіченко С. від 13.08.2020 №131/0214 ОСОБА_1 повідомлено, що вона в передбачений ст.1269 ЦК України шестимісячний термін з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернулась та вважається такою, що не прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та роз`яснено, що вона може звернутися до суду з заявою до суду з позовом для встановлення додаткового строку прийняття спадщини. Також з листа вбачається, що за даними алфавітних книг спадкових справ приватного нотаріуса спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 не відкривалась.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст.1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотрималась та після відкриття спадщини не подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач, як на підставу поважності пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, посилалась на впроваджений постановою Кабінету Міністрів України №211 Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 від 11 березня 2020 року, карантин під час якого було відсутнє транспортне сполучення між місцем її фактичного проживання та місцем відкриття спадщини, крім цього на період дії карантину діяльність нотаріусів була також зупинена. Коли після послаблення карантину було відновлено діяльність нотаріусів та транспортне сполучення, з метою отримання свідоцтва про спадщину, позивач звернулась з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р у справі № 565/1145/17, яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до Постанови КМУ Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11 березня 2020 року за № 211 з відповідними змінами, був встановлений з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, до 22 травня 2020 року було заборонено: регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, та перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) (п.п.9,11 Постанови). Зазначені заборони були продовжені до 22 червня 2020 року Постановою КМУ Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів від 20 травня 2020 р. № 392. Послаблення карантину на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією з відновлення транспортного сполучення почало вводитись з 1 червня 2020 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм та встановлених судом обставин, суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини є поважними, обумовлені об`єктивними причинами, що суттєво вплинуло на можливість позивача з`явитись до нотаріуса, а тому вважає можливим визначити позивачу додатковий строк для звернення із заявою про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 200, 206, 207, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шляхівської сільської ради Кегичівського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк в три місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Вказаний строк обчислювати з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Харків, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Московським РВ ХМУУМВС України в Харківській області 13 березня 1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Відповідач: Шляхівська сільська рада Кегичівського району Харківської області, місцезнаходження за адресою: Харківська область, Кегичівський район, с. Шляхове, вул. Слобідська, 5, код ЄДРПОУ 21233300.

Суддя Т.В. Крапівка