Ухвала

від 27.10.2020 по справі 757/40577/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 27 жовтня 2020 року апеляційну скаргу прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року,

за участі: прокурора представників власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42017000000001215.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на вищезгадане нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8.

Автор апеляційної скарги вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, з огляду на наступне.

Як установлено під час досудового розслідування, відсутність обтяження на об`єкти злочинного посягання (нерухоме майно та земельні ділянки) у цьому кримінальному провадженні призвело до їх вибуття з власності держави та подальшого неодноразового відчуження, зокрема руйнування (корпус № 59), незаконної забудови (земельна ділянка з кадастровим № 8000000000:82:033:0004).

Отже, з метою збереження цілісності державного майна та можливості його цільового використання, унеможливлення подальшого відчуження указаних об`єктів нерухомості, зміни їх виду та площі, незаконного розподілу земельної ділянки державної форми власності та зміни її цільового призначення, у межах розслідування цього кримінального провадженні виникла нагальна необхідність у накладенні арешту на об`єкти нерухомості, які в незаконний спосіб були відчужені службовими особами ДП завод «Арсенал» у змові зі службовими особами Корпорації «НЕЮ «Арсенал», ТОВ «Скайнет LTD», TOB «Нова Тор» та земельні ділянки, на яких останні розташовані.

Незабезпечення накладення арешту на вказані об`єкти нерухомості та земельні ділянки надасть можливість у подальшому відчужити їх невстановленій кількості осіб, здійснити знищення, поділ, забудову тощо, а тому це унеможливить повернення їх у власність держави у первинному стані.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення представників власників майна, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити в силі ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги і заперечення на неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з наданих суду матеріалів провадження, Центральним апаратом Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань20 квітня 2017 року під № 42017000000001215, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи підприємства заводу «Арсенал» з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи підконтрольним їм юридичним особам, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, розробили технічну документацію із землеустрою та ініціювали перед Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради видачу розпорядження про виділення одинадцяти земельних ділянок з єдиної земельної ділянки з кадастровим номером № 8000000000:82:033:0002, державної форми власності, спричинивши тяжкі наслідки охоронюваним законом права та інтересам держави.

22 вересня 2020 року прокурор третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, а саме:

- одноповерхова прибудова до корпусу № 5 (інв. № 00005) літ. «З» загальною площею 991,1 м2 та корпус № 11 літ. «Ж», загальною площею 227,6 м2, які перебувають у власності ТОВ «Бізнес Проперті Груп» (код ЄДРПОУ № 40993296);

- корпус № 6 з літ. «Л», загальною площею 14020, 4 м2, який перебуває у власності ТОВ «ІСВ-Інвест» (код ЄДРПОУ 39560471);

- корпус № 59 літ. «К», загальною площею 10973,9 м2, який на даний час зруйнований до фундаменту, в реєстрі не значиться, перебував у власності ТОВ «Мірра-Девелопмент» (код ЄДРПОУ 39758857);

- нежитлові приміщення 3-6-го поверхів лабораторно-побутового корпусу № 9 літ. «І», площею 2240,6 м2, які перебувають у спільній частковій власності ТОВ «Ост Енерджі Груп» (код ЄДРПОУ № 43114846) та Корпорації «Науково-виробниче об`єднання «Арсенал» (код ЄДРПОУ 34690805).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року у задоволенні клопотання прокурора відмовлено.

Приймаючи рішення, слідчий суддя зазначив про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора, оскільки додані до клопотання документи не підтверджують існування обставин, які мають значення для вирішення питання про арешт нерухомого майна, а саме, обставин, які б підтверджували можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, його відповідність критеріям речових доказів правових підстав набуття майна товариством. Крім того, у доданих документах відсутні будь які дані щодо причетності ТОВ «Бізнес Проперті Груп», ТОВ «ІСВ-Інвест», ТОВ «Мірра-Девелопмент», ТОВ «Ост Енерджі Груп», Корпорації «Науково-виробниче об`єднання «Арсенал» до кримінальних правопорушень, щодо яких внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим і вмотивованим, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Так, згідно з вимогами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, а саме забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як убачається з матеріалів судового провадження та правильно встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування не доведено існування обставин, які б мали значення для вирішення питання про арешт зазначеного вище нерухомого майна, а саме, обставин, які б підтверджували можливість використання відповідного нерухомого майна як доказу у кримінальному провадженні та його відповідність критеріям речових доказів.

Не оспорюють такий висновок і доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора.

Крім того, слід зазначити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Твердження прокурора про те, що незабезпечення накладення арешту на об`єкти нерухомості та земельні ділянки надасть можливість у подальшому відчужити їх невстановленій кількості осіб, здійснити знищення, поділ, забудову, що унеможливить повернення їх у власність держави у первинному стані є голослівними, зважаючи на відсутність в матеріалах доданих до клопотання прокурора відповідних підтверджуючих доказів.

Також, в апеляційній скарзі не спростовані висновки слідчого судді щодо відсутності будь яких даних щодо причетності ТОВ «Бізнес Проперті Груп», ТОВ «ІСВ-Інвест», ТОВ «Мірра-Девелопмент», ТОВ «Ост Енерджі Груп», Корпорації «Науково-виробниче об`єднання «Арсенал» до кримінальних правопорушень, щодо яких внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Не враховано прокурором і розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки накладення арешту на майно.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, а тому доводи викладені в апеляційній скарзі про незаконність ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, - без задоволення.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 757/40577/20-к Справа №11-сс/824/5384/2020 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1